Вирок

від 12.06.2008 по справі 1-33/2008

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-33, 2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року     Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої-судді:     ОСОБА_1,

при секретарі:     Курляк Л. І.,

за учаспб прокурора:     Бабенка В.М.,

потерпілого:     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Ставищенським районним судом 07.08.2002 року за ст. ст. 185 ч.3, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2008 року ОСОБА_3, близько 21 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно, таємно, без дозволу власника житла, користуючись темною порою доби, шляхом виривання скоб з двома навісними замками, проник до будинку ОСОБА_2, який розташований в с.Василиха по вул.  Степова, 56 Ставищенського району, звідки скоїв крадіжку мішок цукру вартістю 145 гривень, який в подальшому продав невстановленій особі за 50 гривень, якими розпорядився на свій розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.01.2008 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, близько 12 год., перебуваючи в с Василиха Ставищенського району Київської області, скориставшись відсутністю власника житла, незаконно, таємно, шляхом виривання скоб з двома навісними замками з дверей будинку, проникли до вищевказаного житлового приміщення, яке належить потерпілому, звідки викрали чуже майно, а саме два мішки зерна пшениці вартістю 110 гривень. В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишили будинок, при цьому скоби повставляли назад. Викрадену пшеницю продали ОСОБА_6 жителю с Торчиця за 60 гривень та 1 літр горілки, якими розпорядились на свій розсуд.

26.01.2008 року, близько 21 години, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, скориставшись темною порою доби та відсутністю власника житла, шляхом виривання скоб з двома навісними замками на дверях будинку, незаконно і таємно проник до житлового приміщення, яке належить ОСОБА_2, з якого викрали чотири мішки зерна пшениці вартістю 220 гривень, яке в подальшому продали ОСОБА_6 жителю с.Торчиця за 120 гривень, якими розпорядились на свій розсуд.

Крім цього, 27.01.2008 року ОСОБА_3, близько 1 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння внаслідок вживання спиртних напоїв, незаконно, таємно, без дозволу власника житла, шляхом виривання скоб з двома навісними замками, проник до зазначеного будинку Кузя С М., звідки скоїв крадіжку 30 кілограмів цукру вартістю 87 гривень, який, в подальшому продав ОСОБА_7 за 80 гривень, якими розпорядився на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що перебуваючи у гостях ОСОБА_8 та ОСОБА_9, бачив на печі житлового будинку цукор у мішках, а у веранді на скрині - два мішка пшениці. Також, в цей день, точної дати не пам'ятає, від ОСОБА_8 йому стало відомо, що останній, разом з дружиною, 22.01.2008 року їдуть в м. Рівне. 23.01.2008 року, близько 21 год., прийшов до будинку потерпілого, який був замиканий навісним замком. Знайшовши металеву трубу, за допомогою якої вирвав скоба, який тримав навісний замок та зайшов до веранди даного будинку. Побачивши, що двері до другої веранди, також закриті на навісний замок, за допомогою вищевказаної металевої труби, вирвав скоба, який тримав навісний замок та проник до будинку, в якому в одній з кімнат на печі взяв мішок цукру, і виніс його на подвір'я, а скоби позабивав назад. В подальшому викрадений цукор заховав у лісі і пішов додому. На другий день, близько 8 години, взявши велосипед, поїхав у ліс та забрав цукор, який продав ОСОБА_10

Г. за 50 гривень. 25 січня 2008 року, під час вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4, він запропонував останньому піти до будинку Кузя С М. викрасти пшеницю, на що він погодився. Потім, ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_11 і взяв в нього коня з возом і вони поїхали до будинку потерпілого. Підійшовши до будинку, побачили, що вхідні двері до будинку були замкнені на навісний замок. Смикнувши за замок, скоб відразу ж відпав і вони зайшли у веранду, в якій вони побачили ще одні двері, які також були замкненні на навісний замок, який вони зірвали. Зайшовши у веранду, на скрині вони взяли два мішка з зерном пшениці. Зерно зі скрині не забирали, оскільки вирішили приїхати по нього пізніше. Після цього, позакривавши двері та, повставлявши скоби, сіли на підводу та поїхали в с. Торчицю до ОСОБА_6, якому продали зерно пшениці за 60 гривень та 1 літр самогону, який випили. Того ж дня, близько 17 год., знову взявши коня, поїхали до потерпілого. Підійшовши до будинку, руками повитягували раніше вставлені скоби, зайшли всередину і набрали зі скрині чотири мішки зерна пшениці, які винесли та положили на віз. Після цього, знову позакривали всі двері та поїхали до ОСОБА_6, якому продали викрадене зерно пшениці за 220 гривень, за які в кафе „Оболонь" купили спиртні напої. 27.01.2008 року повернувшись в с. Василиха, знову проник до вищевказаного будинку та викрав з печі пів мішка цукру, який продав за 80 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою виннність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що 25 січня 2008 року ОСОБА_3 С В. під час вживання спиртних напоїв, будучи в стані алкогольного сп'яніння, запропонував поїхати в с ОСОБА_6 викрасти цукор з будинку потерпшого. Погодившись на дану пропозицію, він пішов до ОСОБА_11 і взяв в нього коня з возом, на якому поїхав з ОСОБА_3 С до будинку Кузя С Підійшовши до будинку, ОСОБА_3 С відірвав замок і скоб відразу ж відпав. У веранді взяли два мішки пшениці та винесли з будинку, які поклали на віз. Після цього, вони позакривали двері та повставляли скоби. Викрадене зерно продали ОСОБА_6 за 60 гривень та 1 літр самогону. Через декілька днів, до нього прийшов ОСОБА_3 та знову запропонував йому викрасти зерно, яке залишилось в скрині вищевказаного будинку. Взявши знову коня, вони поїхали у с ОСОБА_6. Зайшовши у дане господарство, вони повитягували раніше вставлені скоби та знову зайшли до будинку, знаходячись в якому, набрали зі скрині чотири мішки пшениці, які винесли з будинку та положили на віз. Після цього, позакривавши всі двері, поїхали до ОСОБА_6, якому продали викрадене зерно за 120 гривень. За отримані кошти купили спиртні напої.

У вчиненому підсудні щиро каються.

Покази підсудних відповідають фактичним обставинам справи, які ними та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудних знайшла своє підтвердження в суді і їх дії кваліфікує за ст. 162 ч. 1 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудного ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується негативно.

Обставини, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КПК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію у вказані органи, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудного ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, суспільно-корисною працею не займається.

Обставини, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_4, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4М, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням  відповідно до ст. 76 КПК України не виїжджати за межі України на

постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію у вказані органи, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудних ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст.162 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію у вказані органи.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_4 визнати винним за ст.162 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (два) роки обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої' системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію у вказані органи.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.