Ухвала

від 10.05.2018 по справі 906/91/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/91/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши клопотання представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича

про закриття провадження у справі № 906/91/16, закриття касаційного провадження у справі № 906/91/16, про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс"

про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

за позовом Житомирської міської ради

до 1) Фізичної особи-підприємця Саннікова Олега Вікторовича, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Фізична особа-підприємець Черепахін Віктор Володимирович, 2) ОСОБА_7,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки загальною площею 18,10 кв.м. від 28.12.2012 року

за касаційною скаргою Житомирської міської ради

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Саврія В.А., Мамченко Ю.А., Дужича С.П.

від 20.07.2017 року

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Житомирська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Саннікова Олега Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки літ. "А", цегла, загальною площею 18 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 28.12.2012 року між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 16344.

Справа № 906/91/16 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.03.2017 року, прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі автостоянки літ."А", цегла, загальною площею 18 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 28.12.2012 року між Фізичною особою-підприємцем Санніковим Олегом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс", посвідчений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстрований в реєстрі за №16344.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року рішення Господарського суду Житомирської області від 16.03.2017 року у справі №906/91/16 скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким в позові відмовлено.

Позивач - Житомирська міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року у даній справі, а рішення Господарського суду Житомирської області від 16.03.2017 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування та порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.03.2018 року поновлено Житомирській міській раді строк на подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року у справі № 906/91/16, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Житомирської міської ради, призначено розгляд касаційної скарги на 17.04.2018 року о 14 год. 30 хв. у приміщенні Касаційного Господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2018 року у розгляді касаційної скарги Житомирської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року у справі №906/91/16 оголошено перерву до 02.05.2018 року о 10 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

02.05.2018 року до Касаційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича надійшли два клопотання про закриття провадження у справі на підставі частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір у даній справі є малозначним та спір у даній справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки сторонами спірного договору є юридична та фізична особи, а також клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу підписано особою, яка не мала права на її підписання, а додана до касаційної скарги копії довіреності на представництво інтересів позивача не є належним доказом наявності повноважень на підписання касаційної скарги, а також клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що судами попередніх інстанцій було порушено правила суб'єктної юрисдикції.

02.05.2018 року до Касаційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" також надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що судами попередніх інстанцій було порушено правила суб'єктної юрисдикції.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Підстави для закриття касаційного провадження передбачені в статті 296 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Однак, малозначність справи не є підставою для закриття касаційного провадження в розумінні статті 296 Господарського процесуального кодексу України, про що було зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду від 17.04.2018 року. Представник заявника в клопотанні безпідставно посилається на те, що зазначеною ухвалою Касаційного господарського суду судом касаційної інстанції було встановлено малозначність справи, оскільки зазначені обставини судом касаційної інстанції не встановлювались.

Не містить такої підстави для закриття провадження у справі і стаття 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначена справа малозначною не визнавалась з огляду на відсутність визначення такого поняття Господарським процесуальним кодексом України, чинним станом на дати прийняття судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішення та постанови у даній справі.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича на те, що касаційну скаргу підписано особою, яка не мала права на її підписання.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частин 1, 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частинами 3, 9 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частинами 1, 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Наведеним спростовуються безпідставні посилання представника третьої особи-1 в клопотання про закриття касаційного провадження у справі на те, що положення Господарського процесуального кодексу України передбачають подання довіреності на представництво інтересів учасника справи лише в оригіналі.

Подана до касаційна скарга від імені позивача - Житомирської міської ради підписана представником Кузнєцовою М.О., яка діяла на підставі довіреності № 26/203 від 28.04.2017 року, виданої в межах своїх повноважень міським головою.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 року затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", який є чинним з 01.09.2003 року. Пунктом 5.27 цього стандарту визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності № 26/203 від 28.04.2017 року засвідчена належним чином: містить напис "З оригіналом згідно", посвідчена підписом директора юридичного департаменту із зазначенням його прізвища та ініціалів, міститься відбиток печатки юридичного департаменту Житомирської міської ради. Відповідно до змісту довіреності заступника директора юридичного департаменту Житомирської міської ради, начальника відділу претензійно-позовної роботи Кузнєцову М.О. уповноважено представляти інтереси Житомирської міської ради в усіх судових установах України, виступати від імені Житомирської міської ради як позивач, відповідач, третя особа та зокрема надано право підписувати та подавати позовні заяви, заяви, скарги, вести господарські справи, оскаржувати рішення суду. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що додана до касаційної скарги копія довіреності є належним та допустимим доказом, який підтверджує повноваження Кузнєцової М.О., на підписання касаційної скарги від імені скаржника, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна В.В. про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Також не підлягає задоволенню клопотання представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна В.В. про закриття провадження у справі на підставі частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки з огляду на характер спірних правовідносин, що склались між сторонами у справі, вимоги Господарського процесуального кодексу України, чинного як станом на дати прийняття судами попередніх інстанції рішення та постанови у даній справі, так і на даний час, спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу є господарським, спірний договір був укладений між Санніковим О.В., саме як фізичною особою-підприємцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Житомир Будделюкс", суб'єктний склад учасників справи узгоджується з положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, та статті 4 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на даний час.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

В клопотанні заявники зазначають про те, що судами попередніх інстанцій було порушено правила суб'єктної юрисдикції, а спір у даній справі не може розглядатися в межах господарського судочинства, оскільки сторонами спірного договору є юридична та фізична особи.

Однак, зазначені твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема самим спірним договором купівлі-продажу від 28.12.2012 року, який відповідно до преамбули було укладено між Фізичною особою-підприємцем Санніковим О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс". Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача-2 та третьої особи-1 на те, що в Державному реєстрі правочинів стороною спірного договору (продавцем) зазначено Саннікова О.В. саме як фізичну особу, оскільки такі відомості в реєстрі правочинів не спростовують зміст самого договору.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 314 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених представником третьої особи-1 клопотання про закриття провадження у справі, закриття касаційного провадження у справі № 906/91/16 та передачу справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статями 231, 296, 300, 301, 314, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотань представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича про закриття провадження у справі №906/91/16, закриття касаційного провадження у справі № 906/91/16 та у задоволенні клопотань представника Фізичної особи-підприємця Черепахіна Віктора Володимировича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець