Рішення

від 16.05.2018 по справі 903/47/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2018 р. Справа № 903/47/18

Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В. М., за участі секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» , м. Дніпро

до відповідача: Приватного підприємства «Торговий Дім «САЛЮТ» , м. Луцьк

про стягнення 169881,72 грн.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Торговий Дім «САЛЮТ» , м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» , м. Дніпро

про визнання недійсним договір №20/09-17 від 05.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» та Приватним підприємством «Торговий Дім «САЛЮТ»

за участю представників-учасників справи:

від ТзОВ "Техавтосервіс"Мрія": не прибув

від ПП "Торговий Дім "Салют": ОСОБА_1 - довіреність № 17-18 від 01.03.2018р.

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім «САЛЮТ» про стягнення 169881,72 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на транспортне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні №20/09-17 від 05.10.2017р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

27.02.2018р. Приватне підприємство «Торговий Дім «САЛЮТ» подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» , в якій просить суд визнати недійсним договір №20/09-17 від 05.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» та Приватним підприємством «Торговий Дім «САЛЮТ» .

В підтвердження позовних вимог ПП «Торговий Дім «САЛЮТ» посилається на те, що договір №20/09-17 від 05.10.2017р. укладений під тиском і загрозою псування товару, 05.10.2017р. вантаж було передано отримувачу, про що свідчать відмітки на накладних CMR A№ 227603 і A№227604. Разом з тим, відповідач доводить, що вище зазначений договір не відповідає вимогам ч. 1,3,5, ст. 203 ЦК України, оскільки укладений під впливом тяжкої обставини і вкрай невигідних умовах.

25.01.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Торговий Дім «САЛЮТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» про визнання недійсним договору №20/09-17 від 05.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» та Приватним підприємством «Торговий Дім «САЛЮТ» об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТОСЕРВІС «МРІЯ» до Приватного підприємства «Торговий Дім «САЛЮТ» про стягнення 169881,72 грн. для спільного розгляду та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 24.04.2018р.

16.04.2018р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ в призначене судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4903201278494.

Між тим , через відділ документального забезпечення та контролю представник ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ подав клопотання за вх.№01-55/4428/18 від 02.05.2018р., яким долучив до матеріалів справи докази відправлення копії відзиву та доданих документів на адресу позивача за зустрічним позовом .

Представник ПП Торговий дім Салют в судовому засіданні подав клопотання за вх.№01-81/79/18 від 16.05.2018р. в якому просить припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Однак, судом дане клопотання залишено без розгляду, оскільки дану заяву подано без додержання вимог ст., ст. 169, 170 ГПКУ, а також ПП Торговий дім Салют не подав доказів її надіслання іншій стороні по справі відповідно до п. 9 ст.80 ГПКУ .

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що неявка представника ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ не перешкоджає розгляду справи.

Останній належним чином був повідомлений про судовий розгляд та в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи.

Суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника останнього згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача (за зустрічним позовом), дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

08.09.2017р. між ПП Торговий дім Салют як вантажовідправником та ТзОВ Трейдібір , як експедитор було укладено договір №059 про надання транспортно-експедиційних послуг.(а.с. 42-45)

Згідно умов договору перевезення №2 ТзОВ Трейдібір взяв на себе зобов'язання надати ПП Торговий дім Салют послуги з організації перевезення вантажу, а саме масла солодко вершкового вагою 40 т. за маршрутом: м. Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан).

На виконання умов договору за №059 ПП Торговий дім Салют , як Вантажовідправник 12 вересня 2017р. здійснив авансовий платіж (50% від суми фрахту) на рахунок експедитора ТзОВ Трейдібір за міжнародно транспортно -експедиційні послуги за маршрутом : м. Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан), згідно рахунку №056 від 12.09.2017р. (а.с. 46), що підтверджується платіжним дорученням №49585 від 12.09.2017р. (а.с. 47)

12.09.2017р. між перевізником ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ та ТзОВ Трейдібір експедитором на виконання замовлення ПП Торговий дім Салют було узгоджено заявки за №57, №58 на транспортування та виконання послуг, які підписані уповноваженими особами і проставлені печатками юридичних осіб на суму 8 400 дол., а загальна сума перевезення складає в розмірі 16800 доларів США на виконання договору №060 на транспортування вантажу від 07.04.2017р.

12.09.2017р. сторонами було узгоджено заявку №57 , яка була підписана сторонами і на підставі якої перевізник взяв на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажу на наступних умовах:

Автотранспортний засіб : МАН АЕ 2308 АІ/АЕ 6168 ХО (водій ОСОБА_2В.);

Маршрут перевезення: Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан);

Вантаж: масло солодко вершкове - 20 тон;

Вартість перевезення: 8 400 дол. США по офіційному курсу Національного банку України на дату розвантаження ;

Умови оплати : 50% передоплати по курсу НБУ протягом 2-3 днів з моменту замитнення вантажу, останні 50% по курсу НБУ на дату завантаження;

Місце митного оформлення : м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 9

Митний прохід : Одеса.

Крім, даної вище заявки 12.09.2017р. також між експедитором та перевізником було узгоджено іншу заявку №58, яка була підписана сторонами і на підставі якої перевізник взяв на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажу на наступних умовах:

Автотранспортний засіб : Сканія номерний знак НОМЕР_1/АЕ7951ХО (водій ОСОБА_3В.);

Маршрут перевезення: Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан);

Вантаж: масло солодко вершкове - 20 тон;

Вартість перевезення: 8 400 дол. США по офіційному курсу Національного банку України на дату розвантаження ;

Умови оплати : 50% передоплати по курсу НБУ протягом 2-3 днів з моменту замитнення вантажу, останні 50% по курсу НБУ на дату розвантаження;

Місце митного оформлення : м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 9

Митний прохід : Одеса.

Загальна вартість перевезень по 2 заявкам склала 16 800 дол. США з яких:

-8400 дол. США в якості 50% передплати сплачуються на підставі рахунку протягом 2-3 днів з моменту замитнення у національній валюті України по офіційному курсу НБУ, який буде діяти у це день;

-8400 дол. США - останні 50% вартості перевезення сплачуються на підставі виставленого рахунку у день розвантаження у національній валюті України по офіційному курсу НБУ, який буде діяти у цей день.

Згідно погоджених сторонами заявок на виконання послуг з транспортування №57 від 12.09.2017р. та № 58 від 12.09.2017р. ТзОВ Техавтосервіс Мрія було надано 2 транспортних засоби, а саме:

- а/м Сканія номерний знак НОМЕР_1/АЕ7951ХО (водій ОСОБА_3В.);

- а/м МАН АЕ 2308 АІ/АЕ 6168 ХО (водій ОСОБА_2В.).

13.09.2017р. вказані автотранспортні засоби разом із вантажем перетнули митний кордон України, що підтверджується відміткою в товарно-транспортних накладних міжнародного взірця CMR №227603 та CMR№227604(а.с. 31-32)

Сторони в даних заявках узгодили , що експедитор повинен був оплатити на підставі виставленого перевізником рахунку протягом 2-3 днів з моменту замитнення вантажу грошові кошти в національній валюті України в якості 50% передплати у сумі, що еквівалентно 8 400 дол. США по офіційному курсу НБУ, який буде діяти у цей день за першу частину перевезення. (а.с. 50-51)

ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ - перевізник виставив рахунок на оплату №204 від 14.09.2017р. ТзОВ Трейдібір в якості 50% передоплати на суму 218 560,0 грн., що еквівалентно 8400 доларам США по офіційному курсу на дату замитнення, а саме на 13.09.2017р.(а.с. 52)

-109 280 грн. за транспортні послуги по маршруту : Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан) а/м Сканія номерний знак НОМЕР_1/АЕ7951ХО;

- 109 280грн. за транспортні послуги по маршруту : Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан) а/м МАН АЕ 2308 АІ/АЕ 6168 ХО

Однак, ТзОВ Трейдібір в обумовленні строки виставлений перевізником рахунок за №204 від 14.09.2018р. в якості 50% передплати на суму 218 560 грн. не оплатив.

18.09.2017р. з метою можливості подальшого виконання перевізником послуг з перевезення вантажу, а також можливості подальшого зберігання особливих умов транспортування, а саме дотримання температурного режиму -15, -18 С перевізник звернувся листом за №34 від 18.09.2017р. до безпосереднього замовника, а саме ПП Торговий дім Салют з повідомленням про невиконання експедитором - ТзОВ Трейдібір своїх зобов'язань .

Мотивуючи тим, що без додаткового фінансування на організацію узгодженого перевезення, а саме без отримання суми в якості передплати за наданні послуги в строк до 20.09.2017р. перевізник змушений буде зупинити рух за даним маршрутом. Оскільки, у останнього відсутні кошти на придбання паливно-мастильних матеріалів для продовження руху за погодженим маршрутом, а також зберігати особливі умови транспортування, а саме дотримання температурного режиму -15-18 С. (а.с.19)

20.09.2017р. перевізник - ТзОВ Техавтосервіс Мрія виставив рахунок за №209 ПП Торговий дім Салют - замовнику перевезення на оплату в розмірі 8 400 дол. США, що еквівалентно 219 408 грн. за транспортні послуги по маршруту Дніпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан), а/м Сканія номерний знак НОМЕР_1/АЕ7951ХО, а/м МАН АЕ 2308 АІ/АЕ 6168 ХО .(а.с 23)

Факт оплати ПП Торговий дім Салют за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями №1809 від 21.09.2017р., №1810 від 21.09.2017р. в сумі 8 400 дол. США, що еквівалентно 219 408 грн. ( а.с. 24-25)

Як вбачається з матеріалів справи договірних відносин між ПП Торговий дім Салют та ТзОВ Техавтосервіс Мрія до 20.09.2017р. до дня виставлення рахунку №209 від 20.09.2017р. та його оплати по даному перевезенню не було.

Отже, як слідує з матеріалів справи, доводів та пояснень представників сторін недобросовісна поведінка експедитора ТзОВ Трейдібір та категорична позиція перевізника щодо вигрузки товару, саме після оплати за здійснення перевезення зумовили підписання 05.10.2017р. між перевізником ТзОВ Техавтосервіс Мрія та замовником - ПП Торговий дім Салют нового договору на транспортне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні №20/09-17 (а.с. 26-29)

Пунктом 1.1 даного договору встановлено, що в межах договору надає замовнику з планування організації перевезень найманим вантажним транспортом і транспортно-експедиційного обслуговування імпортно-експортних вантажів відповідно до чинного законодавства України вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що сторони констатують, що станом на день підписання даного договору транспортні послуги по перевезенню вантажу масла солодко вершкового в кількості 40 тон по маршруту : м. Дніпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан) фактично надані, перевезення здійснено автомобілями НОМЕР_2/АЕ 7951ХО та МАН АЕ 2308 АІ/ АЕ 6168 ХО.

Згідно п. 3.1 договору встановлено, що перевізник зобов'язується здійснити розвантаження Сканія АЕ4226 АО/АЕ 7951ХО та МАН АЕ 2308 АІ/ АЕ 6168 ХО в м. Шимкент (Казахстан) в день фактичного отримання оригіналу договору підписаного відповідною стороною даного договору, або на наступний день. Кожна зі сторін зобов'язана роздрукувати по два екземпляри з електронного варіанту узгодженого тексту даного договору, підписати один примірник такого договору та надіслати підписаний примірник іншій стороні.

Між тим, п. 3.4 договору перевізник зобов'язаний повернути замовнику усі сплачені останнім кошти за перевезення товару, згідно платіжних доручень №1809 та №2810 від 21.09.2017р. не пізніше 10 банківських днів від дати надходження коштів від контрагента ТзОВ Трейдібір сплачених добровільно, або через процедуру примусового виконання судового рішення.

Згідно пунктами 4.2, 4.3 договору встановлено, що кошти за експедирування вантажів транспортно-експедиційне обслуговування, що складаються з вартості перевезення і транспортно-експедиторських послуг/ винагороди експедитора і за даним договором підлягають перерахуванню замовником на рахунок експедитора є частково транзитними необоротними для експедитора в обсязі суми вартості перевезення і підлягають перерахуванню експедитором на рахунок перевізника. Вартість транспортно-експедиторських послуг/винагороди експедитора за цим договором розраховується окремо по виконанню кожної заявки на перевезення і являє собою різницю між сумою, яка надходить на поточний рахунок експедитора згідно його рахунку до замовника і сумою рахунку виконавця перевезення .

Пунктами 5.5, 5.6 сторони передбачили, що замовник здійснює остаточну оплату передбачену п.5.4 договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання наступних документів, а саме: рахунку на оплату за послуги перевезення вантажу, оригінал накладної CMR, завірений одержувачем вантажу і акт прийому -передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. По закінченню 3 робочих днів з моменту отримання від перевізника акту прийому-передачі наданих послуг, замовник зобов'язаний підписати такий акт прийому -передачі наданих послуг або надати перевізнику мотивовані зауваження по акту.

Зокрема, згідно п.п. 5.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпрорудне (Україна ) - м. Шимкент Казахстан складає _____грн., що еквівалентно 14 400 дол. США .

Отже, умовами даного договору було врегульовано організацію перевезення вантажу масла солодко вершкового 40 тон, а саме його вигрузки та здійснення оплати за його транспортування.

На виконання умов договору ТзОВ Техавтосервіс Мрія вивантажила вантаж - масло солодко вершкове в кількості 40 тон, що підтверджується CMR№227603 та CMR №227604 з відміткою вантажоотримувача ТзОВ Компанія ФудМастер-Шимкент про отримання вантажу .

12.10.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю Техавтосервіс МРІЯ надіслано відповідачу за первісним позовом:

-рахунок №220 від 09.10.2017р. в сумі 161220 грн., що еквівалентно 6000 доларам США(а.с. 34)

-акт надання послуг №227 від 10.10.2017р. на загальну суму перевезення в розмірі 380628 грн., що еквівалентно 14 400 грн., який підписаний та скріплений печатками юридичних осіб (а.с. 35)

Вище зазначені документи були отримані ПП Торговий дім Салют 12.10.2017р. (а.с. 36-37)

24.10.2017р. ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ на адресу ПП Торговий дім Салют надіслано CMR№227603 та CMR №227604 з відміткою вантажоотримувача ТзОВ Компанія ФудМастер-Шимкент про отримання вантажу, останній отримав 27.10.2017р. (а.с. 38-39)

Крім того, 14.11.2017р. ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ повторно надіслано на адресу ПП Торговий дім Салют пакет вищезазначених документів, який був отриманий останнім 16.11.2017р. (а.с.40-41)

29.11.2017р. на адресу ПП Торговий дім Салют направлено претензію №47 про сплату заборгованості в сумі 161 220,00 грн. згідно договору №20/09-17 від 05.10.2017р., однак останнім залишена без реагування.

22.12.2017р. на адресу ТзОВ Трейдібір направлено претензію про сплату заборгованості згідно договору№060 від 07.04.2017р. в сумі 441 580 грн. (а.с. 61-64), однак останнім також залишена без реагування.

Позивач за первісним позовом 12.10.2017р. направив відповідачу за первісним позовом: рахунок №220 від 09.10.2017р. в сумі 161220 грн., що еквівалентно 6000 дол. США(а.с. 34), акт надання послуг №227 від 10.10.2017р. на загальну суму перевезення в розмірі 380628 грн., що еквівалентно 14 400 грн., який підписаний та скріплений печатками юридичних осіб (а.с. 35) та додатково 24.10.2017р. ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ на адресу ПП Торговий дім Салют направило CMR №227603 та CMR №227604 з відміткою вантажоотримувача ТзОВ Компанія ФудМастер-Шимкент про отримання вантажу, останній який отримав 27.10.2017р. (а.с. 38-39)

Зі змісту договору від 05.10.2017р. за №20/09-17 слідує, що сторони погодили всі істотні умови для даного виду договорів.

Разом з тим, ціна договору виражена лише в іноземній валюті.

Відповідно до п.п. 5.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпрорудне (Україна ) - м. Шимкент Казахстан складає _____грн., що еквівалентно 14 400 дол. США .

Судом встановлено, що перевезення за даним договором виконане , товар вивантажений 10.10.2017р., що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR №227603 та CMR№227604.

Крім того, здійснено за перевезення часткову оплату ПП Торговий дім Салют , що підтверджується платіжними дорученнями №1809 від 21.09.2017р., №1810 від 21.09.2017р. в сумі 8 400 дол. США, що еквівалентно 219 408 грн.

10.10.2017р. між сторонами ПП Торговий дім Салют та ТзОВ Техавтосервіс МРІЯ підписано та скріплений печатками юридичних осіб акт надання послуг за №227 на загальну суму перевезення в розмірі 380628 грн., що еквівалентно 14 400 грн.(а.с. 35)

Підписання даного акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку та факт визнання даного договору .

Отже, фактично договір є виконаним зі сторони перевізника - ТзОВ Трейдібір та частково виконаним зі сторони замовника - ПП Торговий дім Салют

Проте, представник ПП Торговий дім Салют в запереченнях проти позову доводить, що договір №20/09-17 від 05.10.2017р. є неукладений між сторонами, оскільки сторонами не визначено ціну договору в гривневому еквіваленті, яка є істотною умовою договору.

Суд надаючи правову оцінку обставинам щодо укладеності договору №20/09-17 від 05.10.2017р., не заперечує факт відсутності істотної умови договору, а саме визначення ціни договору в національній валюті.

Однак, відсутність даної умови за вказаних обставин не тягне за собою правового наслідку визнання договору №20/09-17 від 05.10.2017р. неукладеним.

При цьому суд врахував наступне.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору на транспортне обслуговування та організації перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні за №20/09-17 від 05.10.2017р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про перевезення вантажу.

Згідно ч.1 ст.908 ЦК України , перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст.909 ЦК України , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Разом з тим, згідно з висновками Вищого господарського суду України викладеними у п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11 зазначено, що визнання договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Враховуючи вищезазначену позицію ВГСУ суд має право визнати неукладеним договір тільки на стадії укладення договору, проте в даній справі предметом розгляду є договір за № 20/09-17 від 05.10.2017 р. за наслідками виконання його сторонами.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 ГК України , майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору за №20/09-17 від 05.10.2017р.

Згідно ч.1 ст.908 ЦК України , перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно ч. 1 ст.909 ЦК України , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526 , 527 , 530 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення основного боргу в сумі 161 220,00грн. підставна та підлягає до задоволення .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.6 договору сторони передбачили, що у разі прострочення платежу за умовами п.п 5.4, 5.5 договору замовник зобов'язується виплачувати пеню перевізнику за кожний день в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту виникнення заборгованості. У разі прострочення платежу терміном більш 10 календарних днів замовник додатково зобов'язується виплатити перевізнику штраф в розмірі 15% від суми фрахту за користування чужими грошовими коштами і за порушення нормальної фінансової діяльності перевізника.

Згідно з наданими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу (за період з 27.11.2017р. по 16.01.2018р.) 1612,20грн.- інфляційних втрат, 675,80грн. - 3% річних та 6 373,72 грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.6. договору.

Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом:

- 675,80грн. - 3% річних (ст.625ЦК України);

- 1612,20грн. - інфляційних втрат;

- 6 373,72 грн. - пені.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову про стягнення 169 881,72 грн. заборгованості в повному обсязі.

У задоволенні у зустрічному позові про визнання недійсним договору №20/09-17 від 05.10.2017р. слід відмовити, з огляду на таке:

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України ).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу .

За замістом правових позицій щодо підстав визнання угод недійсними викладених у постановах Пленуму Верховного суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів ) недійсними від 29.05.2013р. №11, та Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009р. вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод (договорів) вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Подаючи позов до суду ПП Торговий дім Салют доводить, що договір №20/09-17 від 05.10.2017р. укладений під тиском і загрозою псування товару, а також вважає, що вище зазначений договір не відповідає вимогам ч. 1,3,5, ст. 203 ЦК України, оскільки укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України , є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача. Останній, крім повернення йому одержаного другою стороною, вправі вимагати відшкодування йому завданих збитків і моральної шкоди стороною, яка скористалася тяжкою обставиною.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р . передбачено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України , якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов'язкові ознаки: особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини. - друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та скористатися цим.

Як слідує з матеріалів справи ПП Торговий дім Салют при укладенні спірного договору усвідомлювало свої дії, волевиявлення його було вільним і відповідало внутрішній волі.

Зокрема, судом взято до уваги, що договір перевезення за своєю природою є договором оплатним.

Обставина на яку посилається ПП Торговий дім Салют , як на вкрай невигідну зводиться до того, що ним двічі здійснено попередню оплату на рахунок експедитора ТзОВ Трейдібір згідно платіжного доручення №49585 від 12.09.2017р. і для самого перевізника ТзОВ Техавтосервіс Мрія згідно платіжного доручення №1809 від 21.09.2017р., №1810 від 21.09.2017р. в сумі 8 400 дол. США, що еквівалентно 219 408 грн.

А відтак, останній доводить, що ця сума попередньої оплати для нього є значною та могла призвести до банкрутства підприємства.

Однак, такі доводи спростовуються умовами самого договору.

Зокрема, у п. 3.4 договору сторони визначили порядок та умови повернення коштів, що їх перерахувало ПП Торговий дім Салют для ТзОВ Трейдібір .

В матеріалах даної господарської містять докази, а саме, ухвала господарського суд м.Києва про відкриття провадження у справі за позовом ТзОВ Техавтосервіс Мрія до ТзОВ Трейдібір про стягнення 441 580 грн.(а.с 163-165), які свідчать про те, що погодженні сторонами умови по поверненню коштів виконуються.

За таких обставин здійснена ПП Торговий дім Салют оплата згідно з умовами договору від 05.10.2017р. за №20/09-17, не може розцінюватись, як тяжка обставина або на вкрай невідні умови, а пов'язана з ризиком здійснення господарської діяльності.

Дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні договору №20/09-17 від 05.10.2017р. були направленні на набуття прав та обов'язків, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування підстав для визнання договору №20/09-17 від 05.10.2017р. недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України .

Отже, в зустрічній позовній вимозі ПП Торговий дім Салют про визнання недійсним договору №20/09-17 від 05.10.2017р. укладено між ПП Торговий дім Салют та ТзОВ Техавтосервіс Мрія слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача (за первісним позовом).

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 203, 215, 233, 626, 627, 628, 625, 638, 908, 909, Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 180, 189, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 239, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Первісний позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Торговий дім Салют (43006, м.Луцьк, пров. Дорожний, дім 4, код ЄДРПОУ 36394628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техавтосервіс Мрія (49066, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38530233) 169 881,72 грн. заборгованості в т.ч.: - 675,80грн. - 3% річних; 1612,20грн. - інфляційних втрат; 6 373,72 грн. - пені та 2548,24 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В зустрічному позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення

складено 25.05.2018р.

Суддя В. М. Дем`як