Постанова

від 14.11.2018 по справі 903/47/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 903/47/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий Дім "Салют"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018

(головуючий - Саврій В.А., судді: Крейбух О.Г., Дужич С.П.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 16.05.2018

(суддя Дем'як В.М.)

у справі №903/47/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія"

до Приватного підприємства "Торговий Дім "Салют"

про стягнення 169 881,72 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Торговий Дім "Салют"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія"

про визнання недійсним договору №20/09-17 від 05.10.2017,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Торговий Дім "Салют" про стягнення 169 881,72 грн заборгованості.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на транспортне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні №20/09-17 від 05.10.2017, щодо повного та своєчасного розрахунку.

1.3. Під час розгляду справи у суді першої інстанції Приватне підприємство "Торговий Дім "Салют" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія", в якій просило суд визнати недійсним договір №20/09-17 від 05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія" та Приватним підприємством "Торговий Дім "Салют".

1.4. У підтвердження своїх позовних вимог Приватне підприємство "Торговий Дім "Салют" посилається на те, що договір №20/09-17 від 05.10.2017 укладений під тиском і загрозою псування товару. 05.10.2017 вантаж було передано отримувачу, про що свідчать відмітки на накладних CMR A№ 227603 і A№227604. Разом з тим, відповідач доводить, що договір не відповідає вимогам ч.ч. 1, 3, 5, ст. 203 ЦК України, оскільки укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 08.09.2017 між ПП "Торговий дім "Салют" як вантажовідправником та ТОВ "Трейдібір" як експедитором було укладено договір №059 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з умовами договору ТОВ "Трейдібір" взяло на себе зобов'язання надати ПП "Торговий дім "Салют" послуги з організації перевезення вантажу, а саме масла солодковершкового вагою 40 тонн за маршрутом: м. Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан).

На виконання умов договору ПП "Торговий дім "Салют" як вантажовідправник 12 вересня 2017 року здійснило авансовий платіж (50% від суми фрахту) на рахунок експедитора ТОВ "Трейдібір" за міжнародні транспортно - експедиційні послуги за маршрутом: м. Дінпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан), згідно з рахунком №056 від 12.09.2017, що підтверджується платіжним дорученням №49585 від 12.09.2017.

2.2. 12 вересня 2017 року між перевізником ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" та ТОВ "Трейдібір" як експедитором на виконання замовлення ПП "Торговий дім "Салют" було узгоджено заявки за №57, №58 на транспортування та виконання послуг на суму 8 400 дол. США кожна. Загальна вартість перевезення погоджена сторонами у сумі 16 800 дол. США.

14.9.2017 ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" виставило ТОВ "Трейдібір" рахунок на оплату №204 від 14.09.2017 на суму 218 560,00 грн, що еквівалентно 8 400 доларам США за офіційним курсом на дату замитнення, а саме на 13.09.2017. Проте ТОВ "Трейдібір" в обумовленні строки виставлений перевізником рахунок не оплатив.

2.3. 18.09.2017 з метою можливості подальшого виконання перевізником послуг з перевезення вантажу, а також можливості подальшого зберігання особливих умов транспортування, перевізник звернувся з листом за №34 від 18.09.2017 до безпосереднього замовника - ПП "Торговий дім "Салют" з повідомленням про невиконання експедитором ТОВ "Трейдібір" своїх зобов'язань. У повідомленні було зазначено, що без додаткового фінансування на організацію узгодженого перевезення, а саме без отримання суми передплати за надані послуги в строк до 20.09.2017, перевізник змушений буде зупинити рух за маршрутом, оскільки у нього відсутні кошти на придбання паливно-мастильних матеріалів для продовження руху за погодженим маршрутом.

2.4. 20.09.2017 перевізник ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" виставило рахунок за №209 ПП "Торговий дім "Салют" замовнику перевезення на оплату в розмірі 8 400 дол. США, що еквівалентно 219 408,00 грн, за транспортні послуги за маршрутом Дніпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан), а/м Сканія номерний знак НОМЕР_1, а/м МАН АЕ 2308 НОМЕР_2

ПП "Торговий дім "Салют" зазначений рахунок оплатило. Водночас суди встановили, що недобросовісна поведінка експедитора ТОВ "Трейдібір" зумовила підписання 05.10.2017 між перевізником ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" та замовником ПП "Торговий дім "Салют" нового договору на транспортне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні №20/09-17.

Пунктом 1.1 даного договору встановлено, що в межах договору надає замовнику з планування організації перевезень найманим вантажним транспортом і транспортно-експедиційного обслуговування імпортно-експортних вантажів відповідно до чинного законодавства України вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень.

У п. 2.1 договору сторони зазначили, що станом на день підписання цього договору транспортні послуги по перевезенню вантажу масла солодковершкового в кількості 40 тонн за маршрутом: м. Дніпрорудне (Україна) - м. Шимкент (Казахстан) фактично надані, перевезення здійснено автомобілями Сканія НОМЕР_1 та МАН АЕ 2308 НОМЕР_2.

Згідно з п. 3.1 договору встановлено, що перевізник зобов'язується здійснити розвантаження Сканія НОМЕР_1 та МАН АЕ 2308 НОМЕР_2 в м. Шимкент (Казахстан) в день фактичного отримання оригіналу договору, підписаного відповідною стороною, або на наступний день. Кожна зі сторін зобов'язана роздрукувати по два екземпляри з електронного варіанту узгодженого тексту договору, підписати один примірник такого договору та надіслати підписаний примірник іншій стороні.

У п. 3.4 договору сторони визначили, що перевізник зобов'язаний повернути замовнику усі сплачені останнім кошти за перевезення товару згідно з платіжними дорученнями №1809 та №2810 від 21.09.2017 не пізніше 10 банківських днів від дати надходження коштів від контрагента ТОВ "Трейдібір", що будуть сплачені добровільно або через процедуру примусового виконання судового рішення.

Отже, як встановили суди попередніх інстанцій, умовами цього договору було врегульовано організацію перевезення вантажу масла солодковершкового 40 тонн, а саме його вигрузки та здійснення оплати за його транспортування.

2.5. На виконання умов договору ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" вивантажило вантаж - масло солодковершкове в кількості 40 тонн, що підтверджується №227603 та CMR №227604 з відміткою вантажоотримувача ТОВ "Компанія ФудМастер-Шимкент" про отримання вантажу.

12.10.2017 ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" надіслано відповідачу за первісним позовом рахунок №220 від 09.10.2017 в сумі 161 220,00 грн, що еквівалентно 6000 доларам США, акт надання послуг №227 від 10.10.2017 на загальну суму перевезення в розмірі 380 628,00 грн, що еквівалентно 14 400 доларів США, який підписаний та скріплений печатками юридичних осіб.

2.6. 24.10.2017 ТОВ "Техавтосервіс "Мрія" надіслало на адресу ПП "Торговий дім "Салют" CMR №227603 та CMR №227604 з відміткою вантажоотримувача ТОВ "Компанія ФудМастер-Шимкент" про отримання вантажу.

2.7. 29.11.2017 позивач направив відповідачу претензію №47 про сплату заборгованості в сумі 161 220,00 грн згідно з договором №20/09-17 від 05.10.2017, яка залишена ПП "Торговий дім "Салют" без задоволення.

Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.05.2018 у справі №903/47/18 первісний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Торговий дім "Салют" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс "Мрія" 169 881,72 грн заборгованості в тому числі 675,80 грн 3% річних, 1 612,20 грн інфляційних втрат, 6 373,72 грн пені та 2 548,24 грн витрат судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

3.2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.3. Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази вимога позивача за первісним позовом про стягнення основного боргу в сумі 161 220,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

3.3.1. Суди дослідили, що 10.10.2017 між сторонами спору підписано та скріплено печатками акт надання послуг за №227 на загальну суму перевезення в розмірі 380 628,00 грн, що еквівалентно 14 400 дол. США, тобто погодженої сторонами у договорі вартості наданих позивачем послуг. За висновком судів, підписання цього акта приймання-передачі представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його сторони та факт визнання даного договору.

3.4. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди дійшли висновку, що ПП "Торговий дім "Салют", укладаючи спірний договір, усвідомлювало свої дії, волевиявлення його було вільним і відповідало внутрішній волі. Дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні договору №20/09-17 від 05.10.2017 були направлені на набуття прав та обов'язків, спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами існування підстав для визнання договору №20/09-17 від 05.10.2017 недійсним на підставі ст.233 ЦК України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Приватне підприємство "Торговий Дім "Салют" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні первісного позову та задовольнити його зустрічні позовні вимоги.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.

4.2.1. Судами не надано оцінки доводам, що викладені ним у запереченнях на позовну заяву і апеляційній скарзі щодо змісту та правомочності договору від 5 жовтня 2017 року №20/09-17.

4.2.2. Договір №20/09-17 від 05.10.2017 не спрямований на надання транспортних послуг з перевезення вантажів, як зазначено у п.1.1 договору, тому що у п.2.1 договору вказано, що послуги фактично надані, а в преамбулі договору зазначено, що перевезення виконувались на підставі інших договорів ніж договір №20/09-17.

4.2.3. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не дали оцінки доказам того, що за одне і те ж перевезення - 40 тонн масла солодковершкового за маршрутом Дніпрорудне (Україна) - Шимкент (Казахстан), одними і тими ж автомашинами Сканія НОМЕР_1, в один і той же проміжок часу, за тими ж накладними CMR №227603 і CMR №227604, TOB "Техавтосервіс "Мрія" уклало два різних договори з різними учасниками і отримало два рішення суду про стягнення з двох відповідачів грошових коштів за одне і те ж перевезення.

4.2.4. У рішенні та постанові не вказано механізму розрахунків інфляційних втрат, що стягнуті з відповідача. Посилання судів на здійснення таких розрахунків за допомогою системи "Ліга - Еліт" є необгрунтованим, оскільки не дозволяє перевірити з якої суми робилися обчислення суми до стягнення.

4.3. Позивач за первісним позовом відзиву на касаційну скаргу не подав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі про стягнення заборгованості за договором на транспортне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні №20/09-17 від 05.10.2017, а також визнання цього договору недійсним на підставі ст.233 ЦК України.

5.2.2. Водночас, як зазначено у п. 4.1, п.4.2 цієї постанови, скаржник, хоч і просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у повному обсязі, проте доводи його касаційної скарги ґрунтуються лише на неправомірності стягнення з нього суми заборгованості за договором. Відтак розгляд касаційної скарги судом здійснюється в межах цих доводів відповідача за первісним позовом.

5.2.3. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.4. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, про які йшлося у п.4.2.1 постанови, оскільки вони спростовуються змістом ухвалених у справі судових рішень. Так, суди попередніх інстанцій надали правову оцінку обставинам укладення договору та дійшли висновку, що відсутність у договорі його ціни у національній валюті, не може бути підставою для визнання договору №20/09-17 від 05.10.2017 неукладеним. Визнання договору як неукладеного можливе на стадії укладення договору, проте не за наслідками його виконання сторонами.

Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону, що і було здійснено судами попередніх інстанцій.

5.2.5. Твердження скаржника про те, що договір №20/09-17 від 05.10.2017 не спрямований на надання транспортних послуг з перевезення вантажів, є безпідставним та спростовується як умовами договору, так і встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами справи, про які зазначено у розділі 2 цієї постанови.

5.2.6. Аргументи скаржника, суть яких відображена у п.4.2.3 постанови, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки спрямовані на переоцінку обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції відповідно до ст.300 Господарського процесуального кодексу України. По суті всі доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності встановити інші фактичні обставини, відмінні від тих, що встановлені судами. Водночас, касаційна скарга не містить посилань скаржника на порушення чи неправильне застосування судами попередніх інстанцій конкретних норм права.

Твердження скаржника про необхідність зазначення у судовому рішенні механізму, здійсненого судом розрахунку інфляційних втрат (п.4.2.4 постанови) є непереконливим та не може бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.

5.2.7. Таким чином, зважаючи на те, що належних доводів, які б свідчили про порушення судами норм матеріального чи процесуального права, скаржником у касаційній скарзі не наведено, передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються, відсутні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий Дім "Салют" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 16.05.2018 у справі №903/47/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Баранець

Л. Стратієнко