Постанова

від 24.05.2018 по справі 916/432/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/432/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - не з'явився;

від третьої особи-3 - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2018 року

по справі №916/432/18

за позовом приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. №65)

до відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" (220021, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Соціалістична буд. №2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. №4-6)

2) Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (6 5003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47)

3) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. №18/9)

про визнання укладеним договору купівлі-продажу,

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

дата прийняття ухвали: 14.03.2018р.

В судовому засіданні 24.05.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз", за участю третіх осіб: Державного підприємства "Сетам", Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання укладеним Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Українсько-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю з протоколом розбіжностей №1 від 07.03.2018р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилаючись на ст. 187 ГК України зазначає, що 13.02.2018р. ПП "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" брав участь у електронних торгах, що проводились ДП Сетам по продажу корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу УБСП ОдесМазсервіс .

02.03.2018р. позивачу надійшло електронне повідомлення в системі Сетам від організатора торгів, що позивача визнано новим переможцем електронних торів №264446 Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП Одесмазсервіс по лоту №263070.

07.03.2018р. позивачем був підписаний протокол №319473 з Державним підприємством Сетам по організації та проведенню електронних торгів по лоту №263070. Після підписання протоколу, позивачу надійшов електронний лист від відповідача №203-3-1/246 від 07.03.2018р. про направлення для підписання попереднього договору купівлі-продажу. Ознайомившись з проектом договору, позивачем встановлено невідповідність його чинному законодавству України, що й слугувало зверненню до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2018р. відкрито провадження у справі №916/432/18 за позовом приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" до відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз", залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Сетам", Українсько-білоруське спільне підприємство "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Фонд державного майна України про визнання укладеним договору купівлі-продажу.

Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів, відповідно до якої просив суд:

- заборонити державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесаМАЗсервіс" ТОВ";

- заборонити відкритому акціонерному товариству "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Обгрунтовуючи вищевказану заяву позивач зазначає, що Приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" визначено переможцем вищевказаного лоту.

Згідно правил проведення даних торгів, розмішених па сайті https.V/setam.net.ua/auction/264446 переможець, тобто Заявник, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня, наступного після закінчення електронних торгів, зобов'язаний:

-підписати персоніфікований протокол і падати (надіслати) його Організатору;

- підписати попередні договори купівлі-продажу майна, проекти яких надаються Замовником Учасникам торгів після сплати гарантійного внеску.

Відповідно до Порядку реалізації майна шляхом проведення електронних торгів (добровільний продаж) затвердженого наказом ДП "Сетам" №79 від IS. 10.2016 року, а саме п.7.11 у разі відмови переможця торгів з будь-яких причин від виконання дій вказаних у п.7.7. цього Порядку, така відмова чи невиконання фіксуються та результати таких електронних торгів підлягають перевизначенню Організатором.

В протоколі №319473 зазначено, що позивач повинен сплати відповідачу суму лоту до 19.03.2018 року.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, під час розгляду справи по суті, може призвести до позбавлення заявника статусу переможця лоту №263070 з 19.03.2018р., а ДП "Сетам" буде змушений визначити наступного переможця. Позивач зазначає, що ДП "Сетам" вже змінював переможця даного лоту, що підтверджується протоколом №319473 та в свою чергу унеможливить виконання рішення суду, а ще в майбутньому у разі задоволення позовних вимог, призведе до порушення прав та інтересів інших осіб, яких ДП "Сетам" визначить наступним переможцем. Крім того, перерахувати кошти відповідачу до 19.03.2018 року закордон в іноземній валюті в такий період є не можливим.

Позивач зазначає, що такий засіб забезпечення позову, передбачений п.4. ч.1 ст.137 ГПК України, необхідно застосувати до ДП "Сетам", а саме: заборонити державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електроні дії по торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" ТОВ". Оскільки, в протоколі №319473 зазначено, що позивач повинен сплати відповідачу суму лоту до 19.03.2018р.

Поряд з цим, позивач вважає, що засіб забезпечення позову передбачений п.2. ч.1 ст.137 ГПК України необхідно застосувати до відповідача, а саме заборонити ВАТ "МАЗ" - керуюча компанія холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" у вигляді ТОВ.

Оскільки, у разі продажу даного майна призведе до порушення прав позивача, як переможця конкурсу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2018р. заяву приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. №4-6, код ЄДРЮОФОПГФ 39958500) вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47, код ЄДРЮОФОПГФ 13916108).

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відкритому акціонерному товариству "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" (220021, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Соціалістична буд. №2, УНП 100320487, ОКПО 05808729) вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47, код ЄДРЮОФОПГФ 13916108).

Зобов'язано приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. №65, код ЄДРЮОФОПГФ 36675019) забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. №29, код ЄДРЮОФОПГФ 03499997, отримувач коштів ГУДКС України в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37319096005416) грошові кошти в розмірі в розмірі 5 802 182 (п'ять мільйонів вісімсот дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 00 коп. в строк до 24.03.2018р.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесаМАЗсервіс" ТОВ" та в частині заборони відкритому акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Оскільки захід забезпечення позову, який вживається судом є адекватним та таким, що відповідає заявленим позовним вимогам.

Також суд дійшов висновку про встановлення позивачу зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі в розмірі 5 802 182,00 грн., яке має бути вчинено позивачем в строк до 24.03.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2018р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.0.32018р. у справі №916/432/18, якою було:

- вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. №4-6, код ЄДРЮОФОПГФ 39958500) вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47, код ЄДРЮОФОПГФ 13916108);

- вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відкритому акціонерному товариству "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" (220021, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Соціалістична буд. №2, УНП 100320487, ОКПО 05808729) вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47, код ЄДРЮОФОПГФ 13916108);

- зобов'язано приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. №65, код ЄДРЮОФОПГФ 36675019) забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. №29, код ЄДРЮОФОПГФ 03499997, отримувач коштів ГУДКС України в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37319096005416) грошові кошти в розмірі в розмірі 5 802 182 (п'ять мільйонів вісімсот дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 00 коп. в строк до 24.03.2018р. скасовано.

Приватним підприємством "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" не виконано вимог п.4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 14.03.2018р. у справі №916/432/18 щодо внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошових коштів в розмірі в розмірі 5 802 182 грн. 00 коп. у строк до 24.03.2018р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати п.4 ухвали господарського суду Одеської області від 14.03.2018р., а саме: Зобов'язати приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. №65, код ЄДРЮОФОПГФ 36675019) забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. №29, код ЄДРЮОФОПГФ 03499997, отримувач коштів ГУДКС України в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37319096005416) грошові кошти в розмірі в розмірі 5 802 182 (п'ять мільйонів вісімсот дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 00 коп. в строк до 24.03.2018р. .

На думку скаржника, оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням ч.1,ч.2 та ч.3 ст. 141 ГПК України та ч.2 ст.22 ЦК України.

Скаржник зазначає, що господарський суд по справі 3916/482/18 зобов'язав позивача забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 5 802 182 грн.

Посилаючись на ч.1, 2 ст.141 ГПК України, скаржник зазначає про необхідність доказування відповідними доказами можливості виникнення у відповідача збитків, у якому грошовому еквіваленті такі збитки можуть виникнути у відповідача, чим зумовлена така можливість виникнення у відповідача відповідних збитків, тощо, і в даному випадку, обов'язок доказування виникнення відповідних збитків покладається саме на відповідача.

Однак, господарський суд в оскаржуваній ухвалі взагалі не обґрунтував своє рішення про застосування заходів зустрічного забезпечення зазначенням конкретного права відповідача, порушеного зупиненням продажу корпоративних прав, та тих можливих реальних збитків чи упущеної вигоди, які можуть виникнути у нього.

Ані ухвала, ані матеріали справи не містять в собі документальних доказів на підтвердження зазнання відповідачем збитків , зумовлених вжиттям заходів забезпечення позову шляхом забороною відчужувати корпоративні права і яким чином таке обтяження погіршує умови господарювання, або унеможливлює користування відповідачем даним майно, тощо, що призводить до відповідних збитків.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2018р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2018 року у справі № 916/432/18 залишено без руху. Встановлено Приватному підприємству "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено Приватному підприємству "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

19.04.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" надійшла заява про усунення недоліків, в якій на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2018р. надано докази надсилання копії апеляційної скарги Фонду державного майна України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2018 року у справі № 916/432/18.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. призначено справу №916/432/18 до розгляду на 24.05.2018р. о 11:00 год.

У зв'язку з відпусткою судді учасника колегії ОСОБА_3, судове засідання 17.05.2018р. у справі №916/432/18 не відбулось, про що складено Довідку від 17.05.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2018р. повідомлено сторони, що розгляд справи №916/432/18 відбудеться 24.05.2018р. о 12.00 год.

У судове засідання 24.05.2017 з'явився представник ВАТ "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз", який проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представники скаржника та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, дослідивши матеріали оскарження та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, ПП "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" звертаючись до Господарського суду з позовною заявою до ВАТ "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз", одночасно подало заяву про забезпечення позову, в якій просило суд:

- заборонити державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесаМАЗсервіс" ТОВ";

- заборонити відкритому акціонерному товариству "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, такий засіб забезпечення позову передбачений п.4. ч.1 ст.137 ГПК України необхідно застосувати до ДП "Сетам", а саме заборонити державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електроні дії по торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" ТОВ".

Оскільки, в протоколі №319473 зазначено, що позивач повинен сплати відповідачу суму лоту до 19.03.2018р.

Поряд з цим, позивач вважає, що засіб забезпечення позову передбачений п.2. ч.1 ст.137 ГПК України необхідно застосувати до відповідача, а саме заборонити ВАТ "МАЗ" - керуюча компанія холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" у вигляді ТОВ.

Оскільки, у разі продажу даного майна призведе до порушення прав позивача, як переможця конкурсу.

Суд першої інстанції, погодившись з доводами позивача, дійшов висновку, що не вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом:

- заборонити державному підприємству "Сетам" вчиняти дії по електронним торгам №264446 щодо реєстраційного лоту №263070 найменування майна "Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесаМАЗсервіс" ТОВ";

- заборонити відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" вчиняти дії по відчуженню корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українського-Білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - у разі задоволення позову унеможливить виконання рішення у даній справі.

Також суд зазначив, що захід забезпечення позову, який вживається судом, є адекватним та таким, що відповідає заявленим позовним вимогам.

Окремо, суд дійшов висновку про встановлення позивачу зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі в розмірі 5 802 182,00 грн., яке має бути вчинено позивачем в строк до 24.03.2018р.

Колегія апеляційної інстанції, вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив заяву ПП "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" про вжиття заходів до забезпечення позову та зобов'язав ПП "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі в розмірі 5 802 182,00 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Воно має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Так, відповідно до ч.2 ст.141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

При цьому зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. За загальним правилом вирішення питання про зустрічне забезпечення носить диспозитивний характер.

Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Оцінка співмірності здійснюється, серед іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачу вчинення певних дій. При цьому в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначається розмір зустрічного забезпечення або інші дії, які повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення, а також строк його надання, який не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали.

З огляду на вищевикладене, по переконанню колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правомірно встановив позивачу зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі в розмірі 5 802 182,00 грн. з урахуванням обставин справи.

При застосуванні такого засобу, як зустрічне забезпечення, на перший план постає питання щодо добросовісності позивача. Адже недобросовісні позивачі зловживають правом на забезпечення позову.

А такий засіб, як зустрічне забезпечення, в першу чергу направлений на захист прав відповідача, дозволить зберегти існуючий фінансовий стан між сторонами до ухвалення рішення суду та виступить, як гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки скаржником не доведено та не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх апеляційних вимог щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2018р. слід залишити без змін як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Приватне підприємство "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР", оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 254, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОТЕЛЬ ТОКИО СТАР" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2018р. у справі №916/482/18 - без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.05.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя І.Г. Філінюк