Рішення

від 23.12.2009 по справі 9/271-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.09

Справа № 9/271-09.

За позовом:  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача:    Сумської міської ради, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Житлово-експлуатаційна дільниця  об‘єднання “Сумиоблагробуд”, м. Суми

 про визнання договору недійсним

СУДДЯ  О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

За участю  представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від  відповідача:   Клименко Ю.М.         

3- я особа:    не з’явився

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

 Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2005 року, укладений між позивачем та відповідачем, а також стягнути витрати, пов’язані з розглядом справи.

23.11.2009р. позивачем  подано до  суду заяву про доповнення позовних вимог, в якій згідно ст. 22 ГПК України просить суд доповнити позовні вимоги пунктом 2 у наступній редакції: “Зобов’язати Сумське міжрайонне відділення Сумської регіональної філії центру ДЗК скасувати запис в книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 3/10 частини від 0,4770 га, що становить 143 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 21 та зареєстрований Сумським МВ СРФ ДП “Центр ДЗК при ДКУПЗР” 29липня 2005р. за номером № 040561200086”.

В судовому засіданні 07.12.2009 р. представник позивача заявив (усно) заяву про відмову від позовної вимоги, зазначеної в заяві про доповнення позовних вимог № 81 від 20.09.2009 р., про зобов’язання Сумського міжрайонного відділення Сумської регіональної філії центру ДЗК скасувати запис в книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 3/100 частини від 0,4770 га, що становить 143 кв. м, яка знаходиться з адресою м. Суми, вул. Дзержинського, 21, та зареєстрований Сумським МВ СРФ ДП “Центр ДЗК при ДКУПЗР”29 липня 2005 р. за номером 040561200086.                  

Відповідач проти позовних вимог заперечує, так як вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучена Житлово-експлуатаційна дільниця  “Облагробуд” (м. Суми, вул. Дзержинського, 21).

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте надіслав заяву від 23.12.2009 р., в якій просить  розглядати справу без його участі у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання. Проте ним надані документи, зокрема, копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 731737, відповідно до якого правильна назва юридичної особи – Житлово-експлуатаційна дільниця об‘єднання «Сумиоблагробуд».

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши надані докази,  суд встановив:

15 березня 2005 року між позивачем – фізичною особою – підприємцем  ОСОБА_1 та відповідачем по справі - Сумською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3/100 частини від 0,4770 га, що становить 143 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Суми, вул. Дзержинського, 21. Договір укладений терміном до 25.05.2025 р. та зареєстрований Сумським МВ СРФ ДП «Центр ДЗК при ДКУПЗР» 29 липня 2005 р. за номером №040561200086.

Вищезазначений договір оренди землі був укладений на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та рішення Сумської міської ради від 25.05.2004р. №833-МР «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками» та від 29.10.2004р. № 965-МР «Про припинення права користування та надання в оренду земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради», а також акт прийому-передачі б/н від 15.03.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та  шостою статті 203 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може

суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також

моральним засадам суспільства.

Поняття договору оренди землі визначено у ст. 13 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У пункті 1.1 договору оренди земельної ділянки (предмет договору) зазначено, що в оренду передається ділянка площею 3/100 частини від 0,4770 га, що становить 143 кв.м. Межі земельної ділянки на плані не зазначаються і в натуру на місцевість не виносяться. На земельній ділянці знаходиться житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

•          об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

•          строк дії договору оренди;

•          орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків,

порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

•          умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка

передається в оренду;

•          умови збереження стану об'єкта оренди;

•          умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

•          умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

•          існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення

об'єкта оренди чи його частини;

•          відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі згідно з ч. 4 ст. 15 Закону є:

•          план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

•          кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень)

у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

•          акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

•          акт приймання-передачі об'єкта оренди;

•          проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із

законом.

Відповідно до Закону для точного визначення об'єкту оренди повинен бути складений відповідний план, та визначені межі земельної ділянки в натурі. До договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р. доданий План земельної ділянки, у якому зазначено – «Земельна ділянка, що надається в оренду. Прибудинкова територія будинку № АДРЕСА_2»; кадастровий план, в якому вказано – «Прибудинкова територія буд. № АДРЕСА_2. Землекористувач – підприємець ОСОБА_1 (розміщення магазину)»; Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 27.09.2004 р. та Акт прийому-передачі об’єкта оренди (додаток № 4 до договору), у яких записано, що межі земельної ділянки, що надається підприємцю ОСОБА_1 в оренду, на плані не зазначаються і в натуру (на місцевість) не виносяться; межі земельної ділянки прибудинкової території будинку № АДРЕСА_2 закріплені металевими знаками встановленого зразка.

Тобто інформація в додатках до договору оренди земельної ділянки суперечить умовам, викладеним в текстовій частині, і порушує вимоги законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України, відповідно до якої приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) забороняється.

У пункті 1.1 договору від 15.03.2005 р. також зазначено, що Орендодавець гарантує, що зазначена земельна ділянка на момент укладення договору іншій особі не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не знаходиться в іпотеці, в спорі та під забороною (арештом) не перебуває, не обмежена правами третіх осіб та не обтяжена недоліками щодо її використання. Відповідно до  п. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові  будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної та комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам,   установам   і   організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Судом встановлено, що будинок, розташований за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 21 обслуговується ЖЕД об‘єднання «Сумиоблагробуд», який щомісяця вносить плату за 4187,67 кв.м. прибудинкової території, тобто за виключенням земельних ділянок, зокрема і 143 кв.м., орендну плату за які сплачувала позивач на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідач у запереченні на позовну заяву №2905-1/3-3 юр від 23.11.2009 р. зазначає, що на момент подання позову сплинув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України договір найму (оренди) земельної ділянки є різновидом правовідносин найму (оренди), які регулюються главою 58 ЦК України. Згідно п. 2 ст. 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму. У даній справі судом розглядаються вимоги наймача, а тому суд приходить до висновку, що строк позовної давності для захисту порушеного права позивачем не пропущений.

Враховуючи викладене, договір оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р. укладений з порушенням вимог земельного законодавства України щодо передачі в оренду земельних ділянок, позовні вимоги про визнання його недійсним є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

 1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 15 березня 2005 року земельної ділянки загальною площею 3/100 частини від 0,4770 га, що становить 143 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Сумською міською радою (м. Суми, пл. Незалежності,2) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1).

3.          Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності,2; код 23823253) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 СУДДЯ                                                                                          О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

 В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 28.12.2009 р.

  Суддя