Рішення

від 03.02.2010 по справі 2-1/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1/10

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" лютого 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі головуючої судді Ігнатової Г.В.

при секретарі Піх P.M.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3та ОСОБА_4про відшкодування 17619,63 грн , як відшкодування прямої шкоди, завданої внаслідок ДТП, що не була покрита страховим відшкодуванням. компенсації транспортних послуг на евакуацію автомобіля з місця ДТП -400 грн., витрат повязаних з проведенням відтворення обставин дорожньо-транспортної пригоди, так як ним було вийнято автомобіль аналогічної марки „Део-ЛАНОС"- 300 грн. Крім того, позивач поніс витрати на придбання медикаментів- 56 грн., витрати повязані з проведенням досудового слідства, які оцінює в в розмірі- 347,41 грн. таким чином, загальна сума матеріальної шкоди складає - 18723, 04 грн. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 09 липня 2008р. приблизно 21год. на автодорозі Підгайці -Сатанів- Городок з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, а власником якого є ОСОБА_4,сталася ДТП, у якій був пошкоджений його автомобіль,, ОСОБА_7" д.н. В О 2431 АІ

Просив також стягнути 10000грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що пошкодження автомобіля стало причиною його моральних страждань, порушило встановлений ритм його життя, вплинуло на реалізацію його намірів.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги, які виклав в доповненні до позовної заяви від 28.01.2009р. та від17.02.2009р., а також 29 грудня 2009 року, зокрема просить стягнути з відповідачів завдану матеріальну шкоду в розмірі 28989,75 грн, з них: за вартість ремонту автомобіля- 25517,08 грн; Відшкодування витрат на правову допомогу при провадженні досудового слідства по кримінальній справі та судового розгляду даної цивільної справи- 2100 грн., витрати по оплаті транспортних затрат, які оцінює в в розмірі- 1316,67 грн Вважає, зіткнення сталося з вини водія- відповідача ОСОБА_3, однак оскільки останній не мав права на керування даним автомобілем, оскільки власником є відповідач ОСОБА_4 ,отже останній повинен нести солідарно обов'язок по відшкодуванню пошкодження його автомобіля на загальну суму 28989,75 грн у зв'язку з чим просив відшкодувати заподіяння даної матеріальної шкоди винними.

Крім того, позивач збільшив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди на суму 20000грн., яка полягає в пошкодженні автомобіля, що стало причиною його моральних страждань, порушенні встановленого ритму йото життя, оскільки його діяльність пов'язана з постійним використанням автомобіля,яким він не міг

користуватись два місяці. Також просить стягнути судові витрати та витрати повязанні з наданням послуг його представника при судовому розгляді справі ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі,

надав суду пояснення щодо їх обгрунтування,просить задоволити його, а також

просив суд стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив суду, що не заперечує факт скоєння ДТП з його вини, але не згідний з оцінкою пошкоджень автомобіля позивача, а також з розміром моральної шкоди. З цих підстав, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 позов невизнає , вказуючи на те, щсцучасником ДТП 09 липня 2008р. не був, а тому вини його в заподіянні будь-якої шкоди позивачу немає,а відтак не може нести матеріальну та моральну відповідальність за діяння яких не вчиняв.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля „ОСОБА_7" д.н. В02431 АІ рік випуску 2007р., про що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу видане МРЕВ ДАІ м. Підгайці

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ході судового розгляду не оспорювався факт ДТП що мав місце 09.07.2008р. в м. Підгайці по вул.. Шевченка, за участю водія ОСОБА_3, який керував автомобілем„НОМЕР_2 рік випуску 2007р, водія ОСОБА_1, який керував автомобілем „ОСОБА_7" д.н. В02431 АІ рік випуску 2007р..

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову Суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За результатами ДТП вироком Підгаєцького районного суду від 30 червня 2009 року ОСОБА_3 було визнано винним у ДТП та притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 286 ч. 1 КК України.

Цим же вироком у кримінальній справі підтверджено факт порушення правил відповідачем ОСОБА_3, внаслідок чого допущено зіткнення та дане порушення ПДР знаходиться у прямому причинному звязку з подією ДТП та наслідками, що настали, так як автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з пунктами 2,3-4,9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 з її 27 березня 1992 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами внесеними згідно Постановами Пленуму Верховного Суду України від 08.07.1994р., від 25.05.1998р., від 24.10.2003р.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Так, судом встановлено, що під час ДТП відповідач ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом,,ОСОБА_8" д.н. НОМЕР_3 рік випуску 2007р, власником якого є ОСОБА_4 , а саме на підставі довіреності, належним чином оформленої від 13 вересня 2007року.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач ОСОБА_3,як володілець, а не власник джерела підвищеної небезпеки, повинен нести повну відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду та є усі правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №7-161/08 від 30.10.2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „ОСОБА_8 Ланос ТФ 69 У" д.н. В02431 АІ рік випуску 2007р, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням втрати товарної вартості складає 17619, 63 грн. Розрахунки зроблені виходячи з виявлених пошкоджень автомобіля під час ДТП, огляду автомобіля, які відповідають затратам.

При цьому суд приймає до уваги покази спеціаліста, який проводив дане дослідження, щодо наявності скритих пошкоджень автомобіля, які не були предметом експертного дослідження, а тому у вартість матеріального збитку не включені, хоч їх наявність при даних пошкодженнях неоспорюється.

У судовому засіданні встановлено, позивач провів відновлюваний ремонт технічних пошкоджень автомобіля марки „ОСОБА_7" д.н. В02431 АІ рік випуску 2007р., усунення яких у вартісному виразі складає 25561,64 грн що підтверджено актом виконаних робіт №ЗН-0012186 від 30 січня 2009р (а.с.76).. Дані роботи проведено ВАТ „Тернопіль-Авто", станція технічного обслуговування. Про що засвідчив директор станції ОСОБА_9

Як пояснив суду позивач, деталі до автомобіля він брав безпосередньо на СТО,

тому вартість відновлюваного ремонту підтверджує саме даними актами. Затрати

поніс на значно вищу суму, ніж та, що вказана у звіті №ЗН-0012186 від 27 січня 2009р, тому повторно представив акт від 30 січня 2009р в якому визначена остаточна

вартість відновлюваного ремонту, та на дану суму заявлено позов.

Розмір матеріальної шкоди підтверджується наданими позивачем документальними доказами та наданою позивачем квитанцією про оплату ( а.с.75) і сумнівів у їх достостовірності не виникає.

На думку суду, вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди -за вартість ремонту автомобіля- 25517,08 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Доводи відповідачів та їх захисників щодо відсутності доказів, які б підтверджували розмір матеріальної шкоди по відновлюваному ремонту технічних пошкоджень автомобіля марки „ОСОБА_7" д.н. В02431 АІ, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки являються безпідставними.

Підлягають також стягненню з відповідача ОСОБА_3 понесені позивачем витрати повязані з наданням транспортних послуг на евакуацію автомобіля з місця ДТП -400 грн

Згідно ст.87 ЦПК України витрати пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, старшим слідчим СУ УМВСУ в Тернопільській області Крючков О.В., 11 листопада 2008 року з участю учасників ДТП було проведено відтворення обстановки та обставин події з метою встановлення кутового розміщення автомобілів в первинний момент \їх зіткнення і визначення в подальшому, на якій смузі руху перебували транспортні засоби в момент прийняття їх водіями ( ОСОБА_3 та Не сімка В.М.) рішення про застосування екстреного гальмування. Для проведення даної слідчої дії позивач найняв аналогічної марки автомобіль, в зв'язку з цим за користування даним транспортним засобом ним було оплачено 300 грн. що підтверджено квитанцією №074883 за послуги надані 11.11.2008р. як пасажирські перевезення. Відносно цих обставин не заперечив відповідач ОСОБА_3

Суд приходить до переконання, що проведення даної слідчої дії необхідно було обоюдно учасникам дорожнього руху, сторонам по справі, для визначення ступеня вини кожного з них в момент зіткнення автомобілів, отже в цій частині слід позов задоволити частково на суму 150 грн., так як в подальшому відносно ОСОБА_1 було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не заслуговують на увагу суду доводи позивача, проте, що відповідач ОСОБА_4 на момент ДТП був власником джерела підвищеної небезпеки і з цих підстав повинен нести солідарно відповідальність за спричинену шкоду, так як ці доводи є помилковими та законом не передбачено можливість з цих підстав зобов'язувати відшкодувати шкоду.

Виходячи з наведеного суд приходить до переконання ,що позивачем не наведено та не представлено жодного такого доказуща які він посилався як на підставу своїх вимог, а судом не здобуто доказів, які були досліджені в судовому засіданні щодо наявності вини відповідача ОСОБА_4 в заподіянні шкоди ОСОБА_1

З огляду на вищенаведене суд вважає, що у позивача немає достатньо правових підстав для задоволення його позову, відтак суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог стосовно відповідача ОСОБА_4М

Також, суд не може прийняти до уваги доводи позивача пов'язані з понесенням затрат на транспортні послуги в тому числі на придбання бензин до автомобіля для поїздки до суду в судові засідання по розгляду справи, оскільки жодний з представлених документів квитанцій по оплаті бензин не засвідчує той факт, що пальне придбанне саме для поїздки на судовий розгляд справи, а тому в цій частині вимоги до задоволення не підлягають.

Слід відмовити в задоволенні вимоги позивача, щодо оплати послуг наданих йому при розгляді справи, в якості представника позивача - ОСОБА_2, оскільки норми діючого законодавства не передбачають оплати роботи представника позивача в процесі судового розгляду справи та і по наданню допомоги. В якості представника при досудовому слідстві.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що вимоги позивача необгрунтовано завишеними та недоведеними належним чином доказами, а тому в цій частині суд вважає за необхідне вимоги задовільнити частково.

Так. суд враховує, що негативні наслідки, викликані ушкодженням автомобіля призвело до моральних і фізичних страждань позивача, погіршився його стан здоровя, позивач втратив звичний, вироблений роками порядок життєдіяльності та сімейного укладу, був позбавлений оперативності вирішення побутових питань у зв'язку з відсутністю автомобіля, що вимагало на той час від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження майна, розмір завданої йому матеріальної шкоди, характер діяння винної особи і тривалість наслідків, що виникли для позивача внаслідок ДТП, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди , в частині, яка доведена позивачем у судовому засіданні.

Задовольнити , визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди 20000 грн. суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань та характеру діянь винної особи, а також матеріальне становище відповідача ОСОБА_3

Керуючись ст.хт. 1166,1167,1188,1192 ЦК України, постановами Пленуму ВСУ (з наступними змінами) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ст.. 10,60.,88, 215-218 ЦПК України.-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. :

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 26316,78 грн., та грошової компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди -1000 грн., в решті відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2632 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 90 грн. в на рахунок - у Підгаєцькому районному суді код одержувача: 23588102; р/рахунок 312113259700445 МФО банку 838012 УДК у Підгаєцькому районі Підгаєцький районний суд 22050000

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі -51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі ЗО грн. в на рахунок 101- у Підгаєцькому районному суді код одержувача: 23588102; р/рахунок 312113259700445 МФО банку 838012 УДК у Підгаєцькому районі Підгаєцький районний суд 22050000

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний, суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього юдання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуючий: ОСОБА_10