Ухвала

від 31.05.2018 по справі 168/289/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи за підсудністю

31 травня 2018 року ЛуцькСправа № 168/289/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 щодо скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, протоколу, акту, припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Старовижівського районного суду Волинської області зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення №35 від 14.03.2018 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2, яку просить скасувати, а також скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.03.2018 року та акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №65202032018 від 15.03.2018 року. Крім того, в поданій скарзі позивач просить закрити провадження у справі відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

14 травня 2018 року ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області адміністративну справу №168/289/18 передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду, за правилами предметної підсудності.

Вказана адміністративна справа надійшла на адресу Волинського окружного адміністративного суду 29 травня 2018 року (супровідний лист вих.№168/289/18/1182/2018 від 23.05.2018 року).

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до свого провадження, слід зазначити, що у Волинського окружного адміністративного суду відсутні підстави для її прийняття, з огляду на наступне.

Стаття 29 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) містить виключний перелік обставин, за наявності яких суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;

6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;

7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

Суддею Старовижівського районного суду Волинської області в ухвалі від 14.05.2018 року про передачу справи зроблено посилання на пункт третій частини 1 статті 29 КАС України, а також на частину третю статті 21 КАС України.

Згідно з частинами шостою та восьмою статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою; ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено; передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Частиною першою статті 295 КАС України встановлено 15-денний термін для подачі апеляційної скарги на ухвалу суду з дня її проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Старовижівського районного суду Волинської області від 14.05.2018 року про передачу справи за підсудністю була направлена учасникам справи, жоден з яких не був присутній при її оголошенні, згідно з супровідним листом №168/289/18/1125/2018 від 15.05.2018 року (а.с.78), однак докази про отримання останніми копії даної ухвали суду відсутні.

Натомість, вже 23.05.2018 року, тобто до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали від 14.05.2018 року адміністративна справа №168/289/18 була направлена до Волинського окружного адміністративного суду.

Таким чином, Старовижівський районний суд Волинської області, передаючи справу на розгляд Волинському окружному адміністративному суду, не врахував усі норми КАС України.

При цьому, суд вказує, що в даному випадку не підлягає до застосування норма частини 1 статті 30 КАС України, відповідно до якої спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, оскільки, як було встановлено вище, дана справа була передана Волинському окружному адміністративному суду з порушенням порядку, встановленого статтею 29 цього Кодексу, а відтак обов?язок щодо прийняття до свого провадження даної справи, встановлений ч.2 ст.30 КАС України, у Волинського окружного адміністративного суду відсутній.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?т;…&gп; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?в; . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ст. 19 КАС України).

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).

Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 КАС України. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 20 КАС України).

Частиною 3 статті 21 КАС України визначено, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Згідно приписів статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 3 статті 27 КАС України визначено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами статті 286 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що законодавець у загальних положеннях КАС України (глава 2 параграф 1) визначив загальні правила поведінки суду щодо розмежування предметної юрисдикції. Разом з тим, у розділі ІІ позовного провадження КАС України (параграф 2), визначено спеціальні норми щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, які предметно, територіально та інстанційно підлягають розгляду тим чи іншим судом, саме за такими правилами, які визначає це параграф.

На переконання суду, розгляд справ про адміністративне правопорушення із врахуванням наведених вище норм має розглядатись з урахуванням спеціальних норм, що врегульовують такі процесуальні питання.

Як зазначалось вище, позивач першочергово звернувся до суду не з позовною заявою із заявленням позовної вимоги про скасування припису від 02.03.2018 року, яка єдина може бути предметом розгляду окружними адміністративними судами та повинна бути оплачена судовим збором (із врахуванням тієї обставини, що акт №65202032018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України та не підлягає оскарженню), а саме зі скаргою на постанову №35 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року і протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року, та просив, окрім іншого, закрити провадження у справі відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Вирішуючи питання про процесуальну можливість розгляду вказаних позовних вимог, суд дійшов висновку, що загальні і спеціальні правила, які встановлені наведеними нормами КАС України полягають в тому, що предметна юрисдикція адміністративних справ не може бути змінена у випадку звернення з позовними вимогами, які викладені в одному адміністративному позові, незважаючи на те, що першоджерелом є одні і ті ж публічно-правові відносини.

Відтак, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а у випадку заявлення одночасно й інших позовних вимог, які предметно не є підсудними загальним судам як адміністративним, такі вимоги можуть бути відокремлені в окреме провадження та передані для розгляду окружному адміністративному суду з дотриманням порядку, встановленого статтею 29 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 29, 30, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №168/289/18 за скаргою ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 щодо скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, протоколу, акту, припису, передати на розгляд до Старовижівського районного суду Волинської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.В. Дмитрук