Рішення

від 03.12.2018 по справі 168/289/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 168/289/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

за участю секретаря судового засідання Журомській І.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до головного інспектора будівельного нагляду архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 про скасування протоколу, постанови, припису та акту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі - позивач) 03.04.2018 року звернувся до Старовижівського районного суду Волинської області з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить: 1) скасувати постанову про адміністративне правопорушення №35 від 14.03.2018 року; 2) скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року; 3) скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 4) скасувати акт №65202.03.2018; 5) закрити провадження по справі відносно ОСОБА_5 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Ухвалою судді Старовижівського районного суду Волинської області від 25.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 14.05.2018 року дану справу передано за підсудністю на розгляд ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, у зв'язку з тим, що відповідно до частини третьої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) одна з вимог підсудна окружному адміністративному суду.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року справу передано за підсудністю на розгляд Старовижівському районному суду Волинської області, у зв'язку з тим що був порушений порядок направлення справи за підсудністю, а саме до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали Старовижівського районного суду Волинської області від 14.05.2018 року.

Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 31.07.2018 року справу передано за підсудністю на розгляд ОСОБА_1 окружному адміністративному суду. Ухвала обґрунтована наступним. Позивачем заявлено вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду, в той же час вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, припису та акту підсудні окружному адміністративному суду. Згідно із вимогами частини третьої статті 21 КАС України якщо справа щодо однієї із вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Тому вказаний адміністративний позов підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

17.09.2018 року вказана справа надійшла до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду та автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю для її розгляду ОСОБА_6

Ухвалою від 21.09.2018 року адміністративну справу було прийнято до провадження та постановлено її розгляд проводити спочатку за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.11.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2018 року.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в частині оскарження постанови про адміністративне правопорушення №35 від 14 березня 2018 року.

Ухвалою від 03.12.2018 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

02.03.2018 року до позивача додому прийшла невідома особа (як виявилось в подальшому - відповідач) та не представившись і не показавши жодного документа висловив претензії, що позивач незаконно збудував гараж на своїй земельній ділянці та зобов'язаний сплатити за це штраф. Позивач змушений був викликати поліцію. Після приїзду поліції відповідач показав службове посвідчення на головного інспектора будівельного нагляду архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3. Після розмови з поліцейськими у їхньому автомобілі відповідач поїхав з місця подій на своєму автомобілі.

13.03.2018 року на адресу позивача надійшов рекомендований лист від Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, в якому містились:

· акт №65202.03.2018 без зазначення дати, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Акт №65202.03.2018);

· протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року (далі - протокол від 02.03.2018 року), яким було роз'яснено позивачу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 30 хв. 14 березня 2018 року у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області за адресою: 43010, м. Луцьк, вул. Кременецька 38;

· припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.03.2018 року (далі - припис від 02.03.2018 року), яким було роз'яснено позивачу, що він повинен повідомити Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про виконання вказаного припису до 02.05.2018 року.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 отримав лист лише напередодні розгляду справи, а також те, що він проживає більше ніж за 100 кілометрів від місця розгляду, тому прибути на розгляд справи про адміністративне правопорушення не зміг.

Позивач вважає, що отримані ним 13.03.2018 року Акт №65202.03.2018, протокол від 02.03.2018 року, припис від 02.03.2018 року є незаконними і такими, що підлягають скасуванню з огляду на таке.

Відповідач не здійснював огляд документів, будинку, господарських споруд, земельної ділянки. Вказані документи при позивачеві не складались та не пред'являлись для ознайомлення та підпису, всі документи складені відповідачем на комп'ютері.

Це свідчить, що всі зазначені документи або були складені відповідачем заздалегідь або після відвідування його помешкання, у тому числі відмітки, що позивач відмовився від підпису, які наявні на всіх документах.

21.03.2018 року позивач отримав рекомендований лист з постановою №35 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року (далі - Постанова №35), винесеною головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_3, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 950 грн.

26.03.2018 року позивач повідомив рекомендованим листом відповідача, що вказаний у постанові штраф у сумі 5 950 грн він не сплатив, оскільки вказану постанову оскаржив до суду, а тому, просив, виконання даної постанови зупинити.

Позивач вважає, що жодних правопорушень ним не скоєно обґрунтовуючи свою позицію тим, що всі будівлі, які знаходяться на земельній ділянці позивача збудовані його батьками і незмінно знаходяться на одному і тому ж місці понад 35 років.

Рішенням Секунської сільської ради Старовижівського району Волинської області №31 від 29.08.2013 року було надано дозвіл на ремонт та прибудову до житлового будинку, який знаходиться в с. Секунь, Старовижівського району, вул. Радянська (зараз вул. Ковельська) 25, гр. ОСОБА_5 та на виготовлення і погодження проектно-кошторисної документації на прибудову до житлового будинку в органах містобудування та архітектури. Відповідно до даного дозволу будівництво прибудови і гаража знаходяться на завершальній стадії.

В технічному паспорті виданому позивачу ТОВ Бюро оцінки та інвентаризації станом на 27.01.2015 року відображено всі відповідні споруди.

Також позивач звертає увагу, що об'єкт незавершеного будівництва гаража встановлений не на фундаменті, а на бетонних плитах, які мають товщину до 15-ти сантиметрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 затверджений перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема гаражів - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Зважаючи на вказану постанову зведення позивачем на своїй земельній ділянці гаража без влаштування фундаменту не підпадає під адміністративну відповідальність відповідно до частини четвертої статті 96 КУпАП.

Крім того, відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, серед іншого, і індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Більше того, Верховна Рада України ухвалила Законом України Про внесення змін до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт від 22.03.2018 року було продовжено зазначений термін до 22.03.2018 року.

Зважаючи на вищевикладене позивач вважає, що він при здійснені будівельних робіт не порушив вимог чинного законодавства України, а відтак оскаржувані Акт №65202.03.2018, протокол від 02.03.2018 року, припис від 02.03.2018 року та Постанова №35 є незаконними та підлягають до скасування, а провадження по адміністративній справі відносно позивача - закриттю.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджується обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів була проведена у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, всі документи, що були складені за її результатами вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

При цьому відповідач звертає увагу суду, що акт перевірки і протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому їх висновки не можуть бути предметом спору.

На підставі звернення фізичної особи ОСОБА_7 від 05.02.2018 року, наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 28.02.2018 року №64П Про проведення позапланової перевірки , направлення для проведення позапланового заходу №64, відповідач у присутності ОСОБА_5 провів позаплановий захід державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Складеними відповідно до пунктів 15-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553) актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 02.03.2018 року №65202.03.2018 та протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року, встановлено, що забудовник ОСОБА_5 на власній земельній ділянці по вул. Ковельська, 25, с. Секунь Старовижівського району Волинської області, починаючи з 2015-2016 років самовільно здійснює реконструкцію з добудовою веранди індивідуального житлового будинку та нове будівництво господарської житлової будівлі - гаража без документа дозвільного характеру, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги пункту 1 частини першої статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини другої статті 28 Закону України Про архітектурну діяльність , пункту 3 частини першої статті 25 Закону України Про основи містобудування , абзацу 2 пункту 5, пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок № 466). Вказані будівлі відносяться до об'єктів, будівництво або реконструкція яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, за відсутність якого передбачена відповідальність згідно із частиною четвертою статті 96 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок №244), у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. -

Частиною 2 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, за даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, документ, що засвідчує право на виконання будівельних робіт у ОСОБА_5 відсутній.

Твердження позивача, що підставою виконання будівельних робіт є рішення виконавчого комітету Секунськоі сільської ради Старовижівського району Волинської області є безпідставним з огляду на те, що пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що дозвільним документом, що дає право на виконання будівельних робіт є повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Також, безпідставними є твердження позивача, що будівництво господарської будівлі-гаража, здійснене ним не на фундаменті, оскільки позивач зазначає, що воно здійснене на бетонних плитах, які мають товщину до 15 см.

Згідно з додатком Б ДБН В.2.1-10-2009, фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну, тому, вказані бетонні плити є фундаментом.

У зв'язку із цим, для будівництва вказаного гаража не поширюється Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406.

Безпідставними є посилання позивача на пункт 9 прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки вказаним правом він не скористався.

Також, відповідно до вказаної норми Закону, заяви можуть бути подані власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Однак, позивач здійснює самочинне будівництво з 2015-2016 років.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав у ньому викладених, та просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві.

Крім того, у судовому засіданні були допитані в якості свідків відповідач та представник позивача.

Відповідач пояснив суду, що 02.03.2018 року він прибув за адресою вул. Ковельська, 25, с. Секунь Старовижівського району Волинської області з метою здійснення позапланової перевірки дотримання ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. ОСОБА_5 був вдома, відповідач представився та пред'явив службове посвідчення та направлення на перевірку. ОСОБА_5 не заперечував щодо перевірки. Відповідач провів огляд земельної ділянки, здійснив фотофіксацію будівель, що знаходяться на земельній ділянці. Після цього вони з ОСОБА_5 пішли до будинку, де останній надав відповідачу документи, на підставі яких здійснювалось будівництво будівель. Після того, як відповідач пояснив ОСОБА_5, що у нього відсутні необхідні дозвільні документи на здійснення будівельних робіт, ОСОБА_5 почав нервувати, подзвонив дружині та сину щоб ті приїхали. Після приїзду останніх ситуація переросла у конфліктну і відповідач змушений був викликати поліцію для улагодження конфлікту. Поліцію також викликав син ОСОБА_5 По приїзду поліції відповідач знову представився надав для ознайомлення направлення для перевірки і після пояснень поліцейським у їхньому автомобілі був змушений залишити місце проведення перевірки, так як ситуація була дуже напружена, що унеможливлювало подальше проведення перевірки.

Також відповідач пояснив, що усі документи за результатами перевірки у зв'язку із неможливістю їх складення за місцем перевірки, були складені ним пізніше на робочому місці в приміщенні архітектурно-будівельної інспекції.

Представник позивач пояснила суду, що вона є дружиною ОСОБА_5 і 02.03.2018 року вона перебувала на роботі, коли їй зателефонував чоловік та поросив негайно прибути додому. Коли вона прийшла, то застала в будинку чоловіка та невідому особу (як виявилось в подальшому - відповідача), які спілкувалися на підвищених тонах, по підлозі були розкидані документи. Пізніше приїхав син ОСОБА_5 Відповідач у некоректній формі пояснював, що вони при здійснені будівельних робіт на власній земельній ділянці порушили вимоги законодавства і за це потрібно сплатити штраф. Оскільки відповідач вів себе агресивно, відмовлявся представитись, син змушений був викликати поліцію. Після приїзду поліції відповідач показав посвідчення та пішов давати пояснення в службовий автомобіль поліції, після чого поїхав на власному автомобілі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

Позивач починаючи з 2015 року здійснює будівельні роботи з реконструкції із добудовою веранди індивідуального житлового будинку та нове будівництво господарської житлової будівлі - гаража.

На підставі звернення фізичної особи ОСОБА_7 від 05.02.2018 року, наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 28.02.2018 року №64П Про проведення позапланової перевірки , направлення для проведення позапланового заходу № 64, відповідач у присутності позивача провів позаплановий захід державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Складеними актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 02.03.2018 року №65202.03.2018 встановлено, що позивач на власній земельній ділянці по вул. Ковельська, 25 с. Секунь, Старовижівського р-ну, Волинської області, починаючи з 2015-2016 років самовільно здійснює реконструкцію з добудовою веранди індивідуального житлового будинку та нове будівництво господарської житлової будівлі - гаража без документа дозвільного характеру, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги пункту 1 частини першої статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини другої статті 28 Закону України Про архітектурну діяльність , пункту 3 частини першої статті 25 Закону України Про основи містобудування , абзацу 2 пункту 5, пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт .

При цьому суд критично оцінює обставини, викладені у позовній заяві щодо того, що відповідач прибувши на місце проведення перевірки не представився та не показав документів, які підтверджують його повноваження. Ці обставини не знайшли свого підтвердження під час допиту в якості свідків відповідача та представника позивача.

Також за результатами перевірки відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно із частиною четвертою статті 96 КУпАП. Окрім іншого протокол містить роз'яснення, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 30 хв. 14 березня 2018 року в приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області за адресою: 43010, м. Луцьк, вул. Кременецька 38.

Враховуючи виявлені та зафіксовані актом №65202.03.2018 та протоколом від 02.03.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач також склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.03.2018 року.

Усі зазначені документи були складені відповідачем не за місцем проведення перевірки.

Позивач отримав складені за результатами перевірки документи засобами поштового зв'язку 13.03.2018 року.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення 14.03.2018 року позивач не з'явився.

14.03.2018 року відповідач виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення №35, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950 грн.

Вказану постанову позивач отримав засобами поштового зв'язку 21.03.2018 року і 03.04.2018 року звернувся до Старовижівського районного суду Волинської області про захист своїх прав та інтересів.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями учасників справи, у тому числі допитом в якості свідків відповідача та представника позивача, та наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Позивач просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року; акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 02.03.2018 року №65202.03.2018.

Однак вказані акти лише фіксують певні юридично значимі факти та не породжують для учасників правовідносин обов'язкових правових наслідків, а тому вони не є розпорядчими актами суб'єкта владних повноважень, що мають обов'язковий до виконання характер. Акт перевірки чи протокол про адміністративне правопорушення не може бути предметом оскарження в судовому порядку, натомість оскарженню підлягають рішення відповідного уповноваженого органу прийняті на підставі акту перевірки чи за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак позовні вимоги про скасування акта №65202.03.2018 та протоколу від 02.03.2018 року задоволенню не підлягають.

Щодо скасування припису від 02.03.2018 року суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 28 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Позивач не заперечує, що будівельні робити він проводить без зазначених документів.

При цьому позивач наполягає, що належним дозвільним документом є наявне рішення виконавчого комітету Секунськоі сільської ради Старовижівського району Волинської області про надання дозволу на ремонт та прибудову до житлового будинку, який знаходиться в с. Секунь, Старовижівського району, вул. Радянська (зараз вул. Ковельська) 25, гр. ОСОБА_5 та на виготовлення і погодження проектно-кошторисної документації на прибудову до житлового будинку в органах містобудування та архітектури.

Однак суд не бере до уваги такі доводи позивача, оскільки відповідно до приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 5 Порядку №466, дозвільним документом, що дає право на виконання будівельних робіт є повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Не заслуговують на увагу доводи позивача, що об'єкт незавершеного будівництва гаража встановлений не на фундаменті, а на бетонних плитах, які мають товщину до 15-ти сантиметрів, а тому такі роботи підпадають під перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема гаражів - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406.

Відповідач правильно вказав у відзиві, що згідно з додатком Б ДБН В.2.1-10-2009, фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну, тому, вказані бетонні плити є фундаментом.

Також суд погоджується з доводами відповідача, що на виконувані позивачем будівельні роботи не поширюється норми пункту 9 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідно до яких, орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, серед іншого, і індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки. До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Адже, як вказує відповідач та не заперечує позивач, останній не звертався до органів державного архітектурно-будівельного контролю із відповідною заявою.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач при виконанні будівельних робіт з реконструкції з добудовою веранди індивідуального житлового будинку та нове будівництво господарської житлової будівлі - гаража порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що припис від 02.03.2018 року складений не за місцем здійснення перевірки, адже чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить імперативної вимоги щодо місця складення такого припису. Зазначення у вступній частині припису місця складання с. Секунь є дефектом форми, що жодним чином не впливає на суть викладеного у приписі.

Таким чином, відповідач у даній справі довів належними та допустимими доказами правомірність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.03.2018 року.

Водночас, позовна вимога щодо скасування постанови №35 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року підлягає до задоволення з огляду на наступне.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП, відповідно до якої Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою винесення постанови №35 є протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року, який складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Як встановлено судом, вказаний протокол був складений відповідачем не за місцем проведення перевірки та не пропонувався позивачу для ознайомлення.

Відповідно до частини першої статті 294 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Приписами статті 256 КУпАП визначено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Таким чином, законом чітко закріплено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право на ознайомлення з протоколом та подагра пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу від 02.03.2018 року вказані права позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дотримані не були.

На переконання суду це є істотним порушенням вимог чинного законодавства України та ставить під сумнів легітимність подальших рішень у відповідному адміністративному провадженні і не може тлумачитись як дефект форми відповідного протоколу, адже безпосередньо впливає на суть рішення, яким особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що при винесені постанови №35 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства України, яким визначено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки оскаржувана у даній справі постанова №35 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, вона підлягає до скасування, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то відшкодуванню позивачу підлягає судовий збір у розмірі 604,11 грн.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 140, 96 грн, сплачений згідно із квитанцією про сплату №28 від 02.11.2018 року.

Керуючись статтями 241-246, 250,, 250 286 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення №35 від 14 березня 2018 року та закрити справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (43010, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 37751556) на користь ОСОБА_5 (44444, Волинська область, Старовижівський район, село Секунь, вулиця Ковельська, 25, РНОКПП НОМЕР_1) у розмірі 140 (сто сорок) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 13.12.2018 року.