Вирок

від 22.12.2009 по справі 1-141

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-141/09

В И Р О К

І М ` Я М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Павленко І.В.

При секретарі Жовтій С.В.

За участю прокурора Недбайло І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калинівка справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, 15 листопада 1951 року

народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працючого директором СТОВ “Обрій” с.Писарівка Калинівського району, одруженого, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 212 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, працюючи (згідно протоколу №1 загальних зборів від 19.01.2001 року та протоколу №2 загальних зборів від 07.12.2003 року) директором СТОВ “Обрій”” (код 13325436 Вінницька область, Калинівський район Вінницької області, c.Писарівка, вул.Щорса, 1), являючись службовою особою, на яку згідно ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року, ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 19.07.1999 року, положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1195 року під №168/704) покладені обов'язки по веденню бухгалтерського обліку, складанню звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства, забезпеченню її зберігання, подання до державних податкових органів та інших державних органів декларацій, бухгалтерської звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, а також встановлена відповідальність за правильність обчислення, своєчасністю сплати податків, зборів і додержання законів про оподаткування, та являючись згідно статуту СТОВ “Обрій” та посадових інструкцій розпорядником коштів вказаного підприємства, отриманих від здійснення підприємством господарської діяльності, умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про суми нарахованого прибуткового податку та про дату виникнення зобов'язань щодо його сплати, переслідуючи злочинний намір, направлений на зловживання службовим становищем для ухилення від сплати прибуткового податку, з метою покращення фінансового стану підприємства за рахунок його несплати, в період з 01.01.2001 року по 01.01.2004 рік при проведенні фінансово-господарської діяльності підприємтсва, при наявності на розрахункових рахунках підприємства необхідних та достатніх коштів для сплати зазначеного податку, в порушення ст.9 Декрету Кабінету міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 року №13-92, всупереч державним інтересам, при нарахуванні та виплаті заробітної плати, утримуючи прибутковий податок, не перерахував до бюджету вказаний податок на загальну суму 26 318 грн.21 коп., яка в 1 548 (26 318, 21 / 17 = 1 548) разів перевищує встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_1, являючись директором СТОВ “Обрій” та розпорядником коштів вказаного підприємства, при здійсненні підприємством господарської діяльності, достовірно знаючи, що з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року було нараховано та утримано з нарахованої працівникам СТОВ “Обрій” заробітної плати та орендної плати за земельні і мійнові паї прибутковий податок з громадян на загальну суму 99 381 грн.94 коп., при наявності на розрахункових рахунках та каси підприємства необхідних та достатніх коштів для сплати зазначеного податку – 596 300 грн., сплатив до бюджету лише 73 063 грн.73 коп. грн., чим ухилився від сплати зазначеного податку на загальну суму 26 318 грн.21 коп.

Крім того, ОСОБА_1, працюючи (згідно протоколу №1 загальних зборів від 19.01.2001 року та протоколу №2 загальних зборів від 07.12.2003 року) директором СТОВ “Обрій”” (код 13325436 Вінницька область, Калинівський район Вінницької області, c.Писарівка, вул.Щорса, 1), являючись службовою особою, на яку згідно ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року, ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 19.07.1999 року, положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року під №168/704) покладені обов'язки по веденню бухгалтерського обліку, складанню звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства, забезпеченню її зберігання, подання до державних податкових органів та інших державних органів декларацій, бухгалтерської звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, а також встановлена відповідальність за правильність обчислення, своєчасністю сплати податків, зборів і додержання законів про оподаткування, та являючись згідно статуту СТОВ “Обрій” та посадових інструкцій розпорядником коштів вказаного підприємства, отриманих від здійснення підприємством господарської діяльності, умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про суми нарахованого прибуткового податку та про дату виникнення зобов'язань щодо його сплати, переслідуючи злочинний намір, направлений на зловживання службовим становищем для ухилення від сплати прибуткового податку, з метою покращення фінансового стану підприємства за рахунок його несплати, в період з 01.01.2005 року по 01.01.2007 рік при проведенні фінансово-господарської діяльності підприємтсва, при наявності на розрахункових рахунках підприємства необхідних та достатніх коштів для сплати зазначеного податку, в порушення п.п.8.1.2, п.п.8.1.4, п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-ІV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями), умисно ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 196 373 грн.04 коп. нарахованого та утриманого СТОВ “Обрій” під час нарахування та виплати заробітної плати працівникам вказаного підприємства, що призвело до ненадходження коштів до бюджету в значних розмірах.

Так, ОСОБА_1, являючись директором СТОВ “Обрій” та розпорядником коштів вказаного підприємства, при здійсненні підприємтсовм господарської діяльності, достовірно знаючи, що за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року було нараховано та утримано з нарахованої працівникам СТОВ “Обрій” заробітної плати та орендної плати за земельні і майнові паї податку з доходів фізичних осіб в сумі 70 808, 95 грн., а на розрахункові рахунки та в касу підприємства за вказаний період надійшло 1 843 700 грн., сплатив до бюджету лише 22 787 грн.02 коп., чим ухилився від сплати зазначеного податку на суму 48 021 грн.75 коп.

- за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року було нараховано та утримано з нарахованої працівникам підприємства заробітної плати та орендної плати за земельні і майнові паї податку з доходів фізичних осіб в сумі 107 947, 82 грн., а на розрахункові рахунки та в касу підприємства за вказаний період надійшло 2 083 200 грн., сплатив до бюджету лише 25 288 грн.29 коп., чим ухилився від сплати зазначеного податку на суму 82 659 грн.53 коп.

- за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року було нараховано та утримано з нарахованої працівникам підприємства заробітної плати та орендної плати за земельні і майнові паї податку з доходів фізичних осіб в сумі 74 773, 38 грн., а на розрахункові рахунки та в касу підприємства за вказаний період надійшло 1 569 200 грн., сплатив до бюджету лише 9 081 грн.62 коп., чим ухилився від сплати зазначеного податку на суму 65 691 грн.76 коп.

Таким чином, ОСОБА_1, працюючи директором СТОВ “Обрій”, з корисливих мотивів, усвідомлюючи неправомірність та протизаконність своїх дій при здійсненні фінансово-господарських операцій в період часу з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, умисно, з корисливих спонукань, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку та ухилення від сплати податків, шляхом несплати податку з доходів фізичних осіб умисно ухилився від сплати даного податку на загальну суму 196 373 грн.04.коп. та призвів до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав частково.Суду показав, що він дійсно працює на посаді директора СТОВ “Обрій” с.Писарівка.В його обов'язки входить: розпорядження коштами, управління та контроль за виробничою діяльністю підприємства, складання та підписання договорів.Також він має право першого підпису на бухгалтерських та банківських документах.Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на підприємстві почала з'являтися з початку 2001 року.Дана заборгованість виникла в зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.Коштів, які поступали в касу та на розрахункові рахунки підприємства не вистачало на сплату всієї суми прибуткового податку, тому вказаний податок він сплачував частково. Першочергово кошти за його вказівкою направлялися на виплату заробітної плати працівникам, сплату за оренду землі, сплату податків та відрахувань до пенсійного фонду, а також закупівлю паливно-мастильних матеріалів, насіння та запасних частин до техніки.Про наявність даної заборгованості його постійно інформувала головний бухгалтер підприємства ОСОБА_2 Причиною несплати податків було те, що на перший план він ставив виплату заробітної плати працівникам підприємства, закупівлю паливно-мастильних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, необхідних для діяльності підприємства.Тому свою вину у вчиненому визнає частково та щиро розкаюється.

Хоча підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково, однак його вина в скоєному повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: актом про результати позапланової виїзної документальної перевірки №78/2301/13325436 від 23.04.2008 року (т.1, а.с.4-30), довідками про те, що СТОВ “Обрій” при наявності на підприємстві коштів до бюджету держави не було сплачено прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб (т.1, а.с.33-34, 37-38, 66, 193-194), а також показаннями свідка в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що з жовтня 2001 року по даний час вона працює на посаді головного бухгалтера СТОВ “Обрій”. Вона не є розпорядником коштів на підприємтсві, а розпорядником коштів являється ОСОБА_1 Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, яка виникла на підприємстві, вона постійно включала в податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платників податку і сум отриманого з них податку та щоквартально подавала до податкових органів.Також поступово виникала і заборгованість по податку з фізичних осіб в сумі 196 373, 04 грн., про яку вона доповідала директору ОСОБА_1 Вказана заборгованість по сплаті податків виникала по тій причині, що першочергово кошти, які надходили на розрахункові рахунки підприємства, за вказівкою директора направлялися на виплату заробітної плати працівникам, сплату за оренду землі, сплату податків та відрахувань до пенсійного фонду, а також закупівлю паливно-мастильних матеріалів, насіння та запасних частин до техніки. Однак частково вказана заборгованість по сплаті податків погашалася, так як повністю їх сплатити не було можливості за відсутності коштів.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає необхідним дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувати по ст.ст.364 ч.2, 212 ч.1 КК України, а саме:

?   по ст.364 ч.2 КК України як умисне, з корисливих мотивів в інтересах підприємтсва, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків державним та громадським інтересам;

?   по ст.212 ч.1 КК України як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю, яка зобов'язана їх сплачувати по кваліфікуючій ознаці, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково погасив заборгованість по сплаті податків, позитивно характеризується по місцю проживання, його щире каяття у вчиненому.

Останні дві обставини, суд визнає як обставинами, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, відповідно до ст.69 КК України, оскільки позитивні дані про особу винного дають суду можливість дійти обгрунтованого припущення про те, що призначення в даному випадку більш м'якого покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.З врахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним до злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 364 ч.2 КК України, і обрати підсудному ОСОБА_1 покарання у виді сплати штрафу в доход держави, не призначаючи додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним остаточне покарання обрати підсудному ОСОБА_1 відповідно до ст.70 КК України – за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді сплати штрафу в доход держави без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним по ст.ст.364 ч.2, 212 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

?   по ст.364 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді сплати штрафу в доход держави в сумі 2000 грн. без позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків;

?   по ст. ч.212 ч.1 КК України у виді сплати штрафу в доход держави в сумі 5100 грн.

Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 обрати за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді сплати штрафу в доход держави в сумі 5100 грн. без позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб після проголошення.

Суддя: