Рішення

від 23.05.2018 по справі 474/990/17

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №474/990/17

Провадження №2/474/35/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.18року

Врадіївський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді - Фасій В.В.

за секретаря - Багрін Н.А.

з участю :

позивача ОСОБА_1

представників відповідача - ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини - ОСОБА_2, ОСОБА_3

без участі:

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - громадської організації Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Редакція газети Вісник Врадіївщини про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди, в якій, після вчинення судом дій передбачених п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України щодо роз'яснення учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, подала письмові клопотання за вх. № 131/18 від 11.01.2018р. , в яких відмовилася від позовних вимог заявлених до відповідача - філії громадської організації - Врадіївської філії ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій , та залишила позовні вимоги лише щодо відповідача - юридичної особи - ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини . В цих вимогах просила зобов'язати спростувати належного відповідача інформацію щодо неї опубліковану у статті Відкиньмо непорозуміння ті суперечності та визнати недостовірною інформацію щодо неї викладену редакцією газети у номері 81 від 21.10.2017р., та, збільшила позовні вимоги щодо заявленого розміру моральної шкоди в сумі 100000 грн., яку просила стягнути, після відмови від частини вимог щодо Врадіївської філії ГО, лише з другого належного відповідача - Редакції газети .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявила, що у клопотаннях поданих нею 11.01.2018р. вона визначила єдиним відповідачем по справі юридичну особу - Редакцію газети, та на обґрунтування позовних вимог зазначила, що інформація викладена в оскаржуваній статті є недостовірною, зокрема в частині того що вона як депутат нічого не зробила для району та що її скарги стосуються лише того, щоб когось покарати чи у когось щось відібрати, та що комісія при районній раді працює не в повному складі і вона підписує незаконні рішення. Також не погоджуються з висловом, що сільський клуб працює по можливості , а вона як вчитель пропускає уроки та не виконує навчальну програму. В зв'язку з даними обставинами позивач зазначає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, принижує її честь, гідність та ділову репутацію, як вчителя методиста, депутата районної ради. Також як, зазначає позивач, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 100000 грн., та яка полягає в зниженні авторитету та ділової репутації позивача як депутата, та вчителя, а також як особистості. Так, після поширення відповідачем неправдивої інформації вона змушена постійно виправдовуватися перед своїми знайомими за дії, яких вона ніколи не вчиняла. Суму морального відшкодування позивач розраховував враховуючи характер та обсяг страждань, характер зазнаних ним немайнових втрат, ступінь зниження його ділової репутації, велику тривалість часу та необхідність прикладення значних зусиль для відновлення попереднього стану, який існував до порушення відповідачем її прав та законних інтересів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та недоведеність, подали відзив на позов, в якому послалися на те, що редакція газети виконуючи свої функції опублікувала статтю в якій висловлено лише оціночні судження щодо професійних якостей позивача, та ніяким чином не порочать честь, гідність та ділову репутацію останньої, а тому вони відповідно до вимог закону Про інформацію не підлягають спростуванню. А інформація в опублікованій статті, щодо організації нею роботи сільського клубу, та пропуск учне - днів, підтверджується відповідними доказами, а тому вказана інформація не можу бути визнана недостовірною. Посилався на недоведеність позивачем, що метою публікації статті було саме приниження її честі та гідності. Крім того зазначив, що позивач є депутатом Врадіївської районної ради, а відтак публічною особою, а тому перебування останньої на вказаній посаді, передбачає також і додаткові правові обтяження у виді ретельного громадського контролю, гострої громадської критики в ЗМІ з приводу того як вона виконує свої функції, що відповідає міжнародними правовим нормам та практиці ЄСПЛ. З огляду на те, що інформація опублікована в оскаржуваній статті стосується безпосередньо діяльності ОСОБА_4 як депутата та виражені під час здійснення нею такої діяльності, то вона не підлягає спростуванню. Нею ж не доведено утвердження негативної думки щодо неї у інших осіб.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадської організації Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, рекомендовані поштові відправлення направлені по офіційній адресі місцязнаходження цієї громадської організації вказаній в реєстрі громадських об'єднань, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, в зв'язку з чим суд прийняв рішення про слухання справи у відсутність представника, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Позивач є вчителем початкових класів та депутатом Врадіївської районної ради (показання позивача в якості свідка);

Врадіївська філія ГО зареєстрована в ЄДРПОУ як громадська організація та відповідно до статуту не є юридичною особою, діє як відокремлений некомерційний структурний підрозділ Громадської організації Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій (витяг з ЄДРПОУ, статут в редакції від 14.02.2017р.);

Приватне підприємство Редакція газети Вісник Врадіївщини зареєстрована як юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5, уповноваженим керівником - ОСОБА_2. Статуний капітал становить 30000 грн. (безкоштовний витяг з ЄДРПОУ з сйту Мін'юсту);

18.10.2017р. за вх. №14 на адресу редакції газети надійшло звернення за підписом голови Врадіївської філії ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій ОСОБА_6 з проханням розмістити статтю Відкиньмо непорозуміння і суперечності в номері газети Вісник Врадіївщини , безкоштовно, з додатком - текстом оскаржуваної статті , за підписом голови Врадіївської філії ОСОБА_6 та завіреної гербовою печаткою філії (лист за вх.№14 від 18.10.2017р.);

21.10.2017 р. в номері 81 газети Вісник Врадіївщини опубліковано статтю під назвою Відкиньмо непорозуміння і суперечності в реченні 5,6 абзаці 5 та абзаці 6, 7, 8, 9 якої зазначено:

Що дужу цікаво: і в Миколаєві, і в Києві дивуються, що за весь час ОСОБА_7 не звернулася з проханням про допомогу для Врадіївського району , або хоча б для Доброжанівської сільської ради, не кажучи вже про допомогу для школи , в якій вона працює. Всі звернення в неї дуже вузького профілю - це скарги і прохання когось покарати чи у когось щось забрати.

Дуже добре у ОСОБА_7 виходить зібрати мітинг та підбурювати людей проти когось. Будучи головою постійної депутатської комісії, вона має конкретні обов'язки: підготовка та проведення засідань комісії. Але і тут ОСОБА_7 робить по - своєму. Засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні.

Влаштувавши свого сина завідуючим сільським клубом у селі Новомиколаївське, фактично сама, по можливості відчиняє клуб.

Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі, учні не отримують знань, передбачених навчальною програмою. Але ж вони не винні, що їм випала доля навчатися у ОСОБА_7. А вони мають право отримати повноцінну якісну освіту, як і всі інші учні, та це вчительку не дуже турбує.

Жодного прийому обласного керівництва не проходить без нашого активного депутата з безпідставними скаргами. Але ж потрібно задуматись ОСОБА_7, що депутатська діяльність це не лише скарги і наклепи; і щоб повчати когось, потрібно самій жити по закону і, нарешті, за весь час депутатської діяльності потрібно щось зробити і на користь громади. А в іншому разі - навіщо нам такі депутати?

за підписом Врадіївська філії ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій . (газета Вісник Врадіївщини № 81 від 21.10.2017р.);

Тема публікації торкається діяльності позивача як педагогічного працівника та депутата районної ради, тобто як публічної особи (газета Вісник Врадіївщини № 81 від 21.10.2017р.);

Оскаржувана стаття була опублікована Редакцією газети безкоштовно, та без укладення авторського договору на її публікацію (лист вх. №6137 від 29.12.2017р.)

Син позивача ОСОБА_8 з 01.02.2011р. по 27.12.2017р. є завідуючим сільського клубу в с. Новомиколаївське. За період його роботи на займаній посаді роботу клубу, а саме репетицій, концертів, інших культурно - масових заходів організовувала позивач (довідка №714 від 27.12.2017р.);

Завідувач Нововомиколаївського сільського клубу призначається та звільняється засновником за погодженням завідувача сектора культури райдержадміністрації (положення про Новомиколаївський сільський клуб затверджене рішенням №7);

За період 2011-2017рр. від позивача як депутата Врадіївської районної ради допомоги для вирішення питань що виникають в діяльності сільської ради не надходило (довідка №714 від 27.12.2017р.);

За період 2016 - 2018рр. (з 07.09.2016р. по 19.10.2017р.) позивачем як вчителем Доброжанівської ЗОШ було пропущено:

- у 2016 році ( з 07.09.2016р. по 23.12.2016р.) 6 робочих днів, з них: 3 - за власний рахунок та 3 - сесія районної ради ;

- у 2017 році (з16.01.2017р. по 19.10.2017р. (до опублікування спірної статті)) 17 робочих днів, з них: 12 - за власний рахунок, в т. ч. для участі в судовому засіданні; 2 - з підстав проведення сесії районної ради; 3 - на підставі лікарняного листа

на час відсутності якої законодавство про відпустки порушено не було, проводилися заміни, та було забезпечено повноцінний навчальний процес (інформація №28 від 28.12.2017р., інформація №1 від 05.01.2018р., наказ про відрядження №15 від 06.05.2016р.);

У 2011-2013 рр. ОСОБА_1 зверталася до голови райдержадміністрації з питання газифікації та ремонту Новомиколаївського сільського клубу (відповідь № Б-15-05 від 13.03.2013р., відповідь № Б-52-05 від 02.09.2011р.);

У серпні та вересні 2014 р. позивач зверталася з депатськими запитами до голови райдержадміністрації та облдержадміністрації з питання фінансування галузі освіти та формування місцевих бюджетів, оплати праці працівникам бюджетної сфери, видатків на розрахунки за електричну та теплову енергію (копія відповіді голови райдержадміністрації від 29.08.2014р., копія відповіді заступника голови облдержадміністрації від 02.09.2014р. );

24.12.2015 р. постійною комісією з питань гуманітарної політики, культури… за результатами розгляду зверення депутатів з питання щодо звільнення головного лікаря, складено протокол засідання комісії у складі 4 членів від загального кількісного складу комісії з 6 осіб (протокол засідання постійної комісії від 24.12.2015р., порядок денний від 24.12.2015р.);

на протязі 2016-2017рр. позивачем ОСОБА_1, як головою постійної комісії з питань гуманітарної політики, культури, освіти, молоді, духовності, фізичної культури та спорту, соціального захисту населення, праці, охорони здоров'я, сім'ї материнства і дитинства проведення засідань після закінчення робочого часу не призначалось. Випадків проведення засідань постійної комісії, коли б вони були неправомочними (тобто коли в ньому бере участь не менше половину від загального складу комісії) не було, та нею ж незаконні рішення не приймались (довідка Врадіївської районної ради №434 від 14.12.2017р.);

01.03.2016р. ОСОБА_1 надано депутатський запит на ім'я голови райради щодо сприянню у вирішенні питання реалізації жителями Доброжанівської сільради права на загальне водокористування, відповідно до ст. 51 ВК України (депутатський запит від 01.03.2016р., зверення від12.06.20215р., відповідь №б-9-05 від 31.03.2016р.));

04.05.2017р. на зверенння ОСОБА_1 .М. щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_9 надано відповідь ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області (лист від 04.05.2217р. за №419-б-17);

15.08.2017р. на депутатський запит ОСОБА_1 останній Врадіївською райдержадміністрацією надано відповідь за результатами розгляду комісією при райдержадміністрації питання по визначенню та нарахуванню збитків Доброжанівській сільській раді у вигляді неотриманого податку за фактичне користування землею ПП ВКП Каро (відповідь №б-55-05 від 15.08.2017р.);

04.09.2017р. за результатами розгляду депутатського звернення ОСОБА_1 щодо сплати податків ПП ВКП Каро перед Доброжанівською сільською радою дане звернення цією ж радою перенаправлене до Врадіївської райдержадміністрації (рішення від 04.09.2017р. №2 ХІУ сесії 7 скликання, довідка сільради №26 від 10.1.2018р.);

28.12.2017 р. ОСОБА_1 надано відповідь на її звернення про забезпеченість водопостачання смт.Врадіївка в частині виділення коштів на вказані цілі (відповідь №1169/16-01 від 28.12.2017р., відповідь №19/04-18 від 27.04.2018р.);

10.04.2017р. проведена атестація педагогічного працівника ОСОБА_1, за результатами якої було встановлено, що позивач відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії - спеціаліст вищої категорії та раніше присвоєному педагогічному званню учитель - методист (атестаційний лист від 10.04.2017р., методичний паспорт учителя);

Позивач неодноразово, за період роботи на посаді вчителя молодших класів, нагороджувалася почесними грамотами (свідоцтвами) , зокрема інституту обдарованої дитини національної академії педагогічних наук України, Врадіївською районною радою та Врадіївською райдержадміністрацією, управлінням освіти і науки облдержадміністрації за вагомі професійні здобутки, самовіддану сумлінну працю та як депутат районної ради, почесними грамотами (свідоцтвами) Врадіївської районної ради, Врадіївської райдержадміністрації за вагомий особистий внесок у соціально - економічний розвиток територіальної громади, активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток Врадіївського району, по місцю роботи характеризується позитивно, пройшла відповідні курси підготовки та підвищення кваліфікації, брала участь в інноваційній діяльності вчителів початкових класів (почесні грамоти (свідоцтва) на а.с. 73, 74, 76, 78, 79, 80, 82, характеристика за підписом ОСОБА_10, інформація про участь ОСОБА_1 в інноваційній діяльності вчителів початкових класів від 23.01.2018р., додаток до листа ПОІППО від 23.01.2018р. сертифікат про підвищення кваліфікації від 02.06.2017р., сертифікат №11 від 29.08.2012р., диплом спеціаліста від 27.6.1996р., диплом магістра від 30.06.2014р., );

У своїх показаннях свідок ОСОБА_11 зазначила, що з 01.02.2011 року по теперішній час ОСОБА_8 є завідувачем сільського клубу. До цього останній зателефонував їй з приводу прийняття його на роботу на вказану вакантну посаду, уточнив чи вона вакантна, повідомив що має вищу освіту, та згідно попередньої домовленості про зустріч, прийшов на співбесіду в сільську раду, з ним була мати ОСОБА_1, яка тиску щодо прийняття сина на роботу не вчиняла. На місці ним була написана заява про прийняття на роботу та направлена до районного відділу культури для погодження його кандидатури. Їй відомо, що у відсутність ОСОБА_8 його мати ОСОБА_1 самостійно проводила роботу. Проведення газопостачання в с. Доброжанівка забезпечив колишній голова цієї сільської ради, ОСОБА_1 лише передавала якусь документацію на Київ у 2004р. та на той час не була депутатом. Апаратура для сільського клубу ОСОБА_1 придбали за власні кошти. Вона ж з приводу допомоги, проблем сільської установи не зверталася. Знає, що жителі села активно обговорювали оскаржувану статтю. Те, що в заходах сільського клубу приймає участь ансамбль Чисті роси це заслуга ОСОБА_1, а не завідувача клубу. Були звернення ОСОБА_1 щодо несплати податків ПП ВКП Каро за використання земельних ділянок, в зв'язку з чим сільська рада подала відповідну заяву до правоохоронних органів, на що було відмовлено, бо земельні ділянки знаходяться за межами сільської ради, та з цього приводу повинна звертатися райдержадміністрація.

Свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_1 є вчителем початкових класів, та на даний час веде 3 клас. Вчителем ОСОБА_1 прогулів уроків не було, вона писала заяви. Причинами відсутності були проведення сесій районної ради, засідань комісій при районній раді, головою якої вона є, лікарняні. Про це він надав письмовий лист. Також писала заяву про надання їй вихідного дня за власний рахунок для участі у судових засіданнях. Кожного разу її на уроках замінювали вчителі з викладання інших предметів, які були вільні від уроків. За її сприяння біля 4-5 років тому в шкільному туалеті були встановлені двері. Читав оскаржувану статтю, та приніс газету з нею до школи. Після цієї статті ставлення трудового колективу до ОСОБА_1 не змінилося. ОСОБА_1 продовжує активну діяльність.

Свідок ОСОБА_6 показав, що статтю писали ОСОБА_13. він, та ОСОБА_14, вони ж є співавторами статті. ОСОБА_13 є журналістом газети Свобода , та спілкується з депутатами сільських рад, саме останні розповідали йому факти які викладені в статті. Гроші за статтю ні в кого не брали. Вказану статтю підписав як голова філії громадської організації, але її автором не є. Написали її , бо їм, як учасникам АТО не виділяють кошти на лікування, землі. Редактор газети в якій була опублікована стаття не міг їм відмовити в її надрукуванні, як учасникам АТО.

Свідок ОСОБА_15 в своїх показаннях зазначив, що він був присутній при розмові ОСОБА_1 з депутатом ОСОБА_16, в якій вона клопотала про водо забезпечення, в зв'язку з чим у минулому році було профінансовано 3000000 грн. на ці цілі. Про якісь порушення комісією при районній раді від ОСОБА_17 не чув. Був у Новиколаївському сільському клубу коли ОСОБА_1 вручала інвентар. Щодо діяльності ОСОБА_1 як вчителя, то цим опікується профільна установа - районний відділ освіти, він як очільник нарікань не чув. Роботодавцем щодо роботи в сільському клубі є сільська рада. Зміст цієї статті викликав обурення у громадян які знають ОСОБА_1, зокрема ОСОБА_17. Після виходу цієї статті вона не припинила своє активне громадське життя.

Свідок ОСОБА_18 показав, що десь за місяць до опублікування цієї статті мав розмову з членами організації воїнів АТО, ОСОБА_6 та ОСОБА_13, які запитували його про діяльність ОСОБА_1, на що розповів їм, що ОСОБА_1 займається своїм ворожим ОСОБА_19, на їх запитання розповів що знає, що завідувачем клубу є син ОСОБА_8, але він особисто бачив як клуб відкриває ОСОБА_1, це було біля трьох років тому, перед виборами, біля 19.00 год. Вона приїхали до клубу зі своїми колегами, вони розмовляли, а колеги репетирували, сина не бачив. Відкрила клуб, мабуть для репетиції. В період його роботи т.в.о голови райради зі сторони ОСОБА_1 на розгляд ради були внесені запити по роботі фірми Каро , крім цих питань, інших не було, питань ні для школи ні для сільради вона не вирішувала. Ця публікація на нього, свідка, не вплинула.

Свідок ОСОБА_20 зазначив, що зі статтею знайомий. Про роботу сільського клубу йому нічого не відомо. На сесіях районної ради ОСОБА_1 зверталася з приводу незаконних дій Каро , заміни пам'ятника Шевченку . Сварки на сесіях бувають, вона висловлює свою точку зору, інші не підтримують. ОСОБА_1 є головою комісії з соціальних, гуманітарних питань, йому відомо, що вона у 2015 році хотіла зняти головного лікаря. Комісією було прийнято незаконне рішення про внесення на сесію питання про звільнення головного лікаря, оскільки склад комісії 6 осіб, і рішення приймаються більшістю від складу, а за нього проголосувало 3 члена комісії. Засідання комісії проходили у денний час, та після 17.00 год., в позаробочий час. Вона порушувала перед керівництвом питання розібратися з Каро , забрати землі.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що їй відомво про факт того, що відбувалося два засідання комісії головою якою є позивач, на яких піднімалося питання про зняття з посади головного лікаря районної лікарні. На одному з цих двох засідань, вона, свідок, була присутня особисто, та комісія на ньому працювала у повному складі. На іншому засіданні вона присутня не була, але їй відомо, що саме на тому другому засідання комісія працювала, приймала рішення не в повному складі (без кворуму). Будучи присутньою на сесіях районної ради, також була свідком того як ОСОБА_1 виносила на сесію питання щодо російської мови, пам'ятника Леніну, чи виносилися нею питання щодо району, громадян не знає. Після вихїоду статті поведнінка ОСОБА_1 та її участь на сесіях не змінилася.

Показаннями свідка ОСОБА_13 що статтю писали члени Громадської організації Всеукраїнське об'єднання бойових дій - він, ОСОБА_6 та ОСОБА_14, та підписали її як Врадіївська філії ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій , занесли в редакцію, де її і опублікували, безкоштовно, бо організація не є прибутковою. Вона була спрямована на критику деяких депутатів, в т. ч. і ОСОБА_1, як одного з найактивніших депутатів районної ради, влади, та звернути увагу на проблеми учасників АТО. В статті не намагалися принизити честь та гідність депутатів, а критикували лише владу, оскільки на сесії не вирішувалися питання що стосуються звернення та захисту учасників бойових дій, оздоровлення, протезування, виділення приміщення під офіс, тощо, а вирішувалися питання надбавок, премій, які позивач як депутат підтримувала. До неї особисто з зазначених питань не звертався. Це їх і спонукало до написання цієї статті. Інформацію здобували з різних джерел (зі спілкування з іншими депутатами, особисто будучи присутнім на сесіях, тощо), перевіряли її, а тому на його думку, вона є правдивою. Щодо пропуску уроків позивачем, то він був декілька років методистом при відділі освіти, та у складі комісій інспектував школи, знав як неякісно відбуваються заміни, та не тими фахівцями, а також спілкувався з деякими вчителями, і від них здобув таку інформацію, з цього зробив висновки. Крім того бачив позивача часто у Врадіївському районі під час робочого часу. Щодо роботи сільського клубу, то він часто проїздить повз с. Новомиколаївське, та клубу що розташований в центрі цього села, двері якого постійно закриті. З цього також зробив власні висновки, правдивість яких нехай довить позивач. Наскільки він знає, то позивачем як головою комісії з гуманітарних питань також нічого не зроблено для освіти, та вважає, що вся її діяльність направлена на вирішення особистих земельних питань з ПП ВКП Каро . Це він споглядав на сесіях ради, і це його особиста думка. Інформацію про роботу комісії не впоновму складі, після робочого дня, йому надавали інші депутати. Вцілому стаття це їхнє особисте бачення влади. Про звернення громадян, та їх кількість, до ОСОБА_1 як депутата йому не відомо. Щодо влаштування сина завідувачем у клуб це також його висновки, які він зробив з того, що позивач є депутатом, а тому мабуть має вплив на голову сільради.

Показаннями свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, що після виходу у друк статті їх думка про позивача як депутата та людини змінилася в негативну сторону, вони сприйняли як правдиві факти викладені в статті, і їх думка змінилася на зворотнє, лише після особистого спілкування з ОСОБА_1, яка запевнила їх в протилежному, була засмучена, плакала, повідомила, що із - за статті в неї зіпсувалися відносини з односельчанами та колегами.

Показаннями свідка ОСОБА_19, що позивач неодноразово звертався в інтересах громадян щодо діяльності його фірми, що він, свідок, вважає незаконним. Збільшена сума сплати податків його підприємством викликана внесенням ВРУ змін до податкового законодавства у 2016р.

Судові витрати понесені позивачем складають: за три вимоги немайнового характеру до двох відповідачів, до зміни позовних вимог, - 1920 грн. та за вимогу про відшкодування моральної шкоди у справах про захист честі та гідності - 1600 грн. (квитанція на суму 2520 грн. від 17.11.2017р. та квитанція на суму 1000 грн. від 01.12.2017р.);

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу захисту честі, гідності, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

При прийнятті рішення суд керується:

Змістом статей 270, 277, 280, 297 ЦК України, що особа має право на повагу до гідності та честі, що є її немайновими правами; фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі; якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано, зокрема, моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 ,.Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

При цьому слід розрізняти факти та оціночні судження, за висловлювання яких ніхто не може бути притягнутий до відповідальності (ст. 30 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 № 2657-XII). Оціночними судженнями визначено висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 19 цієї ж постанови не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідач у запереченнях зазначав, що оспорені висловлювання є оціночними судженнями.

Таким чином поширені висловлювання та вирази у спірній статті підлягають аналізу з метою визначення характеру інформації, що в них міститься, та з'ясування чи є така інформація фактичними твердженнями чи оціночними судженнями.

Речення 5,6, абзацу п'ятого цієї ж статті Що дужу цікаво: і в Миколаєві, і в Києві дивуються, що за весь час ОСОБА_7 не звернулася з проханням про допомогу для Врадіївського району , або хоча б для Доброжанівської сільської ради, не кажучи вже про допомогу для школи , в якій вона працює. Всі звернення в неї дуже вузького профілю - це скарги і прохання когось покарати чи у когось щось забрати , то суд вважає доцільним розглянути його з огляду на комплекс нормативно - правових актів, які визначають обов'язки та права депутата районної ради.

Так згідно Закону України Про місцеве самоврядування , ст. 49, депутат ради має повноваження, в тому числі, представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

Згідно положень Закону України Про статус депутатів місцевих рад , депутат районної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Він зобов'язаний вивчати громадську думку; інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні. Депутат місцевої ради, який не виправдав довір'я виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому цим Законом порядку.

Також, згідно вказаного Закону, позивач по справі, як депутат районної ради, наділена правами, в тому числі, офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання, на невідкладний прийом, вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

В матерілах справи наявні докази звернення позивача, як депутата районної ради, в тому числі з депутатськими запитами до управління пенсійного фонду, Доброжанівської сільської ради, Врадіївської районної ради, Врадіївської райдержадміністрації. Вона також була нагороджена почесними грамотами за вагомий особистий внесок у соціально - економічний розвиток територіальної громади, активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток Врадіївського району

І тому, відповідачка, в силу своїх повноважень, як депутат районної ради, представник органу місцевого самоврядування, має вищенаведені права та обов'язки.

Однак жодним нормативно - правовим актом в обов'язки депутата не покладено досягнення конкретних результатів, шляхом вчинення ним дій чи вжиттям заходів.

А тому інформацію викладена в реченнях 5,6 абзаца 5 цієї статті не можна вважати негативною, оскільки звернення, скарги, прохання це форма роботи депутата, виконання ним законодавчо покладених на нього обов'язків, та реалізація ним прав. Ці посилання автора статті є вираженням його суб'єктивної думки та поглядів оцінки діяльності позивача, як депутата районної ради, а тому межа допустимої критики щодо нього, як публічної особи є значно ширшою ніж окремої пересічної особи. Публічні особи повинні усвідомлювати , що вони займаючи відповідні посади, неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Лінгенса (12/1984/84/131) у якому зроблені висновки що відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для

прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості

Щодо речення 1 абзацу 6 викладеного в статті Дуже добре у ОСОБА_7 виходить зібрати мітинг та підбурювати людей проти когось то в якому б непривабливому світлі у цій статті не був представлений позивач, вказане речення не можна розглядати, як окремо взятий вислів, а треба сприймати з розумінням змісту та семантики всього загального тексту. Тому, статтю в цій частині слід розцінювати лише як критику дій позивача, тобто, спірний вислів є оціночним судженням, а не фактичним твердженням, які підлягають доведенню під час судового розгляду.

Речення 2 абзацу 6 цієї ж статті Будучи головою постійної депутатської комісії, вона має конкретні обов'язки: підготовка та проведення засідань комісії не несе будь - якої негативної (недостовірної) інформації про позивача, а тому також спростуванню не підлягає.

Щодо речення 3 абз. 6 ОСОБА_14 і тут ОСОБА_7 все робить по - своєму , то з огляду на використання в ньому терміну робить по - своєму , яке є прислівником пов'язаним з дієсловом, можна зробити висновок, що у даному конкретному випадку прислівник виступає як особставина способу дії, а тому враховуючи контекст статті, яка хоча і містить вказівку на позивача, дане речення не несе жодної негативної інформації стосовно нього, не є фактичним твердженням, а лише суб'єктивним судженням автора, яке не підлягає спростуванню.

Так, відповідно до ч.9, 10 ст. 47 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації . Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії. При цьому процесуальною формою фіксування ходу і результатів проведення засідань комісії, в якому відбиваються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення є протокол.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що речення 4 абз. 6 оскаржуваної статті засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні містить ствердні вислови які за своїм характером та змістом обвинувачують позивача у порушенні норм чинного законодавства, за які особа може бути притягнута до юридичної відповідальності. Така інформація не може вважатися оціночним судженням, оскільки такі висловлювання можуть бути витлумачені як фактичні дані. Поширення такої інформації без наявності достатніх доказів є дифамацією, яка виходить за межі допустимої критики публічної особи.

Відповідно до положень ст. 144 Конституції України, ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядуванняв Україні , п.1 глави 11 КАС України, тощо, рішення, акти органів місцевого самоврядування, посадових осіб місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду та можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

При цьому, в матерілах справи наявна довідка Врадіївської районної ради депутатом якої є позивач, в якій зазначено, що на протязі 2016-2017рр. ним, як головою постійної комісії таких дій не вчинялося, незаконних рішень не приймалося, яка відповідно до положень ЗУ Про місцеве самоврядування є офіційним документом, виданим повноваженою установою .

Інших належних та допустимих доказів правдивості цієї інформації, в тому числі доказів на підтвердження оскарження дій, рішень комісії чи її голови, визнання їх незаконними відповідно до норм наведених законів сторонами не надано, а лист депутатів на ім'я позивача як депатута цієї ради від 24.12.2015р., в якому вони просять повторно внести на розгляд питання про зняття головного лікаря, посилаючись, що розгляд цього ж питання проводився в неповному складі, та результати голосування за нього 50*50, не є таким в розумінні ст. ст. 47 ЗУ Про місцеве самоврядування , ч. 2 ст. 78 ЦПК України, та підтверджує лише реалізацію депутатами районної ради прав передбачених ст. 49 ЗУ Про місцеве самоврядування , і не містить конкретних фактів порушення (не порушення) позивачем норм чинного законодавства.

Щодо показань свідка ОСОБА_20 про прийняття комісією незаконного рішення про внесення на сесію питання про звільнення головного лікаря, оскільки склад комісії 6 осіб, і рішення приймаються більшістю від її складу, а за нього проголосувало 3 члена комісії, та щодо проведення засідань комісії в позаробочий час, то суд вважає доцільним зазначити, що:

Згідно зі ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За ст. 79 цього кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Ч.1 ст. 90 ЦПК України встановлено, що не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

З огляду на ці положення цивільно - процесуального законодавства, те, що свідок під час дачі свідчень не назвав джерела своєї обізнаності щодо цієї обставини, та самі ж свідчення містять тільки загальні фрази без конкретизації дій позивача, чи посилання на певні обставини чи інформацію отриману від інших осіб (джерел) щодо достовірності його тверджень, а тому суд критично їх оцінює та не бере до уваги.

З цих же підстав суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_21, що вона знає, що одне з засідань комісії на якому вирішувалося питання про зняття головного лікаря з посади та на якому вона, свідок, не була присутня особисто, було проведено не в повному складі (без кворому).

В скупуності вищевикладеного, суд вважає, що інформація викладена в цій частині статті є негативною, такою що підлягає спростуванню.

Інформація викладена в абзаці 7 оскаржуваної статті Влаштувавши свого сина завівдувачем сільським клубом у с. Новомиколаївське, фактично сама, по можливості, відкриває клуб , у контексті побудови речення, способу викладення інформації та її змісту, в тому числі вживання дієприслівника влаштувавши , без конкретизації способу влаштування, можливих дій позивача (з точки зору додержання (порушення) законів, тощо) не є негативною щодо позивача, а тому спростуванню також не підлягає.

Слова статті - Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі, учні не отримують знань, передбачених навчальною програмою , що викладені в реченні 1 абзаца 8 статті слід оцінювати в контексті викладеної в них інформації та приписів чинного законодавства, зокрема трудового, цивільно - процесуального, кримінального - процесуального, та законодавства про освіту, загальнообов'язкове державне соціальне старування, попередньо розбивши на дві граматичні основи Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі та учні не отримують знань, передбачених навчальною програмою .

Так граматичну основа - Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі , то:

відповідно до ст. 26 ЗУ Про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР, - за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

положеннями закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV якими передбачено, право особи на отримання допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків , в т.ч. тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

згідно вимог ЦПКУкраїни сторона у справі має право брати участь у розгляді справи особисто в судовому засіданні, а свідок зобов'язаний з'яитися до суду та дати показання про обставини які відомо. При цьому повістка про виклик у судове засідання є законодавчо визначеною підставою для звільнення від роботи.

Аналогічна позиція викладена і у приписах КПК України.

Таким чином вищевказана частина статті у контексті її побудови дає можливість зробити висновки, що викладена в ній інформація несе негативну інформацію та негативний образ про позивача, при чому її достовірність відповідачем не доведена, в тому числі щодо регулярного пропуску позивачем уроків, частої відсутності на роботі, а матерілами справи та показаннями свідка ОСОБА_12 підтверджено законність відсутності позивача на уроках та роботі, з огляду на вище перелічені норми Трудового та іншого законодавства.

А відтак інформація відображена у вказаній статті підлягає спростуванню, як недостовірна.

Щодо другої граматичної одиці цього ж речення оскаржуваної статті - учні не отримують знань, передбачених навчальною програмою , то суд вважє доцільним зазначити наступне:

Частиною 2 п. 54 Положення Про загальноосвітній навчальний заклад передбачено, що оцінювання учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).

Згідно з п.74 цього положення учні закладу зобов'язані: оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом загальної середньої освіти; підвищувати свій загальний культурний рівень; Натомість за п. 86 положення педагогічні працівники, які систематично порушують статут, правила внутрішнього розпорядку закладу, не виконують посадових обов'язків , умови трудового договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи згідно із законодавством .

Обов'язки ж за організацію навчально-виховного процесу, забезпечення контролю за виконанням навчальних планів іпрограм , якістю знань, умінь та навичок учнів та відповідальність за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу , згідно п. 95 цього положення несе його керівник.

Положення ст. 34 ЗУ Про загальну середню освіту встановлюють, що поточне та підсумкове оцінювання знань учнів та вибір їх форм, змісту та способу здійснює заклад загальної середньої освіти. Та за ст. 47 цього закону посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.

Під терміном освітня програма у законі Про освіту витлумачено, що це єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання; При цьому термін результати навчання позначає знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

Рекомендації щодо організації та оплати праці заміни тимчасово відсутніх учителів були надані Міністерством освіти і науки України в листі від 28.11.2008 р. N 1/9-770. У цьому листі Міносвіти підкреслило: керівники навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне та повне виконання програм з усіх навчальних предметів. Вони ж повинні організувати заміщення тимчасово відсутніх учителів учителями тієї ж спеціальності .

Отже оволодіння знаннями, повне виконання програм з усіх навчальних предметів, в т. ч. організація заміщення тимчасово відсутніх учителів, а також поточне та підсумкове оцінювання знань учнів покладено в обов'язки учнів, керівника навчального закладу.

Матеріали справи не містять доказів притягнення відповідальних осіб до відповідальності за порушення законодавства про освіту.

А тому, суд вважає, що ця граматична основа є оціночним судженням, вираженням суб'єктивної думки та поглядів відповідача, яке не підлягає спростуванню.

Щодо речення 2 та 3 абз. 8 оскаржуваної статті - але ж вони не винні, що їм випала доля навчатися у ОСОБА_7. А вони мають право отримати повноцінну якісну освіту, як і всі інші учні, та це вчительку не дуже турбує , то слід зазначити, що вказана фразеологічна одиниця виступає засобом безпосереднього вираження емоцій автора, його іронічності, в'їдливої оцінки, тощо, та є його суб'єктивною думкою, оціночним судженням, а тому також не підлягає спростуванню.

Крім того, в матеріалах справи є відомості, які підтверджують, що позивач працює в школі вчителем початкових класів, ніяких зауважень не мала, є керівником методичної комісії класних керівників початкових класів, атестаційною комісією відділу освіти Врадіївської райадміністрації присвоєно найвище звання вчителя вищої категорії вчитель-методист, вона ж нагороджена почесними грамотами управління освіти і науки за вагомі професійні здобутки, самовіддану сумлінну працю, та успішно пройшла атестацію на відповідність займаній посаді, курси підвищення кваліфікації та позитивно характеризується за місцем роботи.

Щодо абзацу 9 оскаржуваної статті Жодного прийому обласного керівництва не проходить без нашого активного депутата з безпідставними скаргами. Але ж потрібно задуматись ОСОБА_7, що депутатська діяльність це не лише скарги і наклепи; і шоб повчати когось, потрібно самій жити по закон6у і, нарешті, за весь час депутатської діяльності потрібно щось зробити і на користьо громади. А в іншому разі - навіщо нам такі депутати? , то з огляду на застосовані в ньому мовностилістичні засоби, наявність звертань, риторичних запитань, використання багатозначної образної лексики, слів з переносним значенням, суд вважає, що викладена в ньому інформація відображає певну іронічність автора, його ставлення до суспільно - політичної діяльності позивача, як депутата, та її авторське тлумачення, тобто є його суб'єктивним твердженням, а тому ця інформація спростуванню не підлягає.

Крім того, Євросуд зазначив, що вимоги плюралізму у демократичному суспільстві обумовлюють здійснення свободи слова не лише у формах і за змістом, які не є нейтральними, необразливими, а і в таких, які викликають почуття образи, обурення або занепокоєння.

В справі ОСОБА_24 і Гійзельс проти Бельгії (1997 р.) Євросуд також зауважив, що ст. 10 Конвенції захищає не тільки висловлені повідомлення та думки, а й форму їх вираження. До того ж, свобода слова включає право на можливу дозу перебільшення і навіть провокації в тих випадках, коли йде мова про події чи дії осіб в суспільному житті.

Оскільки позивач подавши клопотання за вх. № 131/18 від 11.01.2018р. , відмовилася від позовних вимог заявлених до Врадіївської філії ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій , та залишила позовні вимоги щодо юридичної особи Редакції газети , суд враховуючи положення постанови пленуму ВСУ Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27.02.2009р., відповідно до якої відповідачами у справах даної категорії є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї статті, з огляду на те, що позивачем, після відмови від вимог до Врадіївської філії ГО, залишено вимоги лише до органу, який здійснив випуск друкованого засобу масової інформації - юридичної особи ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини , а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини спростувати інформацію щодо позивача, яка міститься в оскаржуваній статті та визнати її недостовірною підлягають задоволенню, а саме інформація в реченні 4 абз. 6 цієї статті засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні ; граматичній одиниці речення 1 абзаца 8 цієї статті Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі

Щодо її вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн., після виключення зі списку відповідачів ОСОБА_25 філії ГО, лише з з належного відповідача - Редакції газети, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні даного спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Шкода честі, гідності та ділової репутації є підставою для відшкодування моральної шкоди у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України.

Відтак, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням рівня доведеності перед судом обставин заподіяння моральної шкоди позивачу, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову про стягнення моральної шкоди та що справедливою сатисфакцією у данному конкретному випадку, з огляду на те, що поширення відповідачем оспорюваної інформації завдало шкоди лише честі, гідності та діловій репутації позивача в ракурсі заниження оцінки його професійної діяльності в очах пересічних громадян, колег, односельчан, та не вплинуло на подальший стан її діяльності, активну громадську позицію, тощо, буде грошова сума в розмірі 1000 грн.

Суд не бере до уваги звіт Новомиколаївського сільського клубу за 2017р. та за 2016 рік, на а.с. 56-59, 159-162 за підписом його завідувача ОСОБА_8, почесну грамоту на ОСОБА_8 (а.с.197), та аналіз роботи Новомиколаївського сільського клубу від 07.02.2018р, оскільки діяльність цього клубу, та його завідувача, не були предметом позову чи заперечень проти нього, та не є такими, що спростовують чи підтверджують вимоги (заперечення) сторін.

З цих же підстав суд не бере до уваги колективне депутатське звернення щодо визначення професійності виконавчого апарату районної ради від 28.12.2015р. та відповідь на нього №Б-10-ко від 22.03.2016р., інформацію на депутатське звернення ОСОБА_26 №151 від 04.03.2016р., порядок денний Президії Врадіївської райради від 25.12.2015р. щодо розгляду депутатського звернення ОСОБА_27 щодо роботи райавтодору, та колективне звернення жителів села Доброжанівка на ім'я голови облдержадміністрації ОСОБА_28, заяву від 06.04.2016р. на прокурора Миколаївської області про вжиття заходів прокурорського реагування щодо розслідування кримінальних проваджень з прізвищем ОСОБА_19, відповідь головного слідчого управління від 21.10.2016р. щодо неналежного розслідування працівниками Врадіївського ВП кримінальних проваджень щодо ПП ВКП Каро , лист від 01.09.2017р. про хід розслідування кримінальних проваджень щодо ПП ВКП Каро , лист від 12.04.2017р. №04-2/2-96-16, лист від 03.08.2016р. №04-2/2-96-16 про хід досудового розслідування кримінальних проваджень щодо ПП ВКП Каро , лист від 10.03.2017р. №62-оп/мр/03/24-2017 щодо ходу розгляду кримінального провадження до ПП ВКП Каро щодо незаконного заволодіння майном СГВК Світанок , лист №24/кол-1980 від 02.06.2017р., заяву на ім'я голови НПУ про сприяння у вирішенні конфлікту з ПП ВКП Каро , лист - звернення до голови Миколаївської обласної облдержадміністрації від 23.03.2017р., диплом від 16.04.2011р. на ім'я учениці ІНФОРМАЦІЯ_1, копію відповіді голови райради від 27.03.2018р. щодо надання копії звернення голови Врадіївської філії ГО та рішення ХШ сесії сьомого скликання.

Суд не бере до уваги і надані позивачем диплом учасника фестиваля Срібне джерельце ОСОБА_29 за 2017р. на а.с. 61, та статті в газеті на а.с. 62-72, в яких висвітлюється творчість вокального ансамблю Чисті роси Новомиколаївського сільського клубу та ОСОБА_1 як творчого керівника вказаного колективу і представниць Новомиколаївського будинку культури ОСОБА_29 та ОСОБА_30, як такі що не стосуються предмету доказування.

З цих же підстав суд не бере до уваги дипломи на а.с. 163,168,169; подяки на а.с.164,167; грамоти на а.с. 165,166,

Суд не бере до уваги надані відповідачем фото (а.с. 60) оскільки з них жодним чином не можливо ідентифікувати коли та де вони були зроблені, а відтак суд позбавлений можливості пов'язати ці фото з певним часом, місцем чи подією, визначити належність їх до предмету доказування.

Суд не вважає за можливе взяти до уваги і грамоти на а.с. 77, 81, як такі, що не містять дати та не дають можливість ідентифікувати період в який позивач ними була нагороджена, а також грамоту на а.с. 82, як таку що містить виправлення в даті її виготовлення, та не містить відбитку печатки установи, що її видала. А також почесні грамоти на а.с. 75, 77, подяку на а.с. 170, як такі якими позивач була нагороджена з нагоди свят, обласної соціокультурної акції та на а.с. 81, якою позивач була нагороджена за активну участь у конкурсі.

Щодо наданих позивачем грамот на а.с. 83, 86, 87-90, то оскільки вони стосуються ансамблю Чисті роси та характеризують позивача, як учасника цього ансамблю, та ніяким чином не спростовують чи підтверджують доводи сторін щодо позовних вимог, суд не бере їх до уваги.

З цих же підстав не підлягають оцінці і грамоти на а.с. 84, 86, та колективне звернення на її адресу, як депутата районної ради членів ВК Світанок на а.с. 96, як такі що стосуються третіх осіб, та не стосуються предмету позову, чи заперечень проти нього.

Щодо зверення депутатів сільської ради та депутата районної ради ОСОБА_1 від 29.11.2017р. на ім'я Доброжанівського сільського голови про розгляду на сесії питання про використання сільськогосподарських дворів, майнових паїв членів СГВК Світанок - ПП ВКП Каро (зверення вх. №31 від 04.12.2017р.), то суд не бере їх до уваги, як такі що виходять за межі позовних вимог, оскільки датовані після опублікування, у жовтні 2017р., спірної статті.

Надану позивачем довідку (вих..№ 15 від 10.01.2018р.) щодо кількості використаних днів для відпустки за власний рахунок у 2016-2017рр., суд також не бере до уваги, оскільки поданий позивачем письмовий доказ не містить підпису особи, що його виготовила та відбитку печатки організації, що його видала.

З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, - судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 640 (шістсот сорок) грн. та за вимогу про стягнення моральної шкоди у справах про захист честі та гідності особи в сумі 16 грн. (1/100% від задоволених позовних вимог)

Керуючись ст.ст. 258-263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства Редакція газети Вісник Врадіївщини про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати інформацію викладену у статті Відкиньмо непорозуміння і суперечності опубліковану у газеті Вісник Врадіївщини № 81 за 21 жовтня 2017 р., речення 4 абз. 6 цієї статті засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні ; граматичну одиницю речення 1 абзаца 8 цієї статті Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі недостовірною, такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1.

Зобов'язати Приватне підприємство Редакція газети Вісник Врадіївщини (ідентифікаційний код юридичної особи 02474110 ) опублікувати у найближчому номері газети Вісник Врадіївщини спростування недостовірної інформації про ОСОБА_1, шляхом розміщення тим же шрифтом і поміщення під заголовком СПРОСТУВАННЯ! на тому ж місці шпальти де містилося повідомлення, яке спростовується, та вказати, що інформація засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні ; будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі - є недостовірною.

Стягнути з Приватного підприємства Редакція газети Вісник Врадіївщини на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути Приватного підприємства Редакція газети Вісник Врадіївщини на користь ОСОБА_1 судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 640 (шістсот сорок) грн.. та за вимогу про стягнення моральної шкоди у справах про захист честі та гідності особи в сумі 16 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання його повного тексту, безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області.

Рішення в повному обсязі виготовлено 01.06.2018р.

Суддя В. В. Фасій