Постанова

від 05.06.2018 по справі 826/14117/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14117/14 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс до Завідувача сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Залюбовського Віктора Броніславовича, Головного державного інспектора Сектора ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Устенка Олександра Олександровича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування Наказу в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

13.09.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Позивачу видано ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АЕ № 279129.

Відповідачами - Завідувачем Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Залюбовським В.Б. та Головним державним інспектором Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Устенко О.О., на підставі доручення Держархбудінспекції України до реєстр. № 8/2/54301 від 05 травня 2014 року за зверненням Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 05 травня 2014 року № 8/2/5-4301, у період з 23 травня 2014 року по 29 травня 2014 року проведено позапланову перевірку дотримання Позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року №47, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 року за №226/16242

Як вбачається з Листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби Безпеки України № 8/2/5-4301 від 08 травня 2014 року, ним отримано інформацію щодо порушення службовими особами Позивача вимог чинного законодавства під час отримання дозволу для провадження діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури - надання до Державної архітектурно-будівельної інспекції України неправдивої інформації щодо кількості співробітників відповідного фаху та спеціалізації.

За результатами проведеної перевірки складено Акт планової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 29 травня 2014 року № 5/06 пп та Акт виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії та неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов №5/06-1 пп (надалі - Акти).

Проте, як зазначено в самих Актах, зазначені перевірки є позаплановими .

Як вбачається зі складених за результатами відповідних перевірок Актах, у Довідці Пенсійного фонду України стосовно кількості працюючих працівників зазначено, що Позивачем надано недостовірні відомості на момент отримання ліцензії щодо відповідної кількості його працівників (за Довідкою Пенсійного фонду України станом на 13.09.2013 року - дату отримання ліцензії, на підприємстві працювало 7 працівників, а за відомістю суб'єкта господарювання, наданою Позивачем до органу ліцензування для отримання ліцензії заявлено 17 Інженерно-технічних працівників та 36 робітників). Як вбачається з переліку працівників наданого товариством для проведення перевірки, відсутні робітники для виконання заявлених робіт (п.6.2.2.-7.2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури): фахівці з реставрації, консервації, реабілітації пам'яток культурної спадщини; виконроб (ВК); виконроб (інженер-електрик); виконроб (інженер-електрозвязку); майстер (інженер з автоматизації та управління); каменотес, різбляр по дереву, липник архітектурних деталей, художник, коваль, монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря, монтажник водопроводу та каналізації, монтажник зв'язку, монтажник контрольно-вимірювальних приладів і автоматики; Договір з акредитованою будівельною лабораторією для виконання лабораторних випробувань матеріалів і конструкції; не надано інформації стосовно місцезнаходження та стану виробничо-технічної бази; не надано інформації щодо повірки вимірювальних приладів, у зв'язку з чим Третя особа дійшла висновку, що Позивачем згідно з абзацами 5 та 10 пункту 21 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 05 грудня 2007 року № 1396 (виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії та неможливістю суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов) порушено ліцензійні умови.

Відповідно до частини першої ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VІ, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (надалі - інспекції).

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції; підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що перевірку проведено правомірно, у зв'язку з чим адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Завідувача сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Залюбовського В.Б. та Головного державного інспектора Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Устенко О.О. з проведення перевірки та складання Актів задоволенню не підлягає.

Як вбачається з п. 6 Витягу з Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про результати розгляду питань щодо ліцензування від 08 липня 2014 року № 27-Л, у зв'язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, на підставі відповідних актів перевірок, зокрема Позивачу анульовано ліцензію Серії АЕ № 279129 від 13 вересня 2013 року.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року № 687-ХІV (надалі - Закон № 687-ХІV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Відповідно до ст.17 Закону № 687-ХІV, зокрема господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства; порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України; органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 2 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року №1396 (надалі - Порядок №1396), юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (надалі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.

Відповідно до п. 5 Порядку №1396, суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися, зокрема відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, контактні телефони - для юридичної особи; перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати. До заяви додаються: копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи; відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року встановлено, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки документам, наданих Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог та спростування висновків Відповідача. Зокрема, Позивачем надано наступні документи: Договір про взаємодію при проведенні контрольних випробувань будівельних матеріалів та виробів від 01.10.2011 року, Атестат акредитації випробувальної лабораторії НДІ в'яжучих речовин і матеріалів при Київському раціональному університеті будівництва і архітектури від 11.07.2011 року №2Т243; Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази із зазначенням адреси матеріальної технічної бази станом на травень 2014 року; Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 20.09.2013 року № 23-21/0001102 та № 23-21/0001101; Накази по особовому скалу працівників; Дипломи; Цивільно-правові угоди.

В основу прийнятих судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій покладено відомості з Довідки Пенсійного фонду України від 06.03.2014 року, Накази по особовому складу 13 працівників, та зазначено, що укладених трудових угод з іншими працівниками Позивачем ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було, що спростовуються вищевказаними копіями документів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з частиною п'ятою ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Між Позивачем, як Замовником, та Випробувальною лабораторією науково-дослідного інституту в'яжучих речовин та матеріалів при Київському національному університеті будівництва і архітектури, як Виконавцем (атестат акредитації від 11 липня 2011 року №2Т243), укладено Договір про взаємодію при проведенні контрольних випробувань будівельних матеріалів та виробів від 01 жовтня 2011 року (а.с.33), за п. 1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення за галуззю акредитації лабораторії контролю будівельних матеріалів і виробів; контрольних випробовувань будівельних матеріалів і виробів в процесі будівництва.

Також Позивачем до матеріалів справи додано Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази із зазначенням адреси матеріальної технічної бази станом на травень 2014 року, Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 20 вересня 2013 року №№ 23-21/0001102, 23-21/0001101.

Отже, викладені в Актах доводи Третьої особи щодо відсутності Договору з акредитованою будівельною лабораторією для виконання лабораторних випробувань матеріалів і конструкції; ненадання інформації стосовно місцезнаходження та стану виробничо-технічної бази та повірки вимірювальних приладів, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 3 Порядку №1396, зокрема кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27.01.2009 року №47, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 року за №226/16242 (надалі - Ліцензійні умови), Ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (надалі - Перелік робіт).

Відповідно до п.п. 2.2. п. 2. Ліцензійних умов, господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за дотримання таких організаційних умов: наявність затвердженої організаційної структури підприємства відповідно до Переліку робіт, що заявляються; наявність у організаційній структурі підприємства підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечать виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних і допоміжних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження нормативної та виконавчої документації; наявність затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатного розпису; укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікацій відповідно до організаційної структури підприємства, положень Класифікатора професій (ДК 003:2010), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.04.2010 року №327 (далі - КП), та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 року №249; дотримання установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог глави III Кодексу законів про працю України (укладання трудового договору з найманим працівником).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з наданих Позивачем його Наказів По особовому складу , на час звернення із Заявою про отримання ліцензії за ними прийнято на роботу лише 14 осіб, а з 39 особами укладено Цивільно-правові угоди, які оформлено саме згідно з вимогами цивільного законодавства України, а не трудові договори за вимогами Кодексу законів про працю України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений Позивачем Наказ Відповідача є правомірним, у зв'язку з чим адміністративний позов в цій частині також задоволенню не підлягає

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року скасовується та ухвалюється нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено у повному обсязі 07.06.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.