Рішення

від 22.05.2018 по справі 308/5010/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 року м. Ужгород№ 308/5010/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі: Цапфел Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_4;

представника позивача ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_12- адвоката ОСОБА_4

відповідача 1:Ужгородська міська рада, представник - ОСОБА_7

відповідача 2: Управління освіти Ужгородської міської ради, представник- Гайович С.В.;

третьої особи: Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №14 Ужгородської міської ради Закарпатської області, представник - Легеза О.І.

третьої особи: Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №13 Ужгородської міської ради Закарпатської області,- представники: Вароді Д.Й.,адвокат Сідун О.С.

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_12, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління освіти Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, треті особи:Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №14 Ужгородської міської ради Закарпатської області, Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №13 Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_12, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Управління освіти Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, якою з урахуванням заяви про зміну позовних вимог остаточно просять :

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління освіти Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради, яка полягає у несвоєчасному виявленні дискримінації в школах міста Ужгорода та за невжиття ефективних заходів для припинення дискримінації учнів ромського походження ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_8), які навчаються в Ужгородській ЗОШ №13 та Ужгородській ЗОШ №14.;

2. Зобов'язати Управління освіти Ужгородської міської ради не пізніше трьох місяців з дня набуття рішенням суду законної сили розробити та затвердити програму ефективної протидії дискримінації учнів ромського походження в школах міста Ужгород для їх інтеграції в українське суспільство;

3. Зобов'язати Управління освіти Ужгородської міської ради вжити позитивні дії ,а саме: надати учням ромського походження, які навчаються в Ужгородських ЗОШ№13 та ЗОШ№14 ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_8), необхідне додаткове навчання за рахунок місцевого бюджету м. Ужгород для ефективного опанування ними навчальних програм минулих років і поточних навчальних програм для підготовки їх переходу до інших шкіл міста Ужгорода.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року провадження в даній адміністративній справі відкрито.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 лютого 2018 року на підставі статей 20, 29 Кодексу адміністративного судочинства України, дану адміністративну справу передано Закарпатському окружному адміністративному суду за підсудністю.

28 лютого 2018 року, вказана адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі . У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018 року справу №308/5010/17 передано на розгляд судді Плеханова З.Б. 1 березня 2018 року вказану справу головуючої по справі прийнято до провадження.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, 2007р.н., інтереси яких представляє їхня рідна мати - ОСОБА_1, є ромами/циганами і навчаються в Ужгородській загальноосвітній школі 1-ІІ ступеня №14 Ужгородської міської ради. ОСОБА_3 навчається у 4 класі з 2013 року, ОСОБА_2 навчається у 7 класі з 2010 року. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, інтереси якого представляє його рідна мати - ОСОБА_5, є ромом/циган і навчається у Ужгородській загальноосвітній школі 1-ІІ ступеня №13. Неповнолітні ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ромами/циганами і навчаються у сегрегованих ( ромських / циганських ) школах м. Ужгород №13 та №14.

Як зазначають позивачі, навчання у цих школах має всі ознаки непрямої дискримінації неповнолітніх ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що супроводжується протиправною бездіяльністю Відповідачів, які не вживають жодних заходів для вчасного виявлення та припинення дискримінації ромських дітей, захисту прав учнів ромських шкіл на отримання освіти та шансу на майбутнє.

У школах №13 та №14 діти виокремлені виключно за ознакою належності до ромської національності, тобто за етнічною ознакою. Учні ромських шкіл (ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3) є також ромами, що підтверджує висновок, що у цих двох школах-навчаються тільки діти за ознакою ромського походження. Як наголошують позивачі, діти знаходяться у становищі чи умовах менш сприятливому порівняно з іншими дітьми. Різниця полягає у ефективності освіти, рівні академічних знань, можливості продовжити навчання у 10-11 класах чи ПТУ чи ВНЗ, можливості знайти місце роботи чи зайняти місце у суспільстві. Діти, що навчаються у ромських школах в порівнянні з дітьми в інших школах мають набагато гірші умови навчання, гіршу освіту та гірші перспективи зайняти гідне місце у суспільстві. Таким чином, мають місце всі ознаки непрямої дискримінації, тобто ситуація, коли внаслідок реалізації в місті Ужгород формально нейтральних правил для учнів ромського походження, які навчаються у ЗОШ №13 та ЗОШ №14, за ознакою етнічного походження виникає набагато гірше становище в матеріально-технічному забезпеченні школи, академічних успіхах, можливості знайти роботу чи продовжити навчання після закінчення ЗОШ №13 та ЗОШ №14 в порівнянні з іншими учнями, які навчаються у неромських школах міста Ужгород. Управління освіти Ужгородської міської ради та Ужгородська міська рада уповноважені спеціальним законом запобігати та протидіяти дискримінації учнів ромських шкіл. На підставі наведеного просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29 березня 2018 року на адресу до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив від Ужгородської міської ради , відповідно до якого вважають вимоги позивачів необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема зазначає, що школи, які розташовані поблизу компактних ромських поселень абсолютно логічно наповнюються ромськими дітьми, але не є закритими для всіх дітей, які проживають в тих мікрорайонах. До того ж, ромські діти не обмежені у виборі школи для навчання по всьому місту Ужгороду, жодних підтверджених фактів відмови керівниками шкіл м. Ужгорода представникам ромської меншини щодо зарахування їх дітей до навчальних закладів не було. А тому, можна зробити висновок, що прояви непрямої дискримінації учнів-ромів відсутні.

Крім того, як зазначає представник відповідача, невідомі випадки щодо надходжень заяв від батьків учнів ЗОШ № 13 та ЗОШ № 14 про дискримінацію їх дітей в даних навчальних закладах, або необхідність закриття шкіл, як таких, що сегрегують дітей. У даному випадку так званою дискримінацією можна назвати тільки те, що учні навчаються у ЗОШ № 13 та ЗОШ 14, території обслуговування яких найбільше охоплюють основну територію проживання ромів. Також зауважує, що у місті Ужгороді відсутні будь-які навчальні заклади, створені виключно для учнів - ромів. Навчальний процес у ЗОШ І-ІІ ст. №14 та ЗОШ І-ІІ ст. №13 організовується відповідно до навчальних планів і програм для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Для творчого розвитку учнів в школах функціонують різноманітні гуртки. У ЗОШ І-ІІ ст. №13 та ЗОШ І-ІІ ст. №14 створені належні матеріально - технічні умови, учні забезпечені харчуванням, наявні комп'ютерні класи.

Отже, учні даних закладів перебувають у рівних умовах з учнями інших загальноосвітніх навчальних закладів міста для здобуття загальної середньої освіти. В ЗОШ І-ІІ ст. №13 та ЗОШ І-ІІ ст. №14 проводиться виховна робота з дітьми, заклади забезпечені психологами, педагоги намагаються залучати дітей до гурткової роботи, відвідують учнів вдома, проводяться ради профілактики за участю батьків, учнів, представників управління освіти, служби у справах дітей Ужгородської міської ради, правоохоронних структур - використовуються всі доступні методи впливу на учнів та їхніх батьків з метою покращення результатів навчально-виховного процесу та здобуття якісних знань учнями. Усі учні м. Ужгорода навчаються за одними і тими же навчальними планами - тобто знаходяться в однаковому становищі.

Окрім того, як зазначає відповідач, за період 2010-2016 рр. учнями - ромами було пропущено від 29% до 34,6% уроків; учнями, які не є ромами - від 8% до 10,5%. Відповідно наявна кількість пропусків не може не відобразитися на успішності. Крім того, відсутність третього ступеня не може підтверджувати наявність дискримінації, оскільки в м. Ужгороді наявні шість закладів, де відсутня не тільки третя, а і друга ступінь. Враховуючи все вищевикладене, відповідач вважає, що даний позов є необґрунтований, а твердження позивачів щодо несвоєчасного виявлення проявів дискримінації учнів ромського походження ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 з боку відповідачів є таким, що не відповідає дійсності. Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 23 березня 2018 року на адресу до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на позов від Управління освіти Ужгородської міської ради , позиція якого є аналогічною, що і в Ужгородської міської ради. Вважає, що пред'явлений позов є таким що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Визначення території обслуговування не мас наслідком обов'язок учнів навчатися саме у тій школі, на території обслуговування якої вони проживають. Якщо батьки (особи, що їх замінюють) учнів-ромів подають заяву про зарахування до інших шкіл, то таких учнів зараховують до таких шкіл. Щодо виокремлення виключно за ознакою належності до ромської національності, тобто за етнічною ознакою, зазначає, що в інших школах міста відсоток учнів-ромів знаходиться у прямій залежності від розташування таких шкіл від основного місця проживання ромів. Також зазначено, що поняття хороша школа або погана школа відсутнє у чинному законодавстві. Окрім того, у місті Ужгороді відсутні будь-які навчальні заклади, створені виключно для учнів-ромів. Враховуючи вище викладене просить суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити.

Не погоджуючись з позицією відповідачів, позивачі надали суду відповідь на відзив на позов, відповідно до якого зазначають ,що відповідачі помилково доводять факт відсутності прямої дискримінації з боку шкіл, тоді коли позивачі навпаки вказують на непряму дискримінацію з боку відповідачів. Вказує, що відповідачі визнають у повному обсязі, що вони застосовують формально нейтральні правові норми. Також,вказує,що факт навчання у ЗОШ І-ІІ ст. №13 та ЗОШ І-ІІ ст. №1 виключно дітей ромського походження , які складають групу, яка розрізняється за належністю до ромського етнічного походження визнається обома сторонами. Окрім того зазначають, що відповідачами не заперечується і не спростовується той факт, що рівень засвоєння знань шкільної програми в школах №13 та №14 є надзвичайно низьким в порівнянні з іншими школами міста Ужгород, а за рівнем засвоєння знань шкільної програми учні ЗОШІ №13 та №14 всіх класів від першого до дев'ятого знаходяться у набагато гіршому становищі, ніж учні інших шкіл міста Ужгород, відтак вважає, що третя умова для встановлення непрямої дискримінації з боку Відповідача визнана ним самим.

10 квітня 2018 року, від представника третьої особи - Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №14 Ужгородської міської ради Закарпатської області, яка була залучені судом до участі у справі , на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на позов. де зазначено ,що пред'явлений позов є таким, що не підлягає до задоволення, а претензії, викладені в ньому, не відповідають дійсності, виходячи з наступного.

Так, щодо виокремлення учнів за національною ознакою, то в жодному свідоцтві не зазначено національність ром / або циган , а лише громадянин України . Тобто жодної підстави вести статистику національної приналежності у дирекції школи нема. Примусове переведення учнів до інших шкіл міста буде порушенням їхніх прав. Але батьки (включаючи позивачів) не обмежені в своєму праві вибору будь-якого навчального закладу для навчання їхніх дітей. Щодо успішності учнів: є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які виставляються за результатами навчання. Пропуски (з відома батьків) не можуть не відобразитися на показниках відвідування та успішності учнів будь-якої школи. На підставі наведеного, представник Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №14 Ужгородської міської ради Закарпатської області просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити.

04 травня 2018 року суду було надано пояснення представника третьої особи - Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №13 Ужгородської міської ради Закарпатської області, яку було залучено судом до участі у справі, яка вказала, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, твердження позивачів, щодо наявності доказів непрямої дискримінації учнів школи №13, №14 з боку управління освіти Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами. Звертає увагу суду, що учні даних навчальних закладів перебувають у рівних умовах з учнями інших загальноосвітніх начальних закладів міста, навчаються з однаковими навчальними планами, та отримують якісну освіту. В ЗОШ №13 проводиться виховна робота з дітьми, педагоги залучають учнів до гурткової роботи, відвідують учнів вдома, проводяться ради профілактики за участю батьків, учнів, представників управління освіти, служби у справах дітей Ужгородської міської ради, правоохоронних структур, використовуються усі заохочувальні методи, методи впливу метою яких є покращення результатів навчально-виховного процесу та здобуття якісних знань учнями. Окрім того, зазначає, що позов подано до неналежних відповідачів, оскільки суть претензій позивача обґрунтовується неналежним наданням освітніх послуг, що є компетенцією МОН. Щодо виокремлення групи осіб за певною ознакою то вказує, що таке твердження є хибним, оскільки, відсоток наповнюваності даних шкіл залежить від розташування та основного місця проживання учнів УЗОШ №13,14. На підставі наведеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ЗОШ № 13 в судовому засіданні зауважила, що дослідження щодо сегрегації ромських дітей у школах міста Ужгорода. яке підготовлено ОСОБА_4 у 2016 році не може бути належним доказом оскільки ОСОБА_4 не є судовим експертом.

Представником Ужгородської міської ради було надано доповнення до відзиву, де зазначено наступне. Виконавчими органами Ужгородської міської ради не допускаються прояви непрямої дискримінації дітей за ознаками ромського походження, так як низький рівень освіти зумовлений історичними, суспільними та культурними відносинами, які склались в їхньому етнічному середовищі.

Так, основною причиною низького рівня освіти серед дітей ромського походження є відсутність мотивації, яка полягає в наступному. Найбільша проблема - це батьки, які не цікавляться, чи їхні діти в школі, чи ні. Вони переважно малозабезпечені, живуть у жахливих умовах. Байдуже ставлення до навчання з боку батьків - це невиконання Закону України Про освіту , де вказано, що батьки несуть відповідальність за виховання своєї дитини. Зауважує, що на їх шляху до отримання освіти ромами, порівняно з представниками інших національностей, існує багато перепон. Левова частка ромських сімей живе за межею бідності і фактично соціально ізольована від суспільства, а тому деякі звичні речі та послуги для ромів є недоступними саме через скруту. Крім бідності, свою роль відіграє також чинник дискримінаційного ставлення до ромів у суспільстві. Враховуючи все вищевикладене, вважаємо, що даний позов є необґрунтований, а твердження позивачів щодо несвоєчасного виявлення проявів дискримінації учнів ромського походження ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 з боку відповідачів є таким, що не відповідає дійсності .

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої заяви по суті позову.

2. Обставини , встановлені судом.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними дітьми ОСОБА_1, що стверджується копією свідоцтва про народження (Т.1а.с.11-12) Відповідно до довідки, що видана Ужгородською загальноосвітньою школою І-ІІ ступеня №14 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчаються у Ужгородській загальноосвітній школі І-ІІ ступеня №14 Ужгородської міської ради. ОСОБА_3 навчається у 5 класі з 2013 року, ОСОБА_2 навчається у 8 класі з 2010 року (Т.1 а.с.193)

ОСОБА_12, 22.08.2002року народження навчається в Ужгородській загальноосвітній школі №13 Ужгорода по вул. Дендеші 23, про що свідчить довідка №169 від 13.05.2017 року.

Судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належать до ромської ( циганської) меншини/народності.

15.11.2016 року ОСОБА_4 у листі на адресу начальника Управління освіти Ужгородської міської ради зазначив, що він звертається з проханням звернути увагу на порушення прав учнів ромського походження , які навчаються у ЗОШ № 13 та № 14., де ним вказані інформація. яку він зібрав під час дослідження роботи шкіл Ужгорода з наведенням міжнародного досвіду у даних питаннях та просив:

- звернути увагу та визнати факт дискримінації учнів ромського походження у школах № 13 та № 14? просив розглянути питання щодо десегрегації шкіл та припинити поділ дітей за етнічною ознакою.( т. 1 а.с. 39-40).

30.11.2016 року начальник Управління ОСОБА_14 у листі № 01-9/1397 надав відповідь , де вказав, що учні вказаних шкіл перебувають у рівних умовах з учнями інших шкіл Ужгорода, і причиною у низькій успішності учнів ромського похождення є неналежні умови для розвитку та виховання , що є виною батьків.

Згідно наданої інформації про дітей та саму школу Ужгородської загально-освітньої школи І-ІІ ступенів № 13 успішність у школі , де навчаються більшість дітей ромського походження є задовільною і незадовільною, а відвідуваність школи складає в середньому 80% .( т.1 а.с. 43-55).

Згідно інформації про дітей та саму школу Ужгородської загально-освітньої школи І-ІІ ступенів № 14 успішність у школі , де також навчаються більшість дітей ромського походження є задовільною і незадовільною, а відвідуваність школи складає в середньому також 80% .( т.1 а.с. 56-61).

Відповідно до інформації наданої Ужгородською загально-освітньою школою І-ІІ ступенів № 14 щодо навчання дітей ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вбачається що такі учні засвоїли програмовий матеріал на середньому рівні. Школу відвідують систематично. Доказом наведеного є Лист Ужгородської загально-освітньої школи І-ІІ ступенів № 14 від 28.04.2017 року №676 (а.с.65).

Також відповідно до листа Ужгородської загально-освітньої школи І-ІІ ступенів № 13 , ОСОБА_12., який навчається у даній школі, систематично пропускає навчальні заняття без поважних причин. ( а.с.66).

Згідно матеріалів особової справи ОСОБА_12 , такий був зарахований до складу учнів ЗОШ- І-ІІ ступенів № 13 на підставі заяви його матері ОСОБА_5 ( Т.2 а.с.13).

Відповідно до психолого - педагогічної характеристики учня 8-го класу ЗОШ- І-ІІ ступенів №14 ОСОБА_15 такий школу відвідує систематично. Учневі властива тривожність у ситуації перевірки знань, домашні завдання не виконує ( Труднощі в навчанні пов' язані з недостатньо розвинутим емоційно-вольовим контролем, схильністю до девіантної поведінки вище середнього. Неодноразово проводилися бесіди з учнем та його мамою про схильність до порушень дисципліни, ОСОБА_2 викликався з цього приводу на засідання ради профілактики (02.12.2014., 08.12.2016., 12.12.2017.) Учень стоїть на внутрішньошкільному обліку як схильний до правопорушень. ( Т.2 а.с.31).

Згідно психолого - педагогічної характеристики учениці 5 класу ЗОШ- І-ІІ ступенів в„–14 ОСОБА_3 ., така школу відвідує систематично. Анкетування шкільним психологом відношення до школи і навчання показало наступні результати: школу ОСОБА_3 вважає кращою за інші, іде до школи з радістю, вчителі справедливі - завжди, відносяться неупереджено, пояснюють навчальний матеріал зрозуміло - завжди, оцінювання знань об' єктивне. Рівень мотивації до навчання помірний. Ставлення до навчання нестійке позитивне. Ставлення до школи та вчителів позитивне. Приймає активну участь у житті школи, художній самодіяльності, гуртковій роботі тощо. Учениці властива тривожність у ситуації перевірки знань, домашні завдання часто не виконує. Рівень схильності до девіантної поведінки низький. ( Т.2 а.с.33).

Судом встановлено, що згідно інформації, наданої управлінням освіти Ужгородської міської ради від 26.03.2018 року спортивні зали у даних школах відсутні у зв'язку з тим, що генеральними планами будівель (рік будівництва ЗОШ № 13-1905, ЗОШ № 14-1926) їх не було передбачено. Для проведення занять з фізичного виховання на території вказаних шкіл наявні спортивні та ігрові майданчики.( Т.1 а.с.209).

Відповідно до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2018 рік, затвердженої рішенням XVIII сесії міської ради VII скликання 21.12.2017 р. № 941 передбачено наступне:

- реконструкція будівлі під початкові класи ЗОШ І ст. № 13, вул. Дендеші, 10

(виготовлення проектно-кошторисної документації);

- капітальний ремонт приміщень ЗОШ І-ІІ ст. № 13 по вул. Дендеші, 23.

Капітальний ремонт ЗОШ № 14 був неможливий у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку (державна реєстрація земельної ділянки за адресою .АДРЕСА_1 (під ЗОШ № 14) була здійснена 14.03.2018 року).

Управлінням освіти затверджуються Статути шкіл. Так, зокрема згідно Статуту Ужгородської загальноосвітньої школи № 1 4 , вона керуються у своїй діяльності законами України та Конституцією України, є юридичною особою. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України .

Згідно інформації, що міститься в листі Ужгородської міської ради від 30.11.2016 року №01-9/1397 ( Т.1 а.с.41-42), мережа навчальних закладів міста Ужгород включає 28 загальноосвітніх навчальних закладів, серед яких:

- дві загальноосвітні школи І-ІІ ступенів; вісім загальноосвітніх шкіл І-Ш ступенів;

- п'ять спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів; - шість навчальних закладів нового типу.

Серед цих закладів є заклади з викладанням угорською мовою (ЗОШ I-III ст. №10 ім. Дойко Габора, НВК ЗОШ І ст. з угорською мовою навчання - угоськомовна гімназія ; викладанням словацькою мовою (СЗОШ І-Ш ст. №4 з поглибленим вивченням словацької мови), викладанням російською мовою СШ І-Ш ст. №3 з поглибленим вивченням англійської мови).

. .

Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора, що видається на підставі особистої заяви (для неповнолітніх -заяви батьків або осіб, які їх замінюють), а також свідоцтва про народження (копії), медичної довідки встановленого зразка), документи про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу).

ЗОШ І-ІІ ст. №13 та ЗОШ І-ІІ ст. №14 - це загальноосвітні навчальні заклади, де навчальний процес забезпечують педагоги з відповідно вищою освітою.Це- 17 педагогічних працівників, з яких 8 ( 47%) - це вчителі з вищою кваліфікаційною категорією; 5 (29%) - вчителі І кваліфікаційної категорії; інші - 24 % - це вчителі - спеціалісти.

В ЗОШ І-ІІ ст. №14 навчальний процес забезпечують 16 педагогічних працівників, з яких 5 ( 31%) - це вчителі з вищою кваліфікаційною категорією; інші - це спеціалісти І та II категорії.

Навчальний процес у ЗОШ І-ІІ ст. №14 та ЗОШ І-ІІ ст. №13 організовується відповідно до навчальних планів і програм для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Свідок ОСОБА_16, який є представником Закарпатського обласного молодіжного ромського обєднання "Романі Черхень" та депутатом Ужгородської міської ради в судовому засіданні пояснив, що ніяких звернень він як представник ромського населення, депутат міської ради від батьків - позивачів щодо ознак дискримінації їх дітей у школах - не отримував. Батьки та їх діти проживають у місці розташування шкіл, де навчаються .і де також проживають і більшість ромського населення міста. Школи мають всі необхідні умови для роботи. Також при школі функціонує група дошкільного віку, де виховуються ромські діти для підготовки до школи. Оскільки більшість батьків дітей-ромів не працюють, або працюють на сезонних роботах, виїжджають на заробітки, то діти не отримують належного виховання, що позначається на їх відвідуванні шкіл та успішності.

3. Мотиви суду та норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.

Статтею 5 КАСУ встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

У відповідності до ст. 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Представник позивачів обгрунтовує свої вимоги своїм дослідженням, де ним проналізовано та зібрано інформацію щодо навчання дітей ромського походження в м. Ужгороді та інша інформація , яка , як вважає представник позивача, має відношення до цієї проблеми.

Однак суд констатує, що виходячи з вищевказаних норм КАСУ дане дослідження не є висновком експерта, а тому не відноситься до письмового доказу. Крім того, матеріали даного дослідження не місять конкретної інформації, яка має відношення до предмету позову та стосується інтересів позивачів по справі.

У позові представник позивач посилається на Рішення ЄСПЛ, в тому числі на Рішення СПРАВА D.H. ТА ІНШІ ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ[CASE OF D.H. AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC] (Заява no. 57325/00) від 13 листопада 2007 року.

15. Згідно з інформацією, наданою урядом Чеської Республіки, спеціальні школи (zvlastni skoly) були створені після Першої світової війни для дітей з особливими потребами, у тому числі тих, що мають розумові вади або належать до уразливих соціальних груп. Кількість дітей, влаштованих до цих шкіл, продовжувала збільшуватися (з 23 тис. учнів у 1960 році до 59 тис. 301 учнів у 1988 році). У зв'язку з вимогами при вступі до початкових шкіл (zakladni skoly) та пов'язаною з ними процедурою відбору, до 1989 року більшість циганських дітей навчалися у спеціальних школах.

19. У період з 1996 до 1999 року заявники були направлені до спеціальних шкіл страви або відразу, або після певного часу навчання у звичайній початковій школі.

20. Матеріали справи вказують на те, що батьки заявників погодились із зарахуванням своїх дітей до спеціальних шкіл, а у деяких випадках безпосередньо звернулися з клопотанням про це.

Однак, дані рішення як джерело права не підлягають застосуванню до даного предмету спору, оскільки в Україні відсутні спеціальні школи для дітей ромського походження, що ствердили відповідачі та треті особи, і діти позивачів навчаються у загальноосвітніх школах.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальну середню освіту" (Типи загальноосвiтнiх та iнших навчальних закладiв системи загальної середньої освiти):

1. Вiдповiдно до освiтнього рiвня, який забезпечується загальноосвiтнiм навчальним закладом (початкова загальна освiта, базова загальна середня освiта, повна загальна середня освiта), iснують рiзнi типи загальноосвiтнiх навчальних закладiв I, II, III ступенiв. Школи кожного з трьох ступенiв можуть функцiонувати разом або самостiйно.

До загальноосвiтнiх навчальних закладiв належать:

середня загальноосвiтня школа - загальноосвiтнiй навчальний заклад I-III ступенiв (I ступiнь - початкова школа, II ступiнь - основна школа, III ступiнь - старша школа, як правило, з профiльним спрямуванням навчання);

спецiалiзована школа (школа-iнтернат) - загальноосвiтнiй навчальний заклад I-III ступенiв з поглибленим вивченням окремих предметiв та курсiв;

гiмназiя - загальноосвiтнiй навчальний заклад II-III ступенiв з поглибленим вивченням окремих предметiв вiдповiдно до профiлю;

лiцей - загальноосвiтнiй навчальний заклад III ступеня з профiльним навчанням i допрофесiйною пiдготовкою;

колегiум - загальноосвiтнiй навчальний заклад III ступеня фiлологiчно-фiлософського та (або) культурно-естетичного профiлiв;

загальноосвiтня школа-iнтернат - загальноосвiтнiй навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дiтей, якi потребують соцiальної допомоги;

спецiальна загальноосвiтня школа (школа-iнтернат) - загальноосвiтнiй навчальний заклад для дiтей, якi потребують корекцiї фiзичного та (або) розумового розвитку;

загальноосвiтня санаторна школа (школа-iнтернат) - загальноосвiтнiй навчальний заклад I-III ступенiв з вiдповiдним профiлем для дiтей, якi потребують тривалого лiкування;

школа соцiальної реабiлiтацiї - загальноосвiтнiй навчальний заклад для дiтей, якi потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопцiв i дiвчат);

вечiрня (змiнна) школа - загальноосвiтнiй навчальний заклад II-III ступенiв для громадян, якi не мають можливостi навчатися у школах з денною формою навчання.

Статтею 18 Закону встановлено , що:

1. Мiсцевi органи виконавчої влади або органи мiсцевого самоврядування закрiплюють за загальноосвiтнiми навчальними закладами вiдповiднi територiї обслуговування i до початку навчального року облiковують учнiв, якi мають їх вiдвiдувати.

2. Зарахування учнiв до загальноосвiтнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на пiдставi заяви, за наявностi медичної довiдки встановленого зразка i вiдповiдного документа про освiту (крiм учнiв першого класу).

У статті 19 Закону наведений перелік учасників навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх навчальних закладах. а саме: учнi (вихованцi);керiвники;педагогiчнi працiвники, психологи, бiблiотекарi; iншi спецiалiсти; батьки або особи, якi їх замiнюють.

Статтею 29 Закону визначено :

. Батьки або особи, якi їх замiнюють, мають право:

вибирати навчальнi заклади та форми навчання для неповнолiтнiх дiтей;

приймати рiшення щодо участi дитини в iнновацiйнiй дiяльностi загальноосвiтнього навчального закладу;

обирати i бути обраними до органiв громадського самоврядування загальноосвiтнiх навчальних закладiв;

звертатися до вiдповiдних органiв управлiння освiтою з питань навчання i виховання дiтей;

захищати законнi iнтереси дiтей.

2. Батьки або особи, якi їх замiнюють, зобов'язанi:

забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освiти за будь-якою формою навчання;

постiйно дбати про фiзичне здоров'я, психiчний стан дiтей, створювати належнi умови для розвитку їх природних здiбностей;

поважати гiднiсть дитини, виховувати працелюбнiсть, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сiм'ї, старших за вiком, державної i рiдної мови, до народних традицiй i звичаїв;

виховувати повагу до нацiональних, iсторичних, культурних цiнностей Українського народу, дбайливе ставлення до iсторико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

У статті 35. Закону встановлено, що управлiння системою загальної середньої освiти здiйснюється Мiнiстерством освiти України, iншими центральними органами виконавчої влади, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, зазначенi у частинi другiй статтi 9 цього Закону, Мiнiстерством освiти Автономної Республiки Крим, вiдповiдними органами управлiння освiти обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, а також органами мiсцевого самоврядування.

У Конвенції " Про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти" , де констатовано :

"В даній Конвенції вираз "дискримінація" охоплює усіляку різницю, виключення, обмеження або надання переваги за ознакою раси, кольору шкіри, роду, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, економічного положення або народження. яке має своєю ціллю або наслідком руйнування або порушення рівності відносин в галузі освіти.

Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні " визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.

У відповідності до статті 1 Закону:

- дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

- пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

- непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

На підставі аналізу законодавчих норм, які регулюють дані правовідносини, судом в судовому засіданні не встановлено належних та допустимих доказів прямої або непрямої дискримінації дітей позивачів, оскільки батьки дітей - позивачі добровільно звернулися до керівників навчальних закладів, де наразі навчаються діти, із заявами про зарахування їх до даних шкіл. Дані школи входять до загальної мережі навчальних державних закладів із навчальними програмами, які також наявні в усіх інших школах. Згідно наявної у справі інформації діти позивачів мають середній та нижче середнього рівень успішності та мають місце пропуски шкільних занять без поважних причин. У процесі навчання беруть участь як самі учні, так педагоги та батьки дітей, які мають як права , такі і обовязки.

Згідно інформації , наявної в особових справах дітей позивачів, зокрема і в особовій справі ОСОБА_12 , то батьки дитини ніде не працюють, виховує дітей тільки мати, у 2015 році дитина на довгий час виїжджала за межі України, результати навчальних досягнень дитині- низькі.

Відповідно до Закону України Про загальну середню освіту " батьки дітей ромської народності мають право, як і всі інші громадяни, вибирати будь який навчальний заклад в місті, як правило, відповідно до території , де проживають.

В судовому засіданні встановлено, що діти позивачів приймають участь у гуртках школи, творчих заходах, вільно спілкуються на ромській мові, однак мають пропуски занять та низький та середній рівень успішності.

Судом встановлено, що діти які навчаються у вищезгаданих школах мають рівні умови навчання в порівнянні з іншими дітьми в інших школах. В даних школах здійснюється поточні ремонти, закуповується все необхідне для навчання обладнання, що підтверджується договором про закупівлю товарів №13/ІІ від 20.04.2017 року, договорами підряду, дефектним актом, оголошенням про проведення відкритих торгів, звітом про результати проведення процедури закупівлі ( Т.1 а.с.109-127).

Отже, можна зробити висновок, що учні ЗОШ № 13 та ЗОШ №14 м. Ужгорода перебувають у рівних умовах з учнями інших загальноосвітніх навчальних закладів міста для здобуття загальної середньої освіти, що підтверджується належним фінансуванням та покращенням матеріально-технічної бази даних навчальних закладів на рівні з іншими у м. Ужгород.В судовому засіданні встановлено обставини, які вказують на недостатнє виконання батьками -позивачами своїх обовязків як учасників навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх навчальних закладах, . оскільки як зазначила сама позивач ОСОБА_1. вона не займається навчанням з дітьми вдома, не контролює виконання ними домашніх завдань, не відвідує батьківські збори, не ознайомлювалася з успішністю дітей у шкільних журналах успішності., не знає, що її донька вівідує гурток угорської мови, не надала достатніх пояснень з приводу того, яким чином забезпечує своїх дітей належними умовами для їх розвитку.

Окрім того, суд зазначає, що школи, які розташовані поблизу компактних ромських поселень також наповнюються ромськими дітьми, але не є закритими для всіх дітей, які проживають в тих мікрорайонах. До того ж, ромські діти не обмежені у виборі школи для навчання по всьому місту Ужгороду. Жодних підтверджених фактів відмови керівниками шкіл м.Ужгорода представникам ромської меншини щодо зарахування їх дітей до навчальних закладів не було, що підтверджується листом від 30.11.2016 року Ужгородської міської ради, щодо кількості учнів ромської народності в розрізі класів у закладах загальної середньої освіти (Т.1 а.с.206-207).

Суд піддає критичній оцінці посилання представника позивача на некваліфікованість педагогічних працівників, що може свідчити про ознаку непрямої дискримінації учнів позивачів , оскільки призначення на посаду та звільнення з посади у звязку з невідповідністю за якими-небудь ознаками займаній посаді здійснює Управління освіти Ужгородської міської ради за поданням директора школи, і належних доказів щодо даних фактів позивачем не надано, а повноваження суду щодо надання оцінки вказаним позивачем обставинам в межах даної справи - відсутні.

Тобто, судом не встановлено наявність певних ознак, за якими виникають менш сприятливі умови або становище у дітей позивачів порівняно з іншими дітьми інших шкіл міста та різниці, виключення, обмеження або надання переваги за якою-небудь ознакою, а тому вимоги позивачів та обставини, на які вони посилаються у позову не знайшли свого підтвердження.

Також судом не встановлено наявність обовязку в даному випадку згідно Положення про управління освіти ( Додаток 29 до рішення ХІІ сесії міської ради від 30 березня 2017 року № 624) щодо надання дітям позивачів додаткового навчання за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ч.2 статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевказані вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, і недотримання їх відповідачами вищевказаних положень норм законів не знайшло свого підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_12, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління освіти Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради, треті особи: Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №14 Ужгородської міської ради Закарпатської області, Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №13 Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

СуддяЗ.Б. Плеханова