Рішення

від 08.06.2018 по справі 826/16119/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2018 року № 826/16119/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг (надалі - позивач, ТОВ Крамар Рісайклінг ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017 № 000607140205 та №000606140205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017 прийнято відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду 21.02.2018 року.

Через канцелярію суду 19.02.2018 року надійшов відзив відповідача на позовну заяву та 20.02.2018 року додаткові пояснення позивача до адміністративного позову.

В судове засідання 21.02.2018 року представники сторін прибули. Судом оголошено про відкладення судового засідання до 18.04.2018 року в зв'язку з надання можливості позивачеві подати відповідь на відзив, а відповідачеві ознайомитись з додатковими поясненнями позивача та долученими доказами.

Через канцелярію суду 28.03.2018 року надійшли заперечення позивача на відзив відповідача на позовну заяву, та 10.04.2018 року клопотання позивача про доручення доказів до справи.

В судове засідання 18.04.2018 року сторони не прибули, через канцелярію суду представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на неявку представників сторін та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та іншим нормам законодавства; акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень при справлянні податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними, та такими що підлягають скасуванню.

На думку позивача, твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовані податковий кредит та валові витрати за наслідками здійснення таких господарських відносин. Також позивач вказав, що чинне законодавство не ставить у залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від їх господарських та виробничих можливостей.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. У поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, перевіркою встановлено, що неможливо дослідити факт придбання товарів та послуг у зазначених товариств, підтвердити їх реальність та правомірність відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності. На думку податкового органу, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання сторонами зобов'язань за договорами купівлі-продажу, а формально складені первинні документи спрямовані на отримання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування.

Позивачем подано заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідач не погоджується з доводами податкового органу, викладеними у відзиві та вказано, що сукупність наявних у нього первинних документів підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, використання придбаного товару у власній господарській діяльності та досягнення економічного ефекту в результаті взаємовідносин з його контрагентами в період, що перевірявся, в той час, відповідач безпідставно та неправомірно, на його думку, використав поточну інформацію про стани деяких контрагентів на момент проведення перевірки та не довів жодними доказами протиправної діяльності позивача щодо отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Крамар Рісайклінг (код ЄДРПОУ 32068819) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 16.08.2017 № 317/26-15-14-02-05/32068819.

Перевіркою встановлено порушення:

пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 007 901 грн., в тому числі по періодам: січень 2016 року - 60 000 грн., лютий 2016 року - 244 300 грн., березень 2016 року - 70 700 грн., квітень 2016 року - 175 000 грн., червень 2016 року - 37 000 грн., липень 2016 року - 150 000 грн., вересень 2016 року - 170 000 грн., грудень 2016 року - 100 901 грн.;

пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 (надалі - Положення), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 672 732 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 672 732 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними висновками, подав заперечення на акт перевірки (вх. № 598628/10 від 29.08.2017) та 07.09.2017 отримано відповідь від ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв'язку за № 27580/10/26-15-14-02-05 від 05.09.2017.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017:

№ 000606140205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 009 098 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 672 732 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 336 366 грн.;

№ 000607140205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 511 852 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 1 007 901 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 503 951 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 31.10.2017 №24661/6/99-99-11-01-01-95 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08.09.2017 № 000606140205 та №000607140205 залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, у тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того у відповідності до статті 134 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла в період, за який проводилась перевірка, об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Між тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності ТОВ Крамар Рісайклінг , зокрема, належать: збирання безпечних відходів; оброблення та видалення безпечних відходів; відновлення відсортованих відходів.

Позивач здійснює діяльність зі збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини на підставі ліцензії Міністерства охорони навколишнього середовища України серії АВ №527705, виданої 11.10.2010.

04.03.2014 ТОВ Крамар Рісайклінг отримало дозвіл №8038600000-001 на розміщення відходів, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у м. Києві.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, у періоді, що перевірявся, позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ БК Строй.Ка (код ЄДРПОУ 40030858). Між позивачем та ТОВ БК Строй.Ка укладено договір купівлі-продажу вторсировини № 176-162 від 26.07.2016, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації №1, яка є додатком до цього Договору та відображає весь обсяг товару та його найменування.

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторони склали та підписали видаткові накладні, що підтверджують відвантаження товару позивачу, а саме № 133 від 26.07.2016, № 134 від 27.07.2016, № 38 від 01.09.2016, № 39 від 02.09.2016, № 40 від 06.09.2016, № 41 від 07.09.2016, № 42 від 09.09.2016.

Поставка товару (вторсировини) здійснювалася транспортом ТОВ Крамар Рісайклінг зі складу Продавця, що підтверджується належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних № 26071 від 26.07.2016, № 26072 від 27.07.2016, № 0109-1 від 01.09.2016, № 0109-2 від 01.09.2016, № 0509-1 від 05.09.2016, № 0709-1 від 07.09.2016, № 0909-1 від 09.09.2016.

На підтвердження транспортування придбаного товару було належним чином оформлено всі необхідні товарно-супровідні документи, які безпосередньо підтверджують рух товару від Продавця ТОВ Строй.Ка до Покупця ТОВ Крамар Рісайклінг .

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкові накладні №133 від 26.07.2016, № 134 від 27.07.2016, № 38 від 01.09.2016, № 39 від 02.09.2016, № 40 від 05.09.2016, № 41 від 07.09.2016, № 42 від 09.09.2016.

Відповідно до квитанцій, зазначені податкові накладні було прийнято та зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки із ТОВ Строй.Ка відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно з якою по контрагенту ТОВ Строй.Ка кредиторська та дебіторська заборгованості за 2016 рік відсутня.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями про здійснення оплати та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що податковим органом вже проводилась перевірка позивача з питань дотримання норм податкового законодавства за проведеними господарськими операціями з контрагентом ТОВ Строй.Ка , що виникли за договором купівлі-продажу № 176-162 від 26.07.2016, за результатами якої складено акт від 31.03.2017 №131/26-15-14-04-04. На підставі висновків цього акту було прийнято відповідачем податкові повідомлення-рішення №0017971404 та №0017961404 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку, тому, на його думку, оскільки судом уже переглядаються та досліджуються первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ Строй.Ка , вищезазначені відносини не можуть бути предметом розгляду у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд не бере до уваги вказані твердження позивача, оскільки як вбачається з поданих доказів податкові повідомлення-рішення №0017971404 та №0017961404 винесено за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТОВ Строй.Ка за період з 01.10.2016 по 31.10.2016, в той час у межах даної справи вказаний період до перевірки не включався.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Боско Тренд (код 40104824) (поточна назва - ТОВ Дженерал Трейдінг Компані Лімітед ) укладено договір про надання послуг № 177-162 від 26.07.2016, згідно умов якого ТОВ Боско Тренд (Виконавець) надає послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а ТОВ Крамар Рісайклінг приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписані акти надання послуг та звіти з наданих послуг до актів, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг, а саме від 26.07.2016 № 112, від 29.07.2016 № 113, від 31.07.2016 № 114, від 01.09.2016 № 52, від 02.09.2016 № 53, від 09.09.2016 № 54.

На підставі наданих послуг за вказаним договором виписано податкові накладні: від 26.07.2016 № 112, від 29.07.2016 № 113, від 31.07.2016 № 114, від 01.09.2016 № 52, від 02.09.2016 № 53, від 09.09.2016 № 54.

Факт оплати за отриманні послуги, підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 14072 від 31.08.2016, № 14087 від 02.09.2016, № 14088 від 02.09.2016, № 14135 від 06.09.2016, № 14136 від 06.09.2016, № 14167 від 07.09.2016, № 14168 від 07.09.2016, № 14196 від 09.09.2016, № 14197 від 09.09.2016, № 14206 від 12.09.2016, № 14237 від 14.09.2016, № 14238 від 14.09.2016, № 14265 від 16.09.2016, № 14266 від 16.09.2016, № 14331 від 21.09.2016, № 14330 від 21.09.2016, № 14352 від 23.09.2016, № 14353 від 23.09.2016, № 14372 від 26.09.2016, № 14373 від 26.09.2016 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Також, у періоді, що перевірявся, позивачем укладено договір купівлі-продажу вторсировини № 75-162 від 14.03.2016 з ТОВ Меридіус (код 40109215), згідно умов якого ТОВ Меридіус (Продавець) продає, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Покупець) купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1 до цього Договору.

На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу № 75-162 від 14.03.2016 здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторонами складено та підписано видаткову накладну № 1 від 15.08.2016.

Переміщення товару, зазначеного у вищевказаній видатковій накладній, здійснювалося транспортом позивача та підтверджується товарно-транспортними накладними: № 015031 від 15.03.2016, № 015032 від 15.03.2016, № 015033 від 15.03.2016. На підтвердження транспортування придбаного товару було належним чином оформлено всі необхідні товарно-супровідні документи, які безпосередньо підтверджують рух товару від Продавця ТОВ Меридіус до Покупця ТОВ Крамар Рісайклінг .

Крім того, на виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкові накладні № 1 від 15.08.2016, № 2 від 15.08.2016. Відповідно до квитанцій, зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також між ТОВ Меридіус (Виконавець) та ТОВ Крамар Рісайклінг (Замовник) укладено договір про надання послуг від 15.03.2016 № 76-162, згідно умов якого Виконавець надає послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а Замовник приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акт надання послуг № 2 від 15.03.2016 та звіт з наданих послуг до акту № 2 від 15.03.2016, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг.

На підставі наданих за договорами послуг, зазначеним контрагентом позивача була виписана податкова накладна № 2 від 15.03.2016.

Усі розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, відповідно до якої по контрагенту ТОВ Меридіус кредиторська та дебіторська заборгованості за 2016 рік відсутня. Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 12529 від 19.04.2016, № 12530 від 19.04.2016, № 12532 від 20.04.2016, № 12479 від 15.04.2016, № 12483 від 15.04.2016, № 12484 від 15.04.2016, № 12652 від 26.04.2016, № 12668 від 27.04.2016 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Також у періоді, що перевірявся, позивачем укладено з ТОВ Айлен Альянс (код 40105645) договір купівлі-продажу вторсировини № 65-162 від 15.02.2016, згідно якого ТОВ Айлен Альянс (Продавець) продає, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Покупець) купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу вторсировини № 65-162 від 15.02.2016 здійснено поставку товару (вторсировини), про що Сторони склали та підписали видаткову накладну № 1 від 29.02.2016. Переміщення товару, зазначеного у вищевказаній видатковій накладній, здійснювалося транспортом позивача та підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 002902-1 від 29.02.2016, № 002902-2 від 29.02.2016, № 002902-3 від 29.02.2016.

Отже, на підтвердження транспортування придбаного товару належним чином оформлено всі необхідні товарно-супровідні документи, які безпосередньо підтверджують рух товару від Продавця до Покупця.

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкову накладну № 9 від 29.02.2016. Відповідно до квитанції, зазначену податкову накладну було прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки із ТОВ Айлен Альянс відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно до якої по контрагенту кредиторська та дебіторська заборгованості за 2016 рік відсутня.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 12033 від 16.03.2016, № 12054 від 17.03.2016, № 12060 від 18.03.2016, № 12111 від 23.03.2016, № 12112 від 23.03.2016, № 12204 від 29.03.2016 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Господарські операції з ТОВ Стар Корд (код 40214033) базувались на укладенні договору купівлі-продажу вторсировини № 304-162 від 07.12.2016, згідно якого ТОВ Стар Корд (Продавець) продає, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Покупець) купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу вторсировини здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторони склали та підписали видаткові накладні: № 34 від 13.12.2016, № 35 від 14.12.2016, № 36 від 14.12.2016, № 37 від 16.12.2016. Переміщення товару, зазначеного у видаткових накладних, здійснювалося транспортом позивача та підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 13/2016 від 13.12.2016, № 142/2016 від 14.12.2016, № 14/2016 від 14.12.2016, № 16/2016 від 16.12.2016.

Отже, на підтвердження транспортування придбаного товару належним чином оформлені всі необхідні товарно-супровідні документи, які безпосередньо підтверджують рух товару від ТОВ Стар Корд до ТОВ Крамар Рісайклінг .

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкові накладні: № 34 від 13.12.2016, № 35 від 14.12 2016, № 36 від 14.12.2016, №37 від 16.12.2016. Відповідно до квитанцій, зазначені податкові накладні прийнято та зареєстровано у встановленому законом порядку.

Усі розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно якої по контрагенту ТОВ Стар Корд кредиторська та дебіторська заборгованість за 2016 рік відсутня.

В подальшому, 27.01.2017 між ТОВ Стар Корд та ТОВ Сендж Груп укладено договір № 22-172 про відступлення права вимоги за договором № 304-162 від 07.12.2016 (зі змінами та доповненнями) на суму 90 000,00 грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 16411 від 01.03.2017, № 16447 від 03.03.2017, № 16478 від 06.03.2017, № 16550 від 10.03.2017, № 16661 від 17.03.2017, № 16662 від 17.03.2017, № 16952 від 10.04.2017, № 17254 від 10.05.2017, частина оплати в розмірі 90 000,00 грн. була здійснена на рахунок нового кредитора ТОВ Сендж Груп , що підтверджується платіжними дорученнями № 16013 від 30.01.2017 та № 16012 від 30.01.2017.

Окрім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Бонпассаж (код 39926939), Продавець, укладено договір купівлі-продажу вторсировини № 47-162 від 02.02.2016, згідно якого ТОВ Бонпассаж продає, а ТОВ Крамар Рісайклінг купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу вторсировини здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторони склали та підписали видаткові накладні: № 49 від 04.02.2016, № 50 від 08.02.2016, № 52 від 10.02.2016.

Переміщення товару, зазначеного у вищевказаних видаткових накладних, здійснювалося транспортом позивача та підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 004022 від 04.02.2016, № 004021 від 04.02.2016, № 008021 від 08.02.2016, № 008022 від 08.02.2016, № 0010021 від 10.02.2016, № 0010022 від 10.02.2016.

Отже, на підтвердження транспортування придбаного товару були належним чином оформлено всі необхідні товарно-супровідні документи, які безпосередньо підтверджують рух товару від ТОВ Бонпассаж до ТОВ Крамар Рісайклінг .

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкові накладні: № 49 від 04.02.2016, № 50 від 08.02.2016, № 52 від 10.02.2016. Відповідно до квитанцій, зазначені податкові накладні прийнято та зареєстровано контролюючим органом.

Також між позивачем та ТОВ Бонпассаж укладений договір про надання послуг № 46-162 від 01.02.2016, згідно до якого ТОВ Бонпассаж (Виконавець) надає послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Замовник) приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акт надання послуг № 51 від 10.02.2016 та Звіт з наданих послуг до акту № 51 від 10.02.2016, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг.

На підставі наданих за договорами послуг, зазначеним контрагентом позивача виписано податкову накладну №51 від 10.02.2016.

Усі розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно до якої по контрагенту ТОВ Бонпассаж кредиторська чи дебіторська заборгованість за 2016 рік відсутня.

В подальшому, 24.02.2016 між ТОВ Бонпассаж та ТОВ Сендж Груп укладено договір № 55-162 про відступлення права вимоги за договором № 46-162 від 01.02.2016 (зі змінами та доповненнями) на суму 197 000,00грн. та за договором № 47-162 від 01.02.2016 (зі змінами та доповненнями) на суму 360 000,00грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 11780 від 24.02.2017, № 11781 від 24.02.2017, № 11823 від 26.02.2017, № 11901 від 04.03.2017, № 11902 від 04.03.2017, № 11913 від 09.03.2017, № 11957 від 11.03.2017, № 11959 від 11.03.2017, № 11958 від 11.03.2017, № 12032 від 16.03.2017, № 12031 від 16.03.2017, № 12032 від 16.03.2017 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Окрім того, як зазначено в акті, у перевіряємому періоді позивач (Замовник) здійснював господарські операції з ТОВ ТКП Паллада (Виконавець) на підставі укладеного договору про надання послуг № 133-162 від 04.05.2016, згідно до якого Виконавець зобов'язується надати послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а Замовник прийняти послуги та сплатити ціну відповідно до умов договору.

На виконання умов договору після надання Виконавцем обумовлених в договорі послуг, сторонами підписано акти надання послуг від 11.05.2016 № 20, від 16.05.2016 № 21, від 18.05.2016 № 22, від 10.06.2016 №56.

На підставі наданих за договорами послуг, вищевказаними контрагентом позивача виписані та зареєстровані податкові накладні № 20 від 11.05.2016, № 21 від 16.05.2016, № 22 від 18.05.2016, від 10.06.2016 №56.

Оплата за надані послуги здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку на поточні рахунки контрагента на підставі актів надання послуг. Підтвердженням проведеної позивачем оплати є картки рахунків № 631, з яких вбачається рух коштів з поточних рахунків позивача на рахунок контрагента. Станом на час проведення перевірки заборгованість по вказаних взаємовідносинах відсутня.

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ Юніон-СТ (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №134-162 від 06.05.2016, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації №1, яка є додатком до цього Договору та відображає весь обсяг товару та його найменування.

На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу та Специфікації № 1 до цього Договору, здійснено поставку товару, а саме вторсировини: відходи ПЕТ-пляшки, відходи п/е, відходи поліетиленової тари з-під побутової хімії, відходи плівки ВТ, про що сторони склали та підписали видаткові накладні, що підтверджують відвантаження товару позивачу, а саме від 11.05.2016 №148, від 24.05.2016 №149, від 25.05.2016 №150.

Поставка товару (вторсировини) здійснювалася транспортом ТОВ Крамар Рісайклінг зі складу Продавця, що підтверджується належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних від 11.05.2016 №11051, від 11.05.2016 №11051, від 24.05.2016 № 24051, від 25.05.2016 № 25051, від 25.05.2016 № 25052.

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу контрагентами позивача виписано податкові накладні від 11.05.2016 № 148, від 24.05.2016 № 149, від 25.05.2016 № 150.

В подальшому, 31.05.2016 ТОВ Юніон-СТ укладено з ТОВ Айвері-Стайл (код 39412754) договір відступлення права вимоги №149-162, відповідно до якого ТОВ Юніон-СТ (Первісний кредитор) відступає, а ТОВ Айвері-Стайл (Новий кредитор) приймає на себе права та зобов'язання Первісного кредитора і стає кредитором ТОВ Крамар Рісайклінг (Боржника) на суму 80 000,00 грн.

Також, ТОВ Юніон-СТ (Первісний кредитор) укладено з ТОВ Хеппі-Річ (Новий кредитор) договір відступлення права вимоги №164-162 від 31.05.2016. відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов'язання Первісного кредитора і стає кредитором ТОВ Крамар Рісайклінг (Боржника) на суму 580 000,00 грн.

Усі розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, з яких вбачається рух коштів з поточних рахунків позивача на рахунок контрагента. Станом на час проведення перевірки заборгованість по вказаних взаємовідносинах відсутня.

В акті перевірки контролюючий орган посилається на нереальність вказаних операцій між позивачем та ТОВ ТКП Паллада , ТОВ Юніон-СТ та зазначив, що ГУ ДФС у м. Києві уже проводилась перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по вказаних взаємовідносинах за травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19.10.2016 №253/26-15-14-04-03/32068819 та прийнято податкові повідомлення-рішення. Відтак, вказаний період (травень 2016 року) відповідачем до висновків акту перевірки від 16.08.2017 № 317/26-15-14-02-05/32068819 не включено.

Окрім того, з акту вбачається, що у періоді, що перевірявся, між позивачем (Замовник) та ТОВ Квант Партнер (код 39723630), Виконавець, укладений договір про надання послуг № 03-162 від 04.01.2016, згідно умов якого ТОВ Квант Партнер надає послуги транспортного оброблення вантажів, вантажно-розвантажувальні роботи, а ТОВ Крамар Рісайклінг приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акти надання послуг № 1 від 29.01.2016, № 2 від 29.01.2016 та Звіти з наданих послуг до актів, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг.

На підставі наданих за вказаним договором послуг виписано податкові накладні: № 5 від 29.01.2016, № 6 від 29.01.2016.

Факт оплати за отримані послуги підтверджується платіжними дорученнями про здійснення оплати, а саме: № 11564 від 05.02.2016, № 11565 від 05.02.2016, №11566 від 05.02.2016, № 11582 від 08.02.2016, № 11594 від 09.02.2016, № 11595 від 09.02.2016, № 11612 від 10.02.2016, № 11613 від 10.02.2016, № 11631 від 11.02.2016, № 11641 від 11.02.2016, № 11656 від 12.02.2016, № 11657 від 12.02.2016 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Крім того, між ТОВ Крамар Рісайклінг (Покупець) та ТОВ Астікс (код 40211089) укладено договір купівлі-продажу вторсировини № 75-162 від 14.03.2016, згідно умов якого ТОВ Астікс (Продавець) продає, а Покупець купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторони склали та підписали видаткову накладну № 58 від 14.03.2016.

Переміщення товару здійснювалося транспортом позивача та підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 014031 від 14.03.2016, № 014033 від 14.03.2016.

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкову накладну № 58 від 14.03.2016, відповідно до квитанції, зазначену податкову накладну прийнято та зареєстровано податковим органом у встановленому порядку.

Також, між ТОВ Крамар Рісайклінг (Замовник) та ТОВ Астікс (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 76-162 від 15.03.2016, відповідно до якого Виконавець надає послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, вантажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а Замовник приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акт надання послуг №59 від 16.03.2016 та Звіт з наданих послуг до акту № 59 від 16.03.2016, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг.

На підставі наданих за договорами послуг, зазначеним контрагентом позивача виписано податкову накладну № 59 від 16.02.2016.

Розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно якої по контрагенту ТОВ Астікс кредиторська та дебіторська заборгованість за 2016 рік відсутня.

В подальшому, 24.02.2016 між ТОВ Астікс та ТОВ Агромат-Інвест укладено договір №108-162 про відступлення права вимоги за договором № 75-162 від 14.03.2016 на суму 182 800,00грн та за договором № 76-162 від 15.03.2016 - на суму 360 000,00грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями № 12205 від 29.03.2016, № 12275 від 04.04.2016, № 12323 від 07.04 2016, № 12324 від 07 04.2016, № 12343 від 08.04.2016, № 12344 від 08.04.2016, № 12345 від 08 04.2016, № 12346 від 08.04.2016, № 12347 від 08.04.2016, № 12381 від 11.04.2016, № 12382 від 11.04.2016, № 12464 від 14.04.2016, № 12478 від 15.04.2016, № 12479 від 15 04 2016, № 12483 від 15.04.2016, № 12484 від 15.04.2016, № 12652 від 26.04.2016, № 12668 від 27.04.2016 та банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Крім того, позивачем здійснено господарські операції з ТОВ Техбуд Компані (код 40031118) на підставі договору купівлі-продажу вторсировини № 118-162 від 05.04.2016, згідно умов якого ТОВ Техбуд Компані (Продавець) продає, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Покупець) купує вторсировину на умовах, викладених в Специфікації № 1.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу здійснено поставку товару (вторсировини), про що сторони склали та підписали видаткові накладні: № 140 від 14.04.2016, № 141 від 15.04.2016.

Переміщення товару, зазначеного у вищевказаних видаткових накладних, здійснювалося транспортом позивача та підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 14041 від 14.04.2016, № 14042 від 14.04.2016.

На підставі виконання вищевказаного договору купівлі-продажу, контрагентом позивача виписано податкові накладні № 140 від 14.04.2016, № 141 від 14.04.2016. Відповідно до квитанцій, зазначені податкові накладні було прийнято та зареєстровано контролюючим органом.

Також, між позивачем та ТОВ Техбуд Компані був укладений договір про надання послуг № 119-162 від 05.04.2016, відповідно до якого ТОВ Техбуд Компані (Виконавець) надає послуги з організації перевезень автомобільним транспортом, ванажно-розвантажувальні роботи, тимчасове пакування, перепакування, а ТОВ Крамар Рісайклінг (Замовник) приймає послуги та сплачує ціну відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акти надання послуг № 142 від 15.03.2016, № 143 від 18.03.2016 та Звіти з наданих послуг до актів, де детально відображено зміст, перелік та обсяги наданих послуг.

На підставі наданих за договорами послуг, зазначеним контрагентом позивача було виписано податкові накладні: № 142 від 15.04.2016, № 143 від 15.04.2016.

Усі розрахунки із контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно до якої по контрагенту ТОВ Техбуд Компані кредиторська та дебіторська заборгованість за 2016 рік відсутня. Оплата за придбаний товар та наданні послуги підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в ході аналізу інформації із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено:

- Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101060000135 від 15.07.2016 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, зокрема, що службові особи діючих суб'єктів господарської діяльності, використовуючи реквізити підприємств, які мають ознаки фіктивності , в тому числі ТОВ Стренж Сістемс (ТОВ БК Строй.Ка ) (код 40030858) ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

- Київською місцевою прокуратурою № 8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32015100010000089 від 05.06.2015 за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), у тому числі, ТОВ Дженерал Трейдінг Компані Лімітед (ТОВ Боско Тренд , код 40104824), які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, з метою прикриття незаконної діяльності вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що настановлені слідством особи без мети зайнятості легальною господарською діяльністю, зареєстрували згадані СГД з ознаками фіктивності для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

- Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 32016100100000092 від 23.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань були матеріали ОУ ГУ ДФС в м. Києві, згідно з якими, в період з 01.07.2015 по 31.03.2016, невстановлені слідством особи, використовуючи підприємства з ознаками фіктивності , у тому числі ТОВ Меридіус (ЄДРПОУ 40109215), дало змогу мінімізувати податкові зобов'язання та ухилитись від сплати податків до державного бюджету. Таким чином, зважаючи на відсутність основних фондів, трудових ресурсів, ідентифікованого джерела походження послуг, на думку податного органу, господарська діяльність ТОВ Меридіус має ознаки нереальної та спрямованої на надання податкової вигоди для третіх осіб.

- Згідно вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2016 №761/38469/16-к директора ТОВ Айлен Альянс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. З даного вироку вбачається, що за грошову винагороду зареєстровано юридичну особу ТОВ Айлен Альянс . Особа, яка зареєструвала юридичну особу, не мала на меті здійснення підприємницької діяльності і отримання прибутку, була обізнана, що підприємство реєструється на його ім'я з метою прикриття незаконної діяльності.

- Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100050000073 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.1 ст. 212, ч.3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи зареєстрували ряд суб'єктів господарської діяльності на підставних осіб, у тому числі ТОВ Стар Корд (код ЄДРПОУ 40214033) без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

- Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000802 від 05.08.2014, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-5 ч. 1, ч. 2, ст. 109 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 205 ч. 1, ст. 358 ч. 1, ст. 191 ч. 5 КК України. В ході досудового розслідування отримано відомості про організацію та функціонування конвертаційного центру через фіктивні фірми якого виводяться та легалізуються грошові кошти, згідно матеріалів кримінального провадження встановлено факти створення та придбання невстановленими особами низки підприємств, діяльність яких містить ознаки фіктивності , які використовуються для вчинення фіктивних правочинів та проведення так званих безтоварних операцій, у тому числі ТОВ Бонпассаж (код 39926939), ТОВ Квант Партнер (код 39723630).

Також, Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017101110000019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015101110000121, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України. Згідно яких встановлено, що протягом 2013-2016 років невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб організували діяльність злочинної схеми ( конвертаційного центру ) щодо фіктивного створення, придбання та подальшого використання з метою прикриття незаконної діяльності таких суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ Бонпассаж .

- Також в акті перевірки відповідач посилається на ухвалу суду в рамках кримінального провадження № 42015060000000009, згідно якої вбачається, що у провадженні слідчого управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України.

Крім іншого, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження в ході проведення обшуку вилучено печатки, установчі документи, бухгалтерську та податкову звітність наступних підприємств: зокрема: ТОВ Юніон-СТ (код 39924706), ТОВ ТКП Паллада (код 39911021), ТОВ Техбуд Компані (код за ЄДРПОУ 40031118).

- Першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016050000000233 від 31.03.2016, в межах якого встановлено, що протягом 2015-2016 років, з метою забезпечення діяльності вказаного конвертаційного центру , невстановленими особами у м. Києві, м. Харкові, м. Рівне та інших населених пунктах зареєстровано низку суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності , у тому числі ТОВ Астікс (код ЄДРПОУ 40211089), які у своїй фінансово-господарській діяльності проводили транзитні операції.

Виключно з посиланням на вищевказані досудові розслідування контролюючий орган дійшов висновку про дефектність первинних документів, якими опосередковуються господарські операції позивача з вказаними контрагентами, про відсутність реальності таких операцій, а тому про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та витрат у вказаний період.

Водночас, в матеріалах справи відсутні вироки щодо посадових осіб позивача чи посадових осіб вказаних вище контрагентів позивача.

У той же час, суд вважає за необхідне відзначити, що за приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили. Проте таких рішень відповідачем надано не було.

При цьому суд зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, податкові та видаткові накладні, їх подальшу реалізацію тощо.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, які долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачено статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Зокрема, як підтверджується матеріалами справи, для здійснення господарської діяльності позивач орендує відкриті площадки, складські та офісні приміщення за адресою м. Київ, вул. Миру, буд. 21 згідно договору № 49-10/2 від 01.06.2010; нежиле приміщення та прибудинкову територію за адресою: м. Київ, вул. Миру, 196 згідно договору № М-19 від 01.11.2013; асфальтовий майданчик за адресою: м. Київ, вул. Миру, 19 згідно договору № 150 від 30.12.2013.

Також в оренді позивача знаходяться автомобілі, якими безпосередньо здійснюється перевезення вторсировини згідно договору оренди № 25/13 від 25.12.2013 та акту прийому-передачі від 25.12.2013, де визначено перелік автомобілів, що передані позивачу в оренду. Також з метою забезпечення господарської діяльності в сфері збирання та оброблення відходів позивач орендує необхідне обладнання, зокрема: автонавантажувач згідно договору оренди № 52-14/2 від 02.06.2014, автонавантажувач LINDE Н3ОD НЗОО від 10.07.2015, прес для пакування макулатури НРА125А з металічним ланцюговим конвеєром згідно договору оренди № 03- 14, прес для пінопласту згідно договору № 02-14 від 01.01.2014.

Свою діяльність ТОВ Крамар Рісайклінг здійснює на підставі відповідних регламентів, в яких розроблено правила відповідно до яких відбувається технологічний процес оброблення, сортування, зважування та пакування вторсировини, а саме постійний технологічний регламент оброблення макулатури паперової та картонної несортованої від 11.02.2014, постійний технологічний регламент оброблення відходів ПЕТ-пляшки від 05.01.2012, постійний технологічний регламент оброблення відходів полімерних матеріалів і плівок від 05.01.2012; оброблення склотари здійснюється на підставі технічних умов від 01.02.2001.

Отже, одним із основних напрямків діяльність позивача є закупівля вторсировини, у зв'язку з чим позивач заключає з постачальниками відповідні договори купівлі-продажу вторсировини.

У подальшому придбана у контрагентів вторсировина реалізована позивачем, що підтверджується копіями договорів, специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей наступним підприємствам: ТОВ Флєксс , ТОВ Еко-Втор ТОВ Черкасивторресурси , що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, первинні документи відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з контрагентами.

Аналіз вищенаведеного свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття своїх рішень. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 та від 29 березня 2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковим органом не подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718.

Так, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію та інформацію із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо посилання контролюючого органу на інформацію, отриману в межах кримінальних проваджень, то як уже зазначалось вище, контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору, статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17.

При цьому, посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду від 01.12.2016, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, як на доказ недійсності господарських операцій між позивачем та ТОВ Айлен Альянс , не може братися до уваги, так як є неналежним та недопустимим доказом. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу вторсировини № 65-162 від 15.02.2016, укладений між позивачем та контрагентом ТОВ Айлен Альянс не підписувався та не укладався в особі ОСОБА_1., а на момент його укладення директором ТОВ Айлен Альянс був ОСОБА_2, який укладав та підписував даний договір.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Податковий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та неправомірності формування позивачем податкового кредиту безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання відповідних доказів.

Отже, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставним, а спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08.09.2017 № 000607140205 та №000606140205.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг (код ЄДРПОУ 32068819) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 814,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг , 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29, оф. 64, код ЄДРПОУ 32068819.

Відповідач: Головне управління ДФС у м.Києві, 04116, м.Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980

Суддя Л.О. Маруліна