Ухвала

від 17.12.2018 по справі 826/16119/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16119/17

У Х В А Л А

17 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді- доповідача Кучми А.Ю., та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2018 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2018 відмовлено ГУ ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано апелянта протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору.

30 липня 2018 року представником ГУ ДФС у м. Києві подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2018 клопотання ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2018 до 20.08.2018.

22 серпня 2018 року відповідачем знову подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків.

24 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві повернуто апелянту.

18 жовтня 2018 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутності коштів) на момент звернення із позовом, скаргою до суду є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Крім того, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що пропущений ГУ ДФС у м. Києві строк оскарження судового рішення, та як наслідок повторне подання апеляційної скарги слід вважати поважним, у зв'язку з відсутністю можливості сплатити судовий збір, що є поважною підставою для поновлення строку, яка не залежить від волі відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2018 року залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вказаної ухвали 29.11.2018 апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору унеможливлює реалізацію права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, від розгляду яких залежить питання наповнення державного бюджету за рахунок узгоджених в судовому порядку донарахувань та дотриманням судами засад судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України.

Крім того, апелянт звертає увагу, що бюджетні установи позбавлені права вільно розпоряджатись кошторисом, оскільки рахунки систематично перебувають у заблокованому стані, що ускладнює доступ до правосуддя.

Згідно частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої ст. 298 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно п. 4 частини першої ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, подана повторно апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2018 року подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані відповідачем в заяві причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Доводи апелянта про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, ст. 44 КАС України встановлено права та обов'язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у відповідача коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж фінансових операцій по рахунках апелянта, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Крім того, апелянтом будь-яких належних доказів щодо відсутності відповідного бюджетного фінансування надано не було.

Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача вперше з апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі №814/1646/16 (№ К/9901/37786/18), ухвалі Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №820/4420/16 (№ К/9901/48158/18), ухвалі Верховного Суду від 30.10.2018 по справі №810/3004/17 (№К/9901/60894/18).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем до цього часу судовий збір, визначений в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, сплачено не було.

В апеляційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Водночас, колегія суддів зазначає, що чітко визначивши в КАС України строки на апеляційне оскарження, законодавець фактично визначив принцип сталості рішення адміністративного суду, що є однією з гарантій його стабільності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи Устименко проти України , принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії . Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України ).

За таких обставин, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

Керуючись ст.ст. 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар Рісайклінг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна