Рішення

від 11.06.2018 по справі 910/2640/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2018Справа № 910/2640/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс-Центр"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване видавництво "Освіта"

про стягнення заборгованості в розмірі 758 183,66 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Чернобай С.С., довіреність № 2302-вих-1764 від 12.03.2018;

від відповідача: Гончарук Т.М., довіреність № 30/03/18 від 30.03.2018;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтехресурс-Центр про стягнення заборгованості в розмірі 758 183,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором суборенди нежитлових приміщень № 62/2 від 17.11.2008 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

23.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Державне спеціалізоване видавництво Освіта в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче засідання призначено на 23.04.2018.

02.04.2018 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.04.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 23.04.2018 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.

Враховуючи приписи процесуального законодавства, судом встановлено сторонам строки для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, розгляд справи відкладено на 14.05.2018.

05.05.2018 представником позивача подано відповідь на відзив.

10.05.2018 представником відповідача подано клопотання про надання додаткового часту для написання заперечень.

У судове засідання 14.05.2018 представники позивача та відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача, судом постановлено ухвалу про відмову у продовженні строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

За результатами судового засідання 14.05.2018, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.05.2018.

29.05.2018 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 29.05.2018 представники учасників справи не з'явились.

Враховуючи не з'явлення представників учасників справи у судове засідання та подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.06.2018.

08.06.2018 представником відповідача подано письмові пояснення.

У судове засідання 11.06.2018 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046531420.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки неявка у судове засідання третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи визначених ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, який повідомлений про розгляд справи належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.07.1998 між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської області (в подальшому змінено найменування на Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) (далі - орендодавець, позивач) та Державним спеціалізованим видавництвом Освіта (далі - орендар, третя особа) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 6768 (далі - Договір оренди), за умовами якого, орендодавець на підставі рішення № 271 від 22.05.1998, виданого Львівським міськвиконкомом прийняв в оренду з 22.05.1998 у постійне користування нежитлової приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, поверх: 1-13; площа 1 п. - 260 кв.м.; призначення приміщень - під службові потреби.

Відповідно до п. 4 Договору оренди, орендарю на підставі ухвали № 271 сесії Львівського міськвиконкому від 22.05.1998 величина орендної плати становить сто гривень на рік.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 5 Договору оренди).

Згідно з п. 6 Договору оренди, за орендоване приміщення орендар повинен щомісяця до 10 числа сплачувати оренду плату за попередній місяць, шляхом її перерахунку на розрахунковий рахунок ЖЕКу, на території якого знаходиться об'єкт оренди.

За умовами п. 9 Договору оренди, надані в оренду приміщення передаються ЖЕКом Орендарю з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану, які додаються до Договору.

Пунктом 15.1 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ.

У відповідності до п. 15.6 Договору оренди, при припиненні або розірванні Договору повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений об'єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому Договором оренди.

Згідно з п. 16 Договору оренди, орендар не має права без згоди орендодавця:

- передавати договірні зобов'язання іншій юридичній або фізичній особі;

- здавати приміщення (споруду, будівлю) у суборенду;

- проводити будь-які зміни, ремонт та перепланування об'єкта оренди.

Наказом Про надання в суборенду орендованих площ на вул. Стефаника, 11 № 229-С від 11.09.2008 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради визначено наступне:

- дозволити орендарю ДСВ Освіта , що орендує нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв.м. в буд. № 11 на вул. Стефаника, згідно з Договором оренди № 6768, передати в суборенду ТОВ Промтехресурс-Центр нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв.м. для громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи на термін 01.08.2011;

- ПП Промтехресурс-Центр здійснювати оплату за суборендовані приміщення відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897;

- суборендарю в 5-ти денний термін після підписання договору суборенди представити в управління комунальної власності два примірники договору з актом приймання-передачі для реєстрації;

- рекомендувати сторонами передбачити в Договорі суборенди механізм забезпечення надходження коштів за суборендовані приміщення на рахунок управління комунальної власності;

- у випадку невиконання п. 3 наказ вважати таким, що втратив чинність.

17.11.2008 між Державним спеціалізованим видавництвом Освіта (далі - орендар та Товариством з обмеженою відповідальністю Промтехресурс-Центр (далі - суборендар, відповідач) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір суборенди), за умовами якого, орендар на підставі наказу № 229-С від 11.09.2008, відповідно до ст. 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, загальною площею 260,9 кв.м., у відповідності до технічного паспорта ДОБТІ від 17.07.1997 № 894.

Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку затвердженого наказом управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 28.10.2008 № 740-е, станом на 01.10.2008 становить 1 766 266 грн. (п. 1.1 Договору суборенди).

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди, об'єкт оренди передається суборендареві для громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи.

Договір суборенди діє з 17.11.2008 до 01.08.2011 (п. 2.1 Договору).

За умовами пункту 2.2 Договору суборенди, вступ суборендаря у користування об'єктом суборенди настає з моменту підписання сторонами Договору суборенди та акту прийому-передачі приміщень.

Згідно з п. 2.5 Договору суборенди, чинність Договору суборенди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизація об'єкта оренди орендарем, суборендарем;

- припинення дії Договору оренди нежитлових приміщень;

- в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що об'єкт суборенди вважається поверненим орендарю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 і складає 8 981,46 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Вказана сума орендної плати корегується з урахуванням інфляції за кожний місяць суборенди, пропорційно до індексу інфляції визначеного компетентним органом.

Згідно з. 3.2 Договору суборенди плата за суборенду сплачується в безготівковому порядку авансом на рахунок управління комунальної власності не пізніше двадцятого числа місяця за попередній місяць.

Пунктом 4.1 Договору суборенди визначено, що орендар зобов'язується передати суборендарю об'єкт суборенди згідно з цим Договором та актом приймання-передачі.

Як зазначає позивач, Договір суборенди закінчився 01.08.2011 та не переукладався, оскільки суборенда була погоджена лише до 01.08.2011, однак, станом на час звернення із позовом до суду, копія акта приймання передачі об'єкта суборенди до позивача так і не надійшла, будь-яких інших доказів повернення спірного приміщення суборендарем не надано, а відтак, приміщення знаходиться у фактичному незаконному користуванні ТОВ Промтехресурс-Центр , в зв'язку з чим, позивач просить на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України стягнути з відповідача заборгованість з неустойки у розмірі 758 183,66 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 3 даного Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

02.07.1998 між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської області (в подальшому змінено найменування на Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) (далі - орендодавець, позивач) та Державним спеціалізованим видавництвом Освіта (далі - орендар, третя особа) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 6768 (далі - Договір оренди), за умовами якого, орендодавець на підставі рішення № 271 від 22.05.1998, виданого Львівським міськвиконкомом прийняв в оренду з 22.05.1998 у постійне користування нежитлової приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, поверх: 1-13; площа 1 п. - 260 кв.м.; призначення приміщень - під службові потреби.

Згідно з п. 16 Договору оренди, орендар не має права без згоди орендодавця:

- передавати договірні зобов'язання іншій юридичній або фізичній особі;

- здавати приміщення (споруду, будівлю) у суборенду;

- проводити будь-які зміни, ремонт та перепланування об'єкта оренди.

За приписами частин 1 та 2 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Наказом Про надання в суборенду орендованих площ на вул. Стефаника, 11 № 229-С від 11.09.2008 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради визначено наступне:

- дозволити орендарю ДСВ Освіта , що орендує нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв.м. в буд. № 11 на вул. Стефаника, згідно з Договором оренди № 6768, передати в суборенду ТОВ Промтехресурс-Центр нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв.м. для громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи на термін 01.08.2011;

- ПП Промтехресурс-Центр здійснювати оплату за суборендовані приміщення відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897;

- суборендарю в 5-ти денний термін після підписання договору суборенди представити в управління комунальної власності два примірники договору з актом приймання-передачі для реєстрації;

- рекомендувати сторонами передбачити в Договорі суборенди механізм забезпечення надходження коштів за суборендовані приміщення на рахунок управління комунальної власності;

- у випадку невиконання п. 3 наказ вважати таким, що втратив чинність.

17.11.2008 між Державним спеціалізованим видавництвом Освіта (далі - орендар та Товариством з обмеженою відповідальністю Промтехресурс-Центр (далі - суборендар, відповідач) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір суборенди), за умовами якого, орендар на підставі наказу № 229-С від 11.09.2008, відповідно до ст. 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, загальною площею 260,9 кв.м., у відповідності до технічного паспорта ДОБТІ від 17.07.1997 № 894.

За приписами ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

За умовами пункту 2.2 Договору суборенди, вступ суборендаря у користування об'єктом суборенди настає з моменту підписання сторонами Договору суборенди та акту прийому-передачі приміщень.

Проте, матеріали справи не містять акта приймання-передачі приміщення в оренду, який би підтверджував факт прийняття відповідачем майна в суборенду.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що не використовував дане приміщення, оскільки технічний стан не відповідав меті оренді, а саме для розміщення громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи.

Статтею 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Частинами 2 та 3 ст. 164 ГПК України унормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до ч 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, позивачем не було надано до позовної заяви копію Акту приймання-передачі, як і не було подано клопотання про його витребування, як і не підтверджено його фактичне існування.

При цьому, частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

В силу приписів ст. 291 Господарського кодексу України, спірний договір є таким, що припинив свою дію 01.08.2011.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як закінчення строку дії Договору.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

При цьому, частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Положення вказаної норми закону та Договору з урахуванням приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України свідчать про те, що у разі припинення договору у розумінні ст. 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у орендаря виникає обов'язок повернути орендодавцю майно з оренди.

Разом з тим, позивач не є стороною Договору суборенди нежитлових приміщень, а відтак, суборендар після закінчення строку дії Договору зобов'язаний повернути орендоване майно саме орендарю, яким у даному випадку позивач по відношенню до відповідача не є, оскільки Договір суборенди нежитлових приміщень № 62/2 від 17.11.2008 було укладено між третьою особою та відповідачем, а відтак, обов'язок з повернення майна з оренди мав би бути виконаний відповідачем саме на користь третьої особи.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження передання відповідачу майна в оренду ані позивачем, ані третьою особою, що свідчить про те, що відповідач, фактично не вступив в користування майном, та відповідно, у останнього відсутній обов'язок з повернення такого майна на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, з огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 і складає 8 981,46 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Вказана сума орендної плати корегується з урахуванням інфляції за кожний місяць суборенди, пропорційно до індексу інфляції визначеного компетентним органом.

Згідно з. 3.2 Договору суборенди плата за суборенду сплачується в безготівковому порядку авансом на рахунок управління комунальної власності не пізніше двадцятого числа місяця за попередній місяць.

Статтею 636 ЦК України унормовано, що Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені передбачити в договорі оренди положення щодо обов'язку суборендаря сплачувати безпосередньо не орендарю (третій особі), а орендодавцю (позивачу) орендну плату.

При цьому, Договір суборенди не припиняє зобов'язань сторін за Договором оренди, а відповідно і обов'язку сплати орендної плати орендарем (третьою особою) на користь позивача.

Водночас, як вже зазначалось судом, Договір суборенди припинив свою дію 01.08.2011, при цьому, умови Договору суборенди не містять положень про обов'язок суборендаря сплачувати орендодавцю орендну плату після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна.

Таким чином, в даному випадку, положеннями Договору суборенди сторонами не було встановлено обов'язок суборендаря по сплаті орендної плати за весь час фактичного користування орендованим майном до його повернення орендарю.

В свою чергу, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з неустойки у розмірі 758 183,66 грн. за період з 01.01.2012 по 01.10.2017, в обґрунтування якої, позивач посилається на положення ч. 2 статті 785 ЦК України.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене вбачається, що саме наймодавець, яким у даному випадку є третя особа, має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі майна в оренду за актом приймання-передачі, що в свою чергу, виключає можливість повернення такого майна з оренди, беручи до уваги припинення строку дії Договору суборенди та відсутність права у позивача вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, судом не встановлено наявності порушеного права позивача саме відповідачем.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.06.2018.

Суддя О.А. Грєхова