Постанова

від 20.09.2018 по справі 910/2640/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р.. м. Київ Справа№ 910/2640/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р., м. Київ (повний текст складено 14.06.2018р.) у справі №910/2640/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс-Центр",

третя особа - Державне спеціалізоване видавництво "Освіта",

про стягнення 758183,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості з неустойки у сумі 758183,66 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором суборенди нежитлових приміщень №62/2 від 17.11.2008р. в частині здійснення розрахунків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р. у справі №910/2640/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів передачі майна в оренду за актом приймання-передачі, що в свою чергу, виключає можливість повернення такого майна з оренди. Також судом вказано про припинення строку дії договору суборенди та відсутність права у Позивача вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Також місцевим судом не встановлено наявності порушеного права Позивача саме Відповідачем.

Не погодившись із вказаним рішенням Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідачем не заперечувався факт прийняття об'єкта оренди в суборенду. Вказана обставина також підтверджується тим, що Відповідач сплачував суборендну плату на рахунок Позивача.

На думку Позивача, спірний договір є договором на користь третьої особи, якою є Позивач відповідно до п.3.2 договору суборенди. Позивач зазначає, що неповернення майна з суборенди після припинення відповідного договору, тобто використання майна без згоди власника (Позивача) та несплата останньому відповідної плати порушує права Позивача, і саме перед Позивачем Відповідач повинен нести відповідальність у вигляді сплати неустойки за безпідставне використання чужого майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/2640/18, розгляд справи призначено на 06.09.2018р.

02.08.2018р. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, на думку Відповідача, Позивачем не надано доказів передання об'єкта оренди в суборенду. Відповідач зазначив, що договір суборенди не є договором на користь третьої особи, оскільки Позивач не є стороною вказаного договору, а Відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно саме Третій особі, а не Позивачу.

10.08.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від Позивача надійшло клопотання про участь представника Позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просить визначити Господарський суд Львівської області або Львівський апеляційний господарський суд відповідальним за проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2018р. клопотання Позивача було задоволено та доручено Львівському апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції у справі №910/2640/18, розгляд якої відбудеться 06.09.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018р. оголошено перерву у судовому засіданні до 20.09.2018р. Відповідач 19.09.2018р. подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив :

02.07.1998р. між Позивачем та Третьою особою укладено договір оренди нежитлових приміщень №6768, за умовами якого Третя особа на підставі рішення №271 від 22.05.1998р., виданого Львівським міськвиконкомом, прийняв в оренду з 22.05.1998р. у постійне користування нежитлової приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, поверх: 1-13; площа 1 п. - 260 кв. м.; призначення приміщень - під службові потреби.

Відповідно до п.4 договору Третій особі на підставі ухвали №271 сесії Львівського міськвиконкому від 22.05.1998р. величина орендної плати становить сто гривень на рік.

Згідно з п.5 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п.6 договору за орендоване приміщення Третя особа повинна щомісяця до 10 числа сплачувати оренду плату за попередній місяць, шляхом її перерахунку на розрахунковий рахунок ЖЕКу, на території якого знаходиться об'єкт оренди.

Відповідно до п.9 договору надані в оренду приміщення передаються ЖЕКом Третій особі з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану, які додаються до договору.

Згідно з п.15.1 договору Третя особа зобов'язана своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ.

Відповідно до п.15.6 договору при припиненні або розірванні договору повернути Позивачу протягом 15-ти днів звільнений об'єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди.

Згідно з п.16 договору Третя особа не має права без згоди Позивача: 1) передавати договірні зобов'язання іншій юридичній або фізичній особі; 2) здавати приміщення (споруду, будівлю) у суборенду; 3) проводити будь-які зміни, ремонт та перепланування об'єкта оренди.

11.09.2008р. наказом №229-С "Про надання в суборенду орендованих площ на вул. Стефаника, 11" Позивачем визначено наступне: 1) дозволити Третій особі, що орендує нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв. м. в буд. № 11 на вул. Стефаника, згідно з договором оренди №6768, передати в суборенду Відповідачу нежитлові приміщення 1-го поверху площею 260,9 кв. м. для громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи на термін 01.08.2011р.; 2) Відповідачу здійснювати оплату за суборендовані приміщення відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007р. №897; 3) Відповідачу в 5-ти денний термін після підписання договору суборенди представити Позивачу два примірники договору з актом приймання-передачі для реєстрації; 4) рекомендувати сторонам передбачити в договорі суборенди механізм забезпечення надходження коштів за суборендовані приміщення на рахунок Позивача; 5) у випадку невиконання п.3 наказ вважати таким, що втратив чинність.

17.11.2008р. між Третьою особою та Відповідачем укладено договір суборенди нежитлових приміщень №62/2, відповідно до п.1.1 якого Третя особа на підставі наказу №229-С від 11.09.2008р., відповідно до ст.22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 11, загальною площею 260,9 кв.м., у відповідності до технічного паспорта ДОБТІ від 17.07.1997р. №894. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку затвердженого наказом Позивача від 28.10.2008р. №740-е, станом на 01.10.2008р. становить 1766266 грн.

Відповідно до п.1.2 договору об'єкт оренди передається Відповідачу для громадського харчування з продажем товарів підакцизної групи. Згідно з п.2.1 договору останній діє з 17.11.2008р. до 01.08.2011р.

Відповідно до п.2.2 договору вступ Відповідача у користування об'єктом суборенди настає з моменту підписання сторонами договору суборенди та акту прийому-передачі приміщень.

Згідно з п.2.5 договору чинність останнього припиняється внаслідок: 1 ) закінчення строку, на який його було укладено; 2) приватизація об'єкта оренди орендарем, суборендарем; 4) припинення дії договору оренди нежитлових приміщень; 5) в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.2.6 договору визначено, що об'єкт суборенди вважається поверненим Третій особі з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до п.3.1 договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради №897 від 07.06.2007р. і складає 8981,46 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Вказана сума орендної плати корегується з урахуванням інфляції за кожний місяць суборенди, пропорційно до індексу інфляції визначеного компетентним органом.

Згідно з п.3.2 договору суборенди плата за суборенду сплачується в безготівковому порядку авансом на рахунок Позивача не пізніше двадцятого числа місяця за попередній місяць.

Відповідно до п.4.1 договору Третя особа зобов'язується передати Відповідачу об'єкт суборенди згідно з цим договором та актом приймання-передачі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Згідно з ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.2, 3 ст.774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом, між Третьою особою та Відповідачем укладений договір суборенди нежитлових приміщень №62/2 від 17.11.2008р., відповідно до якого Третя особа передала, а Відповідач прийняв в суборенду нежитлове приміщення, та згідно з п.3.2. договору зобов'язався сплачувати суборендні платежі на рахунок Позивача.

Отже, в даному договорі передбачено виконання Відповідачем на користь Позивача лише одного обов'язку - сплати суборендних платежів. Виконання Відповідачем решти зобов'язань за договором, в тому числі повернення об'єкту суборенди, сплати штрафних санкцій, не передбачено договором на користь Позивача. Таким чином, інші зобов'язання Відповідач повинен був виконувати на користь Третьої особи, як сторони за договором суборенди.

Предметом даного спору є стягнення з Відповідача штрафних санкцій за ст.785 Цивільного кодексу України з підстав неповернення Відповідачем об'єкту суборенди Третій особі після закінчення строку його дії.

Враховуючи викладене, зобов'язання з повернення з суборенди майна та зі сплати спірної неустойки виникає між Відповідачем та Третьою особою, Позивач не є кредитором (вигодонабувачем) у цих зобов'язаннях, відповідно невиконання Відповідачем зобов'язання зі сплати спірної неустойки ніяким чином прав та інтересів Позивача не порушує.

Апеляційний суд погоджується з доводами Позивача, що Відповідачем виконувався договір суборенди та факт передачі майна в суборенду не заперечувався сторонами під час розгляду справи місцевим судом, проте вказані обставини не впливають на вищенаведені висновки щодо відсутності у Позивача права на спірну неустойку.

За вказаних обставин суду дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р. у справі №910/2640/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р. у справі №910/2640/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 27.09.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко