Ухвала

від 12.06.2018 по справі 304/36/18

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/36/18

Провадження № 2/304/108/2018

У Х В А Л А

12 червня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/36/18 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перечинська міська рада Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2017 року йому на праві приватної власності належить будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Однак, крім нього у даному будинку також зареєстровані троє невідомих йому осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Оскільки з ним та членами його сім'ї відповідачі у родинних стосунках не перебувають, місце перебування таких не відоме, а їх реєстрація створює йому перешкоди у реалізації ним як одноосібним власником прав, тому просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ним вказаним будинком шляхом зняття вказаних осіб з реєстрації місця проживання за даною адресою.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Так, від вирішення даної справи залежить доля трьох відповідачів, у яких немає іншого житла та які мають право на проживання та реєстрацію у спірному будинку. Так, право ОСОБА_3 на проживання у спірному будинку встановлено також рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року по справі № 304/560/16-ц, що відповідно до ч. 4 ст. 182 ЦПК України доказуванню не підлягає. Крім цього, при укладенні договору купівлі-продажу будинку сторони знали про проживання та наявність реєстрації у ньому відповідачів, тому посилання позивача на ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ст.391 ЦК України, ст. 150, ч. 1 ст. 156 та ч. 2 ст. 64 ЖК України застосуванню до даних правовідносин не підлягає. Також зазначила, що подати відзив у встановлений Законом строк у неї не було можливості, так як вона хворіла.

Крім цього, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні подала зустрічний позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8, в якому просить визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 від 29 грудня 2017 року, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчені нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровані в реєстрі за №№ 1819 та 1816; захистити право позивача за зустрічним позовом на житло і місце проживання у вказаному будинку, зобов'язавши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунути їй перешкоди у користуванні будинком та вселити її у такий.

Позивач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися, однак остання подала заяву, в якій просила розгляд справи провести у їх відсутності та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім цього, зазначила, що відповідачі отримали позовну заяву 14 травня 2018 року, відтак мали подати відзив на позов та пред'явити зустрічний позов до 28 травня 2018 року. Оскільки станом на 11 червня 2018 року вказані документи у матеріалах справи відсутні, а даний позов по своїй природі є негаторним, тобто позовом власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, тому враховуючи постанову Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 461/3031/14-ц вважає первісні позовні вимоги обгрунтованими.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представник Перечинської міської ради Закарпатської області як третьої особи позицію ОСОБА_4 підтримали.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданих клопотань, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою судді Перечинського районного суду від 06 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перечинська міська рада Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України надано відповідачам строк на подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали) та пред'явлення зустрічного позову (у строк для подання відзиву) (а. с. 45-46).

Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні, призначеному на 14 травня 2018 року, було оголошено перерву для ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи та подання відзиву на позов, оскільки позовна заява відповідачами отримана не була. Цього ж дня ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 як представник ОСОБА_3 під розписку отримали копії позовної заяви з додатками та ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі (а. с. 55, 56, 57, 84, 85, 86).

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 цього Кодексу відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Разом з цим, ОСОБА_4 подала суду та сторонам відзив на позов із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також зустрічний позов тільки 12 червня 2018 року, у судовому засіданні.

Так, згідно ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 5 ст. 277 цього Кодексу якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів у підтвердження поважності пропуску представником відповідача строків для подання відзиву та зустрічного позову такі не містять та стороною відповідача не надано.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 цього Кодексу зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження підлягає залишенню без задоволення, а зустрічна позовна заява - поверненню заявнику.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 178, 274, 277, 278, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення - повернути заявнику.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Роз'яснити представнику ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 про право звернутися до суду з позовною заявою в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвала в частині повернення зустрічної позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.