Постанова

від 13.06.2018 по справі 922/2973/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2973/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада

представник позивача - Ворожбянов А.М.

відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки"

представник відповідача - Кліндухов П.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду у складі Барбашова С.В. - головуючий, Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М. від 01 лютого 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 4 646 359,90 грн.

2. Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України та зауважує, що сума 4 646 359,90 грн. є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності громади міста Харкова, без укладення договору оренди за період з 01.01.2015 по 31.08.2017, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 94310883 від 11.08.2017 відповідачу на праві власності належить наступне нерухоме майно:

- літ. "П-1" площею 1249,3 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі - продажу № 2127 від 15.07.2008 (рішення про реєстрацію № 7869221 від 12.11.2013);

- літ. "М-1" площею 1474,3 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі - продажу № 2127 від 15.07.2008 (рішення про реєстрацію №7867523 від 12.11.2013);

- літ. "Л-1" площею 558,3 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі - продажу № 1460 від 19.05.2008 (рішення про реєстрацію №7864220 від 12.11.2013);

- літ. " 2Ю-1" площею 50,4 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі свідоцтва про право власності № 447 від 23.03.2012 (рішення про реєстрацію №7861865 від 12.11.2013);

- літ. "Г-1" заг.пл. 1229,8 кв.м., літ. "Д-1" заг.пл. 945,9 кв.м., літ. "Б-1" заг.пл. 960,2 кв.м., літ. "Ф-1" заг.пл. 2753,3 кв.м., літ. "У-1-2" заг.пл. 1832,0 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі - продажу №2125 від 15.07.2008 (рішення про реєстрацію № 4536695 від 30.07.2013);

- літ. "А-1" по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі - продажу № 2127 від 15.07.2008 (рішення про реєстрацію № 7870051 від 12.11.2013);

- літ. "И-1" заг. пл. 191,1 кв.м., літ. "Е-2" заг. пл. 360,2 кв.м., літ. "Ж-2" заг.пл. 479,2 кв.м., літ. "Н-3" заг.пл. 1705,5 кв.м., літ. " 2Ш-1" заг.пл. 22,1 кв.м., літ. " 20-1" заг. пл. 31,6 кв.м., літ. " 2К-1" заг.пл.90,7 кв.м., літ. "С-1" заг. пл. 1116,4 кв.м., літ. " 2Я-1" заг. пл. 166,1 кв.м., літ. "Т-2-1" заг. пл.7468,7 кв.м., літ. " 2Э-1" заг. пл.95,5 кв.м., літ. " 2Х-1" заг.пл. 35,8 заг. пл., літ. " 2Д-1" заг.пл. 258,7 кв.м., заг. пл., літ. " 3-1-2" заг. пл. 7648,1 кв.м., літ. " 0-1" заг. пл. 342,6 кв.м., літ. " 2Ц-1" заг.пл. 46,0 кв.м., літ. " 2Е-1" заг. пл. 9,8 кв.м.," 2М-1" заг. пл. 4,3 кв.м., літ. " 2Н-1" заг. пл. 5,5 кв.м., літ. " 2Л-1" заг. пл. 8,8 кв.м., літ. "К-1" заг.пл.123,7 кв.м., літ. " 2Б-1" заг. пл. 144,5 кв.м., літ. "В-1" заг. пл. 949,6 кв.м., літ. " 24-1" заг. пл. 128,5 кв.м., літ. " 2А-1" заг. пл. 12,1 кв.м., літ. "Р-2" заг. пл.640,3 кв.м., літ. " 2Г-1" заг. пл. 865,6 кв.м., літ. "ЗГп" заг.пл. 91,2 кв.м., літ. "ЗДп" заг. пл. 237,2 кв.м., літ. "ЗЕп" заг.пл. 156,3 кв.м. по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" на підставі договору купівлі-продажу № 1313 (рішення про реєстрацію № 1617789 від 12.04.2013).

4. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачу на праві власності належать нежитлові будівлі по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові загальною площею 34 483,7 кв.м.

5. Згідно умов Договору купівлі-продажу від 12.04.2013 № 1313 державного майна об'єкта малої приватизації (група-А) - єдиного майнового комплексу Державного підприємства " 48 завод залізничної техніки" за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36, укладеного між ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" та регіональним відділенням Фонду державного майна України, об'єкт приватизації знаходиться на земельній ділянці площею 2,2га, кадастровий №6310136300120030042.

6. Згідно пункту 1.1. Договору від 12.04.2013 № 1313 питання землекористування покупець (ТОВ "Харківській завод залізничної техніки") повинен був самостійно вирішити його в установленому чинним законодавством порядку після переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

7. Судами не встановлено факту укладення договорів оренди на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт малої приватизації. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 11.08.2017 № 94310883, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 15.07.2016 № 19-20.08-3-1378/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 23.11.2016 № 8085/0/225-16 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Буковій, 36 (колишня вул. Заводу Комсомолець) у м. Харкові не зареєстровані.

8. Рішенням Харківської міської ради від 20.11.2013 № 1319/13 ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості площею, орієнтовно, 10,9800 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "И-1", літ. "Е-2", літ. "Ж-2", літ. "Н-3", літ. " 2Ш-1", літ. " 20-1", літ. " 2К-1", літ. "С-1", літ. " 2Я-1", літ. "Т-2-1", літ. " 2Є-1", літ. " 2Х-1", літ. " 2Д-1", літ. " 3-1-2", літ. " 0-1", літ. " 2Ц-1", літ. " 2Е-1", літ. " 2М-1", літ. " 2Л-1", літ. "К-1", літ. " 2Б-1", літ. " 24-1", літ. "В-1", літ " 2А-1", літ. "Р-2", літ. " 2Г-1", літ. "ЗГп", літ. "ЗДп", літ. "ЗЕп", літ. " 2ІО-1", літ. "А-1", літ. "П-1", літ. "М-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Б-1", літ. "Ф-1", літ. "У-1-2", літ. "Л-1" (виробничі будівлі і споруди) по вул. Заводу Комсомолець, 36 у м. Харкові.

9. Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2015 № 1912/15 ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для поділу земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова площею 10,9867 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "И-1", літ. "Е-2", літ. "Ж-2", літ. "Н-3", літ. " 2Ш-1", літ. " 20-1", літ. " 2К-1", літ. "С-1", літ. " 2Я-1", літ. "Т-2-1", літ. " 2Є-1", літ. " 2Х-1", літ. " 2Д-1", літ. " 3-1-2", літ. " 0-1", літ. " 2Ц-1", літ. " 2Е-1", літ. " 2М-1", літ. " 2Л-1", літ. "К-1", літ. " 2Б-1", літ. " 24-1", літ. "В-1", літ. " 2А-1", літ. "Р-2", літ. " 2Г-1", літ. "ЗГп", літ. "ЗДп", літ. "ЗЕп", літ. " 2Ю-1", літ. "А-1", літ. "П-1", літ. "М-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Б-1", літ. "Ф-1", літ. "У-1-2", літ. "Л-1" (виробничі будівлі і споруди) по вул. Заводу Комсомолець, 36 (Дзержинський район).

10. Рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 № 1996/15 ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" погоджена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова площею 10,9867 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на земельну ділянку 1 площею 9,7642 га та на земельну ділянку 2 площею 1,2225 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "И-1", літ. "Е-2", літ. "Ж-2", літ. "Н-3", літ. " 2Ш-1", літ. " 20-1", літ. " 2К-1", літ. "С-1", літ. " 2Я-1", літ. Літ. "Т-2-1", літ. " 2Є-1", літ. " 2Х-1", літ. " 2Д-1", літ. " 3-1-2", літ. " 0-1", літ. " 2Ц-1", літ. " 2Е-1", літ. " 2М-1", літ. " 2Л-1", літ. "К-1", літ. " 2Б-1", літ. " 24-1", літ. "В-1", літ. " 2А-1", літ. "Р-2", літ. " 2Г-1", літ. "ЗГп", літ. "ЗДп", літ. "ЗЕп", літ. " 2Ю-1", літ. "А-1", літ. "П-1", літ. "М-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Б-1", літ. "Ф-1", літ. "У-1-2", літ. "Л-1" (виробничі будівлі і споруди) по вул. Заводу Комсомолець, 36 (Дзержинський район).

11. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 11.08.2017 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" використовує земельну ділянку площею 10,3940 га по вул. Буковій, 36 (колишня вул. Заводу Комсомолець) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі будівлі та споруди), право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Харківський ЗЗТ", тобто в межах площі погодженої рішенням Харківської міської ради 23.09.2015 № 1996/15 згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (10,9867 га) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

12. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації від 11.08.2017, який підписано Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - А.Ю. Марковим, Інженером-геодезистом - М.М. Мірка та Інженером-землевпорядником - Ю.М. Матвєєвим.

13. Згідно даного акту комісією встановлено, що на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Харківський ЗЗТ". Вказані нежитлові будівлі використовуються ТОВ "Харківський ЗЗТ" для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд. Земельна ділянка частково огороджена залізобетонним парканом, вільний доступ до неї обмежений, прохід та проїзд здійснюється через ворота. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 10,3940 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до меж паркану та суміжних землекористувачів. Згідно кадастрового плану земельної ділянки по вул. Буковій, 36 у м. Харкові на земельній ділянці розташовані лише нежитлові будівлі, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Харківській завод залізничної техніки", а тому згідно акту на спірній земельній ділянці перебувають лише нежитлові будівлі, право власності на які зареєстроване за відповідачем.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

14. Рішенням Господарського суду Харківською області від 06.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

15. Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи вказане рішення, зазначив:

- до спірних правовідносин підлягають застосуванню не положення ст.ст. 1212-1214 ЦК України, а положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не обґрунтовано складу цивільного правопорушення відповідача, у зв'язку з використанням земельних ділянок в період з 01.01.2015 р. по 31.08.2017 р. без договору оренди, тому не доведено та не обґрунтовано підстав для стягнення з відповідача в порядку ст.ст. 22, 1166 ЦК України збитків в сумі 4646359,90 грн.

- Акт та розрахунок завданих до стягнення збитків здійснено позивачем з порушенням вимог п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284. А саме, Акт та розрахунок збитків складено позивачем, а не комісією в складі представників районної державної адміністрації, власника земельної ділянки, представника відповідача, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки - як то передбачено п. 2 Порядку.

- Позивачем при визначені розміру збитків безпідставно застосовано більший розмір земельної ділянки, ніж використовується відповідачем, не враховано, що земельні ділянки використовуються й іншими суб'єктами.

- Належні відповідачу на підставі договору №1313 купівлі-продажу об'єкти малої приватизації (група А) нежитлові приміщення знаходяться на землях державної власності, розпорядження якими здійснюється органом виконавчої влади. Враховуючи, що позивач є органом місцевого самоврядування, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача щодо стягнення саме на його користь збережених коштів у розмірі орендної плати.

16. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

17. Апеляційний суд дійшов висновку, що:

- до спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.1212 -1214 ЦК України.

- відповідач не вчинив передбачені законодавством дії для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій було розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, тому повинен нести витрати за фактичне користування землею за визначений в позові період.

- Висновок місцевого суду про те, що земельна ділянка, яку використовує відповідач, перебуває у державній власності не відповідає наявним у справі доказам, а саме відомостям, зазначеним у рішеннях Харківської обласної ради та Поземельних книгах.

- Харківська міська рада, посилаючись на Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15, уповноважена складати акти обстеження, визначення меж, площі, конфігурації земельних ділянок комунальної власності для визначених нормативно-правовими актами цілей та залучати до складення таких актів інженерів-геодезистів та інженерів-землевпорядників.

Складання Акту обстеження від 11.08.2017 здійснювалось позивачем з метою встановлення меж, площі та конфігурації земельної ділянки для обґрунтування позовних вимог у даній справі, обов'язковість залучення до такого обстеження представників відповідача, останнім не доведена.

- посилання суду першої інстанції на те, що розрахунок збитків здійснено позивачем в порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993, без створення відповідної комісії є безпідставним, оскільки вказаною постановою визначено порядок здійснення розрахунку завданої шкоди, зокрема, за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Натомість позивачем здійснено розрахунок розміру доходу одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна, як розмір орендної плати за землю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача

18. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить її скасувати і залишити в силі рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

19.1. Судом апеляційної інстанції неправильно визначено власника спірної земельної ділянки та безпідставно задоволено вимоги позивача, оскільки такі земельні ділянки належать до державної власності, розпорядження якими здійснюється органом виконавчої влади, а не позивачем, який є органом місцевого самоврядування;

19.2. Суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив про відсутність у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки останнє у відповідності до ст. 120 ЗК України перейшло до відповідача від попереднього власника нерухомого майна та користувача земельною ділянкою - ДП "48 завод залізничної техніки";

19.3. Судом апеляційної інстанції не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 96 ЗК України, а саме не враховано, що відповідач повно і своєчасно сплачував земельний податок, а відтак виконував обов'язок щодо плати за користування земельною ділянкою;

19.4. Судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ст.ст. 1212-1214 ЦК України, оскільки при розгляді справи не було встановлено факту вибуття з володіння позивача спірних грошових коштів, а також положення ст. 1166 ЦК України, оскільки не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення;

19.5. Судом апеляційної інстанції встановлено обставини справи на підставі недопустимих доказів та не досліджено зібрані у справі докази, зокрема щодо того, що (1) відповідач не є користувачем всієї спірної земельної ділянки та (2) сплачував земельний податок за спірний період користування земельною ділянкою, а також необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про витребування доказів, які підтверджують зазначені обставини.

Доводи Харківської міської ради, викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018р. залишити в силі.

21. Позивач у своєму відзиві наводить наступні доводи:

21.1. спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, що підтверджується інформацією, наявною у Поземельній книзі 1, Поземельній книзі 2, Поземельній книзі 3. Крім того, вказана інформація міститься у публічній кадастровій карті з мережі Інтернет.

21.2. у матеріалах справи відсутній документ, який посвідчує право постійного користування у попереднього землекористувача земельною ділянкою, що спростовує висновки про те, що у зв'язку з переходом права власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці до нього перейшло і право користування відповідною земельною ділянкою.

21.3. договором купівлі-продажу передбачено, що об'єкти приватизації знаходяться на земельній ділянці площею 2,2 г, але ані договором, ані додатком до нього не визначено де конкретно перебуває ця земельна ділянка, немає схеми цієї земельної ділянки відносно місцевості та суміжних земельних ділянок,яке конкретно майно на ній розташоване, розміри її меж, кому вона належить, хто розробляв проектну документацію на неї та на підставі чого. Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на п.1.1 договору купівлі-продажу від 12.04.2013р., що об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 2,2 га не можуть сприйматись, як доказ у справі, оскільки такі посилання нічим не обґрунтовані.

21.4. відсутність відомостей про таку земельну ділянку в публічній кадастровій карті та відсутність доказів її формування, спростовує думку відповідача про розташування об'єктів приватизації на земельній ділянці площею саме 2,2 га та взагалі про існування такої ділянки.

21.5. до спірних правовідносин застосовуються положення ст. 1212 ЦК України. Відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість майна, а позивач втрачає належне йому майно, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача, що регулюється гл.63 ЦК України.

21.6. на спірній земельній ділянці розташоване майно, яке належить виключно ТОВ "Харківський завод залізничної техніки". Нежитлові будівлі, які належать різним юридичним та фізичним особам розташовані за тією ж адресою, але розташовані на інших земельних ділянках ніж та, яку використовує відповідач.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

22. Предметом позову у даній справі є вимога Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 4 646 359,90 грн., що є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності громади міста Харкова, без укладення договору оренди за період з 01.01.2015 по 31.08.2017, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду.

23. Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачу на праві власності належать нежитлові будівлі по вул. Заводу Комсомолець, 36 у м. Харкові загальною площею 34 483,7 кв.м.

25. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 11.08.2017 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Харківській завод залізничної техніки" використовує земельну ділянку площею 10,3940 га по вул. Буковій, 36 (колишня вул. Заводу Комсомолець) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі будівлі та споруди), право власності на які зареєстровано за ТОВ "Харківський ЗЗТ", тобто в межах площі погодженої рішенням Харківської міської ради 23.09.2015 № 1996/15 згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (10,9867 га) для експлуатації та обслуговування вказаних нежитлових будівель.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

27. З моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном, оскільки право власності або користування виникає з моменту його реєстрації відповідно до приписів ст.125 Земельного кодексу України.

28. Судами встановлено, що відповідач ухилився від оформлення правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки.

29. Водночас, Верховний Суд не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, які здійснюють правове регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна.

30. В даному випадку, неодержана орендна плата є упущеною вигодою, яку особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

31. Упущеною вигодою за змістом ст. 22 ЦК і ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

32. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

33. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК).

34. За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

35. Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

36. Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

37. Вирішуючи спір у справі № 922/2973/17, необхідно брати до уваги загальні положення ст. 22, глави 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

38. Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

39. Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

40. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

41. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

42. Вирішуючи питання наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, Верховний Суд враховує наступне.

43. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи і спричинила заподіяння позадоговірної шкоди. Поведінка визнається протиправною незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки.

44. Відповідач не вчинив передбачені законодавством дії для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій було розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, тому його поведінка є протиправною.

45. Крім того, наявна вина відповідача в ухиленні від вчинення дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою та причинний зв'язок між шкодою, завданою власнику земельної ділянки та протиправною поведінкою заподіювача.

46. Водночас, позивачем в даному провадженні не доведено належними та допустимими доказами розмір збитків (шкоду), заявлених до стягнення.

47. Як вже зазначалося, згідно ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

48. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

49. Згідно з п. 2 вказаного Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

50. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

51. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, надано Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Букова, 36 від 11.08.2017 р., складений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради; інженером-геодезистом; інженером-землевпорядником. В цьому Акті позивач стверджує, що відповідач, в період з 01.01.2015 р. по 31.08.2017 р., використовує земельну ділянку по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові площею 10,3940 га. На підставі Акту позивач розрахував упущену вигоду у формі неотриманої орендної плати - в сумі 4 646 359,90 грн.

52. Однак, в порушення вимог Порядку, Акт та розрахунок збитків складено позивачем, а не комісією в складі представників районної державної адміністрації, власника земельної ділянки, представника відповідача, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки - як передбачено п. 2 Порядку.

53. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову на підставі ст. 22, ст. 1166 ЦК.

54. Водночас, Суд зазначає, що позивачем також не обґрунтовано права стягнення саме на його користь збитків від використання відповідачем земельної ділянки по вул. Заводу комсомолець, 36 у м. Харкові.

55. Відповідно до пп. б п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються - всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

56. Підпунктом "а" п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" встановлено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності.

57. Судами встановлено, що частину нежитлових приміщень за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36 відповідач отримав на підставі укладеного з РВ ФДМ України по Харківській області договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державне підприємство " 48 завод залізничної техніки".

58. Тобто на момент укладення договору №1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, обумовлені ним нежитлові приміщення перебували у державній власності та використовувались державним підприємством.

59. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належні відповідачу на підставі договору №1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) нежитлові приміщення знаходяться на землях державної власності.

60. Відповідно до положень ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

61. Статтею 13 ЗК передбачено, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

62. Факту вчинення дій щодо передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність судами не встановлено.

63. Отже, оскільки належні відповідачу на підставі договору №1313 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) нежитлові приміщення знаходяться на землях державної власності, розпорядження останніми здійснюється органом виконавчої влади.

64. Надані позивачем рішення Харківської міської ради від 20.11.2013 р. №1319/13; від 24.06.2015 р. №1912/15; від 23.09.2015 р. №1996/15 - вказані висновки не спростовують, оскільки не стосуються питання зміни форми власності на земельні ділянки з державної на комунальну, а містять лише посилання самої Харківської міської ради на відповідні земельні ділянки, як такі що відносяться до комунальної власності.

65. З огляду на наведене, Поземельні книги також з достовірністю не свідчать про комунальну форму власності земельних ділянок. Адже, поземельна книга, з огляду на положення ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051, є лише свідченням факту державної реєстрації земельної ділянки, а не правовстановлюючим документом; відповідні Поземельні книги не містять посилання на правовстановлюючий документ, який би засвідчував комунальну форму власності відповідних земельних ділянок.

66. Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом, при цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/1506/17.

67. Разом з цим, прокурором у встановленому законом порядку не було доведено порушення прав і охоронюваних законом інтересів Харківської міської ради, враховуючи належність спірної земельної ділянки до земель державної власності. З іншого боку, судами не встановлено факту зміни права власності на вказану земельну ділянку з державної на комунальну.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені ст. 312 Господарського процесуального кодексу України - постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02. 2018р. скасувати, рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2017р. залишити в силі.

Щодо розподілу судових витрат

69. У зв'язку зі скасуванням рішення та відмовом у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, а саме покласти витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарг на позивача.

70. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 року у справі № 922/2973/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року залишити в силі.

4. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" (61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, 36, код ЄДРПОУ 35698133) 139 390, 80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.