Рішення

від 19.06.2018 по справі 911/566/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/566/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області, с. Ксаверівка, Васильківський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ксаверівка КВ , с. Ксаверівка, Васильківський район, Київська область

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди земельної ділянки

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

від прокуратури: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою №5200вих-18 від 21.03.2018 року (вх.№588/18 від 23.03.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ксаверівка КВ (далі - відповідач) про стягнення 2314614,54 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 27.10.2006 року зі сплати орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 12.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/566/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.05.2018 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.04.2018 року (вх. №8495/18 від 02.05.2018 року), в якому відповідач визнає наявну заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 1832501,51 грн. та заявляє про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення заборгованості за період з 01.01.2014 року по 21.03.2015 року у сумі 482113,03 грн. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає про відсутність у прокурора підстав для звернення із позовом до господарського суду в інтересах Ксаверівської сільської ради.

У судовому засіданні 15.05.2018 року оголошувалась перерва до 05.06.2018 року.

До суду від прокуратури Київської області надійшла відповідь на відзив №9470вих18 від 04.06.2018 року (вх. №10567/18 від 05.06.2018 року). У відповіді на відзив прокурором зазначено про підстави представництва інтересів Ксаверівської сільської ради, а також надано заперечення проти застосування строків позовної давності в частині вимог про стягнення заборгованості за період з 01.01.2014 року по 21.03.2015 року у сумі 482113,03 грн.

До суду від позивача надійшла заява №41 від 04.06.2018 року (вх. №10568/18 від 05.06.2018 року), в якій позивач просить відмовити у застосуванні строків позовної давності.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/566/18 до розгляду по суті на 19.06.2018 року.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 19.06.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Ксаверівською сільською радою Васильківського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_4 (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ксаверівка КВ в особі директора ОСОБА_5 (за договором - орендар) 27.10.2006 року укладено договір оренди землі, згідно п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для промислових потреб, що перебуває у державній власності, загальною площею 9,0 га., розташовану на території села Ксаверівка, Васильківського району Київської області в межах населених пунктів, строком на 49 років (п. 3.1. договору).

Зазначений договір посвідчено державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 27.10.2006 року та зареєстровано в реєстрі за №2-6921, а також зареєстровано Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК за №040632600227 від 21.12.2006 року.

На підставі акту приймання передачі земельної ділянки на території Ксаверівської сільської ради від 30.10.2006 року, Ксавервівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_4 згідно ст. 17 Закону України Про оренду землі та відповідно до договору оренди землі від 27.10.2006 року передала земельну ділянку площею 9,0 га., а ТОВ Ксавервіка КВ в особі директора ОСОБА_5 прийняло дану земельну ділянку для використання згідно цільового призначення.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1664527 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять сім) гривень 50 копійок. Згідно Висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проведеної Приватним підприємством ОСОБА_5 плюс від 03 вересня 2006 року експертна грошова оцінка земельної ділянки складає 1163520 (один мільйон сто шістдесят три тисячі п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Згідно п. 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,2% від суми грошової оцінки земель. Орендна плата складає в сумі 19974 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 33 копійки в рік на розрахунковий рахунок Ксаверівської сільської ради. Орендну плату перераховувати щомісячно в рівних частинах на рахунок Ксаверівської сільської ради.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, щорічно за офіційними річними показниками в лютому місяці. Строк внесення орендної плати встановлено: щорічно до 20 листопада.

Згідно п. 4.5 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як зазначає прокурор, зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки визначені відповідачем у відповідній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Так, ТОВ Ксаверівка КВ подано наступні звітні податкові декларації з плати за землю: за 2014 рік із зазначенням ставки орендної плати - 3%, площею ділянки 9,0 га, 139,36 грн./l кв.м. та визначенням річної суми плати за землю у розмірі 376372,00 грн. із щомісячною розбивкою сумами по 31356,00 грн.; за 2015 рік із зазначенням ставки орендної плати - 3%, площею ділянки 9,0 га, 174,06 грн./l кв.м. та визначенням річної суми плати за землю у розмірі 469962,00 грн. із щомісячною розбивкою сумами по 39163,50 грн.; за 2016 рік із зазначенням ставки орендної плати - 3%, площею ділянки 9,0 га та визначенням річної суми плати за землю у розмірі 673455,55 грн. із щомісячною розбивкою сумами по 56121,30 грн. (6 місяців) та 56121,29 грн. (6 місяців); за 2017 рік із зазначенням ставки орендної плати - 3%, площею ділянки 9,0 га та визначенням річної суми плати за землю у розмірі 756964,04 грн. із щомісячною розбивкою сумами по 63080,34 грн. (11 місяців) та 63080,30 грн. (1 місяць).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо подання та заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до відповідного органу державної податкової служби і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом . Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Однак, як зазначає прокурор в позовній заяві, всупереч вимогам чинного законодавства та п. 4.2. договору оренди землі від 27.10.2006 року, відповідач, впродовж 2014-2017 років та у січні 2018 року, не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою згідно поданих декларацій, прострочує сплату узгоджених сум грошового зобов'язання у зв'язку із чим на ТОВ Ксаверівка КВ накладено штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0017451502 від 04.12.2015 року.

Згідно довідки Головного управлінням ДФС у Київській області №50/9/10-36 від 03.01.2018 року станом на 31.12.2017 року за ТОВ Ксаверівка КВ рахується податковий борг по орендній платі за земельну ділянку державної або комунальної власності у сумі 2251534,24 грн. Крім того, відповідно до інформації Головного управління ДФС у Київській області №50/9/10-36-12-11 згідно ІС Податковий борг станом на 01.01.2018 року за ТОВ Ксаверівка КВ рахується заборгованість у розмірі 2251534,24 грн.

Згідно листа Ксаверівської сільської ради №10 від 30.01.2018 року вбачається, що у січні 2018 року на рахунок Земельний податок з юридичних осіб Ксаверівської сільської ради не надходили кошти від ТОВ Ксаверівка КВ у розмірі 63080,30 грн. (щомісячний платіж за грудень 2017 року, який визначено у податковій декларації за 2017 рік та згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України підлягав сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, станом на 30.01.20018 року за відповідачем - ТОВ Ксаверівка КВ рахується заборгованість з орендної плати за землю у загальному розмірі 2314614,54 грн., що також не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи.

Пунктом 9.1 договору оренди землі від 27.10.2006 року передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Так, з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору Ксаверівська сільська рада неодноразово зверталась до ТОВ Ксаверівка КВ стосовно погашення заборгованості за договором від 27.10.2006 року, зокрема, з листами №84 від 07.09.2017 року, №87 від 19.09.2017 року та довідками про розмір податкового боргу, однак, зазначені листи залишені відповідачем поза увагою.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Так, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 287. 3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем умови договору оренди землі від 27.10.2006 року належним чином не виконуються, орендна плата своєчасно та у визначеному розмірі систематично не сплачується, відтак за 2014-2017 роки та за січень 2018 року за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 2314614,54 грн.

Відповідно до підпунктів 2.20, 2.23 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України. Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, систематичну несплату ним орендної плати та наявність заборгованості по орендній платі у розмірі 2314614,54 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення боргу по орендній платі та про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.10.2006 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної давності, яку відповідач вважає пропущеною прокурором та просить застосувати її до позовних вимог, суд вважає належним зазначити наступне.

Згідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до положень ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовною заявою 23.03.2013 року про стягнення заборгованості з плати за землю за період з 2014 р. по 2017 р., та січень 2018 р, тобто, з пропуском трирічного строку позовної давності.

Прокурором та позивачем клопотання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними не заявлено.

Суд не погоджується з позицією прокурора та позивача про те, що прокурор та позивач довідалися про наявність заборгованості з моменту отримання повідомлення контролюючого органу про наявність такої заборгованості, а також посилання прокурора на бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Крім того, здійснюючи повноваження власника земельної ділянки, яку займає відповідач, позивач - Ксаверівська сільська рада, протягом усього часу такого використання могла і повинна була знати про наявність заборгованості з орендної плати. Крім того, як було зазначено позивачем у судовому засіданні, відповідач систематично не сплачує орендну плату за землю починаючи з моменту укладення спірного договору у 2006 році, про що було відомо позивачу.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. Суд вважає помилковим твердження прокурора про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного законодавства під час здійснення прокурором перевірки.

Таким чином, суд вважає строк позовної давності по стягненню заборгованості за період з 01.01.2014 року до 21.03.2015 року пропущеним, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача 482113,03 грн. заборгованості з плати за землю.

Посилання відповідача на відсутність підстав для представництва прокурором Ксаверівської сільської ради не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обґрунтування підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області прокурором зазначено, що Ксаверівською сільською радою неналежним чином виконувались повноваження щодо здійснення заходів по стягненню заборгованості та розірвання договору оренди землі, у зв'язку із чим, такі дії органу місцевого самоврядування, на думку прокурора, спричиняють державі і територіальній громаді економічні збитки. Тому, прокурором належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.

Щодо заперечень відповідача стосовно розірвання договору оренди землі, суд зазначає, що неналежне виконання умов договору щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору. Крім того, розірвання договору не позбавляє відповідача можливості користуватися правами власника будівлі, розташованій на земельній ділянці, у передбачений ст. 120 Земельного кодексу України спосіб.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності Ксаверівка КВ (08660, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ксаверівка, вул. Набережна, 1, код 33801765) на користь Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області (08660, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ксаверівка, вул. Центральний майдан, 2, код 04359318, Банк: ГУДКСУ у Київській області, МФО: 821018, р/р №31410812700197, код 37886067, одержувач: Васильківське УДКСУ/с.Ксаверівка/18010600) 1795947,11 (один мільйон сімсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 11 коп. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку та 36554 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. штрафних санкцій.

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 27.10.2006 року, укладений між Ксаверівською сільською радою Васильківського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Ксаверівка КВ , посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 27.10.2006 року та зареєстрований в реєстрі за №2-6921, а також зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК за №040632600227 від 21.12.2006 року.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності Ксаверівка КВ (08660, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ксаверівка, вул. Набережна, 1, код 33801765) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) 29249 (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

5.В іншій частині позову відмовити.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.06.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць