Ухвала

від 28.06.2018 по справі 627/730/18

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/730/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.06.2018смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області клопотання слідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , яке погоджене з начальником Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Краснокутськ, Харківської області, українки, громадянки України, заміжньої, працюючої на посаді начальника відділу містобудування архітектури житлово-комунального господарства та будівництва Краснокутської ДРА, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

в с т а н о в и в:

Підозрювана ОСОБА_5 доставлена до суду після фактичного затримання без ухвали слідчого судді 26 червня 2018 року.

27 червня 2018 року слідчий СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене з начальником Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Копія клопотання надана підозрюваній та захиснику, що підтверджується їхніми підписами на клопотанні.

Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , відповідно до розпорядження голови Краснокутської райдержадміністрації від 10.07.2014 за № 108-к займає посаду начальника відділу містобудування архітектури житлово-комунального господарства та будівництва Краснокутської районної державної адміністрації, посада якої відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б» та займаючи відповідальне становище, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, скоїла злочин у сфері службової та професійної діяльності.

Так, 23.03.2018 приблизно о 13:00 в м. Харків, поруч з метро Ботанічний сад начальник відділу містобудування архітектури житлово-комунального господарства та будівництва Краснокутської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для особистого збагачення чи в інтересах третьої особи, висловила ОСОБА_7 вимогу передати їй 700 дол. США за отримання та подальшого не перешкоджання у виготовленні необхідної документації для переведення з нежитлового в житловий фонд приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

04.05.2018 приблизно о 15:30 по вул. Шевченко, смт. Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, поруч з адміністративною будівлею колишнього Краснокутського МУ ГУ Держсанепідслужби у Харківській області ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_5 та на вимогу останньої передав їй частину раніше обумовлених грошових коштів у сумі 500 дол. США в якості неправомірної вигоди за отримання та подальшого не перешкоджання у виготовленні необхідної документації для переведення з нежитлового в житловий фонд приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_5 повідомила, що по завершенню робіт їй необхідно передати ще 300 дол. США.

26.06.2018 приблизно о 15:05 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди, знаходячись в м. Харків по вул. Суздальські ряди № 9 поруч з будівлею «Макдональдсу» отримала від ОСОБА_7 частину раніше обумовленої неправомірної вимоги в сумі 300 дол. США та передала останньому документи щодо переведення з нежитлового в житловий фонд приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей же день злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів, її було затримано працівниками Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області та вилучено зазначені вище кошти у сумі 300 дол. США.

Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч.3 ст.368 КК України карається позбавленням волі від 5 до 10 років, та усвідомлюючи даний факт, ОСОБА_5 може переховуватись від органів розслідування, з метою уникнути покарання, пов`язаного з позбавленням волі, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, на даний час по цьому кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, не встановлено повне коло свідків, та у разі, якщо відносно ОСОБА_5 не буде обрано запобіжний захід, пов`язаний з її ізоляцією, вона зможе впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню, що вказує на наявність ризиків передбачених п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є достатні підстави застосувати до ОСОБА_5 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Прохали обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні вину свою у скоєнні кримінального правопорушення не визнала, повідомивши, що все вищезазначене являлося провокацією відносно неї, однак не заперечувала протии обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваної ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

27 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221280000069 внесено запис про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

27 червня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.06.2018 року, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 04.05.2018 року, заявою та свідченнями свідка ОСОБА_7 , витягом з ЄРДР.

Таким чином,є підставивважати,що підозрювана ОСОБА_5 вчинила тяжкийзлочин,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти до десятироків з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, якінавіть в сторонньої людинине можуть викликати розумних сумнівів,містяться у долучених до матеріалахклопотання даних.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбаченихст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідност. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний всукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покаранняв сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності слідчим та прокурором наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК Українив даному кримінальному провадженні.

Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню.

Однак слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довелив судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із зазначених ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

Крімтого, прокурором необґрунтовано неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178КПК України, щодо даних про її особу, в їх сукупності.

Натомість сторона захистуна підтвердження можливості застосування до підозрюваної ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, що не пов`язаний з триманням під вартою, надала слідчому судді довідку КЗОЗ «Центр первинної медико санітарної допомоги Краснокутського району», з якої вбачається, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Краснокутській поліклініці та має ряд захворювань.

Окрім цього підозрювана ОСОБА_5 являється інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Також як вбачається з довідки виконавчого комітету Краснокутської селищної ради №975 від 27.06.2018 року підозрювана має зареєстроване постійне місце проживання та у неї на утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_8 , 2007 року народження, має сім"ю, що свідчить про її міцний соціальний стан.

Окрім цього матеріали клопотання не містять доказів притягнення підозрюваної ОСОБА_5 раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 4ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Українислідчий суддя вбачає за можливе застосувати до підозрюваної інший, більш м`який запобіжний захід.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвимидля забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалось затримання.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Росії», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваної, з огляду на відсутність належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українив самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не змогла довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 наступний за суворістю запобіжний захід, передбаченийст. 181 КПК України,у виглядіцілодобового домашньогоарешту тана думкуслідчого суддісаме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї, процесуальних обов`язків, визначених частиною 5ст. 194 КПК Українита який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які слідчий та прокурор вважає пріоритетними.

Разом з тим, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя вважає, що такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги, окрім того на ОСОБА_5 слід покласти передбачені ст.194 КПК Україниобов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст.177,178,183,193,194,196,197,199,202,205,309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з - під варти в залі суду.

Зобов`язати ОСОБА_5 негайно прибути за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5ст. 194 КПК України, та зобов`язати її:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити строк дії ухвали до 24.08.2018 року.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчийсуддя ОСОБА_1