Постанова

від 13.07.2018 по справі 392/1146/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 392/1146/16-ц

провадження № 22-ц/781/989/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Голованя А.М.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Карат на заочне рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року, суддя Березій Ю.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Карат про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, визнання правочинів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Карат про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, визнання правочинів недійсними.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником трьох земельних ділянок, які розташовані на території Маловисківської міської ради: площею 4,21 га, кадастровий номер 3523110000:02:002:0130; площею 4,43 га, кадастровий номер 3523110000:02:002:0129 і площею 4,52 га, кадастровий номер 3523110100:02:002:0128.

З березня 2006 року та березня 2007 року земельні ділянки перебували в оренді ТОВ Карат .

24 січня 2013 року між сторонами було укладено угоди про розірвання договорів оренди, дата розірвання договорів - 1 вересня 2015 року.

ОСОБА_1 зазначила, що жодних інших документів, які б давали право ТОВ Карат на користування належними земельними ділянками, вона не підписувала і згоди не давала.

Після закінчення терміну дії договорів відповідач відмовився повертати земельні ділянки, тому позивач вважає, що відповідач безпідставно і самовільно утримує земельні ділянки, які належать позивачеві.

Просила суд зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки:

-земельну ділянку площею 4,52 га з кадастровим номером 3523110100:02:002:0128, яка розташована на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

-земельну ділянку площею 4,43 га з кадастровим номером 3523110000:02:002:0129, яка розташована на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

- земельну ділянку площею 4,21 га з кадастровим номером 3523110000:02:002:0130, яка розташована на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

08 вересня 2017 року представник позивача надіслав заяви про зміну предмета і підстави позову.

Просила суд визнати недійсними:

- додаткову угоду від 20 травня 2011 року про зміну до договору №б/н оренди земельної ділянки від 17.10.2007 року зареєстрована у відділі Держкомзему Маловисківського району 02.03.2012 року за № 352311004001509;

- додаткову угоду від 20.05.2011 року про зміну до договору №б/н оренди земельної ділянки від 17.10.2007 року зареєстрована у відділі Держкомзему Маловисківського району 02.03.2012 року за № 352311014001514;

- додаткову угоду від 20.05.2011 року про зміну до договору №б/н оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року, яка зареєстрована у відділі Держкомзему Маловисківського району 02.03.2012 року № 352311004001515.

Заочним рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Карат про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, визнання правочинів недійсними, задоволено частково.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2018 року заяву зареєстрований в Маловисківському районному відділі КРФ ЦДЗК про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач систематично, повно та в установлені строки отримувала від відповідача орендну плату за орендовані земельні ділянки за період з 2011 по 2017 рік без будь-яких заперечень чи зауважень зі свого боку.

На апеляційну скаргу надано відзив адвокатом ОСОБА_2О який відповідно до діючого законодавства представляє інтереси ОСОБА_1 який заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі оскільки зазначені доводи є необґрунтованими.

11.07.2018 року на адресу суду надійшла заява про зупинення апеляційного провадження у справі № 392/1146/16 до набрання законної сили судового рішення у справі № 392/885/18 за позовом ТОВ Карат до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди земельних ділянок: від 19.03.2007 року, який зареєстрований в Маловисківському районному відділі КРФ ЦДЗК 17 жовтня 2007 року за № 66, від 23.03.2006 року, зареєстрований в Маловисківському районному відділі КРФ ЦДЗК 28.03.2006 року за № 48, від 19.03.2007 року зареєстрований в Маловисківському районному відділі КРФ ЦДЗК 17.10.2007 року за № 65 укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю Карат та ОСОБА_1 продовженими на строк до 02. 03. 2022 року.

Ухвалою апеляційного суду відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є власником трьох земельних ділянок, які розташовані на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, а саме земельної ділянки площею 4,21 га, кадастровий номер 3523110000:02:002:0130, земельної ділянки площею 4,43 га, кадастровий номер 3523110000:02:002:0129 та земельної ділянки площею 4,52 га, кадастровий номер 3523110100:02:002:0128, що підтверджується копією відповідних державних актів (а.с. 6-8).

20 березня 2006 року між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем товариством з обмеженою відповідальністю Карат укладено договір оренди землі, об'єктом оренди якої є земельна ділянка площею 4,43 га. Строк дії оренди - 3 років (а.с. 11-13).

19 березня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем товариством з обмеженою відповідальністю Карат укладено договір оренди землі, об'єктом оренди якої є земельна ділянка площею 4,21 га. Строк дії оренди - 5 років (а.с. 9-10).

Крім того, 19 березня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем товариством з обмеженою відповідальністю Карат укладено договір оренди землі, об'єктом оренди якої є земельна ділянка площею 4,52 га. Строк дії оренди - 5 років (а.с. 14-15).

25 серпня 2010 року між сторонами укладена додаткова угода про знесення змін в договір від 28 березня 2006 року, в частині збільшення строку дії оренди до 5 років; об'єкт оренди не зазначено (а.с. 17).

Крім того, 25 серпня 2010 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін в договір від 17 жовтня 2007 року та збільшили строк дії оренди до 5 років, але в даній угоді також не зазначено об'єкт оренди (а.с. 16).

25 серпня 2010 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін в договір від 17 жовтня 2007 року та збільшили строк дії оренди до 5 років; об'єкт оренди не зазначено (а.с. 18).

24 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю Карат і громадянка ОСОБА_1 уклали три угоди про розірвання договорів оренди землі, зазначивши, що дата розірвання договорів - 01 вересня 2015 року (а.с. 19-21).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 17 березня 2017 року № 17-444 підписи від імені ОСОБА_1 у додаткових угодах від 20 травня 2011 року виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою.

Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, що термін дії договорів оренди землі від 20 березня 2006 року та 19 березня 2007 року - закінчився, а позивач ОСОБА_1 власноручно не підписувала спірні додаткові угоди від 20 травня 2011 року, дані правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення земельних ділянок, у зв'язку з тим, що відповідач посилався на додаткові угоди від 20 травня 2011 року, які зареєстровані в установленому порядку.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що позивач систематично , повно та в установлені строки отримувала від ТОВ Карат орендну плату за орендовані земельні ділянки за період з 2011 по 2017 рік без будь яких заперечень чи зауважень зі свого боку відносно того, щоб орендар користувався земельними ділянками які є предметом судового розгляду не спростовують висновків суду першої інстанції оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами виходячи із приписів статті 81 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, так як не впливають на законність прийнятого рішення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карат - залишити без задоволення.

Заочне рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року - залишити без змін.

Текст постанови складено 13.07.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: