Ухвала

від 25.07.2018 по справі 712/2418/15-к

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа №712/2418/15-к

Провадження № 1-кс/712/3935/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкасиклопотання про зняття арешту поданого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про зняття арешту з майна, посилаючись на те, що ухвалою від 06 березня 2015 року по справі № 712/2418/15-к, за зверненням старшого прокурора прокуратури Черкаського району у зв`язку з кримінальним провадженням № 42015250290000001 від 10.02.2015 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 було накладений арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку: кадастровий номер 7124986000:04:007:0022, площа 0,0603 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 241996 від 05 серпня 2011 року).

Задоволення ухвали від 06 березня 2015 року по справі № 712/2418/15-к, мотивується доводами старшого прокурора прокуратури Черкаського району про відкриття кримінального провадження на посадових осіб Свидівоцьких сільської ради, якими було видано рішення від 19 травня 2006 року № 2-15, рішення від 3 серпня 2007 року №12-3 та передано у власність ВАТ «Черкаське хімволокно» земельної ділянки площею 8,4398 га.

Керуючись нормами чинного законодавства України, вважає вищезазначену ухвалу такою, що прийнята з порушенням корм кримінального та процесуального права, накладення арешту на її майно порушує її конституційні права, як громадянина України, та має бути скасовано.

Суд також не врахував того факту, що вона не являється стороною кримінального провадження та отримала земельну ділянку в приватну власність не від Свидівоцької сільської ради і ВАТ «Черкаське хімволокно», проти неї не відкрито жодного кримінального провадження.

Її як сторону чиї права порушились даною ухвалою не було попереджено про розгляд даної справи.

В ухвалі від 06 березня 2015 року по справі № 712/2418/15-к також не зазначено існування необхідності розгляду клопотання без її участі у відповідності до п. 2 ст. 172 КПК України.

Абзацом 6 п. 7 ст. 173 КПК України, передбачено, що копія ухвали надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Фактично її не було ані повідомлено про розгляд питання накладення арешту на її майно ані надіслано ухвалу про накладення арешту.

Таким чином накладення арешту на її майно є грубим порушенням норм чинного процесуального, цивільного, кримінального права, порушує її права та свободи гарантовані Конституцією України, йде в супереч практиці Вищого суду України та Європейського суду з прав людини.

Вона не являється стороною в кримінальному провадженні № 42015250290000001 від 10.02.2015 року, її статут не визначений та не визначався, статус її земельної ділянки не визначений та не визначався, арешт накладено з порушенням норм кримінального права.

На вищезазначеній земельній ділянці нею був збудований будинок для відпочиваючих свідоцтво на право власності НОМЕР_1 від 12.06.2012 року).

Крім того слід звернути увагу на той факт, що ряд земельних ділянок на які були накладені арешти ухвалою від 06 березня 2015 року по справі № 712/2418/15-к. були вже зняті Соснівським районним судом міста Черкаси.

Просить скасувати ухвалу від 06 березня 2015 року по справі № 712/2418/15-к в частині накладення арешту на земельну ділянку: кадастровий номер 7124986000:04:007:0022, площа 0,0603 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 241996 від 05 серпня 2011 року). Зняти арешт з земельної ділянки: кадастровий номер 7124986000:04:007:0022, площа 0,0603 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 241996 від 05 серпня 2011 року);

В судовому засіданні захисник, просив скасувати арешт накладений на земельну ділянку ОСОБА_5 , так як він проведений з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначив, що до даного кримінального провадження ОСОБА_5 ніяким чином не залучена, та не визначений її процесуальний статус. Земельну ділянку ОСОБА_5 придбала на законних підставах на ній збудувала будинок для відпочиваючих, який зареєстрований в установленому порядку, що підтверджується документами на право власності.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання про зняття арешту заперечував, та пояснив, що арешт накладено на всю земельну ділянку, в яку також потрапляє і земельна ділянка особи, яка подала клопотання. Крім того, зазначив, що арешт накладено правомірно та відповідно до вимогКПК України. По поданій справі необхідно додатково провести експертизу, так як проведені експертизи не в повній мірі дають відповіді на поставлені питання, та при прийняті рішення судом по даному клопотанню не брати до уваги рішення суду в позовному провадженні за позовом прокурора.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства таКонституцією України.

В судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2015 року до ЄРДР внесені відомості за № 42015250290000001, з правовою кваліфікацією за ч.2ст. 364 КК Українив тому, що службовими особами Свидівоцької сільської ради забезпечено прийняття рішення від 19 травня 2006 року № 2-15, яким всупереч вимогамст. 60 ЗК Українипротиправно зменшено ширину прибережної захисної смуги для земельної ділянки, прилеглої до лінії узрізу води Кременчуцького водосховища зі 100 м до 20 м., та в подальшому передано у приватну власність ВАТ «Черкаське хімволокно» земельну ділянку площею 8,4398 га та віднесено її до категорії земель рекреаційного призначення.

В межах розслідування даного кримінального провадження, за клопотанням старшого прокурора прокуратури Черкаського району ОСОБА_7 , про накладення арешту на земельні ділянки в кількості 26 штук за наступними кадастровими номерами: 71244986:04:007:0005; 71244986:04:007:0082; 71244986:04:007:0085; 71244986:04:007:0018; 71244986:04:007:0069; 71244986:04:007:0071; 71244986:04:007:0072; 71244986:04:007:0077; 71244986:04:007:0075; 71244986:04:007:0028; 71244986:04:007:0026; 71244986:04:007:0023; 71244986:04:007:0025; 71244986:04:007:0021; 71244986:04:007:0081; 71244986:04:007:0083; 71244986:04:007:0084; 71244986:04:007:0068; 71244986:04:007:0070; 71244986:04:007:0073; 71244986:04:007:0078; 71244986:04:007:0076; 71244986:04:007:0074; 71244986:04:007:0027; 71244986:04:007:0022; 71244986:04:007:0024; розташовані в межах с. Свидівок Черкаського району, Черкаської області, ухвалою слідчого судді від 06 березня 20015 року накладено арешт.

Статтею 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Пунктами 1 та 2 частини 2статті 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Частиною 1ст. 174 КПК Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 3 Конституції Українипередбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею21та22 Конституції Українипередбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року №475/97-ВРкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 26.03.2013 року у справі Рисовський проти України зазначив, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, п. 58, ЕСНЯ 2002-УПІ).

Отож, державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» вказано що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної особи.

В даному випадку ОСОБА_5 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05 серпня 2011 року Серія ЯК № 241996 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27 квітня 2011 року № 1370 являється власником земельної ділянки 0,0603 га по АДРЕСА_1 .

На даній земельній ділянці відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 червня 2012 року знаходиться будинок для відпочиваючих, який належить на праві власності ОСОБА_5 .

Ухвалами слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 травня 2018 року, 11 травня 2018 року, 15 травня 2018 року зняті арешти з суміжних земельних ділянок, накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2015 року.

Вищезазначеними ухвалами суду встановлено: Рішенням Черкаського районного суду від 22 листопада 2016 року в цивільній справі за позовом прокурора Черкаського району до Свидівоцької сільської ради, ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 про визнання рішення незаконними в частині та його скасування, визнання недійсним договору, недійсними державних актів та свідоцтв, витребування земельних ділянокв позові відмовлено. Рішенням Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 26 травня 2017 року рішення суду від 22 листопада 2016 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокуратури Черкаського району відмовлено.»

Таким чином, слідчий суддя вважає, що арешт на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , накладений необґрунтовано та підлягає до скасування, а в решті ухвалу суду від 06 березня 2015 рокузалишити без змін.

Керуючись ст.ст.170-174,303-309,369,372,376 КПК України, ст.ст. 3,2122,41 Конституції України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Арешт на майно, а саме: земельну ділянку: кадастровий номер 7124986000:04:007:0022 площею 0,0603 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2015 року скасувати, в решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1