Постанова

від 25.07.2018 по справі 914/3533/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2018 р. Справа № 914/3533/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Кравчук Н.М.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" б/н від 08.06.2018 (вх. №01-05/1789/18 від 14.06.2018.);

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.05.2018 (суддя Морозюк А.Я.)

у справі № 914/3533/14

за заявою: Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс", м. Львів

про банкрутство: Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" (79017, м. Львів, вул. Погулянка, 26, ідентифікаційний код 38172382)

За участю представників сторін:

від скаржника: Вовк У.Я.

від боржника : не з'явився.

керуючий санацією: не з'явився

від прокуратури Львівської області - Макогон Ю.І.

від Міністерства аграрної політики та продовольства України: Костюченко М.Є.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 25.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у справі №914/3533/14 у задоволенні скарги Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина І.С. від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника Міністерства аграрної політики та продовольства України відмовлено; провадження у справі №914/3533/14 закрито; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; припинено процедуру санації боржника та повноваження керуючого санацією.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою 11.06.2018 Приватне підприємство "Інвестиційна компанія "Сервіс" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у даній справі, скасувати оскаржувану ухвалу та направити її для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою позицію обґрунтовує тим, що господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано те, що боржник не зазначений у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, наявність у ньому Львівського державного виноробного заводу "Укрвино" не є підставою для винесення оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки об'єктами права державної власності, що не підлягають приватизаціє є саме підприємства - юридичні особи, а не майно. При цьому, вказує, що майно, яке належало підприємству, яке не підлягало приватизації при переході до іншої юридичної особи не свідчить про поширення на нього дії Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

В спростування доводів оскаржуваної ухвали зазначає, що усе майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання, відтак вказане не є підставою для прийняття відповідного рішення.

Зазначає і те, що ДП "Львівське агроторгове підприємство" не є правонаступником Львівського державного виноробного заводу, а є самостійним суб'єктом господарювання, натомість майно - цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино" прийняте боржником за актом приймання-передачі після розірвання договору оренди від 18.05.2000 № 4. Відповідно до п. 16.2. акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино" при розірванні договору оренди від 18.05.2000, яким визначено вартість майна, що належить державі, визначено, що об'єктів, які не підлягають приватизації в складі майна цілісного майнового комплексу немає.

15.06.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у даній справі, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 11.07.2018.

09.07.2018 та 16.07.2018 на адресу суду надійшло клопотання від представника Міністерства аграрної політики та продовольства України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.07.2018 представником Міністерства аграрної політики та продовольства України надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у даній справі залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України надано інформацію про те, що майно, яке передано в оренду ЗАТ "Львівський виноробний завод" і в подальшому на його основі створено боржника є об'єктом права державної власності та не підлягає приватизації. Зазначає і те, що Мінагрополітики не було стороною договору оренди від 18.05.2000 №4 та не погоджувало акт приймання-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино". Відтак, державне майно, що передається державному підприємству для здійснення господарської діяльності без зміни його правового статусу, то на таке майно, як об'єкт державної власності поширюються обмеження встановленні Законом України "Про перелік об'єктів права державності, що не підлягають приватизації".

У судовому засіданні 25.07.2018 скаржник, Міністерство аграрної політики та продовольства, прокурор участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.05.2018 Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича подало на адресу суду скаргу від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З посиланням на абз. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявник просить суд задоволити скаргу на дії Міністерства аграрної політики та продовольства України; визнати незаконними дії Міністерства аграрної політики та продовольства України, вчинені при розгляді звернення керуючого санацією ДП "Львівське агроторгове підприємство" Шимчишина І.С. про розгляд та погодження плану санації ДП "Львівське агроторгове підприємство"; зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України належно розглянути звернення керуючого санацією ДП "Львівське агроторгове підприємство" про розгляд та погодження плану санації ДП "Львівське агроторгове підприємство".

Скарга обґрунтована тим, що керуючий санацією листом від 22.02.2018 №11-02 направив Міністерству аграрної політики та продовольства України для розгляду та погодження план санації ДП "Львівське агроторгове підприємство", схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу №15 від 13.02.2018, проте Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 26.03.2018. №37-27-15/9875 повідомило, що такий план санації не відповідає вимогам щодо розроблення плану санації відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013. №1223/5, зареєстрованого в Мінюсті від 25.06.2013. за №1064/23596, та що Мінагрополітики повернеться до розгляду питання погодження плану санації після приведення його у відповідність до чинного законодавства. Керуючий санацією вважає такі дії Мінагрополітики незаконними, при цьому зазначив, що відповідь Мінагрополітики надана з порушенням встановлених строків, а також що в листі взагалі не вказано, які саме виправлення потрібно внести в план санації.

Однак, подана заява по суті не була розглянута господарським судом, оскільки суд прийшовши до висновку, що боржник створений на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського виноробного заводу "Укрвино", яке включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а відтак на боржника поширюються вимоги вказаного Закону України. Частиною 4 статті 96 Закону про банкрутство, встановлено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів, а оскільки сторонами не укладено мирової угоди провадження у справі підлягає закриттю.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів вважає, що зазначені висновки господарського суду прийнятті при неправильному застосуванні норм матеріального права, на підставі чого вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для подальшого розгляду до господарського суду Львівської області на стадію санації.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так судом встановлено, що Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" є державним підприємством, що підтверджується його назвою, змістом даних з ЄДРЮО та ФОП, а також змістом статуту Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство", зареєстрованого 04.04.2012., відповідно до якого Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому (п.1.1 статуту). Відповідно до п. 5.1 статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" створено за наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №140 від 21.03.2012. "Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна" на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино" з розміщенням його за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, та на підставі Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та у зв'язку із розірванням договору оренди від 18.05.2000 №4 державного майна - цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино".

Львівський виноробний завод перебував у складі фірми "Укрвино" і входив у склад Українського державно-кооперативного об'єднання по садівництву, виноградству, розсадництву і виноробній промисловості "Укрсадвинпром", який затверджено наказом Міністерства сільського господарства продовольства №112 від 03.05.1993.

Статутом Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино", зареєстрованого 1993, встановлено, що місцезнаходження підприємства є: 29017, м. Львів, вул. Погулянка, 26 (п. 1.7); майно підприємства належить йому на правах повного господарського відання (п. 3.2).

Згідно Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999. №847-XIV, Львівський виноробний завод "Укрвино" (ЄДРПОУ 5381745, адреса: м. Львів, вул. Погулянка, 26) внесено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно Витягу з протоколу загальних зборів трудового колективу Львівського державного виноробного заводу від 24.03.2000, зборами трудового колективу прийнято рішення - для надання в оренду цілісного майнового комплексу колективу Львівського державного виноробного заводу створити Закрите акціонерне товариство "Львівський виноробний завод".

За змістом статуту Закритого акціонерного товариства "Львівський виноробний завод", зареєстрованого 31.03.2000, Товариство засноване згідно з рішенням членів трудового колективу Львівського державного виноробного заводу (протокол від 24.03.2000) установчого договору, укладеного між засновниками Товариства та рішенням установчих зборів Товариства (протокол від 29.03.2000 №1) (п.1.1); місцезнаходження товариства: 290017, м. Львів, вул. Погулянка, 26 (п. 1.3).

Колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту укладання договору оренди цілісного майнового комплексу та припинення діяльності Львівського державного виноробного заводу Товариство стає правонаступником всіх його прав і обов'язків, що передбачено п. 3.3 Статуту, в тому числі і щодо обмежень, які встановлені Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

В матеріалах справи наявний Договір оренди державного майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино" від 18.05.2000 (з додатками, укладеними до нього, додатковою угодою, доповненнями та змінами), укладений між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавцем) та ЗАТ "Львівський виноробний завод" (орендарем), згідно якого орендарю передано в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино", та Акт №4/2000 прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино" від 18.05.2000 з переліком основних засобів на дату оцінки - 01.04.2000 Львівського винзаводу "Укрвино" .

В подальшому, після розірвання договору оренди актом приймання-передавання державного майна - цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми "Укрвино", за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, що складений 18.04.2012 та підписано між ЗАТ "Львівський виноробний завод", РВ ФДМУ по Львівській області та ДП "Львівське агроторгове підприємство", передбачено, що ЗАТ "Львівський виноробний завод" в особі ліквідатора ЗАТ "Львівський виноробний завод" передає, а Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" (боржник у даній справі) приймає державне майно - цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу фірми „Укрвино", що повертається з оренди, відповідно до договору оренди № 4 від 18.05.2000 (Перелік майна додається).

З наведеного випливає, що Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство", яке згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №140 від 20.03.2012 "Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна", створене на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", є державним підприємством за яким закріплено на праві господарського відання державне майно, а саме цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26.

Однак, колегія суддів зазначає, що боржник Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" є новоствореним підприємством, та на відміну від Закритого акціонерного товариства "Львівський виноробний завод" не є правонаступником прав та обов'язків Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", в тому числі в частині поширення на нього положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Так, частиною 4 статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що положення цього закону застосовується до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації визначено Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації" з наведенням конкретного переліку юридичних осіб - державних підприємств із зазначенням їх коду ЄДРПОУ та адреси місцезнаходження. І саме до вказаних підприємств, до моменту їх виключення не можуть застосовуватися процедури санації та ліквідації в порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що у затвердженому переліку станом на час винесення оскаржуваного рішення Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" (код ЄДРПОУ 38172382, адреса 79017, м.Львів, вул. Погулянка,26) не значиться.

В спростування висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що перехід майна, яке раніше належало підприємству, що було об'єктом права державної власності, що не підлягає приватизації до підприємства, яке не має відповідного статусу, не передбачає віднесення набувача майна до підприємств, що не підлягають приватизації.

А відтак, до вказаних підприємств можуть бути застосовані процедури санації та ліквідації в межах справи про банкрутство.

Водночас колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803, урегульовано механізм та способи відчуження об'єктів державної власності. Зокрема даним Порядком визначено, що об'єкти державної власності - це матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами); відчуження майна може здійснюватись лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Тому слід звернути увагу на те, що майно, яке не підлягає до приватизації не може бути включене до ліквідаційної маси та реалізованим в ході процедури банкрутства, а повинно передаватися балансоутримувачу, який визначається органом уповноваженим здійснювати управління державним майном, в даному випадку Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що закріплення майна за боржником на правах повного господарського відання в порядку вимог ч.2 ст. 74 ГК України не свідчить про внесення даного підприємства до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

З урахуванням зазначеного, висновки господарського суду про поширення на боржника дії Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації" є необґрунтованим.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального права).

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи учасників провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції з врахуванням того, що скарга Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича від 08.05.2018. на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України не розглядалася по суті, доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду на стадію санації.

Судові витрати керуючись положеннями ст. 129 ГПК України слід покласти на боржника та здійснювати їх задоволення в порядку черговості визначеній ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно із ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційний та касаційних скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору встановлено ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено що за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання апеляційної скарги, встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", згідно зі ст.7 становив 1 762,00 грн. Відтак, за подання апеляційної скарги про скасування наведеної ухвали сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. з урахуванням чого скаржником здійснено переплату судового збору, яка відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Вимоги апеляційної скарги Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" б/н від 08.06.2018 (вх. №01-05/1789/18 від 14.06.2018) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у справі № 914/3533/14 скасувати, справу направити до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду на стадію санації.

3. Стягнути з Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" (79017, м. Львів, вул. Погулянка, 26, ідентифікаційний код 38172382) на користь Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" (79057, м.Львів, вул. Антоновича,122, код ЄДРПОУ 38558061) 1762.00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Відшкодування судового збору здійснювати у порядку визначеному ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в першу чергу.

4. Повернути Приватному підприємству "Інвестиційна компанія "Сервіс" (79057, м.Львів, вул. Антоновича,122, код ЄДРПОУ 38558061) з Державного бюджету України 7 373,00 грн. переплаченої згідно квитанції ПАТ КБ "Приватбанк" 0.0.1055362564.1 від 11.06.2018 суми судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в суді касаційної інстанції в порядку положень ст. ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.07.2018

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Скрипчук О.О.