Рішення

від 10.11.2008 по справі 2-3036/2008

МИКИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

Справа № 2-3036/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Мотивоване

10 листопада 2008 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, заподіяної застрахованій особі ушкодженням здоров'я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, який 6.10.2008 р. звернувся з дійсним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров'я на виробництві 22.000 грн., посилаючись на те, що він перебував у трудових відносинах з шахтою ім. Леніна, працював в якості ГРОЗ, прохідника. Працюючи на шахті, він отримав професійні захворювання - хронічний бронхіт та вібраційну хворобу. За висновком МСЕК йому з 9.01.2002 р. вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю професійних захворювань безстроково та третя група інвалідності.

Внаслідок настання у нього стійкої втрати професійної працездатності він випробовував та випробовує особливі моральні страждання: за станом здоров'я не може нормально працювати, з настанням інвалідності позбавився роботи за фахом, хоча і не досяг пенсійного віку, та почуває себе безпорадно, оскільки перестав бути годувальником у сім'ї; тривалий час він відчуває фізичні страждання, проходить лікування в умовах стаціонару, обстеження в спеціалізованих лікувальних установах.

Все це порушило його плани на подальше життя, він відчуває неповноцінність, тому що став інвалідом та повинен прикладати додаткові зусилля для організації життя.

Інвалідність змінила його звичайний уклад життя, він повинен витрачати гроші на лікування, не може працювати за фахом.

Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в 40.000 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди ним не доведений. Крім того, відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" припинено дію в частині відшкодування моральної шкоди Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому просив у позові відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачене надання відповідачем соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди, при наявності факту заподіяння його потерпілому (підпункт "є" пункту 1 частини 1).

За висновком МСЕК від 21.03.2002 р. позивачу вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями - вібраційною хворобою, хронічним бронхітом з 9.01.2002 р., у теперішній час - безстроково.

З пояснень позивача, наданих ним копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження ним здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, він змушений проходити постійне підтримуюче (амбулаторне і стаціонарне) лікування, приймати медичні препарати, а також що змінився образ його життя, що потребує від нього додаткових зусиль по його організації.

Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, зв'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, групи інвалідності, про заборону роботи з вібрацією, фізичним напруженням в пилових умовах, про необхідність постійного лікування, в тому числі санаторно-курортного.

У відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, що він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я. У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, зв'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні і фізичні страждання.

Доводи та заперечення представника відповідача суперечать обов'язковому для виконання відповідачем рішення Конституційного Суду України №1-рн/2004 від 27.01.2004 р. у справі № 1-9/2004 про відшкодування морального збитку Фондом соціального страхування, де ці ж доводи і заперечення визнані суперечними чинному законодавству і Конституції України. Суд також вважає безпідставними посилання представника відповідача на положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 p., оскільки правовідносини між сторонами по відшкодуванню шкоди склалися до набрання чинності вказаним Законом, і таким чином його положення на ці правовідносини не поширюються. Крім того, відповідно до ст.8 Конституції України в державі Україна визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, наявність для позивача вимушених змін у його можливій подальшій професійній діяльності, зв'язаної із забороною роботи в певних умовах, стійкої втрати здоров'я, про що свідчить встановлення інвалідності позивачу на безстроковий термін, і дістає висновку про часткове задоволення позову у розмірі 22.000 гривень.

На підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що привели до втрати працездатності", керуючись ст.ст.215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров'я на виробництві, 22.000 (двадцять дві тисячі) грн., а також на користь держави витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 1, 50 грн.

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу на ім'я Апеляційного суду Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.