Рішення
від 31.07.2018 по справі 924/469/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2018 р.Справа № 924/469/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "Укрстройгруп", м.Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "Буча-житлобуд №1", м. Хмельницький

про стягнення 1 229 640,94 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності від 01.03.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник згідно довіреності від 01.05.2018р.

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть:

Позивач ПП "Укрстройгруп" м. Київ звернувся до суду з позовом до відповідача ЖБК "Буча-Житлобуд №1" м. Хмельницький, в якому просить суд стягнути на свою користь заборгованість в загальній сумі 1 229 640,94 грн., з яких 1 074 927,50 грн. - основна заборгованість, 53 746,38 грн. - штраф, 74 360,63 грн. - пеня, 6 561,23 грн. - 3% річних та 20 045,20 грн. - інфляційні нарахування за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №04/10-2017/Б від 04.10.2017р. в частині своєчасної та повної оплати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору №04/10-2017/Б від 04.10.2017р. позивачем поставлено відповідачу згідно видаткових накладних №10935 від 16.11.2017р. та №10935/2 від 08.12.2017р. товар на загальну суму 1 099 927,50 грн., який оплачено згідно банківський виписок 20.02.2018р. та 01.03.2018р. частково в розмірі 25000,00 грн. Залишок заборгованості 1074927,50 грн. ЖБК Буча-Житлобуд №1 не сплачено, у зв'язку з чим на підставі п. 7.4 договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 74 360,63 грн. та 3% річних в розмірі 6 561,23 грн. за період з 17.03.2018р. по 30.05.2018р. та з 09.04.2018р. по 30.05.2018р., інфляційні втрати в розмірі 20 045,20 грн. за березень-квітень 2018р., та 5% штрафу від вартості неоплаченого товару в розмірі 53746,38 грн. На підтвердження визнання відповідачем заборгованості надано двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків станом на 19.02.2018р. та відповідь на претензію від 31.05.2018р.

20.06.2018р. відповідачем подано відзив на позов, згідно з яким вважає позовні вимоги передчасними та необгрунтованими, оскільки на поставлене газове обладнання жителями багатоквартирного житлового будинку по вул. Івана Виговського, 3 м. Буча подано численні скарги. При цьому, відповідач визнає факт укладення 04.10.2017р. договору 04/10-2017/Б.

09.07.2018р. від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, до якої додано копії відповіді ЖБК "Буча-Житлобуд №1" на претензію від 31.05.2018р., пояснень від 25.04.2018р., висновку експертизи № 00.03.1.00-0214.17 затвердженого 11.08.2017р. та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-3/35899 від 20.11.2017р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача позицію викладену у відзиві від 18.06.2018р. підтримав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

04.10.2017р. між ПП "Укрстройгруп" (постачальник) та ЖБК "Буча-Житлобуд №1" (покупець) укладено договір поставки №04/10-2017/Б, за змістом якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві твердопаливні котли та комплектуючі до них (надалі - товар) у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього його вартість на умовах даного договору.

Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у видаткових накладних, в яких визначається найменування кожної позиції товару, його кількість, одиницю вимірювання за видами, марками, типами та ціна (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору право власності і ризик випадкового знищення, або випадкового пошкодження товару, переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем.

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за накладною, що дорівнюється до специфікації, та є невід'ємною частиною цього договору в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається, з урахуванням ПДВ. Дата, вказана покупцем у накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником (п. 3.1 договору).

В разі виявлення недоліків у придбаному товарі покупець негайно, але не пізніше 3-х днів з моменту такого виявлення, направляє постачальнику письмову претензію з додаванням фотографій. Якщо виявлені недоліки чи ушкодження товару виникли з вини постачальника, останній зобов'язується замінити такий товар товаром належної якості та без ушкоджень або повернути вартість пошкодженого товару, про що сторони домовляються письмово (п.п. 4.4 та 4.6 договору).

У п. 5.6 договору передбачено, що загальна сума договору на момент укладання Договору складає 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ.

Оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку (уточненого рахунку) на суму вартості партії товару. Оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах договору, але в будь якому випадку не пізніше 4 (чотирьох) календарних місяців з моменту поставки товару покупцю (п. 6.1 договору).

За змістом п. 7.4 договору у випадку прострочення термінів оплати (не оплати) вартості поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від вартості неоплаченого товару.

У п. 9.1 зазначено, що договір вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але не раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У розділі 11 сторонами узгоджено „Гарантійні зобов'язання» . Постачальник несе гарантійні зобов'язання на товар за умови дотримання покупцем правил введення в експлуатацію товару. Для цього покупець зобов'язаний повідомити представника постачальника про дату введення товару в експлуатацію. Гарантійний строк на товар, що поставляється за даним договором, становить 2 (два) роки. Декларований виробником термін служби становить 10 (десять) років. Гарантійний строк на товар обчислюється від дня введення товару в експлуатацію, та починає діяти не пізніше 6 (шести) місяців з дня поставки товару покупцеві постачальником. Наявність дефектів, виявлених в період гарантійного терміну, фіксується двостороннім актом, що підписується сторонами.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору поставки №04/10-2017/Б від 04.10.2017р. позивач поставив, а уповноважена особа відповідача прийняла товар (котли газові OPTIMUS 18 кВт. - 125 шт. та коаксіальні димоходи OPTIMUS - 125 шт.) на загальну суму 1 099 927,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №10935 від 16.11.2017р. та №10935/2 від 08.12.2017р.

Сторонами узгоджено розмір заборгованості в розмірі 1 099 927,50 грн. у двосторонньому акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017-19.02.2018р.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором виконано частково та оплачено поставлений товар на суму 25000,00 грн., що відображено у банківських виписках від 20.02.2018р. та від 01.03.2018р.

02.05.2018р. позивачем надіслано та вручено відповідачу письмову претензію з вимогою про сплату боргу з нарахованою пенею, штрафом, 3% річних та інфляційними втратами, що підтверджується копіями фіскального чеку, опису вкладення від 05.05.2018р. та випискою з веб-сторінки „Укрпошти» від 16.05.2018р.

Відповідач у відповіді на претензію від 31.05.2018р. просив відтермінувати та/або встановити графік погашення заборгованості у зв'язку з скрутним становищем.

Враховуючи несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 04.10.2017р., позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2017р. між сторонами укладено договір поставки №04/10-2017/Б, за змістом якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу твердопаливні котли та комплектуючі до них (надалі - товар) у встановлені строки, а відповідач зобов'язався приймати такий товар і сплачувати за нього його вартість на умовах даного договору.

На виконання умов договору поставки №04/10-2017/Б від 04.10.2017р. позивач поставив, а уповноважена особа відповідача прийняла товар на загальну суму 1 099 927,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №10935 від 16.11.2017р. та №10935/2 від 08.12.2017р.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 6.1 договору сторонами узгоджено, що оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах договору, але в будь якому випадку не пізніше 4 (чотирьох) календарних місяців з моменту поставки товару покупцю.

Відповідачем визнано факт існування заборгованості перед позивачем в сумі 1 099 927,50 грн., про що підписано двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017-19.02.2018р.

В подальшому ЖБК „Буча-Житлобуд №1» оплачено за отриманий товар частково в сумі 25000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.02.2018р. та від 01.03.2018р., а у відповіді на претензію від 31.05.2018р. просило відтермінувати та/або встановити графік погашення заборгованості.

Заперечення відповідача щодо необґрунтованості заявленого основного боргу у зв'язку з неякісним товаром, судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідність поставленого позивачем товару вимогам нормативно-правових актів, стандартів, технічних регламентів, технічних умов згідно п. 4.1 договору підтверджується наявними в матеріалах справи висновком експертизи №00.03.1.00-0214.17, затвердженим директором ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" 11.08.2017р., та висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-3/35899 від 20.11.2017р.

Окрім того, за змістом п. 4.6 договору у випадку виявлення недоліків чи ушкоджень товару, які виникли з вини позивача, у останнього виникає обов'язок замінити такий товар товаром належної якості або повернути вартість пошкодженого товару.

У відповідності до п. 4.4 договору докази звернення відповідача до позивача про виявлені недоліки у придбаному товарі відсутні, як і докази сплати відповідачем вартості поставленого товару, для можливості її повернення згідно п. 4.6 договору.

Окрім того, при виявленні недоліків та дефектів сторонами узгоджено гарантійні зобов'язання у розділі 11 договору.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за одержаний товар на підставі договору поставки №04/10-2017/Б від 04.10.2017р. на суму 1 074 927,50 грн., вимога про стягнення з ЖБК "Буча-Житлобуд №1" 1 074 927,50 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

З огляду на прострочення відповідачем повної оплати за отриманий товар, позивач на підставі п. 7.4 договору та ст. 625 ЦК України за період з 17.03.2018р. по 30.05.2018р. та з 09.04.2018р. по 30.05.2018р. нарахував до стягнення пеню в розмірі 74 360,63 грн. та 3% річних в розмірі 6 561,23 грн., та штраф у розмірі 5% від простроченого товару в сумі 53746,38 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування пені обрахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів, трьох відсотків річних та штрафу, суд прийшов до висновку, що позивачем обраховано останні в межах максимально можливого строку та розміру, а тому вимога про стягнення 74 360,63 грн. пені, 6 561,23 грн. - 3% річних та 53746,38 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 20 045,20 грн. за березень-квітень 2018р.

Зі змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

З метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у постанові №14 від 17.12.2013 р.

Зокрема у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім обраховано інфляційні нарахування з недотриманням вказівок викладених у вищевказаній постанові Пленуму Вищого господарського суду України, зокрема невірно визначено період прострочення за видатковою накладною №10935 від 16.11.2017р., інфляційні нарахування за якою належить обраховувати з наступного місяця, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з квітня 2018 року.

Оскільки при перерахунку заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат встановлено, що останні обраховано поза межами максимально можливого розміру з невірно визначеним періодом, суд вважає за належне вимогу про стягнення з відповідача 20045,20 грн. інфляційних втрат задовольнити частково на суму 8601,63 грн. У стягненні решти інфляційних втрат належить відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Зважаючи на вищенаведені положення Закону, враховуючи встановлені судом обставини, несвоєчасну та неповну сплату відповідачем отриманого товару згідно договору поставки, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 074 927,50 грн. - основної заборгованості, 53 746,38 грн. - штрафу, 74 360,63 грн. - пені, 6 561,23 грн. - 3% річних та 8601,63 грн. - інфляційних нарахувань. У решті позовних вимог належить відмовити.

Витрати по сплаті судового збору також підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Укрстройгруп" м.Київ до Житлово-будівельного кооперативу "Буча-житлобуд №1" м. Хмельницький про стягнення 1 229 640,94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Буча-житлобуд №1" (м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 117, ідентифікаційний код 38662326) на користь приватного підприємства "Укрстройгруп" (м.Київ, Оболонська набережна, буд. 7, корп. 1, оф. 1, ідентифікаційний код 36566992) 1 074 927,50 грн. - основної заборгованості, 53 746,38 грн. - штрафу, 74 360,63 грн. - пені, 6 561,23 грн. - 3% річних та 8601,63 грн. - інфляційних нарахувань, 18272,96 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано суддею 01.08.2018 р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим. (рек. з повід):

1- до справи,

2-ПП "Укрстройгруп", м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1, офіс.1;

3-ЖБК "Буча-житлобуд №1", м.Хмельницький, Вінницьке шосе, буд.6/2.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення31.07.2018
Оприлюднено02.08.2018
Номер документу75629834
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/469/18

Постанова від 20.12.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 05.12.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 04.12.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 20.11.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 26.10.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Ухвала від 26.10.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Ухвала від 17.10.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Ухвала від 11.10.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис Вікторія Вікторівна

Ухвала від 07.09.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Рішення від 31.07.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні