Ухвала

від 08.08.2018 по справі 307/3467/16-к

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3467/16-к

Провадження №1-кс/307/795/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області про арешт нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, про арешт нерухомого майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016071160000046 від 09.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України.

Вказує на те, що службові особи відділу управління майном району Тячівської районної ради, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_4 , шляхом зловживання службовим становищем, всупереч ст.ст. 3, 14, 18 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", в жовтні 2015 року, продали шляхом проведення аукціону індивідуально визначене майно комунальної власності будівлю районної друкарні, загальною площею 562,7 кв.м., вартістю 438 273,6 грн., з умовою збереження профілю видавничо-поліграфічної діяльності протягом 10 років, хоча зазначений продаж повинен був відбуватися за процедурою конкурсу. Крім того, в порушення ст. 15 вказаного Закону, службові особи відділу управління майном району Тячівської районної ради не опублікували в засобах масової інформації перенесену дату проведення аукціону, в зв`язку з чим в аукціоні прийняло участь лише дві особи, які є близькими родичами. Таким чином, вказані дії службових осіб відділу управління майном району Тячівської районної ради призвели до незаконного вибуття з комунальної власності району нерухомого майна вартістю 438 273,6 грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно договору купівлі-продажу будівлі районної друкарні, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні в АДРЕСА_1 «а» від 29.04.2016 року Тячівська районна рада продала ОСОБА_4 будівлі районної друкарні, загальною площею 562,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці загальною площею 562,7 квадратних метрии, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:006:0315.

Актом прийому-передачі будівель, що за адресою: АДРЕСА_1 , площею 562,7 кв.м., шляхом аукціону підтверджено факт прийому-передочі будівель друкарні.

Після придбання будівель друкарні ОСОБА_4 3 червня 2016 року ним було укладено договір дарування та право власності на будівлі районної друкарні перейшло до ОСОБА_5 , яка в подальшому 6 липня 2016 року продала дані будівлі ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу №1278 і яка на даний час є власником будівель.

Вказані наведені факти свідчать про те, що з самого початку ОСОБА_4 усвідомлюючи про неправомірність, намагаючись надати цим угодам законний вигляд, що призвело до безпідставної передачі третім особам Тячівської районної ради.

Разом з цим, про незаконність дій службових осіб Тячівської районної ради свідчить і те, що згідно ст.. 1 Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книго розповсюдження, творчих спілок» заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книго розповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

З метою недопущення подальшого відчуження Тячівської районної друкарні виникла необхідність у арешті майна, а саме: будівлі Тячівської районної друкарні, загальною площею 562,7 квадратних метри, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 0,0756 га, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:006:0315.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, посилаючись на викладені в письмовому клопотанні обставини і просить клопотання задовольнити.

Власник нерухомого майна в судове засідання не з`явився, що в порядку ч.1 ст.172 КПК не є перешкодою для розгляду клопотання в його відсутності.

Розглянувши клопотання суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016071160000046 від 09.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За правилами ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотання про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого підстави накладення арешту на майно.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.

Як убачається з витягу з кримінального провадження за №42016071160000046 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 128589309 від 22.06.2018 року власником будівлі Тячівська районна друкарня, загальною площею 562,7 квадратних метри, що розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м.Тячів, вул. Незалежності (Леніна), 43 «а» та знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,0756 га, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:006:0315 являється ОСОБА_6 .

Постановою про визнання предмета речовим доказом від 25.05.2018 року будівлю Тячівської районної друкарні, загальною площею 562,7 квадратних метри, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

За правилами ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду.

Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури задовольнити.

Накласти арештна нерухомемайно зметою збереженняречових доказіву кримінальномупровадженні внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42016071160000046від 09серпня 2016року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,а саме:будівлю Тячівської районної друкарні, загальною площею 562,7 квадратних метри, що розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м.Тячів, вул. Незалежності (Леніна), 43 «а» та знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,0756 га, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:006:0315, шляхом заборони відчуження вказаного майна.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до п.11 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1