Ухвала

від 04.07.2019 по справі 307/3467/16-к

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3467/16-к

Провадження № 1-кс/307/1178/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

04 липня 2019 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Тересва, мешканки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016071160000046 від 9 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.364 ч.2 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням по справі встановлено, що ОСОБА_5 , займаючи посаду начальника відділу управління майном району Тячівської районної ради, згідно рішення головиТячівської районноїради ОСОБА_6 №193від 17грудня 2003року,та будучипосадовою особоюмісцевого самоврядуванняVIІ категорії посад 11 рангу, являючись службовою особою, яку наділену організаційно-розпорядчими функціями, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, зловживаючи службовим становищем, з метою незаконного відчуження комунального майна на користь третіх осіб, всупереч інтересам служби, у порушення ст. 1 Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книго-розповсюдження, творчих спілок», п. п. 2.1, 2.2 Розділу 2 Положення про відділ управління майном району Тячівської районної ради, затвердженого розпорядженням голови Тячівської районної ради від 01.02.2016 №9, а також п. п. 1, 5 Розділу 4 вказаного положення, здійснила відчуження комунального майна, а саме будівель Тячівської районної друкарні, при наступних обставинах. Натомість, 10.06.2015 ОСОБА_5 , будучи начальником відділу управління майном Тячівської районної ради, винесла наказ №43 про проведення приватизації будівель, що за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності (Леніна), 43 «А», загальною площею 562, 7 метрів квадратних. Крім того, наказом ОСОБА_5 №44 від 21.07.2015 року затверджено експертну оцінку вказаних будівель з початковою вартістю продажу на аукціоні 438 273, 60 гривень. Окрім наведеного, 28.07.2015 ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, видала наказ №48, яким затверджено умови продажу будівель друкарні, де однією з умов, відповідно до п. 4 Наказу, є збереження профілю видавничо-поліграфічної діяльності вказаних будівель протягом десяти років. 15 жовтня 2015 року, у відповідності до протоколу №1 проведення аукціону з продажу майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тячівського району, проведено аукціон з продажу нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого вказані будівлі продано учаснику переможцю аукціону ОСОБА_7 за ціною 482100, 96 гривень. 29 квітня 2016 року, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу будівлі районної друкарні, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні в АДРЕСА_2 , між відділом управління майном району Тячівської районної ради, в особі ОСОБА_5 з одного боку, та ОСОБА_7 , з іншого, де, у графі «Продавець», поставила свій підпис та відтиск печатки відділу управління майном Тячівської районної ради. Після укладення вищевказаного договору, 29 квітня 2016 року, складено акт прийому-передачі будівель згідно якого, продавець передає, а покупець приймає продані шляхом викупу будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 , площею 562,7 м. кв., вартістю 482100, 96 гривень. Згідно висновку судової будівельно-оціночної експертизи №361/09-18 від 25 вересня 2018 року, фактична вартість будівель Тячівської районної друкарні, загальною площею 562, 7 квадратних метрів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 29 квітня 2016 року становить 685 тисяч 825 гривень. Таким чином, начальник відділу управління майном району Тячівської районної ради ОСОБА_5 , вчинивши вищевказані протиправні, умисні дії, пов`язані з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, призвела до незаконного відчуження комунального майна на користь третіх осіб, чим, у такий спосіб, спричинила настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам у вигляді вибуття із комунальної власності нерухомого майна, вартістю 685 тисяч 825 гривень, що понесло за собою завдання збитків державі, в особі Тячівської районної ради, на вищевказану суму.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, який відповідно до закону карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років та який відноситься до корупційних. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з обставин викладених у ньому та просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй в період з 22 години по 6 годину наступного дня залишати місце свого проживання.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечила щодо застосування відносно неї запобіжного заходу в виді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, суд дійшов наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років і за матеріалами справи підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення,

Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якоюобирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_5 вона фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Тересва, мешканки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 години по 6 годину наступного дня.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 процесуальні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;

-у період з 22-ї години по 6 годину наступного не залишати місце свого проживання квартиру АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, протягом строку дії запобіжного заходу,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді

домашнього арешту строком до 24 години 16 серпня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення органом Національної поліції.

Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 направити до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній ОСОБА_5 після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 4 липня 2019 року.

Слідчий суддя Тячівського

районного суду : ОСОБА_1