Ухвала

від 03.09.2019 по справі 307/3467/16-к

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3467/16-к

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

03.09.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючої),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 ,розглянув увідкритому судовомузасіданні клопотанняпро поновленнястроку наапеляційне оскарженняухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 25 липня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016071160000046 від 09 серпня 2016 року ( судове провадження № 11 сс/4806/421/2019).

Цією ухвалою клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 задоволено та накладено арешт на майно, а саме: будівлі Тячівської районної друкарні, загальною площею 562,7 квадратних метрів, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0756 га., кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:006:0315, шляхом заборони його відчуження.

З клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , займаючи посаду начальника відділу управління майном району Тячівської районної ради, згідно рішення голови Тячівської районної ради ОСОБА_11 №193 від 17 грудня 2003 року, та будучи посадовою особою місцевого самоврядування VII категорії посад 11 рангу, являючись службовою особою, яку наділену організаційно-розпорядчими функціями, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, зловживаючи службовим становищем, з метою незаконного відчуження комунального майна на користь третіх осіб, всупереч інтересам служби, у порушення ст. 1 Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок», п. п. 2.1, 2.2 Розділу 2 Положення про відділ управління майном району Тячівської районної ради, затвердженого розпорядженням голови Тячівської районної ради від 01.02.2016 №9, а також п. п. 1, 5 Розділу 4 вказаного положення, здійснила відчуження комунального майна, а саме будівель Тячівської районної друкарні.

Так, 10.06.2015 року ОСОБА_10 , будучи начальником відділу управління майном Тячівської районної ради, винесла наказ №43 про проведення приватизації будівель, що за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності (Леніна), 43 «А», загальною площею 562, 7 метрів квадратних.

Крім того, наказом ОСОБА_10 №44 від 21.07.2015 року затверджено експертну оцінку вказаних будівель з початковою вартістю продажу на аукціоні 438 273, 60 гривень.

Окрім наведеного, 28.07.2015 року ОСОБА_10 , продовжуючи свою злочинну діяльність, видала наказ №48, яким затверджено умови продажу будівель друкарні, де однією з умов, відповідно до п. 4 Наказу, є збереження профілю видавничо-поліграфічної діяльності вказаних будівель протягом десяти років.

15 жовтня 2015 року, у відповідності до протоколу №1 проведення аукціону з продажу майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тячівського району, проведено аукціон з продажу нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вказані будівлі продано учаснику - переможцю аукціону ОСОБА_12 , за ціною 482 100, 96 гривень.

29 квітня 2016 року, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_10 уклала договір купівлі-продажу будівлі районної друкарні, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні в АДРЕСА_1 , між відділом управління майном району Тячівської районної ради, в особі ОСОБА_10 з одного боку, та ОСОБА_12 , з іншого, де у графі «Продавець», поставила свій підпис та відтиск печатки відділу управління майном Тячівської районної ради. Після укладення вищевказаного договору, 29 квітня 2016 року, складено акт прийому-передачі будівель згідно якого, продавець передає, а покупець приймає продані шляхом викупу будівлі, що за адресою: АДРЕСА_1 , площею 562,7 м. кв. вартістю 482 100, 96 гривень.

Згідно висновку судової будівельно-оціночної експертизи №361/09-18 від 25 вересня 2018 року, фактична вартість будівель Тячівської районної друкарні, загальною площею 562,7 квадратних метрів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29 квітня 2016 року, становить 685 тисяч 825 гривень.

Таким чином, начальник відділу управління майном району Тячівської районної ради ОСОБА_10 , вчинивши вищевказані протиправні, умисні дії, пов`язані з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, призвела до незаконного відчуження комунального майна на користь третіх осіб, чим, у такий спосіб, спричинила настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам у вигляді вибуття із комунальної власності нерухомого майна, вартістю 685 тисяч 825 гривень, що понесло за собою завдання збитків державі, в особі Тячівської районної ради, на вищевказану суму.

Після придбання будівель друкарні ОСОБА_12 03 червня 2016 року, ним було укладено договір дарування та право власності на будівлі Тячівської районної друкарні перейшло до ОСОБА_13 , яка в подальшому 06 липня 2016 року продала дані будівлі ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу № 1278, і яка на даний час є власником будівель.

Вказані наведені факти свідчать про те, що з самого початку ОСОБА_12 , усвідомлюючи, про неправомірність придбання ним комунального майна вчинив дії щодо його відчуження, намагаючись надати цим угодам законний вигляд, що призвело до безпідставної передачі третім особам майна Тячівської районної ради.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчим доведено необхідність накладення арешту на вказане майно.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді та клопотання про накладення арешту залишити без задоволення. В обгрунтування доводів пропуску строку апеляційного оскарження вказує, що в судовому засіданні апелянт був відсутній, про факт існування ухвали стало відомо 05.08.2019, а тому з цього часу відліковується строк подання апеляційної скарги. Вважає, що у в слідчого судді не було підстав для накладення арешту на майно, а також зазначає, що аналогічна ухвала вже виносилася Тячівським районним судом 08.08.2018 у даному кримінальному провадженні та була скасована ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30.10.2018 і в задоволенні клопотання відмовлено.

Вказує, що оскаржувана ухвала не містить мотивів накладення арешту на майно або протиправності дій власника майна, або інших причин, з яким закон пов`язує накладення арешту на майно, що є підставою для скасування такої ухвали. Враховуючи відсутність підстав для арешту законним чином набутого майна, відсутність доказів незаконного набуття такого майна, порушення процедури накладення арешту на майно, вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на майно.

Слідчим не доведено, в порядку ст. 170 КПК України, необхідності у накладенні арешту на майно і жодних доказів протиправності набуття майна прокурором не надано і всі доводи мотивуються виключно на припущеннях прокурора.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, адвоката ОСОБА_6 про підтримання клопотання про поновлння строку апеляційного оскарження, заперечення прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КРК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що подала заяву про оскарження судового рішення, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Як убачається з матеріалів справи, суд повідомляв ОСОБА_7 про час і місце розгляду клопотання про накладення арешту на майно, що їй належить ( а.с. 20) і таке повідомлення нею отримано ( а.с 20), а після розгляду - вручив копію ухвали, яка нею була отримана 26.07.2019 ( а.с. 29).

Отже, посилання адвоката на те, що ОСОБА_7 не знала про судовий розгляд, не відповідає фактичним обставинам, тому положення п.3 ч.2 ст.395 КРК України щодо строку оскарження в разі винесення ухвали слідчого судді без виклику особи, яка її оскаржує, і що строк обчислюється з дня отримання нею судового рішення, не може бути застосовано відносно ОСОБА_7 .

Разом з тим, апеляційну скаргу подав адвокат ОСОБА_6 05.08.2019. У клопотанні про поновлення строку ним не мотивовано які об`єктивні причини стали перешкодою для подачі ним апляційної скарги своєчасно, з огляду на те, що договір про надання правової допомоги укладено ще 14.09.2018 ( а.с. 45).

На підставі викладеного, апеляційний суд не приходить до переконання, що адвокат ОСОБА_6 пропустив з поважних причин строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та не знаходить підстав для його поновлення.

За приписами п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись ст. ст.405, 117, 418 КПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

відмовити адвокату ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 25 липня 2019 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42016071160000046 від 09 серпня 2016 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 повернути йому разом з додатками.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду протягом 3-х місяців.

Судді: