Рішення

від 03.08.2018 по справі 903/220/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2018 р. Справа № 903/220/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом: 1) Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"

2) Приватного підприємства "Локус"

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Леол"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Буд"

3) Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія Арсен"

4) Фізичної особи - підприємця Шиятого Володимира Володимировича

про встановлення земельного сервітуту

за участю представників-учасників справи:

від позивача-1: н/з;

від позивача-2: н/з;

від відповідача-1: Огородник О. В., довіреність від 02.04.2018 року, Федун Д. І., довіреність від 02.04.2018 року;

від відповідача-2: Кондратюк В. Б., довіреність б/н від 16.04.2018 року;

від відповідача-3: Мельничук С. В., довіреність № б/н від 24.04.2018 року;

від відповідача-4: Москвичов С. І., довіреність від 15.06.2018 року;

В судовому засіданні взяв участь експерт Серединський О. А., свідоцтво № НОМЕР_2 від 29.09.2005 року.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Позивачі - ПП Луцькпідшипниксервіс та ПП Локус звернулися з позовом до відповідачів: ПП Леол , ТзОВ Еліт-Буд , ПП Торгово-Промислова компанія Арсен , ФОП Шиятого Володимира Володимировича про встановлення постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,4147 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказують, що позивач-1 орендує нерухоме майно - частину будівлі складу (літера В-1) загальною площею 430 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 у ПП Локус згідно договору оренди від 12.08.2008 року; дане приміщення межує із земельною ділянкою для обслуговування складських приміщень площею 0,4147 га, яка належить на праві спільної часткової власності позивачу-2 та відповідачам, що підтверджено довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку; згідно п. 1.4 договору оренди позивач разом з правом оренди приміщення набув право користування земельною ділянкою; договір оренди укладено строком на 1 рік з подальшою пролонгацією; відповідач-1, як власник приміщення, що межує з приміщенням орендованим позивачем-1, перешкоджає останньому використовувати рампу для розвантаження малотонажних автомобілів, які використовуються в господарській діяльності; враховуючи, що частки земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності не виділені власникам, а позивач-1, як орендар має право користування земельною ділянкою, що належить ПП Локус , ставить вимогу про встановлення постійного земельного сервітуту згідно з висновком судового експерта Серединського О. А., експертиза проведена на замовлення позивача-1.

Щодо досудового врегулювання вказує, що відповідача було надіслано листи-вимоги про укладення земельного сервітуту, які залишились без відповідного реагування. Згідно позовної заяви попередній розрахунок судових витрат складає 23762,00 грн., з них 1762,00 грн. судовий збір, 20000,00 грн. витрати на правову допомогу, 1500,00 грн. витрати по судовій експертизі.

При правовому обґрунтуванні вимоги посилається на норми Цивільного та Земельного кодексів України.

18.04.2018 року ТзОВ Еліт-Буд (відповідач-2) подало відзив на позов в якому вимогу позивача заперечує, вказуючи, що товариство здійснює свою господарську діяльність за даною адресою, роботи із завантаження та розвантаження товару здійснюються переміщенням товару через рампу до автомобіля, який вільно паркується біля рампи; даним способом також здійснювало свою діяльність ПП Локус , яке передало приміщення складу в оренду Позивачу-1; жодної письмової пропозиції про встановлення земельного сервітуту ТзОВ Еліт-Буд не надходило. Зазначає, що висновок експерта Серединського О. А. про можливість встановлення земельного сервітут безпосередньо на рампі суперечить вимогам п. 4.2, 4.3 ДБН В.2.2-23:2009, п. 5.3 ДБН В. 2.2-17:2006, п. 6.1.2, 10.1 ДБН В. 2.2.-9-2009, п. 7.27 ДБН 3660-92; експертом не розглянуто альтернативних варіантів встановлення земельного сервітуту, а саме, можливість розвантаження товарів без заїзду автотранспортом на рампу. Посилаючись на норми ст. ст. 401, 402, 404 ЦК України, ст. ст. 98-100 Земельного кодексу зазначає, що виходячи з зазначених норм, земельний сервітут встановлюється у випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби іншим способом, що в даному випадку відсутнє, а тому враховуючи те, що встановлення сервітуту безпосередньо на рампі є неможливим та може спричинити шкоду відвідувачам магазину та складу ТзОВ Еліт-Буд , просить в позові відмовити.

До відзиву долучає витяг про реєстрацію права власності на будівлю складу за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач - ПФ Леол (відповідач-1) у відзиві від 18.04.2018 року зазначає, що за твердженням позивача не встановлення земельного сервітуту перешкоджає його господарській діяльності, однак жодних доказів в підтвердження зазначеного не подає; навпаки, керівник позивача-1 здійснює перешкоди відповідачу-1, що підтверджено рішенням Луцького міськрайонного суду по справі № 161/15130/17 за позовом ПФ Леол до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом переміщення транспортного засобу та зверненням до Департаменту патрульної поліції м.Луцька. Вказує, що ПФ Леол за адресою АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність, поряд із магазином розміщений склад підприємства, завантаження і розвантаження товару здійснюється шляхом під'їзду автомобілів до рампи; позивач не робив жодної письмової пропозиції щодо встановлення земельного сервітуту; висновок експерта Серединського О. А. про можливість встановлення земельного сервітуту безпосередньо на рампі суперечить вимогам п. 4.2, 4.3 ДБН В.2.2-23:2009, п. 5.3 ДБН В. 2.2-17:2006, п. 6.1.2, 10.1 ДБН В. 2.2.-9-2009, п. 7.27 ДБН 3660-92. Згідно висновку № 6 судової будівельно-технічної експертизи від 23.03.2018 року, яка проводилась на замовлення ПФ Леол , на рампі, що прибудована до складу можлива робота тільки розвантажувально-підйомних засобів, рух автотранспорту по даній рампі не передбачений технологічно та конструкцією рампи, створює загрозу здоров'ю та життю відвідувачів об'єкту торгівлі - магазину ПФ Леол та його персоналу згідно існуючого пішохідного потоку.

До відзиву долучає рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.11.2017 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2003 року з додатковою угодою № 1, згідно якого придбано склади № 13 та № 12 та інше майно загального користування за адресою АДРЕСА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4147 га виданий ПП Локус з додатком, в якому вказані співвласники даної земельної ділянки: Підприємець Шиятий В. В., ПФ Леол , ПП, ТПК Арсен , ТзОВ Еліт-Буд , ПП Локус , яким визначена земельна частка в розмірі 1/5 кожному, реєстраційне посвідчення № 0318013819 від 16.08.2013 року, про реєстрацію РРО для використання в магазині за адресою АДРЕСА_1, заяву від 20.03.2018 року про звернення в управління патрульної поліції м.Луцька на дії директора позивача-1 та відповідь даного управління від 23.02.2018 року, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 23.03.2018 року.

19.04.2018 року від ПП ТПК Арсен (відповідач-3) поступив відзив на позов, в якому вказано, що вимоги позивачів є передчасними, твердження позивачів щодо порушення їх прав та законних інтересів зі сторони відповідачів безпідставними; складські приміщення належать на праві власності відповідачам та позивачу-2, земельна ділянка загальною площею 0,4147 га знаходиться у спільній частковій власності по 1/5 кожному та належить: ФОП Шиятому В. В., ПФ Леол , ПП, ТПК Арсен , ТзОВ Еліт-Буд , ПП Локус ; на даній земельній ділянці знаходиться рампа, яка прилягає до складських приміщень та призначена для навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з переміщенням товару чи сировини зі складу в транспортний засіб або навпаки; складські приміщення належать на праві приватної власності вищезазначеним особам з розміром частки - 1/1, тобто ціла у кожного; використання земельної ділянки між її співвласниками згідно цільового призначення відбувається з дотриманням правил добросусідства, за виключенням ПП Луцькпідшипниксервіс , якому здало в оренду приміщення ПП Локус ; позивач-2 - ПП Локус просить встановити сервітут щодо земельної ділянки, яка фактично належить йому на праві спільної часткової власності (1/5 від 0,4147 га) частки не виділені (ідеальні), порядок використання земельної ділянки не встановлювався із-за відсутності такої потреби; вимоги позивачів не мотивовані нормами матеріального права, якими дозволено власнику земельної ділянки встановлювати самому собі сервітут на користування своєю ділянкою. Також наголошує на безпідставності вимоги щодо встановлення безстрокового сервітуту, оскільки за договором оренда приміщення - один рік. На його думку, заявляючи позов про встановлення земельного сервітуту, позивачі мають на меті встановити сервітут на право проїзду та стоянки будь-якого транспортного засобу по рампі, що перешкоджатиме господарській діяльності власників складських приміщень, оскільки рампа не призначена для стоянки легкових автомобілів та використання, як проїжджа частина; про безпідставність позову свідчить договір спільного користування земельною ділянкою загальною площею 4,147 кв.м. від 01.06.2005 року між співвласниками, який є діючим та чинність якого у разі переходу права власності на земельну ділянку зберігається та переходить до остаточного власника з усіма правами та обов'язками. З наведених у відзиві підстав просить в позові повністю відмовити. До відзиву долучає договір спільного користування земельною ділянкою загальною площею 4147 кв.м. від 01.06.2006 року, державний акт на право власності на 1/5 земельної ділянки, загальною площею 0,4147 га виданий ТзОВ Еліт-Буд 12.04.2007 року, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0667 га від 24.12.2005 року виданий ПП ТПК Арсен , витяг про реєстрацію права власності МПП Арсен на будівлю складу за адресою АДРЕСА_1.

24.04.2018 року позивачем-1 надано відповідь на відзиви відповідачів 1,2,3 в якій не погоджується з твердженнями щодо порушення БДН, зазначаючи, що висновком експерта від 23.03.2018 року встановлено, що наявна висота рампи дозволяє розвантажувати (завантажувати) без заїзду тільки великотонажні вантажні автомобілі, а малотонажні - тільки із заїздом на рампу; оскільки цільове призначення рампи вантажно-розвантажувальні роботи на складах, то заїзд не може створювати небезпеку відвідувачів об'єкту торгівлі - магазину ПП Леол , судовим експертом запропоновано встановити обмеження (сервітут) на частині земельної ділянки для обслуговування складських приміщень та гаражів кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, яку займає рампа будівлі складу із заїздами (пандусами) і яка межує з будівлями всіх власників, для проїзду малотонажних вантажних автомобілів до своїх частин будівлі з метою їх розвантаження (завантаження).

14.06.2018 року від відповідача - ФОП Шиятого В. В. (відповідач-4) поступив відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначено, що підприємець також є співвласником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності, оскільки земельна ділянка не виділялась в натурі, тому за домовленістю учасників спільної власності використовується і рампа; позивачі предметом земельного сервітуту вважають рампу, як частину земельної ділянки, однак рампа, як об'єкт нерухомого майна, є складовою частиною та приналежністю загального приміщення складу, перебуває у спільній сумісній власності власників приміщення складу; права позивача-1 щодо користування рампою можуть бути відновлені шляхом укладення між сторонами договору про порядок користування рампою; тому на рампу не може бути встановлено земельний сервітут, як вимагають позивачі; ФОП Шиятий В. В, не входить до суб'єктів сервітутних правовідносин, оскільки не є суб'єктом речових прав на загальне приміщення складу; правовідносини між позивачами регулюються правилами найму та оренди нерухомого майна, а між власниками приміщень ч. 1 ст. 369 ЦК України; з врахуванням викладеного у відзиві просить в позові відмовити.

03.08.2018 року представником відповідача-1 подано заяву про долучення до матеріалів справи дозволу № 189 Луцької міської ради на розміщення об'єкта торгівлі за адресою АДРЕСА_1, технічного паспорту на склад.

03.08.2018 року через відділ документального забезпечення та контролю, подано клопотання: директора ПП Луцькпідшипниксервіс та директора ПП Локус про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні 03.08.2018 року через термінові відрядження пов'язані з виробничими процесами та продовження строків розгляду справи; від представника позивача-1 в зв'язку з значним навантаженням виробничими процесами за основним місцем роботи.

Дані клопотання розглянуто в судовому засіданні та відхилено як необґрунтовані, при цьому враховано те, що до клопотань не додано будь-яких підтверджуючих доказів, згідно ухвали суду від 02.07.2018 року явка сторін обов'язковою не визнавалась, нормами Господарсько-процесуального кодексу не передбачено продовження строку розгляду справи по суті.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

встановив:

Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно ПП Локус , ПП Леол , ТзОВ Еліт-Буд , ПП ТПК Арсен , підприємець Шиятий В. В. є власниками нежитлового приміщення (складу) за адресою АДРЕСА_1.

До будівлі складу за даною адресою на всю довжину прибудувано рампу з пандусом.

Земельна ділянка за даною адресою загальною площею 0,4147 га належить на праві спільної власності з визначенням часток в розмірі 1/5 кожному - ФОП Шиятому В. В., ПФ Леол , ПП, ТПК Арсен , ТзОВ Еліт-Буд , ПП Локус , що підтверджується довідкою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.20 т.1), державними актами на право власності на земельну ділянку.

01.06.2005 року між ПФ Леол , ТзОВ Еліт-Буд , ФОП Шиятим В. В. та Рожило М. А. (який є директором ПП Локус ) укладено договір спільного користування земельною ділянкою загальною площею 0,4147 га (а.с.90 т.1).

За умовами даного договору сторони зобов'язались: не виділяти належної кожній зі сторін частки із складу загальної земельної ділянки, як окремо, так і разом з іншими учасниками; не порушувати права співвласників; дотримуватися загальновизнаних правил добросусідства та обмежень, повязаних з встановленням земельних сервітутів; . дія цього договору зберігається у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи - стає правонаступником всіх прав і обовязків попереднього землеклристувача (а.с.90 т.1).

12.08.2017 року ПП Локус частину будівлі складу (літера В-1) загальною площею 430,0 кв.м., яка належить йому на праві приватної власності згідно свідоцтва серія САВ № 027482 від 18.09.2007 року, передало в оренду ПП Луцькпідшипниксервіс (а.с.15-17 т.1).

Згідно п. 1.3 договору об'єкт оренди надається орендарю для використання з метою здійснення складського господарства, зберігання товарно-матеріальних цінностей, торгівельної діяльності, надання інших послуг та в якості приміщення адміністративного призначення.

В п. 1.4 договору зазначено, що одночасно з правом оренди об'єкта оренди орендареві надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до об'єкта оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди, і обсязі прав на користування земельною ділянкою, які належать орендодавцю.

27.03.2018 року ПП Луцькпідшипниксервіс та ПП Локус (позивачі) на адресу ПФ Леол , ПП, ТПК Арсен , ТзОВ Еліт-Буд , ФОП Шиятого В. В. надіслали пропозицію встановити постійний земельний сервітут на земельну ділянку площею 0,4147 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3 та виклали умови сервітуту, до листа-пропозиції долучили висновок експерта № 116/5 від 23.03.2018 року (а.с. 31 т.1).

Як вбачається з даного висновку земельно-технічна експертиза проводилася по замовленню ПП Луцькпідшипниксервіс , на вирішення якої ставились питання:

- чи можливо встановити сервітут на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 для користування рампою з метою обслуговування співвласниками своїх складських приміщень, а саме розвантаження і навантаження вантажів?

За висновком експерта запропоновано встановити сервітут на частину даної земельної ділянки для влаштування проїзду по рампі з метою проведення вантажно-розвантажувальних робіт для кожного співвласника будівлі складу на своїй частині складу:

- на прилеглій до своєї частині складу рампи з пандусом ПП "Леол" по межі A-Є довжиною 24,25 м, шириною 5,42м, площею 131кв.м. на користь ПП "Локус", ПП "Торгово-промислова компанія Арсен", ТзОВ "Еліт-Буд" (розміри земельної ділянки вказано в додатку);

- на прилеглій до своєї частині складу рампи ПП "Локус" по межі Є-Е довжиною 17,76 м, шириною 5,42 м, площею 96 кв.м. на користь ПП Леол , ПП Торгово-промислова компанія Арсен , ТзОВ "Еліт-Буд" (розміри земельної ділянки вказано в додатку);

- на прилеглій до своєї частині складу рампи ПП "Торгово-промислова компанія Арсен" по межі Е-Д довжиною 18,26 м, шириною 5,42 м, площею 99 кв.м. на користь ПП "Леол", ПП "Локус", ТзОВ "Еліт-Буд" (розміри земельної ділянки вказано в додатку);

- на прилеглій до своєї частині складу рампи з пандусом ТзОВ "Еліт-Буд" по межі Д-Г довжиною 25,19 м, шириною 5,42 м, площею 137 кв.м. на користь ПП "Леол", ПП "Локус", ПП Торгово-промислова компанія Арсен" (розміри земельної ділянки детально вказано в додатку).

Позивачі: ПП Луцькпідшипниксервіс , який є орендарем приміщення за адресою АДРЕСА_1 та має право користування земельною ділянкою згідно п. 1.4 договору оренди № 1/17 від 12.08.2017 року та ПП Локус , який є співвласником земельної ділянки площею 0,4147 га за зазначеною адресою та власником приміщення звернулися з позовом про встановлення постійного земельного сервітуту щодо зазначеної земельної ділянки, визначивши наступні його умови:

- об'єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) - 0.4147 га земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 в межах відповідно до висновку експерта;

- сторони сервітуту: ПП Луцькпідшипниксервіс (код ЄДРГІОУ 30391862), ТзОВ Еліт-Буд (код ЄДРПОУ 31183466), ПП Торгово- промислова компанія Арсен (код ЄДРПОУ 22554414), ПП Леол (код ЄДРПОУ 31398717), ПІІ Локус , Фізична особа - підприємець Шиятий Володимир Володимирович (паспорт серії АС №550526, адреса: 43006: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 1/5);

- вид сервітуту - право проходу співробітників ПП Луцькпідшипниксервіс (ЄДРПОУ 30391862), ТзОВ Еліт-Буд (код ЄДРПОУ 31183466), ПП Торгово-промислова компанія Арсен (код ЄДРПОУ 22554414), ПІІ Леол (код ЄДРПОУ 31398717), ПП Локус , право проїзду на будь-якому виді легкового транспортного засобу та вантажного транспорту вантажопідйомністю до 3,5 тонн, стоянка такого транспорту для завантаження/розвантаження: на прилеглій до своєї частині складу рампи з пандусом ПП Леол (код ЄДРПОУ 31398717) по межі А-Є (згідно додатку №3 до Висновку судового експерта №116/5 від 23.03.2018) довжиною 24.25 м, шириною 5.42 м, площею 131 кв.м. на користь ПП Локус (код ЄДРПОУ 32964035), ПП Торгово-промислова компанія Арсен (код ЄДРПОУ 22554414), ТзОВ Еліт-Буд (код ЄДРПОУ 31183466), ПП Луцькпідшипниксервіс (ЄДРПОУ 30391862); на прилеглій до своєї частині складу рампи ПП Локус (код ЄДРПОУ 32964035) по межі Є-Е (згідно додатку №3 до Висновку судового експерта №116/5 від 23.03.2018) довжиною 17.76м, шириною 5,42 м, площею 96 кв.м. на користь ПП Леол (код ЄДРПОУ 31398717), ПП "Торгово-промислова компанія Арсен (код ЄДРПОУ 22554414), ТзОВ Еліт-Буд (код ЄДРПОУ 31183466); на прилеглій до своєї частині складу рампи ПП Торгово промислова компанія Арсен (код ЄДРПОУ 22554414) по межі Е-Д (згідно додатку №3 до Висновку судового експерта №116/5 в 23.03.2018) довжиною 18.26 м, шириною 5,42м, площею 99кв.м. на користь ПП Леол (код ЄДРПОУ 31398717), ПП Локус (код ЄДРПОУ 32964035), ТзОВ Еліт-Буд (код ЄДРПОУ 31183466); на прилеглій до своєї частині складу рампи з пандусом ТзОВ Еліт Буд (код ЄДРПОУ 31183466) по межі Д-Г (згідно додатку Висновку судового експерта №116/5 від 23.03.2018) довжиною 25.19 м, шириною 5,42 м, площею 137 кв.м. на користь ПП Леол (код ЄДРПОУ 31398717), ПП Локус (код ЄДРПОУ 32964035), ПП Торгово-промислова компанія Арсен (код ЄДРПІ 22554414);

- Строк сервітуту - постійний;

- Плата за користування сервітутом - безоплатний;

- Відповідальність за порушення стороною сервітуту умов сервітуту -10000,00 грн. (десять тисяч гривень) за кожен випадок.

Підставами звернення з позовом про встановлення постійного земельного сервітуту згідно заявленої вимоги є: вчинення ПП Леол перешкод в користуванні рампою для розвантаження малотонажних автомобілів, які використовує ПП Луцькпідшипниксервіс в господарській діяльності та бездіяльність відповідачів добровільно врегулювати спір шляхом укладення земельного сервітуту.

Відповідачі по справі вимогу позивача заперечують, вважають, що оскільки вони є співвласниками земельної ділянки площею 0,4147 га, правові підстави укладення земельного сервітуту на дану земельну ділянку відсутні, позивачами не доведено належними доказами факту вчинення з їх сторони перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи правову позицію викладену в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011р., № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суд дійшов переконливого висновку про безпідставність заявленої вимоги та відмовляє в позові.

Даний висновок зроблено з врахуванням наступного.

Відносини щодо встановлення земельного сервітуту регулюються нормами Цивільного та Земельного кодексів України.

За приписами ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Положеннями п. п. а), б) ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України визначено право власників або користувачів земельних ділянок вимагати встановлення такого виду земельного сервітуту, як право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно ч. З ст. 402 Цивільного кодексу України, у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що встановлення сервітуту здійснюється у правових формах, як договір, закон, заповіт або рішення суду.

Цей перелік є вичерпним

Таким чином, судове рішення є окремою формою сервітуту.

При цьому, підставою для такої форми сервітуту є відсутність домовленості сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2 та відповідачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0,4147 га за адресою АДРЕСА_1, щодо якої заялено вимогу встановити земельний сервітут, будь-яких доказів в підтвердження перешкод в користуванні даною земельною ділянкою не надано, представлені фото не підтверджують даного факту. З позовної вимоги, поданих пояснень фактично слідує, що спір виник щодо користуванні рампою, яка прилягає до складу, а не земельною ділянкою щодо якої заявлено вимогу встановити земельний сервітут.

Визначення рампи дано в СНиП 2.11.01-85*, а саме: Рампа - это сооружение, предназначенное для производства погрузочно-разгрузочных работ. Рампа одной стороной примыкает к стене склада, а другой располагается вдоль железнодорожного пути (железнодорожная рампа) или автоподъезда (автомобильная рампа).

Суд критично оцінює висновки експертів, оскільки даними фактично досліджувалось використання рампи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві, не підтверджені належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

13.08.2018 року.

Суддя С. В. Костюк