Рішення

від 14.08.2018 по справі 927/396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/396/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянуто справу

за позовом: Приватного підприємства Аверс - Плюс ,

вул. Лізи Чайкіної, буд. 23-Б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго ,

вул. Гонча (вул. Горького), буд. 40, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись від певних дій

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 ордер від 04.05.2018 серії ЧН № 012133, адвокат

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 19.12.2017 за № 41/7981, представник

ОСОБА_3 довіреність від 19.12.2017 за № 41/8016, представник

У судовому засіданні 14.08.2018 року Господарським судом Чернігівської області після закінчення оголошених перерв у судових засіданнях 06.08.2018 та 09.08.2018 на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством «Аверс - Плюс» подано позов до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій. Згідно заявленого позову ПП «Аверс - Плюс» просить суд:

- визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо відмови ПП «Аверс - Плюс» у збільшенні обсягів споживання електроенергії за травень 2018 року в кількості 35 тис. кВт. год;

- визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо безпідставного нарахування ПП «Аверс - Плюс» суми підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину у розмірі 10515,56 грн. за травень 2018 року;

- визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо направлення ПП «Аверс - Плюс» рахунків № 356_05-2018 від 17.05.2018 за активну електроенергію на суму 20648,74 грн., № 2D356_05-2018 від 17.05.2018 на суму 10515,56 грн. та листів-попереджень про припинення електропостачання з 23.05.2018 з 08.00 год. у разі несплати цим підприємством 74786,95 грн. за перевищення договірних величин споживання та 3160,00 грн. за активну електроенергію;

- визнати неправомірними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо направлення ПП «Аверс - Плюс» претензії від 17.05.2018 № 12а/356 та рахунку від 17.05.2018 № РІ356_05-2018 на сплату 647,22 грн. пені, 203,40 грн. інфляції та 57,11 грн. трьох відсотків річних;

- визнати неправомірними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо віднесення суми 95000,00 грн., здійсненої ПП «Аверс - Плюс» в рахунок попередньої оплати ліміту 35 тис. кВт. год на травень 2018 року, - на погашення безпідставно нарахованої заборгованості за квітень 2018 року;

- зобов'язати ПАТ «Чернігівобленерго» утриматись від вимог до ПП «Аверс - Плюс» оплатити рахунки № 356_05-2018 від 17.05.2018 за активну електроенергію на суму 20648,74 грн., № 2D356_05-2018 від 17.05.2018 на суму 10515,56 грн. підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину, № РІ356_05-2018 від 17.05.2018 на оплату 647,22 грн. пені, 203,40 грн. інфляції та 57,11 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 позовну заяву ПАТ Чернігівобленерго до ПП Аверс - Плюс про визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 108-109). У підготовчому судовому засіданні 17.07.2018 суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.08.2018, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання (а.с.163). У судових засіданнях 06.08.2018 та 09.08.2018 по розгляду справи по суті судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України було оголошено перерви до 09.08.2018 та до 14.08.2018 відповідно, про що внесено записи до протоколів судових засідань (а.с.201, 205).

Позивач у судових засіданнях 06.08.2018, 09.08.2018 та 14.08.2018 по розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити пред'явлений позов в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 20.04.2007 між сторонами склались договірні відносини з постачання електричної енергії на підставі укладеного правочину, договору № 356 про постачання електричної енергії. Як ствердив позивач, він належним чином виконував договірні зобов'язання за вказаним договором з моменту його укладення, в тому числі своєчасно щомісяця на кінець розрахункового періоду знімав показання засобів обліку спожитої ним електричної енергії та передав зняті показники постачальнику. При цьому відповідач участі у фіксуванні показань лічильників не приймав.

Позивач зазначив, що 17.04.2018, тобто у останній день розрахункового періоду у квітні місяці, ним у відповідності до додатку № 4 до договору № 356 від 20.04.2007 було самостійно зафіксовано показники приладу обліку заводський номер 8524921 по точці обліку 1: База, вул. Коцюбинського, 2а, що станом на 17.04.2017 становили 46, внесено їх до Акту - звіту про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії та того ж дня передано до Ніжинського РЕМ як відокремленого підрозділу відповідача. При цьому, як зауважив позивач, попередні показники вказаного лічильника були ним зняті 17.03.2018 (тобто у останній день розрахункового періоду за березень місяць) та становили 34, що також були своєчасно ним передані відокремленому підрозділу відповідача.

Таким чином, як ствердив позивач, у період з 18.03.2018 по 17.04.2018 за вказаною вище точкою обліку ним було спожито активну електроенергію обсягом 4800 кВт год (46 - 34) х коефіцієнт 400). До оплати за вказаними показниками Ніжинським РЕМ позивачу було виставлено рахунок № 356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 13510,01 грн. Позивач ствердив, що станом на 18.04.2018 він повністю розрахувався перед відповідачем за спожиту активну електроенергію у квітні місяці згідно виставленого рахунку, про що до матеріалів справи надав належним чином завірену копію квитанції від 18.04.2018 за № TS201353 (а.с.42).

Однак, 03.05.2018, як зазначив сам позивач, він отримав від відповідача рекомендований лист від 27.04.2018 за № 867, згідно якого на його адресу були надіслані наступні документи: рахунок за активну електроенергію № 356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 91198,40 грн.; рахунок за споживання електричної енергії понад договірну величину № 2D356_04-2018 від 17.04.2018 на суму 64271,39 грн. разом з розрахунком; та лист - попередження про припинення електропостачання, яким констатовано, що станом на 26.04.2018 заборгованість позивача за активну електроенергію склала 69480,74 грн. та за перевищення договірних величин споживання 64271,39 грн. Даним листом позивача було попереджено, що у разі несплати ним вказаних сум до 03.05.2018, електропостачання буде припинено з 04.05.2018 з 08:00 год.

Позивач вказав, що згідно до повторно виставленого відповідачем рахунку за активну електроенергію за квітень 2018 року (період з 18.03.2018 по 17.04.2018) обсяг споживання за точкою обліку: 1 База, Коцюбинського, 2а, склав - 32402 кВт год, виходячи з показань лічильника № 8524921 на рівні 115 (як поточні) та 34 (як попередні). Як ствердив позивач, наведені дії відповідача штучно створили у ПП Аверс - Плюс заборгованість за активну електроенергію та заборгованість за перевищення ним договірних величин споживання за квітень 2018 року (18.03.2018 по 17.04.2018). Позивач зазначив, що оскільки, на його думку, відповідач безпідставно повторно виставив йому до сплати рахунки від 17.04.2018 на суму 91198,40 грн. та на суму 64271,39 грн., що були отримані ним 03.05.2018, він їх оплату не провів.

Позивач пояснив, що звернувшись до енергопостачальника із заявою від 10.05.2018 про збільшення лімітів споживання електроенергії у травні місяці з 2,8 тис. кВт год до 35 тис. кВт год, які ним попередньо були оплачені в розмірі 95000,00 грн. згідно квитанції від 10.05.2018 за № 0.0.1031386290.1, він отримав відмову в коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання, з підстав невиконання споживачем зобов'язань щодо оплати електричної енергії, спожитої у попередньому розрахунковому періоді, тобто у квітні.

Позивач ствердив, що оскільки заборгованість за електроенергію, що спожита ним у квітні місяці 2018 року, штучно створена самим енергопостачальником, - то відмова ПАТ Чернігівобленерго у збільшенні ПП Аверс - Плюс лімітів споживання електроенергії у наступному місяці є незаконною.

Як наголосив позивач, саме відмова енергопостачальника в коригуванні (збільшенні) лімітів призвела до того, що ним було перевищено договірний обсяг споживання електроенергії у травні місяці 2018 року. З наведених підстав, позивачу за споживання електричної енергії понад договірну величину був виставлений рахунок від 17.05.2018 за № 2D356_05-2018 на суму 10515,56 грн., який ним оскаржується в межах даної справи.

Направлення на адресу ПП Аверс -Плюс листа - попередження, яким констатовано наявність у позивача станом на 17.05.2018 заборгованості за перевищення договірних величин споживання в сумі 74786,95 грн. (64271,39 грн. + 10515,56 грн.), з повідомленням про припинення енергопостачання з 23.05.2018, у разі її не оплати до 22.05.2018; а також листа - попередження про оплату до 2-го числа поточного розрахункового місяця 100% заявленого обсягу споживання, що станом на 17.05.2018 складає 3160,00 грн., з повідомленням про припинення енергопостачання з 07.06.2018, у разі не сплати зазначеної суми до 06.06.2018, на думку позивача, є незаконним; з пред'явленими до сплати сумами ПП Аверс - Плюс не погоджується. Також, на думку позивача, відповідачем у спірному періоді безпідставно було складено претензію від 17.05.2018 за № 12а/356 щодо оплати пені, інфляційної складової та 3% річних на загальну суму 907,73 грн.

Як ствердив позивач, дії ПАТ Чернігівобленерго щодо зарахування в рахунок погашення заборгованості за квітень 2018 року, яка ПП Аверс - Плюс не визнається, платежу в сумі 95000,00 грн., є протиправними, оскільки зазначені кошти були ним перераховані енергопостачальнику в рахунок оплати лімітів споживання у розмірі 35 тис. кВт год за травень місяць згідно квитанції від 10.05.2018 за № 0.0.1031386290.1.

Таким чином, за висновками позивача, наведені дії ПАТ Чернігівобленерго суперечать умовам договору № 356 від 20.04.2007, в тому числі його додаткам №№ 3-4, є свавільним зловживанням відповідачем своїм становищем на ринку електричної енергії, порушенням договірних зобов'язань з метою незаконного посягання на грошові кошти позивача, чинення на нього тиску і перешкоджанням йому у здійсненні господарської діяльності. Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом (а.с.4-16).

Відповідач відзивом на позов та повноважний представник відповідача у судових засіданнях 06.08.2018, 09.08.2018 та 14.08.2018 проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, з наступних підстав.

По-перше, відповідач вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним, оскільки позивач просить суд визнати незаконними дії ПАТ Чернігівобленерго , однак серед способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, не визначено такого способу захисту як визнання незаконними дій юридичної особи. Як звернув увагу відповідач, серед способів захисту, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, однак відповідач не є таким органом. При звернені до суду з позовом, обраний спосіб захисту порушеного права має узгоджуватись з такими критеріями: відповідати змісту права, що порушене, та бути здатним його відновити (1), а також має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або бути визначений іншим Законом чи укладеним сторонами договором (2). При цьому, обраний спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у позові. Відповідач зауважив, що позовна вимога щодо заборони ПАТ Чернігівобленерго нараховувати та вимагати оплату за поставлену електричну енергію взагалі є втручанням у його господарську діяльність. Підсумовуючи відповідач ствердив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає наведеним вище критеріям, що є самостійною підставою для відмови у позові.

По-друге, відповідач вказав на відсутність порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду. Відповідач зазначив, що його дії були правомірними та відповідали умовам укладеного сторонами правочину, а також вимогам чинного законодавства. Як зауважив відповідач, взаємовідносини, які виникли в процесі продажу і купівлі електричної енергії між ним, як постачальником електричної енергії, та позивачем, як споживачем (на роздрібному ринку електричної енергії), до 11 червня 2018 року регулювались Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 за № 28, зареєстрованими МЮУ 02.08.1996 за № 417/1442 (що втратили чинність 11.06.2018). Відповідач зазначив, що оскільки станом на 11.05.2018 за позивачем рахувалась заборгованість за попередній розрахунковий місяць, він, керуючись приписами п. 4.4 ПКЕЕ, правомірно відмовив позивачу у збільшенні обсягів споживання електричної енергії до 35 тис. кВт год у травні місяці і залишив їх на рівні попередньо узгоджених обсягів споживання, а саме 2,8 тис. кВт год, про що позивач був належним чином повідомлений листом від 14.05.2018 за № 932.

Враховуючи наведені обставини, відповідач ствердив, що позивач був обізнаний про те, що ліміт споживання електроенергії у травні 2018 року (з 18.04.2018 по 17.05.2018) залишився на рівні 2,8 тис. кВт год., однак свідомо допустив перевищення договірної величини споживання на 4400 кВт год, споживши активну електроенергію у спірному місяці в обсязі 7200 кВт год, виходячи з показань лічильника № 8524921 на рівні 133 (як поточні) та 115 (як попередні). Пунктом 4.2.2 договору № 356 встановлено, що за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Відтак, відповідач зазначив, що ним правомірно на підставі п. 4.2.2 договору було виставлено до сплати позивачу за споживання електричної енергії понад договірну величину рахунок від 17.05.2018 за № 2D356_05-2018 на суму 10515,56 грн., який в подальшому був оплачений споживачем 24.05.2018.

Відповідач вказав, що згідно умов договору № 356, а саме п. 2.2.4, на нього, як постачальника електричної енергії, покладено обов'язок надавати позивачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів у розрахунковому періоді. Відтак відповідач ствердив, що він керувався умовами договору при виставлені позивачу до сплати за активну електроенергію рахунку від 17.05.2018 за № 356_05-2018 на суму 20648,74 грн., виходячи з показників лічильника № 8524921 на рівні 115 (що віднесені до попереднього розрахункового періоду як кінцеві) та на рівні 133 (зафіксованих сторонами в акті від 15.05.2018 за № 010106 контрольного огляду/ збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єкті) та аналогічно при виставлені рахунку за споживання електричної енергії понад договірну величину від 17.05.2018 за № 2D356_05-2018 на суму 10515,56 грн.

Обов'язок енергопостачальника обмежити або припинити енергопостачання споживача, у разі несплати останнім відповідних платежів у встановлені терміни встановлено п. 7.5 ПКЕЕ, відповідне право надано йому п.п. 6.1.3 договору, відтак відповідач ствердив, що його дії щодо складання та направлення на адресу споживача листів - попереджень є правомірними та відповідають як умовам договору так і приписам ПКЕЕ. При цьому, відповідач зауважив, що враховуючи чинну ухвалу суду від 07.05.2018 по справі № 927/335/18, якою вжито заходів забезпечення позову, ним будь - які дії з припинення або обмеження електропостачання ПП Аверс - Плюс вчинені не були.

Відповідач вказав, що направивши на адресу позивача претензію від 17.05.2018 за № 12а/356 з вимогою про оплату пені, відсотків річних на інфляційних витрат, він скористався правом на досудове врегулювання спору. Як пояснив відповідач, провівши нарахування неустойки (пені), відсотків річних та інфляційних витрат, він діяв в межах договору, керуючись п. 4.2.1 щодо вимог в частині пені та змістом ст. 625 ЦКУ щодо вимог в частині відсотків річних та інфляційних втрат.

Також відповідач ствердив, що діяв правомірно, з урахуванням змісту п. 6.5 ПКЕЕ, провівши зарахування 95000,00 грн., сплачених позивачем 10.05.2018 за активну електроенергію у травні (а.с.127), в рахунок наявної заборгованості за квітень, оскільки на дату платежу розрахунковий період за травень ще тривав і кінцевий строк по його оплаті не настав (додатки № 3, 4 до договору)(а.с.112-120).

Позивач проти доводів відповідача заперечив. У відповіді на відзив позивач наголосив, що показання лічильника № 8524921, які були зняті відповідачем у присутності керівника позивача під час контрольного огляду вказаного засобу обліку та внесені до акту № 010048 на рівні 131,4, мали бути враховані відповідачем у розрахунковому періоді за травень місяць, який тривав з 18.04. по 17.05, на який і припадає контрольний огляд засобу обліку, що проведений відповідачем - 23.04.2018. Позивач підкреслив, що ні договором № 356 від 20.04.2007, ні ПКЕЕ, ні будь - яким іншим нормативно - правовим актом не передбачено віднесення обсягів спожитої електричної енергії зафіксованих у поточному розрахунковому періоді до попереднього розрахункового періоду. Саме внаслідок таких дій відповідачем було штучно створено у ПП Аверс - Плюс заборгованість, наявність якої стало підставою для відмови енергопостачальника у збільшенні лімітів споживання ПП Аверс - Плюс та невірного зарахування 95000,00 грн., сплачених позивачем як попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електроенергії, у рахунок погашення штучно створеної і фактично не існуючої заборгованості у позивача за розрахунковий період квітня місяця (а.с.139-143).

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначив, що у спірних правовідносинах ні законодавчо, ні в договорі не визначено чіткого ефективного способу захисту порушеного права. Відтак ПП Аверс - Плюс вважає, що саме обраний ним спосіб захисту порушеного права є найбільш прийнятним, оскільки він не суперечить закону і є, на його думку, ефективним, так як унеможливить в подальшому стягнення з нього оспорюваних сум та припинення електропостачання за їх несплатою. При цьому, позивач зауважив, що згідно приписів ст. 5 ГПК України, у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (а.с.177-182)

Відповідач у запереченні від 12.07.2018 за № 4 на відповідь на відзив, спростовуючи доводи позивача, надав розгорнутий розрахунок величини добового споживання електроенергії за вузлом обліку ТП-233 (точка обліку: завод продтоварів), що проведений ним з урахуванням технічних характеристик трансформаторів струму, встановлених у ПП Аверс - Плюс згідно акту від 15.10.2013 за № 495, дані про які також містяться в акті від 11.01.2018 за № 022975 (а.с.133). Згідно проведеного розрахунку максимальний обсяг електричної енергії, що міг пройти через мережі споживача за шість діб (18.04. - 23.04), беручи до уваги технічні характеристики трансформаторів струму та напруги, а також 9-ти годинний режим роботи електроустановки споживача, погоджений сторонами у додатку №6 до договору № 356, - становить 7950,18 кВт. Відповідач наголосив, що наведені ним обставини спростовують твердження позивача, що у період з 18.04. по 23.04 ним було спожито активну електроенергію обсягом 34160 кВт. год. (131,4 кВт - 46 кВт) х коефіцієнт 400) та свідчать про заниження споживачем показань лічильника станом на кінець розрахункового періоду у квітні місяці (а.с.128-131). Таким чином, беручи до уваги технічну неможливість пропуску за шість діб (18.04 - 23.04) мережами споживача 34160 кВт год активної електроенергії, відповідач, виходячи зі контрольно знятих показань лічильника № 8524921 за актом № 010048, повторно виставив до сплати позивачу рахунок від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 91198,40 грн. (за активну електроенергію) та від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 64271,39 грн. (за споживання електричної енергії понад договірну величину). Враховуючи, що після їх отримання (03.05.2018 - як зазначає сам позивач) ПП Аверс - Плюс перед енергопостачальником не розрахувалось, його заява від 10.05.2018 про збільшення лімітів споживання у травні місяці була правомірно відхилена відповідачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно статті 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу.

З огляду на приписи частини 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» , постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

20 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Чернігівобленерго (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство Чернігівобленерго , код ЄДРПОУ 22815333) (постачальник за договором) та Приватним підприємством Аверс -Плюс (споживач за договором) укладено договір № 356 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною для використання потужністю 550,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно додатку № 2/1 - 2/2 Акт розмежування балансової належності електромереж до цього договору (а.с.21-24, 27-28).

Сторони п. 2.1 договору № 356 від 20.04.2007 погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, вони зобов'язується керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі -ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.4 договору № 356 на відповідача покладено обов'язок надавати споживачу рахунки на оплату електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього договору Порядок розрахунків .

Згідно пунктів 2.3.2 та 2.3.3 договору, на споживача покладено обов'язок оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків» , Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з додатком № 6 Режим роботи електроустановки споживача .

З огляду на умови Додатку № 6 Режим роботи електроустановок споживача сторонами встановлено 9-ти годинний режим роботи електроустановок ПП Аверс - Плюс , що триває з 08:00 год по 17:00 год, з дозволеною потужністю по точці обліку База по вул. Коцюбинського, 2а, - 300 кВт (а.с.32).

Додатком № 3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію» сторони встановили, що позивач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 18 числа попереднього місяця по 17 число наступного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 2 числа розрахункового періоду у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Розмір суми планового платежу розраховується позивачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/ частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунка (а.с. 29).

Додатком № 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються позивачем за показами розрахункових засобів обліку 17 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в «Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії» , який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається відповідачу, після чого позивач отримує від відповідача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку (а.с.30).

За приписами пункту 5.2 договору № 356 договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів. Пунктом 5.1 договору № 356 передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу ).

Виходячи з умов Додатку № 5 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2018 рік, сторонами по точці обліку: завод продтоварів по вул. Коцюбинського, 2а, - на 2018 рік погоджено обсяг постачання електричної енергії на рівні 41,2 тис. кВт. год. з дозволеною потужністю 300 кВт, в тому числі з березня 2018 року до квітень 2018 року на рівні 3,6 тис. кВт. год., а з квітня 2018 року до травня 2018 року на рівні 2,8 тис. кВт. год. (а.с.121).

Звернення споживача щодо коригування протягом розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п. 5.5. договору № 356). Пунктом 4.4 ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.

Судом встановлено, що у розрахунковому періоді за квітень місяць 2018 року за заявою позивача від 10.04.2018 енергопостачальником було збільшено ліміт споживання по площадці: завод продтоварів, - з 3600 кВт/год до 5000 кВт/год, враховуючи попередню оплату ПП Аверс - Плюс заявленого ліміту споживання, про що ПАТ Чернігівобленерго було складено письмове повідомлення від 10.04.2018 за № 612 (а.с.35-38).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2018 року ПАТ Чернігівобленерго виставив позивачу рахунок № 356_04-2018, згідно якого ПП Аверс - Плюс було пред'явлено до оплати 13510,01 грн. за спожиту активну електроенергію в обсязі 4800 кВт. (46 - 34) х коефіцієнт 400) за точкою обліку 1База по вул. Коцюбинського, 2а, виходячи з показань лічильника № 8524921: поточні - 46 та попередні 34 (а.с.39).

Рахунок від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 13510,01 грн. був виставлений ПАТ Чернігівобленерго до сплати ПП Аверс - Плюс на підставі показань лічильника № 8524921, зафіксованих споживачем самостійно , без повноважних представників постачальника, які участі в зняті показань зазначеного вище приладу обліку у розрахунковому періоді з 18.03.2018 по 17.04.2018 не приймали, що підтверджується поясненнями обох сторін.

Разом з рахунком від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 13510,01 грн. до матеріалів справи позивачем було надано акт від 17.04.2018 про використану електричну енергію за період з 18.03 по 17.04.2018, згідно якого ПП Аверс-Плюс було спожито 4800 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 13510,01 грн., а також лист - попередження ПАТ Чернігівобленерго про припинення електропостачання споживача, у разі неоплати ним до 05.05.2018 заборгованості в сумі 6713,00 грн., що утворилась у останнього станом на 17.04.2018 (а.с.40-41).

Відповідно до умов п. 6.1 ПКЕЕ (діючих на момент виникнення та існування спірних правовідносин) розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.33 ПКЕЕ встановлено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача та оформляються актом про проведені роботи із детальним описом результатів обстеження.

Визначення поняття контрольний огляд засобу обліку наведено у п. 1.2 ПКЕЕ, згідно якого контрольний огляд засобу огляду - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно акту про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку , а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Таким чином, за результатами контрольного огляду вузла обліку споживача енергопостачальник встановлює факт відповідності його засобів обліку вимогам технічної документації, перевіряє відсутність порушень з боку споживача електроенергії, в тому числі щодо достовірної передачі ним показань засобів обліку у відповідному розрахунковому періоді та фіксує контрольні показники таких засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2018 працівники Ніжинського РЕМ ПАТ Чернігівобленерго в особі начальника енергоінспекції ОСОБА_4, заступника директора ОСОБА_5, старшого інспектора Плеса С.М. не були допущені на територію ПП Аверс-Плюс для проведення контрольного огляду вузла обліку позивача на ТП-233 (База), за адресою: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ніжин, про що свідчить акт № 000299 про не допуск представників ПАТ Чернігівобенерго до електроустановок споживача, складений за підписом трьох повноважних представників відповідача, з урахуванням вимог п. 6.41 ПКЕЕ, згідно якого акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) (а.с.132). Інших вимог щодо акту ПКЕЕ не містять. Враховуюче зазначене, судом залишено поза увагою доводи позивача про відсутність в акті № 000299 запису про представників позивача, присутніх при оформленні даного документу, які перешкодили енергопостачальнику здійснити контрольний огляд вузла обліку , а також те, що вказаний акт є підробленим (складеним працівниками ПАТ Чернігівобленерго значно пізніше за дату, вказану на документі; не за місцем знаходження електроустановки споживача), оскільки його твердження не ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах у розумінні статей 76 - 79 ГПК України.

Судом встановлено, що при повторній спробі 23.04.2018 відповідачем в особі інспектора Кириченко Ю.А. у присутності керівника ПП Аверс - Плюс ОСОБА_6 було проведено контрольний огляд електроустановки позивача, за адресою вул. Коцюбинського, 2 а, м. Ніжин, та знято показники лічильника № 8524921, які станом на 23.04.2018 становили 131,4 кВт. За результатом контрольного огляду було складено відповідний акт за № 010048, який був підписаний зі сторони ПАТ Чернігівобленерго інспектором Кириченко Ю.А та зі сторони ПП Аверс - Плюс керівником ОСОБА_6 Таким чином, позивач в особі керівника погодився із зафіксованими відповідачем контрольними показами приладу обліку № 8524921 станом на 23.04.2018 (а.с.124).

Зафіксувавши під час контрольного огляду електроустановки відповідача (1База по вул. Коцюбинського, 2а) поточні показання лічильника № 8524921, які станом на 23.04.2018 склали 131,4 кВт, що позивачем не спростовуються, відповідач, беручи до уваги технічні характеристики струмоприймачів, встановлених на спірному об'єкті споживача згідно акту від 15.10.2013 № 495, та погоджений сторонами режим роботи електроустановок споживача (додаток № 6 до договору № 356), встановив факт заниження споживачем реального обсягу споживання активної електроенергії у періоді з 18.03.2018 по 17.04.2018.

Так, виходячи з максимально допустимої потужності (Р) 294,45 кВт за точкою обліку (1База, вул. Коцюбинського, 2а), розрахованої за технічними характеристиками трансформаторів струму (20/5), встановлених на об'єкті позивача у 2013 році (дані по трансформаторам струму також занесені до акту № 022975 від 11.01.2018 згідно якого проведено заміну лічильника по спірній точці обліку) (а.с.144, 157), режиму роботи електроустановок споживача тривалістю 9 годин на добу (t доб), погодженого сторонами додатком № 6 до договору № 356 (а.с.32), виключає можливість проходження через мережі позивача у період з 18.04 по 23.04.2018, тобто за 6 діб, активної електроенергії обсягом 34160 кВт год (131,4 кВт - 46 кВт) х 400).

Твердження позивача, що у період з 18.04. по 23.04.2018 року, тобто за шість діб, ним було спожиту активну електроенергію в обсязі 34160 кВт год, при тому що споживання на весь рік, тобто за 365 днів, погоджено сторонами на рівні 41200 кВт год (додаток № 5 до договору в редакції на 2018 рік), - критично оцінюється судом. Здійснений позивачем розрахунок максимально можливого добового обсягу споживання активної електроенергії за точкою обліку 1База, вул. Коцюбинського, 2а, на рівні 7200 кВт год, згідно якого за 6 діб, за умови безперервної цілодобової експлуатації електроустаткування споживача, мережами ПП Аверс - Плюс могло пройти 43200 кВт год активної електроенергії, проведений без урахування режиму роботи електроустановки споживача, погодженого сторонами умовами додатку № 6 до договору № 356, та без застосування коефіцієнту використання струмоприймачів, що є необхідним, оскільки будь - яке електрообладнання протягом усього часу роботи не споживає максимальний обсяг електроенергії, виходячи із специфіки своєї роботи (режим нагрівання, режим роботи на заданих параметрах, зокрема підтримання необхідного рівня температури щодо електропечей, наявних у позивача тощо). В той же час, як стверджує відповідач, затрати електричної енергії у роботі електропечей MIWE RollIn/FO 60/80 72.6 kW, MIWE RollIn 1/0608 TL 80kW, MIWE RollIn 1/0606 TL 80kW, з урахуванням даних, розміщених на сайті ВАКІТО - офіційного дистриб'ютора даної техніки на території України, в 2,3 рази менше заявленого позивачем обсягу , оскільки вказане вище обладнання споживає у середньому 25-34 кВт год (в залежності від загрузки печі та виду продукції, що випікається), тобто при цілодобовій роботі за шість діб воно використає 14688 кВт год (3х34 кВт х 24 год х 6 діб).

Таким чином, за відсутності належних, допустимих, достатніх доказів в розумінні статей 76-79 ГПК України (наприклад, висновка фахівців відповідної галузі тощо), суд дійшов висновку , що доводи позивача про наявність на спірному об'єкті електрообладнання (в тому числі: електричних печей MIWE RollIn/FO 60/80 72.6 kW, MIWE RollIn 1/0608 TL 80kW, MIWE RollIn 1/0606 TL 80kW), які за шість діб могли б спожити активну електроенергію в обсязі 34160 кВт год, - є припущенням з боку позивача , а тому залишено судом поза увагою.

За відсутності технічної документації на вказані печі, в тому числі документів про їх тимчасове встановлення та підключення до електромережі позивача за спірною точкою обліку саме на період з 18по 23 квітня , суд критично оцінює твердження позивача про споживання ним у зазначений період активної електроенергії обсягом 34160 кВт год з наведених підстав та доводи позивача про штучне створення постачальником боргу за квітень 2018.

Враховуючи що під час контрольного огляду вузла обліку ТП-233, постачальником у присутності повноважного представника споживача станом на 23.04.2018 було зафіксовано контрольні покази лічильника № 8524921 на рівні 000131,4 кВт, та, як наслідок, встановлено факт свідомого заниження споживачем обсягу споживання активної електроенергії у період з 18.03.2018 по 17.04.2018, відповідачем повторно було виставлено споживачу до оплати рахунок за активну електроенергію від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 91198,40 грн., виходячи з поточних показників лічильника № 8524921 на рівні 115, вирахуваних постачальником як середньодобове споживання (131,4 - 34) : 36 днів) х 30 днів) + 34) (а.с.44, 153-154).

Керуючись пунктом 4.2.2 договору № 356, відповідач за період з 18.03.2018 по 17.04.2018 провів нарахування ПП Аверс -Плюс підвищеної оплати за спожиту електричну енергію понад договірну величину, виходячи зі середньозваженого тарифу (п. 6.17 ПКЕЕ), - вартість якої склала 64271,39 грн. та виставив до сплати позивачу рахунок від 17.04.2018 за № 2D356_04-2018 (а.с.43-44).

Станом на 03 травня 2018 року позивач отримав відкориговані рахунки від 17.04.2018 за № 356_04-2018 на суму 91198,40 грн. та № 2D356_04-2018 на суму 64271,39 грн., однак їх оплату не провів та пішов шляхом звернення лише 10.05.2018 до енергопостачальника із заявою про збільшення ліміту споживання електроенергії за травень місяць 2018 року з 2.8 тис. кВт год на 35 тис. кВт год, хоча про збільшення обсягів спожиття електроенергії позивачу, з його пояснень, було відомо ще до контрольної перевірки, проведеної відповідачем 23.04.2018. Таким чином, згідно матеріалів справи, станом на 10.05.2018 ПП Аверс - Плюс мав спірну заборгованість перед енергопостачальником за розрахунковий період квітня місяця 2018 року.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Враховуючи наявність облікованої станом на 10.05.2018 заборгованості у ПП Аверс - Плюс , ПАТ Чернігівобленерго діяло у відповідності до вимог п. 4.4 ПКЕЕ, відмовивши споживачу у коригуванні (збільшенні) обсягів споживання електричної енергії у травні місяці 2018 року; ліміт споживання був залишений енергопостачальником на попередньому рівні, погодженого сторонами додатком № 5 до договору (в чинній редакції на 2018 рік), а саме - 2,8 тис. кВт год., про що споживачу був направлений лист від 14.05.2018 за № 932 (а.с.50).

15.05.2018 року відповідач в особі інспектора Кобзар П.О. у присутності керівника ПП Аверс - Плюс провів контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку) на ТП-233 (м. Ніжин, вул. Коцюбинського, 2а) та зафіксував показання лічильника № 8524921 - 132,5, про що за підписом обох сторін складено акт № 010106. З наведеного слідує, що позивач погодився із зафіксованими показаннями лічильника станом на 15.05.2018 (а.с.125).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.03.2018 по 23.04.2018 року позивачем було спожито 38960 кВт год ( при договірному річному споживанні 41200 кВт год) , з яких 32400 кВт год (115-34) х 400) віднесено відповідачем у період з 18.03.2018 по 17.04.2018 (розрахунковий період квітня), а 6560 кВт.год віднесено з 18.04.2018 по 23.04.2018 в розрахунковий період травня), крім того, у період з 24.04.2018 по 15.05.2018, тобто у розрахунковому періоді травня місяця, позивачем було спожито лише 440 кВт год (132,5 - 131,4) х 400).

Як встановлено судом, рахунок від 17.05.2018 за № 356_05-2018 на суму 20648,74 грн., виставлений ПАТ Чернігівобленерго споживачу на підставі п. 2.3.3 договору, за спожиту активну електроенергії у травні місяці в обсязі 7200 кВт год (133-115) х коефіцієнт 400), виходячи з показань лічильника № 8524921 на рівні 133 (як поточні - беручи до уваги контрольні показання, зафіксовані обома сторонами станом на 15.05.2018 згідно акту № 010106) та на рівні 115 (як попередні - зафіксовані як кінцеві у попередньому розрахунковому періоді за квітень місяць).

На підставі п. 4.2.2 договору № 356 ПАТ Чернігівобленерго виставив до сплати ПП Аверс - Плюс рахунок від 17.05.2018 за № 2D356_05-2018 на суму 10515,56 грн. (за споживання електричної енергії понад договірну величину). Вказана сума була оплачена позивачем в повному обсязі станом на 24.05.2018, згідно банківської виписки по рахунку ПАТ Чернігівобленерго (а.с. 127).

Згідно вимог п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії, у разі, в тому числі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами. Відповідно п. 6.1.3 договору № 356 ПАТ Чернігівобленерго наділено правом обмежити або припинити електропостачання споживача з повідомленням його не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком № 3 Порядок розрахунків .

Відтак, направивши на адресу ПП Аверс - Плюс листів - попереджень про припинення електропостачання, у разі несплати позивачем наявного боргу, відповідач діяв згідно вимог п. 7.5 ПКЕЕ та умов пункту 6.1.3 договору № 356.

Частиною 2 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ПАТ Чернігівобленерго , направивши на адресу позивача претензію від 17.05.2018 за № 12а/356 разом з рахунком від 17.05.2018 за № РІ356_05-2018, скористався правом на досудове врегулювання спору, тобто діяв в межах чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2018 ПП Аверс - Плюс перерахував на рахунок ПАТ Чернігівобленерго 95000,00 грн. згідно квитанції № 0.0.1031386290.1, вказавши у графі призначення платежу - за активну електроенергію спожиту у травні 2018 року (а.с. 49, 126). Враховуючи, що станом на 10.05.2018 граничний строк по оплаті вартості активної електроенергії, спожитої у травні місяці не настав, так як остаточний розрахунок проводиться споживачем не пізніше трьох операційних днів з дня отримання рахунку, що виставляється постачальником не раніше останнього дня поточного розрахункового періоду (17 числа кожного місяця), ПАТ Чернігівобленерго , у відповідності до п 6.7 ПКЕЕ та п. 7.6 договору зарахував кошти, що були перераховані ПП Аверс - Плюс 10.05.2018 в рахунок заборгованості по активній електроенергії, спожитої ним у попередньому місяці.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 ст. 73 вказаного Кодексу встановлено, що доказами є будь -які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно ст. 79 даного Кодексу достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з наведених вище норм, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально - правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права , характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі , адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів щодо відсутності у позивача заборгованості на момент звернення позивачем до суду, а відтак, щодо порушення прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Суд виходить з того, що дослідження обґрунтованості нарахування відповідачем позивачеві вартості спожитої активної електроенергії та вартості електроенергії, спожитої позивачем понад договірну величину, фактично є встановленням у судовому порядку обсягів надання послуг з електропостачання, тобто встановленням факту, проте вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення; встановлення обсягів надання послуг можливо при розгляді господарськими судами спору щодо стягнення вартості таких послуг або іншого спору про право, що виникає із матеріальних правовідносин. Водночас чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як: визнання незаконними дії щодо відмови у збільшенні обсягів споживання електроенергії; визнання законними дії щодо безпідставного нарахування суми підвищеної оплати за спожиту активну електроенергію понад договірну величину; визнання незаконними дій щодо направлення рахунків по оплаті за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання, щодо направлення листів - попереджень про припинення енергопостачання, щодо направлення претензії; визнання незаконними дій щодо віднесення сплачених сум як попередньої оплати в рахунок погашення наявного боргу; зобов'язання утриматись від вимог по оплаті наданих послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у обліку юридичної особи запису про дебіторську заборгованість не зобов'язує особу, щодо якої вчинено цей запис, на вчинення дій зі сплати таких сум.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 по справі № 927/522/17.

Таким чином, дії енергопостачальника ПАТ Чернігівобленерго щодо відмови ПП «Аверс - Плюс» у збільшенні обсягів споживання електроенергії за травень 2018 року в кількості 35 тис. кВт.год, в зв язку із наявністю облікованої станом на 10.05.2018 заборгованості позивача перед відповідачем; щодо нарахування ПП «Аверс - Плюс» суми підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину у розмірі 10515,56 грн. за травень 2018 року; щодо направлення ПП «Аверс - Плюс» рахунків № 356_05-2018 від 17.05.2018 за активну електроенергію на суму 20648,74 грн., № 2D356_05-2018 від 17.05.2018 на суму 10515,56 грн. за перевищення договірної величини споживання, листів-попереджень про припинення електропостачання, а також претензії від 17.05.2018 № 12а/356 та рахунку від 17.05.2018 № РІ356_05-2018; щодо віднесення суми 95000,00 грн. в рахунок погашення облікованої заборгованості позивача перед відповідачем за квітень 2018 року, - не є вирішенням господарського спору наявного між сторонами та жодним чином не призводить до поновлення прав позивача.

Позовна вимога про зобов'язання ПАТ Чернігівобленерго утриматись від вимог до ПП «Аверс - Плюс» щодо оплати рахунку № 356_05-2018 від 17.05.2018 за активну електроенергію на суму 20648,74 грн., рахунку № 2D356_05-2018 від 17.05.2018 на суму 10515,56 грн. підвищеної оплати за спожиту електроенергію понад договірну величину, рахунку № РІ356_05-2018 від 17.05.2018 на оплату 647,22 грн. пені, 203,40 грн. інфляції та 57,11 грн. трьох відсотків річних, - виходячи зі своєї суті, є вимогою про звільнення ПП Аверс - Плюс , як споживача, від договірних зобов'язань перед постачальником, в тому числі щодо обов'язку по оплаті вартості спожитої електроенергії та направлена на попередження будь - яких вимог енергопостачальника до нього в майбутньому, що фактично позбавляє відповідача в подальшому звернутися за захистом свої прав, в тому числі в судовому порядку, що суперечить вимогам статті 55 Конституції України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що заявлені позивачем вимоги взагалі не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання судового рішення такого змісту.

Встановивши відсутність порушеного права у позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, а також невідповідність обраного ним способу захисту вимогам чинного законодавства, - суд вирішив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правову допомогу з огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 184, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 14.08.2018.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/