Ухвала

від 17.08.2018 по справі 540/1460/16-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/1460/16-ц

Номер провадження 2-з/540/4/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2018 р. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07.07.2015 р.

16.08.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - ОСОБА_2 та будь-яким іншим третім особам, до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та прийняття по ним судового рішення, вчиняти будь-які дії по відношенню до земельної ділянки, яка є предметом спору у справі про розірвання договору.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову, може призвести до негативних наслідків щодо неможливості позивача розпоряджатися своєю земельною ділянкою.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані щодо відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1С, на підтвердження своїх вимог щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, обмежився лише цитуванням норм ЦПК України, Закону України Про виконавче провадження тощо, натомість, не зазначив жодних реальних загроз, які б вказували на те, що невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що посилання позивача на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, є лише припущенням та не може розцінюватися як підстава для застосування заходів забезпечення позову, а відтак приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою і у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Косик