Ухвала

від 16.08.2018 по справі 914/2614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2018 р. Справа № 914/2614/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 914/2614/13:

за позовом: Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах

позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ

позивача-2: Концерну "Військторгсервіс", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Кардинал", с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ

про: визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень

Головуючий суддя Артимович В.М.,

судді Березяк Н.Є., Пазичев В.М.

секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від заявника: Данилишина К.З. - представник;

від позивача-1: не з'явився;

від відповідача: Струк А.І. - представник;

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Львівській області: Сеньків А.М. - державний виконавець.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 914/2614/13.

Ухвалою суду від 18.06.2018 р. скаргу Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Львівській області від 08.06.2018 р. залишено без руху.

02.07.2018 р. на розгляд суду від Концерну Військторгсервіс надійшла заява про виправлення недоліків. Як вбачається з доданих до заяви документів, заявник усунув недоліки скарги, передбачені ухвалою суду від 08.06.2018 р.

Ухвалою суду 05.07.2018 р. прийнято скаргу у справі № 914/2614/13 до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Морозюка А.Я. у відпустці автоматизованою системою документообігу визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Чорній Л.З., Гутьєва В.В.

16.07.2018 р. на розгляд суду від ПП Кардинал надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.07.2018 р. від Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Львівській області надійшов відзив на скаргу.

23.07.2018 р. та 27.07.2018 р. на розгляд суду від Шевченківського ВДВС ГТУЮ у Львівській області надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Запотічняк О.Д. та Цікала А.І. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: суддя Пазичев В.М. та суддя Березяк Н.Є.

13.08.2018 р. ПП Кардинал подано клопотання про відкладення розгляду скарги.

13.08.2018 р. скаржник подав на розгляд суду уточнення до скарги, в якому просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Сеньківа А.М. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання 18.05.2018 р.; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження на виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13.

В судове засідання 16.08.2018 р. з'явилися представники заявника, відповідача та державний виконавець. Представник заявника просив суд задовольнити подану скаргу з врахуванням уточнень, а державний виконавець в свою чергу просив суд відмовити в задоволенні скарги з підстав, наведених у запереченнях. Представники позивача-1 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.10.2014 р. у справі № 914/2614/13 за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, позивача-1, Міністерства оборони України, м. Київ, позивача-2, Концерну Військторгсервіс , м. Київ, до відповідача - Приватного підприємства Кардинал , с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Фонд державного майна України, м. Київ, про визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень, у задоволенні позову відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) 6768,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України та з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 6768,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України від 05.11.2014 р. №05/2-609вих-14 на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2014 р. у справі №914/2614/13, Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 05.02.2015 р. у справі №914/2614/13 постановив: апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Центрального регіону України задоволити; рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2014 р. у справі № 914/2614/13 скасувати та прийняти нове рішення, позов задоволити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. укладений 10.11.2008 р. між ПП Кардинал та Концерном "Військторгсервіс". Витребувати у ПП Кардинал (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул..Джерельна,8 код ЄДРПОУ 32790009) нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернути його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарске відання Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПУО 33689922). Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) на користь ПП Кардинал (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул..Джерельна,8 код ЄДРПОУ 32790009) 619450,00 грн. вартості об'єкта нерухомості. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 13536,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 6768,00 грн. судового збору в доход Спеціального Фонду Державного бюджету України за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

27.02.2015 р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 р. господарський суд Львівської області видав відповідні накази.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 р. касаційну скаргу Приватного підприємства Кардинал на постанову від 05.02.2015 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/2614/13 повернуто без розгляду.

Ухвалою від 14.12.2016 р. господарський суд Львівської області ухвалив заяву Концерну Військторгсервіс від 01.08.2016 р. задовольнити, поновити строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 на один рік з дня набрання ухвалою суду законної сили, видати дублікат наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне Руське, вул. Джерельна, 8, код ЄДРПОУ 32790009) нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 будівля свинарника, площею 1969 кв.м.; Б-1 будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернути його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922).

На виконання п. 3 ухвали від 14.12.2016 р. у справі №914/2614/13 господарський суд Львівської області видав Концерну Військторгсервіс дублікат наказу, що підтверджується наявними у справі документами.

Ухвалою суду від 15.06.2017 р. судом відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства Кардинал б/н від 21.04.2017 р. (вх.№ 1802/17 від 21.04.2017 р.) про затвердження мирової угоди від 13.04.2017 р. у справі № 914/2614/13, укладеної між Міністерством оборони України, Концерном Військторгсервіс та Приватним підприємством Кардинал .

У поданій на розгляд суду скарзі Концерн Військторгсервіс зазначає, що з метою виконання рішення в примусовому порядку Концерн Військторгсервіс пред'явив наказ господарського суду Львівської області до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області за місцезнаходженням боржника.

20.08.2015 р. на адресу Концерну Військторгсервіс надійшла постанова Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка мотивована тим, що майно, яке потрібно витребувати у Приватного підприємства Кардинал знаходиться у м. Львові, по вул. Шевченка, що не є територією Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Так, враховуючи дану обставину, Концерном Військторгсервіс 21.08.2015 р. за вх. № 10/1292 було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області та оригінал наказу.

У встановлений строк, визначений Законом України Про виконавче провадження Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління у Львівській області, виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Львівської області відкрито не було.

Зважаючи на викладені обставини, Концерн Військторгсервіс листом від 22.03.2016 р. №11/508 звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про надання інформації стосовно заходів, які вчинялися з боку виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення.

03.06.2016 р. на адресу Концерну Військторгсервіс надійшов лист Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, яким було повідомлено про ненадходження заяви Концерну Військторгсервіс про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом наказу суду.

З огляду на викладене, Концерном Військторгсервіс з'ясовано, що його заява разом з оригіналом наказу була загублена при поштовому пересиланні з незалежних від позивача-2 причин.

09.08.2016 р. Концерном Військторгсервіс була подана до господарського суду Львівської області заява про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката судового наказу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.12.2016 р. заяву Концерну Військторгсервіс було задоволено, вирішено поновити строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 на один рік з дня набрання ухвалою суду законної сили та видати дублікат наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 про витребування у Приватного підприємства Кардинал нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: 3-1 будівля свинарника, площею 1969 кв.м.; Б-1 будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернути його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

07.11.2017 р. у визначений судом строк Концерн Військторгсервіс вперше пред'явив до Шевченківського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчий документ до виконання.

02.01.2018 р. на адресу Концерну Військторгсервіс надійшло повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі того, що наказ суду було пред'явлено не за підвідомчістю, а саме відповідно до відомостей, що містяться у виконавчому документі боржник зареєстрований за адресою, що відповідно до територіального розподілу не належить до підвідомчості Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Крім того, ще однією з підстав повернення виконавчого документа стало те, що в заяві не було належним чином зазначена адреса розташування нерухомого майна.

Скаржник, зважаючи на п. 4 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , що зазначає, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, пред'явлення виконавчого документа до виконання, 23.01.2018 р. в межах строку, Концерном Військторгсервіс було повторно пред'явлено виконавчий документ до Яворівської районної державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, однак 12.02.2018 р. на адресу Концерну надійшло повідомлення державного виконавця Яворівської районної державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Марків І.С. від 07.02.2018 р. про повернення виконавчого документа з підстав пропуску строку на його пред'явлення.

Підставою для повернення стало те, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження , оскільки відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 14.12.2015 р. був визначений судом строк для пред'явлення виконавчого документа.

Оскільки, Концерн Військторгсервіс вказаний строк не був пропущений, а державною виконавчою службою не було враховано ухвали господарського суду Львівської області від 14.12.2016 р., якою судом було поновлено строки на подання виконавчого документа до виконання, Концерн Військторгсервіс 22.02.2018 р. повторно вирішує звернутися до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з заявою про відкриття виконавчого документа.

Крім того, не погоджуючись з висновками державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Марків І.С. Концерн Військторгсервіс 22.02.2018 р. також вирішив звернутися до начальника Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

12.03.2018 р. на адресу скаржника надійшло повідомлення державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання з тих самих підстав.

Крім того, 12.03.2018 р. на адресу Концерну Військторгсервіс надійшла відповідь начальника Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській, яким повідомлено про те, що дії державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області є щодо повернення виконавчого документа без його прийняття, є правомірними відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на викладене, Концерн Військторгсервіс вирішив звернуться до суду з заявою про видачу оригіналу ухвали господарського суду від 14.12.2016 р. завірену належним чином та відповідно до законодавства України.

Отримавши оригінал належним чином завіреної ухвали господарського суду Львівської області від 14.12.2016 р., Концерн Військторгсервіс 13.03.2018 р. повторно пред'явив виконавчий документ на виконання до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

10.04.2018 р. на адресу Концерну Військторгсервіс надійшло повідомлення Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30.03.2018 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання з підстав того, що витребуване майно територіально не належить до підвідомчості Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

З огляду на викладене, Концерн Військторсгервіс направив 02.05.2018 р. заяву про відкриття виконавчого провадження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

29.05.2018 р. на адресу Концерну Військторсгервіс надійшло повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 18.05.2018 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його на виконання з підстав, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю, а саме те, що боржника зареєстрований за адресою, що відповідно до територіального розподілу не належить до підвідомчості Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

З такою позицією Концерн Військторгсервіс не погоджується та вважає, що Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області було неправомірно повернуто виконавчий документ, а тому просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сеньківа А.М. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання від 18.05.2018 р.; зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сеньківа А.М. відкрити виконавче провадження на виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 щодо витребування у Приватного підприємства Кардинал нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв. м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: 3-1 будівля свинарника, площею 1969 кв.м.; Б-1 будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв. м.; В-1 будівля контори, загальною площею 63,4 кв. м.; Д-1 будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв. м.; Г-1 будівля вагової, площею 27,2 кв. м. та повернути його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Стаття 4 зазначеного вище Закону встановлює вимоги до виконавчого документу, та визначає, що у виконавчому документі зазначається:

назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 13 ГПК України (чинної редакції) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарським процесуальним кодексом України визначено вимоги до належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.11.2008 р., висновку ПП Казбек про вартість майна від 30.04.2008 р., витягу з Реєстру права власності на нерухоме майна від 27.10.2008 р., інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.08.2013 р. детальнішої інформації про спірне майно, зокрема, номер будинку, не зазначено.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом відповідно.

Частиною 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем повного комплексу заходів, спрямованих на виявлення точної адреси майна боржника, яке підлягає витребуванню згідно наказу у справі №914/2614/13.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги ту обставину, що станом на день пред'явлення наказу до виконання, останній містив усі необхідні реквізити, передбачені ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (боржник зобов'язаний повернути майно), суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не відповідали приписам Закону, а тому такі є незаконними.

Таким чином, скарга Концерн Військторгсервіс є обґрунтованою, право скаржника у виконавчому провадженні є порушеним, а отже, підлягає захисту.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд доходить висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання недійсним повідомлення від 18.05.2018 р.

Також суд звертає увагу, що відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. за № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України „Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене суд, вважає вимоги скаржника такими, що підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

постановив:

1. Скаргу Концерну Військторгсервіс від 08.06.2018 р. з урахуванням уточнень від 08.08.2018 р. за № 299 у справі №914/2614/13 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівської області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу - Концерну Військторгсервіс від 18.05.2018 р., яке стосується примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13.

3. Визнати недійсним повідомлення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівської області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 18.05.2018 р. з виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі №914/2614/13

4. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.08.2018 року.

Головуючий суддя Артимович В.М.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Пазичев В.М.