Рішення

від 17.08.2018 по справі 903/220/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

17 серпня 2018 р. Справа № 903/220/18

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши заяву представника Приватної фірми Леол про стягнення судових витрат по справі

за позовом: 1) Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"

2) Приватного підприємства "Локус"

до відповідачів: 1) Приватної фірми "Леол"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Буд"

3) Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія Арсен"

4) Фізичної особи - підприємця Шиятого Володимира Володимировича

про встановлення земельного сервітуту

встановив:

03.08.2018 року рішенням Господарського суду Волинської області відмовлено в позові ПП Луцькпідшипниксервіс та ПП Локус до відповідачів: ПФ Леол , ТзОВ Еліт-Буд , ПП Торгово-Промислова компанія Арсен , ФОП Шиятого Володимира Володимировича про встановлення постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,4147 га по вул. Василя Стуса,9 в м.Луцьку, Волинської області, кадастровий номер 0710100000:33:010:0014.

До винесення даного рішення відповідачем-1 у відзиві на позов та в судовому засіданні 03.08.2018 року було заявлено про покладення судових витрат на правничу допомогу на позивачів - ПП Луцькпідшипниксервіс та ПП Локус .

07.08.2018 року відповідачем-1 через відділ документального забезпечення та контролю подано заяву про стягнення судових витрат на правову (правничу допомогу) у розмірі 10 000,00 грн, до якої долучено докази надіслання її позивачам.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України додаткове рішення ухвалюється судом, зокрема, за заявою учасників справи якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За змістом частини 3 цієї статті додаткове рішення ухвалюється судом в тому самому складі, що й рішення суду протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач-1 просить стягнути з позивачів 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Оскільки позивачами не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, дані вимоги заявник підтверджує: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, договором № б/н про надання правової допомоги від 31.08.2017 року, актом виконаних робіт (надання послуг) № 3 від 06.08.2018 року, платіжним дорученням № 1343 від 06.08.2018 року, заява представника відповідача-1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватної фірми Леол про стягнення судових витрат задоволити.

2. Стягнути порівно з Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" (45632, Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул.Б.Хмельницького,3, код ЄДРПОУ 30391862) та Приватного підприємства Локус (43006, Волинська область, м.Луцьк, вул. Василя Стуса,9, код ЄДРПОУ 32961035) на користь Приватної фірми Леол (43006, Волинська область, м.Луцьк, вул. Василя Стуса,9, код ЄДРПОУ 31398717) 10 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Суддя С. В. Костюк