Постанова

від 23.02.2007 по справі 2а-211/07

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2а-211/07р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2007 року Голосіївський районний суд м.Киева в складі:

головуючої - судді Нєсвєтової Н.М.

при секретарі Присяжнюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання частково нечинним розпорядження Московської районної державної адміністрації у м. Києві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та винести рішення, яким визнати частково нечинним розпорядження Московської районної державної адміністрації у Києві від 19.0.1996 року №732, посилаючись на те, що ніякої процедури ліквідації підприємства «Данком» не проводилось та відповідна заява щодо його ліквідації ніколи не подавалась.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив позовні вимоги, викладені в позові та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.10.1991 року Рішенням виконкому Московської районної ради народних депутатів м. Києва № 1838 було зареєстровано за № 087\18-992 Українську комерційну компанію «Данком» на підставі затвердженого рішення зборів засновників Української комерційної компанії «Данком» від 26.08.1991 року.

Відповідно до статуту підприємства «Данком» засновниками являються громадяни України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які об'єднали своє майно з метою здійснення визначених у статуті виді підприємницької діяльності.

З початку державної реєстрації підприємство здійснювало відповідну господарську діяльність, але до певного часу, оскільки в подальшому у останнього в результаті його діяльності виникли фінансові труднощі, в зв'язку з цим засновники прийняли рішення про призупинення діяльності підприємства «Данком».

Разом з тим, засновниками підприємства було прийнято рішення про призначення на посаду директора ОСОБА_8, на якого було покладено обов'язок щодо подачі податкової та фінансової звітності до державних органів та фондів вказуючи при цьому про відсутність господарської діяльності в зв'язку з її фактичним призупиненням. Однак ОСОБА_8 покладений на нього обов'язок не виконав.

19.08.1996 року розпорядженням Московської районної державної адміністрації міста Києва (після реорганізації районів м. Києва -

Голосіївська районна у м. Києві адміністрація) на підставі рішення засновників було скасовано державну визнано, що рішення Московського райвиконкому № 1838 від 15.10.1991 року про державну реєстрацію підприємства «Данком» втратило чинність.

Пунктом 25 «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 року № 276, яким керувався відповідач при скасуванні державної реєстрації, визначено, що «скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за особистою заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) на це органу, а також на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що засновники Української комерційної компанії «Данком» відповідної заяви про ліквідацію підприємства до виконкому Московської районної ради народних депутатів м. Києва не подавали, та не уповноважували на це будь-яких осіб. Також засновники підприємства «Данком» не здійснювали таких обов'язкових заходів щодо ліквідації як складання акту ліквідаційної комісії, не була подана довідка з податкової інспекції про зняття з обліку останньої, не було здійснено публікації в пресі про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Відповідно до п.26 «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 року № 276 статус юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності позбавляється лише після здійснення всіх заходів щодо ліквідації підприємства.

Статтею 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» №755-IV від 15 травня 2003 року визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

За таких обставин, суд вважає, що спірне розпорядження у відповідній частині порушує права та інтереси позивача, а тому підлягає визнанню нечинним, а порушені права відновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 159, 160, 161, 162 та167 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним пункт 1.2 розпорядження Московської районної державної адміністрації м.Києва від 19.08.1996 року №732, яким скасовано державну реєстрацію Української комерційної компанії „Данком" реєстраційний №087\18-992, ідентифікаційний код №16402002.

Визнати нечинним пункт 2 розпорядження Московської районної державної адміністрації м.Києва від 19.08.1996 року №732, яким рішення Московського райвиконкому №1838 від 15.10.1991 року про реєстрацію Української комерційної компанії „Данком" визнано вважати таким, що втратило чинність.

Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи -підприємство «Данком» ідентифікаційний код №16402002, зареєстрованого на підставі рішення Московського райвиконкому №1838 від 15.10.1991 року.

Зобов'язати державного реєстратора Голосіївської районної у м.Києві адміністрації відновити Українську комерційну компанію „Данком" реєстраційний №087\18-992, ідентифікаційний код №16402002, зареєстрованого на підставі рішення Московського райвиконкому №1838 від 15.10.1991 року в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та в Єдиному державному реєстрі.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києві через Голосіївський районний суд м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.