Постанова

від 18.01.2010 по справі 38/260-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р.                                                           Справа № 38/260-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі  Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –не з‘явився

1-го відповідача –Козуба О.І. –дов.

2-го відповідача –ОСОБА_2 –дов.

третіх осіб – не з‘явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 3787Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року у справі № 38/260-08

за позовом  Фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків

до   1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Трансбудмаш», м. Харків

2.          ОСОБА_4, м. Харків

     треті особи:

1.          Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Харківської міської ради, м. Харків

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО Завод Торгівельного холодильного обладнання», м. Харків

3.          Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», м. Харків

про визнання недійсними рішень загальних зборів

                                              встановила:  

Позивач, фізична особа ОСОБА_3, у жовтні 2008 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 22.05.2006 р. та рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого його було виключено зі складу учасників товариства. У позовній заяві позивач також просив вирішити питання щодо забезпечення позову.

Ухвалою від 31 жовтня 2008 р. позовна заява позивача була прийнята до розгляду.

Ухвалою від 03 листопада 2008 р. місцевим господарським судом задоволена заява позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову. Заборонено Департаменту реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області вчиняти будь-які дії по внесенню будь-яких змін до єдиного Державного реєстру відомостей відносно змін у статутних документах ТОВ «Завод Трансбудмаш»(код ЄДРПОУ 32951272).

Накладено арешт на нежитлові будівлі літ «А-3»площею 3463,2 кв. м, літ «Б-1»площею 1955,8 кв. м, літ «Б-2»площею 435,7 кв.м, літ «В-1»площею 622,9 кв. м, літ «Г-3»площею 1104,0 кв.м, літ «Д-1»площею 327,4 кв. м, літ «Е-3»площею 546,9 кв.м, літ «Ж-1»площею 477,4 кв.м, літ «З-2»площею 498,4 кв. м, літ «И-1»площею 103,7 кв.м, розташовані у місті Харкові на Набережній Чапаєва, 2.

Заборонено КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» вчиняти дії по проведенню реєстрації права власності, зокрема, внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень записів про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі літ «А-3»площею 3463,2 кв. м, літ «Б-1»площею 1955,8 кв. м, літ «Б-2»площею 435,7 кв.м, літ «В-1»площею 622,9 кв. м, літ «Г-3»площею 1104,0 кв.м, літ «Д-1»площею 327,4 кв. м, літ «Е-3»площею 546,9 кв.м, літ «Ж-1»площею 477,4 кв.м, літ «З-2»площею 498,4 кв. м, літ «И-1»площею 103,7 кв.м, розташовані у місті Харкові на Набережній Чапаєва, 2.

Заборонено ТОВ «Завод Трансбудмаш»(код ЄДРПОУ 32951272) будь-яким шляхом відчужувати, в тому числі в якості внесків до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб нежитлові будівлі літ «А-3»площею 3463,2 кв. м, літ «Б-1»площею 1955,8 кв. м, літ «Б-2»площею 435,7 кв.м, літ «В-1»площею 622,9 кв. м, літ «Г-3»площею 1104,0 кв.м, літ «Д-1»площею 327,4 кв. м, літ «Е-3»площею 546,9 кв.м, літ «Ж-1»площею 477,4 кв.м, літ «З-2»площею 498,4 кв. м, літ «И-1»площею 103,7 кв.м, розташовані у місті Харкові на Набережній Чапаєва, 2.

Відповідна ухвала не оскаржена та не скасована  у встановленому законом порядку.

26 грудня 2008 р. позивач подав до суду першої інстанції уточнення своїх позовних вимог (вх. № 22237 –т. 1 арк.справи 98)  та просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 22.05.2006 р., від 04.05.2007 р., від 06.06.2007 р., від 17.09.2007 р., від 14.12.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року у справі № 38/260-08 (колегія суддів у складі: головуючого судді Калініченко Н.В., суддів Хачатрян В.С. та Мамалуя О.О.) у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено. Припинено провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 17.09.2007 р. та від 14.12.2007 р. В іншій частині у позові відмовлено. Скасовані заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2008 р.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року по даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з‘ясовані обставини, що мають значення для справи, що й призвело до прийняття невірного рішення. Так, як стверджує позивач, висновок суду, що предметом дарування від 18.05.2006 р. є частка у розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Завод Трансбудмаш»є не тільки помилковим, а й таким, що суперечить встановленим самим судом обставинам щодо дарування саме частини частки у розмірі 51%, а не частини у статутному капіталі товариства у розмірі 51%.

Що ж стосується вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів від 04.05.2007 р., позивач стверджує, що судом не встановлено факту повідомлення позивача про проведення таких зборів. На думку позивача, участь його представника у зазначених зборах не є належним доказом повідомлення позивача про час і місце проведення зборів. Позивач також вважає, що відповідне рішення зборів про внесення грошового внеску до статутного капіталу не могло бути ним виконане за відсутності достатнього часу (позивачу надано фактично 11 діб для його виконання) та через необізнаність позивача про таке рішення. При цьому, позивач зазначає, що особа, що приймала участь у зборах не мала відповідних прав для вчинення дій по внесенню грошових внесків до статутного капіталу.

Усе вищенаведене, на думку позивача, є свідченням того, що рішення загальних зборів від 06.06.2007 р., яким позивача було виключено зі складу засновників товариства, прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства, без дослідження фактичних обставин неможливості позивача виконати попереднє рішення, а відтак, як вважає позивач, таке рішення підлягає визнанню недійсним. При цьому, позивач стверджує, що судом першої інстанції не була встановлена обґрунтованість причин такого виключення, та що невнесення позивачем своєї частки перешкоджало  досягненню цілей товариства.

11.01.2010 р. представником позивача через канцелярію апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю як позивача, через хворобу, так і його представника через участь у іншому судовому процесі,  приймати участь у даному судовому процесі. До клопотання додано виписку з історії хвороби ОСОБА_3, з якої не вбачається того, що саме на час розгляду справи у суді він знаходиться на лікуванні чи на лікарняному. Доказів же неможливості представника бути присутнім у даному судовому засіданні до клопотання взагалі не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання позивача є необґрунтованим, не підтверджено належними доказами, а тому не підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів також враховує і те, що чинне законодавство не обмежує позивача у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді, що явка представників у судове засідання не була визнана обов‘язковою, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду,  а відтак, процесуальні підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Також колегія суддів враховує і положення ст. 101 ГПК України щодо надання та дослідження доказів, відсутність з боку позивача будь-яких клопотань щодо можливості надання додаткових доказів з обґрунтуванням підстав неможливості їх надання суду першої інстанції, а також те, що справа у суді першої інстанції розглядалася тривалий час, що надавало сторонам можливість надати всі необхідні докази по справі.

Відповідачі проти апеляційної скарги позивача заперечують, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, оскільки позовні вимоги позивача не узгоджуються з приписами чинного законодавства та не підтверджені належними доказами. Так, як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу, що наданий другим відповідачем, та з пояснень представників як першого, так і другого відповідача у судовому засіданні, позивач безпідставно стверджує, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів від 04.05.2007 р., оскільки відповідне повідомлення на його адресу направлено ще 30.03.2007 р., що підтверджується квитанцією про відправлення замовленої кореспонденції. Також, його повноважний представник був присутнім на цих зборах, а тому твердження позивача про те, що йому не було відомо про результати зборів та необхідність внесення грошових внесків є безпідставними.

Відповідачі стверджують, що відповідне рішення про збільшення статутного фонду було викликане необхідністю погашення заборгованості з метою уникнути негативних наслідків для товариства, а тому невиконання такого рішення є грубим порушенням, що й стало підставою для подальшого виключення позивача зі складу учасників товариства.

Що ж стосується тверджень позивача про долю, що була передана за договором дарування, відповідачі зазначають, що предметом дарування по договору від 18.05.2006 р. є саме 51% статутного капіталу товариства, а не від частки позивача, що підтверджується як безпосередньо самим договором, так і рядом судових рішень, а також звичайними математичними розрахунками.

Треті особи в судове засідання апеляційного господарського суду не з‘явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином.

Від третьої особи –Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити рішення суду по даній справі без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Також вказується, що органи державної реєстрації не здійснюють нагляд за порядком скликання, повідомлення учасників, формування порядку денного та проведення загальних зборів учасників товариства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до положень ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

як вірно встановлено місцевим господарським судом підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах товариства, порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства; безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення, прийняття загальними зборами рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства, прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.

Правові підстави звернення до господарського суду підприємств та організацій за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів визначаються з урахуванням ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; конкретний спосіб захисту порушеного права визначається відповідно до спеціальних норм, що регулюють спірні правовідносини, та забезпечує відновлення порушених прав позивача за наслідками прийняття відповідного судового рішення.

За змістом ст. 54 ГПК України позивач самостійно визначає у позові підстави звернення з відповідними позовними вимогами, в межах яких відбувається судовий розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржено учасником товариства до суду.

До виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав. Пунктом 4 ч.1 ст.12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув).

Недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників (акціонерів) господарських товариств. Тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами) цього товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, на момент проведення загальних зборів учасників від 17.09.2007 р. та від 14.12.2007 р. (т. 1 арк.справи 81-82), на час звернення з позовом до суду та на час судового розгляду справи позивач не був учасником ТОВ «Завод Трансбудмаш», рішення загальних зборів від вказаних дат стосувалися безпосередньої діяльності товариства та не зачіпали прав позивача, а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 17.09.2007 р. та від 14.12.2007 р. на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, так як спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія суддів зазначає, що подаючи апеляційну скаргу та заявляючи вимоги про скасування рішення суду по даній справі повністю, позивач жодним чином не обґрунтував та не навів підстав для скасування рішення суду в цій частині, не зазначив, в чому ж саме полягає порушення норм чинного законодавства

Щого позовних вимог в іншій частині:

як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач по справі 18.05.2006 р. уклав з другим відповідачем, фізичною особою ОСОБА_4, договір дарування частини частки у статутному капіталі ТОВ «Завод Трансбудмаш», який було нотаріально посвідчено Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2305 (т. 1 арк.справи 13).

Згідно п.1 зазначеного договору дарування, предметом дарування є частина частки у статутному капіталі ТОВ «Завод Трансбудмаш»у розмірі 51 % на загальну суму 73185,00 грн.

Згідно п. 6 договору дарування право власності на частину частки у статутному капіталі товариства у розмірі 51 % на загальну суму 73185,00 грн. переходить до обдарованого (другого відповідача по справі) з моменту прийняття дару.

У відповідності до п. 8 договору дарування перехід права власності на частину частки у статутному капіталі товариства оформлюється шляхом внесення змін до статуту відповідача, які підлягають державній реєстрації.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Предмет договору визначає зміст зобов'язання, яке має виникнути на підставі такого договору, і ті дії, які мають вчинити сторони виконуючи та реалізовуючи охоплені предметом договору права та обов'язки, а також ті об'єкти, що сторони за договором мають передати одна одній.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГК України умови про предмет договору повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг).

Таким чином, за змістом пункту 1 договору дарування від 18.05.2006 р. предметом дарування є частка у статутному капіталі товариства у розмірі 51 % на загальну суму 73185,00 грн. Ціна договору дарування визначена у пункті 2 –дар сторони оцінюють у 73185,00 грн., тобто за номінальною вартість.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно пункту 3 договору дарування загальна вартість частки у статутному капіталі товариства, яка належить позивачу на праві приватної власності, становить 85,03 % на загальну суму 122000,00 грн.

За наслідками укладеного між позивачем і другим відповідачем договору дарування від 18.05.2006 р. першим відповідачем 22.05.2006 р. було проведено загальні збори учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш», згідно рішення яких до складу учасників товариства було прийнято другого відповідача із часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 51 % на загальну суму 73185,00 грн. за рахунок частки, відступленої позивачем. Зазначеними загальними зборами учасників товариства було затверджено статут ТОВ «Завод Трансбудмаш»у новій редакції. За прийняття рішень з усіх питань порядку денного присутні учасники товариства голосували одностайно. При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, на загальних зборах учасників товариства були присутні учасники, яким належить 99,72 % статутного капіталу товариства, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 22.05.2006 р. прийняті першим відповідачем без порушення вимог закону та установчих документів товариства, за наявності необхідного кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень, а також тільки з питань, включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Згідно положень пункту 8.4 статуту ТОВ «Завод Трансбудмаш»у новій редакції, зареєстрованого 23.05.2006 р., учасниками товариства є 21 фізична особа, зокрема: позивач, якому належить частка у статутному капіталі товариства в розмірі 34,03 % вартістю 48 815,00 грн., і другий відповідач, якому належить частка у статутному капіталі товариства в розмірі 51,00 % вартістю 73 185,00 грн. Таким чином, сумарний розмір часток позивача і другого відповідача становить 85,03 % статутного капіталу вартістю 122 000,00 грн., що відповідає розміру і вартості частки, яка належала позивачу до укладення договору дарування від 18.05.2006 р. (пункт 3 договору дарування).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що як вбачається з матеріалів справи, позивач безпосередньо і особисто без будь-яких застережень підписував цілу низку документів: 1) договір дарування від 18.05.2006 р., як дарувальник, 2) протокол загальних зборів учасників товариства № 4 від 22.05.2006 р., як секретар зборів, 3) статут товариства у новій редакції, зареєстрований 23.05.2006 р., як уповноважена загальними зборами учасників особа.

Надаючи відповідну правову оцінку договору дарування, суд першої інстанції вірно вказував, що відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Враховуючи те, що статут товариства у новій редакції, зареєстрований 23.05.2006 р., поряд з позивачем підписано також другим відповідачем, як уповноваженою загальними зборами особою, вищезазначену поведінку другого відповідача слід кваліфікувати як акцепт щодо прийняття від позивача у дар частки саме у розмірі 51 % статутного капіталу товариства, а не у будь-якому іншому розмірі.

За таких обставин, колегія суддів, як і суд першої інстанції доходить до висновку, що предметом договору дарування від 18.05.2006 р. є частка у розмірі 51 % статутного капіталу ТОВ «Завод Трансбудмаш»на загальну суму 73185,00 грн., у зв’язку з чим твердження позивача щодо дарування позивачем на користь другого відповідача частки, яка дорівнює 51 % від частки у розмірі 85,03 % статутного капіталу товариства є такою, що не узгоджується з фактичними обставинами справи, а тому твердження позивача, що після укладення договору дарування від 18.05.2006 р. у його власності залишилась частка у розмірі 41,66 % статутного капіталу товариства не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справах та є такою, що суперечить фактичним обставинам справи.

Отже, судом першої інстанції зроблені вірні висновки, що позовна вимога позивача щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ Завод Трансбудмаш»від 22.05.2006 р. не підлягає задоволенню.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача в цій частині позову також спростовуються фактичними арифметичними розрахунками, оскільки, як встановлено вище, за змістом пункту 1 договору дарування від 18.05.2006 р. предметом дарування є частка у статутному капіталі товариства у розмірі 51 % на загальну суму 73 185,00 грн., згідно пункту 3 договору дарування загальна вартість частки у статутному капіталі товариства, яка належить позивачу на праві приватної власності, становить 85,03 % на загальну суму 122000,00 грн. Статутний фонд товариства на час відступлення позивачем свої долі складав 143 500,00 грн. (100%), відповідно 1% від цієї частки складав 1435,00 грн., а 51% - відповідно 73 185,00 грн., яка й була зазначена у договорі дарування. У разі ж відступлення позивачем 51% від своєї долі (85,03%), ця сума у грошовому виразі складала б 62 220,00 грн., а не 75 185,00 грн., яка зазначена у договорі дарування.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що у відповідності до п. 7 договору дарування від 18.05.2006 р. при передачі частки обдарованому (другому відповідачу по справі) відбувається одночасний перехід до нього всіх прав та обов’язків, що належали дарувальнику (позивачу по справі).

Таким чином, з 23.05.2006 р., тобто з моменту реєстрації статуту ТОВ «Завод Трансбудмаш»в новій редакції, другий відповідач набув всі права та обов’язки учасника товариства, якому належить частка у статутному капіталі товариства у розмірі 51 % статутного капіталу.

У відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції встановлено, що загальні збори учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш», які були призначені на 04.05.2007 р. об 11 год. 00 хв., було скликано на одноособову вимогу учасника товариства –другого відповідача ОСОБА_4, який набув право власності на частку у розмірі 51 % статутного капіталу товариства відповідно до договору дарування частини частки у статутному капіталі ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 18.05.2006 р. Отже, вимога другого відповідача, як учасника товариства, який володів 51 % статутного капіталу товариства, про скликання позачергових загальних зборів ТОВ «Завод Трансбудмаш»є обґрунтованою і відповідає чинному законодавству.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник.

Матеріали справи свідчать, що на загальних зборах учасників товариства від 04.05.2007 р. зареєструвались і були присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності 99,65 % статутного капіталу товариства, у зв’язку з чим у відповідності до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені збори є повноважними. Також, як встановлено із наявних у справі доказів, у зазначених загальних зборах приймав участь представник позивача –ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності від 04.05.2007 р. в порядку передоручення, із повним обсягом повноважень, наданих учаснику товариства чинним законодавством. Доказів відкликання чи скасування відповідного доручення позивачем не надано, а тому, суд першої інстанції вірно встановив, що вказані обставини підтверджують той факт, що позивач не був позбавлений можливості брати участь у загальних зборах товариства, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства, такі дії він може виконувати як особисто, так і через своїх представників.

Надані другим відповідачем докази свідчать, що позивач про час, місце та порядок денний таких зборів був повідомлений завчасно та належним чином (поштова квитанція від 30.03.2007 р. та повідомлення про проведення зборів –надані разом з відзивом на апеляційну скаргу). Доказом підтвердження відповідного також є і безпосередня участь представника позивача в цих зборах.

Наявні у справі матеріали свідчать, що згідно протоколу загальних зборів учасників товариства від 04.05.2007 р., на ньому приймались рішення виключно з питань порядку денного, зазначених у повідомленні про проведення загальних зборів, яке було направлено поштовими відправленнями кожному з учасників товариства (т. 1 арк.справи 51-53).

За таких обставин колегія суддів, як і суд першої інстанції, доходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 04.05.2007 р., у зв’язку з чим зазначена позовна вимога позивача також не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

У відповідності до абзацу шостого п. 10.6 статуту ТОВ «Завод Трансбудмаш»у новій редакції, зареєстрованого 23.05.2006 р., про проведення загальних зборів товариства, учасники повідомляються не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів з зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. При цьому, статутом товариства не визначено конкретний спосіб повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів учасників.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників товариства від 04.05.2007 р. (пункт 8 порядку денного) саме загальними зборами учасників товариства, як вищим органом товариства, було прийнято рішення про проведення наступних загальних зборів учасників товариства 06.06.2007 р. об 11 год. 00 хв. за адресою м. Харків, Набережна Чапаєва, 2, про що 04.05.2007 р. під час проведення загальних зборів кожен із учасників товариства безпосередньо або через свого представника були повідомлені із врученням відповідного повідомлення з порядком денним, тобто у порядку, визначеному чинним законодавством, і у спосіб, що не суперечить статуту товариства.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на загальних зборах учасників товариства від 06.06.2007 р. зареєструвались і були присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності 65,90 % статутного капіталу товариства, у зв’язку з чим зазначені збори є повноважними у відповідності до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, позивач у зазначених зборах участі не приймав, хоча і був повідомлений належним чином через свого повноважного представника ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності від 04.05.2007 р. в порядку передоручення.

Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства від 06.06.2007 р. на ньому приймались рішення виключно з питань порядку денного, зазначених у повідомленні про проведення загальних зборів, яке було вручено кожному учаснику товариства 04.05.2007 р. під час проведення загальних зборів учасників.

Згідно пунктів а, б ч. 1 ст. 11 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства зобов'язані виконувати рішення загальних зборів товариства, а також виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Згідно ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який неналежним чином виконує свої обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, у відповідності до рішення загальних зборів учасників товариства від 04.05.2007 р. (пункт 7 порядку денного) з метою збільшення статутного капіталу товариства позивач повинен був у строк до 15.05.2007 р. внести свій грошовий внесок у сумі 85075,00 грн., однак це рішення загальних зборів позивачем ні у визначений строк, ні у подальшому виконано не було. За таких обставин рішенням загальних зборів учасників товариства від 06.06.2007 р. (пункт 2 порядку денного) позивача було виключено зі складу учасників товариства, як учасника, який неналежним чином виконує свої обов’язки. За прийняття зазначеного рішення проголосували учасники, що володіють у сукупності 65,90 % загальної кількості голосів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш», що відповідає вимогам ст. 64 Закону України «Про господарські товариства».

За таких обставин суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції доходить до висновку про обґрунтованість рішення загальних зборів учасників товариства від 06.06.2007 р. про виключення позивача зі складу учасників товариства і про відсутність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Завод Трансбудмаш»від 06.06.2007 р., у зв’язку з чим зазначена позовна вимога позивача також не підлягає задоволенню.

Що ж стосується тверджень позивача щодо того, що рішення зборів про внесення грошового внеску до статутного капіталу не могло бути ним виконане за відсутності достатнього часу (позивачу надано фактично 11 діб для його виконання) та через необізнаність позивача про таке рішення та що особа, що приймала участь у зборах не мала відповідних прав для вчинення дій по внесенню грошових внесків до статутного капіталу, - такі твердження є безпідставними та не можуть бути прийняті у якості належних доказів, оскільки повноважний представник позивача приймав участь у загальних зборах товариства, де вирішувались відповідні питання, а тому повинен був довести до відома позивача відповідну інформацію, а позивач, в свою чергу, надаючи відповідні доручення певним особам, повинен був вимагати у них відповідні звіти та інформацію. Тобто, неналежні взаємовідносини позивача з його повноважними представниками не можуть впливати на правомірність прийнятих рішень. Щодо відсутності достатнього часу для виконання рішення –дані твердження взагалі не підтверджені належними доказами, позивач чи його повноважні представники не заявляли про відповідне також ані під час проведення загальних зборів, ані в подальшому.

Отже, вирішуючи спір у цій частині позову, судом першої інстанції було встановлено обґрунтованість причин виключення позивача зі складу засновників товариства, оскільки невнесення позивачем своєї частки перешкоджало  досягненню цілей товариства.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідні документи були (або повинні були бути) у позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,  

                                                   постановила:

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 р. у справі № 38/260-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді