Рішення

від 30.08.2018 по справі 380/1620/17

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.08.2018 Провадження по справі № 2/380/40/18

Справа № 380/1620/17

Рішення

Іменем України

30 серпня 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватної агрофірми Промінь про визнання недійсним договору оренди землі,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 12 від 12.03.2012 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладений між ним та ПА Промінь , визнати недійсною його державну реєстрацію Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області від 21.05.2012 року за № 322460004004037 та скасувати державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, номер запису про інше речове право 19862409, посилаючись на те, що він вказаний договір не укладав, підпис в договорі від його імені поставлений іншою особою.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позовних вимог не визнав, посилаючись на надане письмове заперечення проти позову (а.с. 36-38).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 910295 від 06.12.2010 року (а.с.6). 12.03.2012 року між ним та відповідачем ПА Промінь був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 7-8). Даний договір 21.05.2012 року зареєстрований Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області за № 322460004004037 (копія запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21.05.2012 року № 000872 - а.с. 91), а потім 28.03.2017 року державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право 19862409 (копія інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.09.2017 року - а.с.11).

Проте із висновку судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 8-4/921 від 16.07.2018 року вбачається, що підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі № 12 від 12.03.2012 року, укладеному між ОСОБА_3 та ПА Промінь щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, ймовірно з наслідуванням підпису ОСОБА_3 (а.с.146-151).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1,ч.3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ці ж самі обставини зазначені в ст.627 ЦК України, в якій зазначено, що сторони договору є вільними в укладенні договору.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. А згідно з ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірні правовідносини врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України Про оренду землі .

У ст. 13 вказаного закону надано визначення договору оренди. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Також передбачена законом і форма договору оренди землі, який укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, визначальним для договору оренди землі є форма договору, яка включає і підпис сторони договору.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, будучи власником земельної ділянки, згоди на її оренду не давав, договір оренди цієї ділянки з відповідачем не укладав, підпис в договорі оренди вчинений не ним, а іншою особою, а відтак договір оренди земельної ділянки № 12 від 12.03.2012 року між ОСОБА_3 та ПА Промінь укладений за відсутності волевиявлення орендодавця, а тому є недійсним на підставі частин 1, 3 статті 203 , частини 1 статті 215 ЦК України .

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною 3 статті 152 ЗК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані в судовому засідання докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, так як лише власнику земельної ділянки у сенсі положень частини 1 статті 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, право передачі земельної ділянки в оренду.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 203 ЦК України, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону України Про оренду землі ; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), а тому позовні вимоги про визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки також підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1920 гривень та витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24 гривень, що підтверджується відповідними квитанція (а.с.1, 139), а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 258,259,263-265,268,273,354, п.9 ч. 1 перехідних положень ЦПК України ,ст.ст. ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, ст.16 Закону України Про оренду землі , суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватної агрофірми Промінь про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 12 від 12.03.2012 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладений між ОСОБА_3 та приватною агрофірмою Промінь .

Визнати недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 12 від 12.03.2012 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладеного між ОСОБА_3 та приватною агрофірмою Промінь , проведену Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області 21.05.2012 року за № 322460004004037.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 12 від 12.03.2012 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684000:05:004:0017, площею 1,5386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладеного між ОСОБА_3 та приватною агрофірмою Промінь , проведену державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 28.03.2017 року, номер запису про інше речове право 19862409.

Стягнути з приватної агрофірми Промінь , код ЄДРПОУ: 30368189, юридична адреса: 09853, с. Клюки Тетіївського району Київської області, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, гурт., 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) гривень 24 копійки сплачених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області.

Дата складення повного рішення: 31.08.2018 року.

Суддя: Т.П.Косович