Ухвала

від 27.08.2018 по справі 382/1438/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 382/1438/17-ц

провадження № 61-42277ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргуБаришівської районної ради Київської області на рішення Яготинського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа - голова Баришівської районної ради Київської області Гуменюк Володимир Антонович, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Баришівської центральної районної лікарні на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення роботі у сумі 90 342 грн, стягнути з Баришівської районної ради Київської області на його користь грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Баришівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі в сумі 90 342 грн. Стягнуто з Баришівської районної ради Київської області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 тис. грн. У задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2018 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року скасовано в частині стягнення з Баришівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Стягнуто з Баришівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі в сумі 71 091 грн 80 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Баришівської районної ради Київської області, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 * 1 762 грн = 176 200 грн).

Ціна позову у цій справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 90 342 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто в указаній частині справа № 382/1438/17-ц є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 * 1 762 грн = 881 тис. грн).

Суд касаційної інстанції вважає, що дана справа в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн є справою незначної складності, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України та частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Баришівської районної ради Київської області на рішення Яготинського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Баришівської районної ради Київської області, Баришівської центральної районної лікарні, третя особа - голова Баришівської районної ради Київської області Гуменюк Володимир Антонович, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель