Постанова

від 26.01.2010 по справі 6/460

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.01.2010                                                                                           № 6/460

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача                  не з’явився

від відповідача        не з’явився

від третьої особи           не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ВДП"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2009

 у справі № 6/460 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "ВДП"

 до                                                   Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк"

 третя особа відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на  стороні відповідача             ОСОБА_1

 про                                                   визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 № 387 від 23.03.2009 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 провадження у справі                     № 6/460 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Повернуто з Державного бюджету України сплачені позивачем 85,00 грн. державного мита.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДП» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу  Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 6/460, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 50 Закону України «Про нотаріат», а тому має бути скасована з поверненням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з’явилась, 25.01.2010 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подала клопотання № 5/01-25 від 25.01.2010 про розгляд справи за її відсутності, а також подала відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 6/460 обґрунтованою та  такою, що повністю відповідає чинному законодавству.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, дослідивши позовні матеріали,  колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі з огляду на наступне.

                Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

                Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

Справи, що віднесені  до підвідомчості господарських судів, кваліфікується за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв.

                 За  предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов’язані зі здійсненням господарської діяльності. За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи між юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Окрему категорію справ становлять  справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, які підвідомчі господарським судам незалежно від суб’єктного складу учасників відносин.

                 Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

               Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 N 2 (із змінами) правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем – боржник.

            Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем оскаржується правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, що є спором про право, який  повинен розглядатися господарським судом у порядку позовного провадження.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 6/460 скасуванню, а справа                 № 6/460 - направленню до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 6/460 залишити задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 6/460 скасувати повністю.

Матеріали справи № 6/460 передати на розгляд Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді