Ухвала

від 10.09.2018 по справі 522/6954/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1448/18

Номер справи місцевого суду: 522/6954/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22018160000000078, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.258-3 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволене клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лікіно-Дуєво Орєхово-Зуєвського району Московської області Російської Федерації, зареєстрованого на території Російської Федерації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого на території України за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого на території України за адресою: АДРЕСА_3 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні №22018160000000078, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.258-3 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у сприянні за попередньою змовою з ОСОБА_12 діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» шляхом надання очолюваним ним підприємством ТОВ «Супер Телеком» за допомогою технологій ІР-телефонії послуг зв`язку з передачі даних для цілей передачі голосової інформації незаконних операторів зв`язку «Лугафон» (так зване ТОВ «Луганская телефонная компания») та «Лугаком» (так зване «Государственное унитарное предприятие Луганской народной республики «Луганские коммуникации»), які перебувають під контролем терористичної організації «Луганська народна республіка», що дозволяло учасникам цієї організації, які були абонентами «Лугафон» та «Лугаком», вільно користуватись телефонним зв`язком для планування та координації спільних злочинних дій по незаконній протидії та перешкоджанню силам антитерористичної операції, що також унеможливлює проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо учасників терористичної організації, дозволяє останнім переховуватись від органів досудового розслідування та уникати кримінальної відповідальності.

06.03.2018 року ОСОБА_8 затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2018 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.05.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 16.09.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2018 року строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 з під вартою продовжено до 10.07.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 року строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 з під вартою продовжено до 03.09.2018 року.

23.08.2018 року слідчий звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим прокурором, про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, мотивуючи клопотання неможливістю завершити ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу, незмінністю заявлених у кримінальному провадженні ризиків та неможливістю запобігти їм шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018 року зазначене клопотання було задоволене, а строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжений до 28.10.2018 року. Ухвала мотивована тим, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи клопотання слідчого щодо неможливості завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, незмінність заявлених раніше у кримінальному провадженні ризиків та неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На дану ухвалу підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги,

У своїй апеляційній скарзі адвокат вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Свої вимоги захисник ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що, на її думку, у кримінальному провадженні не доведені заявлені слідчим ризики та неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, що залишилось поза увагою слідчого судді. Крім того, строк тримання під вартою, визначений слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, перевищує строк досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_8 у свій апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, мотивуючи свою вимогу тим, що під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою не здійснювалась технічна фіксація судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг і просили їх задовольнити; виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що слідчийсуддя дотримався вказаних вимог Закону та Конвенції при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння та заявлених у кримінальному провадженні ризиків уже встановлювалась слідчими суддями під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку його дії.

Разом з тим, в апеляційній скарзі та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, сторона захисту стверджувала про відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, але ці твердження захисника та підозрюваного апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

При розгляді апеляційних скарг сторони захисту, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема згідно п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту апеляційному суду не наведено.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_13 оголошено про підозру, та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника та підозрюваного в частині відсутності обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає безпідставними.

На даний момент ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, за яке санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Слідчим суддею повно, всебічно та об`єктивно з`ясовані обставини та досліджені докази, необхідні для з`ясування правових підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.

Наявність заявлених у кримінальному провадженні ризиків, також підтверджується наявними в матеріалах судового провадження доказами вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, є громадянином Російської Федерації, цивільна дружина та рідні проживають на території Російської Федерації, не має постійного місця проживання, роботи та міцних соціальних зв`язків у м. Одесі, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику того що він, будучи обізнаним про притягнення його до кримінальної відповідальності та можливість призначення йому покарання, може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також у кримінальному провадженні наявний ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків, експертів та інших учасників даного кримінального провадження з метою викривлення їх показань та уникнення кримінальної відповідальності, що підтвердив у судовому засіданні прокурор.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що наявні у кримінальному провадженні ризики не зменшились.

В сукупності з зазначеним, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, та дані про особу підозрюваного, про які зазначено у клопотанні слідчого.

Обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які б слугували перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено не було.

В матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не надано апеляційному суду будь-яких доказів, які свідчать про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

У клопотанні слідчого зазначено, що завершити досудове розслідування до закінчення строку тримання ОСОБА_8 під вартою було неможливо у зв`язку з необхідністю проведення виконання вимог ст.ст.283 та 290 КПК України, ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, які містять 65 томів, складення обвинувального акту та направлення його до суду, та для забезпечення досягнення цілей кримінального провадження подальше тримання під вартою підозрюваного є цілком виправданим, що вірно було взято до уваги слідчим суддею.

На підставі аналізу викладених обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що слідчим та прокурором надано достатню кількість доказів для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти доведеним у кримінальному провадженні ризикам, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу з об`єктивних причин неможливо, у зв`язку з чим строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою підлягає продовженню.

Крім того, апеляційний суд вважає, що продовження строку запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в даній справі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред`явленої у відповідності до вимог Глави 22 КПК України підозри ОСОБА_8 на даній стадії досудового розслідування, необхідність завершення досудового розслідування та виконання вимог ст.290 КПК України, а також існування ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, - виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , що дає можливість апеляційному суду дійти висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді та про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Таким чином, апеляційним судом встановлено,що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, існуючі ризики.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо невірного визначення слідчим суддею строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 , який перевищує строк досудового розслідування, апеляційний суд визнає необґрунтованим з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченомупараграфом 4 глави 24цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 16.09.2018 року.

При цьому досудове розслідування було завершено 17.08.2018 року та стороні захисту надано час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які складають 65 томів.

Таким чином, строк досудового розслідування призупинений з моменту завершення досудового розслідування та складає майже один місяць, а строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається до цього строку.

Таким чином, слідчий суддя вірно визначив строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .

Обставин, які є перешкодою для продовження строку тримання під вартою, як слідчим суддею районного суду, так і колегією суддів апеляційного суду встановлено не було. При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасуванняухвали суду, не встановлено.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Приморськогорайонного судум.Одеси від30.08.2018року,якою задоволенеклопотання старшогослідчого вОВС СВУСБУ вОдеській області ОСОБА_10 ,погоджене прокуроромвідділу прокуратуриОдеської області ОСОБА_11 ,про продовженнястроку триманняпід вартоющодо ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22018160000000078, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.258-3 КК України- залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4