Ухвала

від 10.08.2018 по справі 804/3637/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 серпня 2018 року Справа № 804/3637/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

за участі секретаря судового засідання Усенко Д.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про відвід судді Горбалінського В.В. у справі за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного підприємства Новоолександрівський цегельний завод про зупинення виробництва, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного підприємства Новоолександрівський цегельний завод про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється рекультивація порушених земель при видобуванні корисних копалин (глини) без оцінки впливу на довкілля за робочим проектом Рекультивации земель, нарушенных карьером ОАО НКЗ при разработке Сурско-Покровского месторождения суглинков (Восточный участок) ПрАТ Новоолександрівський цегельний завод (ЄДРПОУ 00290280), юридична та фактична адреса: вул. Малинова, 35, с. Новоолександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52070 до повного усунення порушення, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Провадження у справі було відкрито 23.05.2018 року за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 26.07.18 року підготовче провадження було продовжено на 1 місяць.

10.08.2018 року в судовому засіданні представником позивача заявлено відвід судді Горбалінському В.В.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивачем було заявлено клопотання про виклик в судове засідання свідка, проте в задоволенні цього клопотання було відмовлено. Ця обставина викликала сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у зв'язку з неможливістю позивача надати відповідні докази.

За результатами розгляду вказаної заяви суд дійшов висновку, що позивачем подано завідомо безпідставну заяву про відвід, яка спрямована на безпідставне затягування розгляду справи, оскільки суду не було надано жодних доказів, що свідчать про упередженість та необ'єктивність судді, а сама заява була готова ще до прийняття судом рішення про задоволення або відмову в задоволенні клопотання про виклик свідка. Про вказану обставину свідчить наявність підготовленого на папері, надрукованого на бланку Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та заздалегідь підписаного тексту заяви про відвід, який було подано суду негайно після відмови в задоволенні клопотання про виклик свідка.

Стаття 45 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших аналогічних дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами. суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області допущено зловживання своїми процесуальними правами. а тому є підстави на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1841 гривень (з 01.07.2018 року - 30.11.2018 року).

Розмір вказаного штрафу судом застосовано враховуючи, що вказаний випадок є першим у цій справі.

Керуючись статтями 45, 144, 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 552,30 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська 18/5, м. Київ, Київська обл., 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Боржник: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899, вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010).

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України Про виконавче провадження до 11.11.2018 року.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_3