Ухвала

від 20.09.2018 по справі 922/3562/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" вересня 2018 р. Справа № 922/3562/16

вх. № 3562/16

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Чернова В.О.

за участю сторін:

ліквідатор - не з'явився,

інші учасники процесу не з'явились.

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків

до ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 06.12. 2017 року ТОВ Торговий дім Шеф було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1

Ухвалою суду від 22.08.17 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ Торговий дім Шеф та припинено провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 р. ухвалу господарського суду від 14.12.17 р. скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.

На підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу призначено для подальшого розгляду судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 27.07.2018 р. призначено звіт ліквідатора до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши ліквідатора надати суду звіт ліквідатора з урахуванням висновків, викладених в постанові апеляційної інстанції.

31.08.2018 до суду від ТОВ "Провід Групп" надійшла заява, в якій кредитор повідомив про те, що під час проведення внутрішньої інвентаризації на підприємстві було встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між ТОВ Провід Групп та ТОВ Торговий дім Шеф розірвано й усі права та обов'язки за договором припинені. Отже, заявник вважає, що кредиторські вимоги на суму 539000,00 грн. в провадженні у справі про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф були заявлені помилково, оскільки договір про відступлення права вимоги втратив чинність шляхом розірвання, так як новий позичальник (боржник) не здійснив оплату договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015р. у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015р.та листі - повідомленні від 22.12.2015р. , а саме до 21.12.2015р.

Крім того, 31.08.2018 представником ліквідатора ОСОБА_2 було надано до суду пояснення, в яких зазначалося про наявність листа від кредитора ТОВ Провід Групп про те, що ТОВ Торговий дім Шеф не несе жодних зобов'язань перед ТОВ Провід Групп внаслідок розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015р.

Також, представник ліквідатора письмово (лист від 31.08.2008р.) повідомив суд про те, що згідно з останньою поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі, ТОВ Торговий дім Шеф отримало прибуток в розмірі 10000,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникли зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1800,00 грн. Однак, у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн, проте сума прибутку не зазначалася. Отже, активи підприємства складали 10000,00 грн, а зобов'язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. На думку представника ліквідатора ці обставини свідчать про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, як на момент звернення із заявою про відкриття ліквідаційної процедури, так і на момент подачі проміжного ліквідаційного балансу, тобто, не відображали реального стану речей по справі, та ліквідатору не були відомі взагалі на момент порушення справи про банкрутство.

Також 11.04.18 р. до господарського суду від ТОВ Провід Групп надійшло клопотання про проведення почеркознавчої експертизи судової справи №922/3562/16, перед якою поставити питання:

- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ Торговий дім Шеф ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної довіреності на представництво інтересів ліквідатора у судових та інших органах влади тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ Торговий дім Шеф ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної заяви, що вдображає волю ОСОБА_3 у добровільному здійсненні обов'язків ліквідатора, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ Торговий дім Шеф ОСОБА_1 у картках із зразками підпису та відбитку печатки тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ Торговий дім Шеф ОСОБА_1 у ліквідаційному балансі та інвентаризаційних документах підприємства?

Проведення даної експертизи кредитор просить суд доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4.

Ліквідатор в судове засідання 20.09.2018 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК в редакції після 03.10.2017р. неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, надані ліквідатором суду додаткові документи, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф та відмову у задоволення клопотання ТОВ Провід Групп про призначення почеркознавчої експертизи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., яка застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ ТОВ Торговий дім Шеф в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підтвердження обставин, викладених в заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф , було надано низку документів, складання яких є обов'язковим відповідно до норм чинного законодавства, в тому числі акти інвентаризації та інвентаризаційні описи, відповідно яких основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти у боржника були відсутні, дебіторська заборгованість боржника склала 500000,00 грн. Було встановлено, що в межах строків, встановлених для прийняття кредиторських вимог, до ліквідатора надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. Крім того, ліквідатором було виявлено заборгованість підприємства перед Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн.

Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 31.12.2016р., затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 10.11.2016р., та даних бухгалтерського обліку, наданих до господарського суду, загальна кредиторська заборгованість боржника склала 540800,00 грн, а дебіторська заборгованість склала 500000,00 грн.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та наявних у справі доказів судом було винесено ухвалу про порушення провадження про банкрутство.

Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2017 ТОВ Торговий дім Шеф визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1, яку зобов'язано в строк до 06.12.2017р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

В подальшому на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2017р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ Торговий дім Шеф в наступному складі: Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області в сумі 3970 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів боржника; ТОВ "Провід Групп" в сумі 539000,00 грн. - 6 черга погашення.

Як вбачається з наданого реєстру вимог кредиторів боржника, ліквідатором вимоги ТОВ "Провід Групп" в розмірі 539000,00 грн., що були заявлені поза межами встановленого строку для їх подання, включено до шостої черги реєстру.

Проте, з поданих до суду директором ТОВ "Провід Групп" та представником ліквідатора 30.08.2018р. документів вбачається, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015р. був розірваним ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф , оскільки боржник не здійснив оплату за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме: до 21.12.2015 р., а тому у банкрута наразі відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" на суму 500000,00 грн.

Судом було досліджено надані документи та встановлено, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 15.10.2015р.(том.1), укладеного між ТОВ "Провід Групп" (первісний позикодавець) та ТОВ Торговий дім Шеф (новий позикодавець) первісний позикодавець відступає, а новий позикодавець набуває право вимоги, належне первісному позикодавцеві відповідно до п.п. 1,2,4 договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2016вп/13 від 30.06.2014, укладеного між первісним позикодавцем та ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", код 37567342, що створене та існує відповідно до законодавства України і має таке місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38.

Згідно з п. 2.1 договору про відступлення права вимоги, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами на суму 500000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору новий позикодавець сплачує первісному позикодавцеві сплату за набуття права вимоги в розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі.

Згідно з п. 3.2 договору, строк оплати новим позикодавцем грошових коштів у розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі на банківський рахунок первісного позикодавця складає 30 банківських днів із дня підписання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015р.

ТОВ "Провід Групп" направляло на адресу ТОВ Торговий дім Шеф претензію, у зв'язку з невиконанням новим позичальником своїх зобов'язань по оплаті договору відступлення права вимоги від 15.10.2015.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2015р. ТОВ "Провід Групп" направило на адресу ТОВ Торговий дім Шеф претензію, згідно з якою у разі несплати новим позикодавцем суми у розмірі 490000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015р. у строк до 21.12.2015р., укладений договір вважатиметься розірваним.

Оскільки ТОВ Торговий дім Шеф грошові кошти у встановлений ТОВ "Провід Групп" строк не сплатило, 22.12.2015р. останній направив на адресу боржника лист-повідомлення, в якому зазначив, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015р., укладений між підприємствами, є розірваним та усі права й обов'язки за цим договором вважаються припиненими.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 6.1 договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 встановлено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Порядок заміни кредитора регулюється ст.ст. 512-519 ЦК України.

Враховуючи, що умовами договору відступлення права вимоги від 15.10.2015 передбачена оплата за відступлення, суд дійшов висновку що на ці правовідносини розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, передбачені ч. 3 ст. 656 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи фактичну відмову ТОВ Торговий дім Шеф сплатити на користь ТОВ "Провід Групп" 490000,00 грн. за відступлене право вимоги, ТОВ "Провід Групп" розірвало договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015р, про що було повідомлено боржника відповідним листом. В зв'язку з чим, висновок про відсутність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та дебіторської заборгованості перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" у розмірі 500000,00 грн. , на думку суду , є обґрунтованим.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що згідно з останньою податковою декларацією ТОВ Торговий дім Шеф з податку на прибуток за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство головою ліквідаційною комісією ТОВ Торговий дім Шеф , задекларовано активів у боржника у вигляді прибутку на суму 10000,00 грн. Проте, як встановлено судом, ліквідатором у проміжному ліквідаційному балансі ТОВ Торговий дім Шеф були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн., прибуток на суму 10000,00 грн. ліквідатором у проміжному ліквідаційному балансі боржника відображений не був.

Оскільки провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013р., обов'язковою передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Суд звертає увагу на те, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань, перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Проте, судом встановлено, що ліквідатором боржника в ході досудової ліквідації було неналежним чином проведено інвентаризацію майна ТОВ Торговий дім Шеф , оскільки не було вчинено достатніх дій для виявлення сум кредиторської та дебіторської заборгованості боржника (зокрема, не перевірено за первинними документами наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторської заборгованості ТОВ "Компані Аміна-ЛТД"), наслідком чого стало звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Разом з тим, на час розгляду звіту ліквідатора судом встановлено, що ліквідатором боржника в проміжному ліквідаційному балансі було відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, яка, з огляду на подані до суду 30.08.2018 письмові докази, припинила своє існування, ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф .

Крім того, ліквідатором в проміжному ліквідаційному балансі не було відображено актив ТОВ Торговий дім Шеф прибуток підприємства згідно з податковою декларацією за 2016р. у розмірі 10000,00 грн, що в свою чергу вплинуло на викривлення показників проміжного ліквідаційного балансу в частині активу та пасиву ТОВ Торговий дім Шеф .

Отже, актив боржника станом на дату складання ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу був більший ніж пасив (зобов'язання ТОВ Торговий дім Шеф ). Таким чином, у ліквідатора (голові ліквідаційної комісії) на час винесення ухвали суду в підготовчому засіданні у справи про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф були відсутні підстави для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На думку суду, виявлені порушення, виключають можливість продовження ліквідаційної процедури та її завершення у встановленому Законом про банкрутство порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» , (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскільки судом встановлено, що ліквідатором не вчинено достатніх дій з дотримання порядку досудової ліквідації юридичної особи в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України, під час розгляду справи судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, натомість встановлено здатність боржника задовольнити вимоги кредиторів, а саме: виявлено, що вартості майна боржника, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію, було достатньо для задоволення вимог кредиторів (отриманий прибуток (актив) склав 10000,00 грн., а заборгованість перед кредиторами складала лише 1800,00 грн.), суд вважає, що дана справа не може розглядатися далі та провадження по ній підлягає закриттю на підставі п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі суд, у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України, враховує висновки щодо застосування норм права, які, зокрема, викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 920/1463/15, в якій зазначається про те, що в разі передчасності порушення провадження у справі про банкрутство без з'ясування дотримання заявником всіх передбачених дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання банкрутом, провадження у справі про банкрутство має бути закрите на підставі пункту 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.

Щодо клопотання кредитора ТОВ Провід Групп про призначення почеркознавчої експертизи, суд вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.

Як встановлено судом, до 26.12.2012 р. почеркознавчі дослідження за копіями документів регламентувалися відповідними документами суб'єктів судово-експертної діяльності України, зокрема, трьома нормативно-методичними документами Міністерства юстиції України, а саме: 1) Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз (затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145), де п. 3.5 було визначено наступне: «У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про її призначення.» . 2) Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145), де було визначено наступне: « 1. … У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання: Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження? Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений? …» . 3) Методичними рекомендаціями з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів (внесено до Реєстру методик проведення судових експертиз у 2009 році за № 0.1.16), якими визначено наступне. 3.1. « 1.1. Предмет комплексної судової почеркознавчої і судово- технічної експертизи документів - фактичні дані і обставини справи, встановлювані на базі інтеграції спеціальних знань в галузях почеркознавства та технічного дослідження документів про виконавця (виконання) певних записів (підписів), можна диференціювати за чотирма групами: 1.1.1. Про виконавця певних записів (підписів) по копіях документів, виготовлених за допомогою копіювальних апаратів електрофотографічного і струминного способу утворення зображень (далі - копії)... 1.2. Об'єкти комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів: копії документів; документи, записи (підписи) в яких виконані із застосуванням попередньої технічної підготовки; утворені за допомогою факсиміле-кліше; рукописні записи; вільні, умовно-вільні і експериментальні зразки почерку для порівняльного дослідження й ін. 1.3. Завдання комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів можна диференціювати відповідно до її предмету на 4 групи: 1.3.1. Встановлення виконавців записів (підписів) по копіях документів… 1.6.1. У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути надані експертові, можливе проведення експертизи за копіями документів. У таких випадках почеркознавчі дослідження повинні проводитися тільки після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питань про відсутність (наявність) монтажу… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії змонтованого документа, не вирішується… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту відсутності монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії документа, розв'язується експертом-почеркознавцем… При неможливості встановлення експертом у галузі технічного дослідження документів факту монтажу, повинні проводитися дослідження зображення запису (підпису) експертом-почеркознавцем з метою встановлення виконавця підпису…» .

Аналізом положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та змісту останнього речення п. 1.6.1. Методичних рекомендацій з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів встановлені певні протиріччя: першим документом було визначено, що тільки у разі встановлення відсутності факту монтажу в копії наданого на дослідження документа можливо проведення почеркознавчих досліджень; другим документом визначено, що при неможливості встановлення факту монтажу в копії документа повинні проводитися почеркознавчі дослідження зображення запису (підпису) з метою встановлення виконавця.

З 26.12.2012 р. було внесено зміни до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, який став нести наступний зміст: «Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта)» .

Такий методичний підхід до проведення почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів був визначений одночасно із змінами до вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз внесеними змінами до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до переліку об'єктів, що підлягають дослідженню при проведенні зазначених експертиз, а саме: - у підрозділі 1.1 розділу 1 «Почеркознавча експертиза» для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; - у підпункті 3.2.1 підрозділу 3.2 розділу 3 «Технічна експертиза документів» для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; - у підпункті 3.3.5 підрозділу 3.3 розділу 3 «Технічна експертиза документів» для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Крім того, станом на дату проведення судового засідання п. 3.5 зазначеної вище Інструкції про призначення та проведення судових експертиз має наступну редакцію:

"3.5. Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта)." (пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 р. N 1350/5).

Таким чином, на сьогоднішній день фактично копії документів виведені з переліку основних об'єктів дослідження почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів.

Відповідно до п. 3.13 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять (затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97), визначено поняття оригіналу документа як примірника документа, що першим набуває юридичної сили. Таким чином, з огляду на вище викладене можна визначити поняття оригіналу документа у наступній редакції: Оригінал документа - офіційний документ, що першим набуває юридичної сили, складений відповідно до визначених нормативно вимог на певному матеріальному носії, виданий вперше, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні cпричинити наслідки правового характеру, та може бути використана як документ - доказ у правозастосовній діяльності. Такий документ складається, видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Тобто, іншими словами це справжній документ, виданий вперше. Оригіналів документа може бути декілька.

Відповідно до п. 3.14 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, дублікат оригіналу - це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу документа, що має таку саму юридичну силу. При цьому, у правому верхньому куті лицьової сторони першого аркушу дублікату документа повинна наноситися відмітка «Дублікат» .

Визначення копії документа зазначено у п. 3.10 ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, а саме: «копія документа - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках деяких його зовнішніх ознак» . Пунктами 3.15 та 3.16 цього ж стандарту визначено і види копій, відповідно: незасвідчена копія - копія документа, в якій немає реквізитів, що надають їй юридичної сили; засвідчена копія - копія документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. Копії документів у почеркознавчій експертизі та технічній експертизі документів отримали назву технічних зображень документів.

Тобто, копія документа повинна повністю відповідати оригіналу та мати, якнайменше, відмітку «Копія» , засвідчувальні написи, скріплені відбитком печатки.

Таким чином, об'єктами почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів апріорі можуть бути наступні документи: оригінал документа; дублікат оригіналу документа; засвідчена копія; незасвідчена копія, але, враховуючи викладені вище нормативно-методичні вимоги до об'єктів зазначених експертиз, на сьогоднішній день дослідженню підлягають лише оригінал документа та дублікат оригіналу документа.

При цьому слід мати на увазі, що статус документа (оригінал, дублікат, копія) визначається не експертом, а органом, що призначив експертизу в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Проте, кредитором не надано суду належний матеріал та не зазначено, що саме може бути використано в якості матеріалу із справи про банкрутство ТОВ "Сенторі", що може бути досліджений на підставі судової експертизи.

Керуючись п. 12 ч. 1 ст. 83, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 86, 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 922/3562/16 про банкрутство ТОВ Торговий дім Шеф .

2. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту, власнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення наслідком подання заяви до Харківського апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписаний 21.09.2018 року.

Суддя Міньковський С.В.