Ухвала

від 26.04.2019 по справі 922/3562/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" квітня 2019 р.Справа № 922/3562/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши справу

за заявою ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків до ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшло клопотання від директора ТОВ "Торговий дім "Шеф" ОСОБА_2, в якому остання просить суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки господарським судом закрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф".

Розглянувши матеріали справи, клопотання заявника, суд вважає, що клопотання директора ТОВ "Торговий дім "Шеф" не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.

Як встановлено господарським судом, ухвалою господарського суду від 03.10.2018 р. по справі №922/3562/16 судом досліджено в повному обсязі клопотання ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" ОСОБА_3 про повернення судового збору, в зв'язку з закриттям справи та відмовлено у його задоволенні.

Ухвала господарського суду від 03.10.18 р. не оскаржувалась та набрала законної сили 03 жовтня 2018 р.

Зазначена вище ухвала суду в своєї підставі є судовим рішенням. Набрання рішення суду законної сили означає, що воно набуває властивостей: обов'язковості, винятковості, виконуваності і преюдиціальності. Це означає, що рішення (ухвала) суду повинно виконуватися всіма сторонами та учасниками провадження, неприпустимо оспорювання фактів та правовідносин, установлених в рішенні (ухвалі) суду, що набрало законної сили в порушення відповідного порядку визначеного в ГПК України та положеннями Закону про банкрутство.

Отже, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так як їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_3 України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.

Євпропейський суд з прав людини в своєму Рішенні у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року, зауважує, що стаття 4 Протоколу №7 Конвенції передбачає надання дозволу державі виправляти судові помилки. Однак Суд повторює, що концепція правової певності, яка характерна для Конвенції, передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення. Цей принцип полягає в тому, що жодна із сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою нового розгляду та нового рішення у справі.

Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі Брумареску проти Румунії ). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Згідно ст. 4 юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Суд зазначає, що звернення до суду ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" ОСОБА_3 (вх. № 28012 від 26.09.18 р.) і вподальшому директора ТОВ "Торговий дім "Шеф" ОСОБА_2 (вх. №10306 від 24.04.19 р.) з аналогічним клопотанням про повернення судового збору не може сприйматись судом як звернення від різних осіб. Оскільки, стороною у даній справі є саме юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шеф".

Таким чином, враховуючи, що до суду раніше вже зверталось ТОВ "Торговий дім "Шеф" (в особі ліквідатора) з клопотанням про повернення судового збору, і зараз звертається ТОВ "Торговий дім "Шеф" (в особі директора) з ідентичним клопотанням про повернення судового збору з тими ж підставами, які вже досліджувались судом, враховуючи принцип res judicata (остаточності рішень), суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставини, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 11, 13, 75, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання директора ТОВ "Торговий дім "Шеф" про повернення судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя ОСОБА_1