Ухвала

від 03.10.2018 по справі 922/3562/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" жовтня 2018 р.Справа № 922/3562/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши справу

за заявою ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків до ТОВ "Торговий дім "Шеф", м. Харків про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшло клопотання від ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" ОСОБА_2, в якому ліквідатор просить суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки господарським судом закрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф".

Розглянувши матеріали справи, клопотання ліквідатора, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог ліквідатора, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання ліквідатора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.

Згідно ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.17 р.), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанції.

Як свідчать матеріали справи №922/3562/16 господарським судом:

- ухвалою від 26.10.16 р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф" (ст. 12 Закону про банкрутство);

- ухвалою від 22.11.2016 р. судом порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст. 16, 95 Закону про банкрутство;

- постановою від 06.12.16 р. судом визнано ТОВ "Торговий дім "Шеф" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора (ст.ст. 37-48, 95 Закону про банкрутство);

- ухвалами від 28.02.17 р. судом розглянуто вимоги кредитора по суті та скаргу на дії ліквідатора

- ухвалою від 30.03.17 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (ч. 3 ст. 95, ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство);

- ухвалою від 22.08.2017 р. судом за результатом розгляду звіту ліквідатора затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та припинено провадження по справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 р. ухвалу господарського суду від 22.08.17 р. скасовано та справу направлено на новий розгляд.

- ухвалою господарського суду від 20.09.2018 р. закрито провадження по справі.

За змістом приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вирішуючи питання про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, порушення провадження у справі про банкрутство, застосування судом судової процедури банкрутства та затвердження за наслідком проведення процедури ліквідації ліквідаційного балансу, суддя має дати оцінку наведеним у заяві про порушення справи про банкрутство, доданим до неї документам та звіті ліквідатора, доводам.

Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься в пунктах частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", і потребують оцінки обґрунтованості наведених у заяві доводів.

Водночас за загальним змістом частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів. Зокрема скасування ухвали про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом, тощо.

Таким чином, вимоги пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути застосовані у разі закриття провадження після виконання судом першої інстанції всіх дій з проведення судового процесу у справі про банкрутство боржника.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 16.06.15 р. (справа №21-619а14), від 29.03.2016 р. (справа №К/800/48319/14).

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_2 України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд наголошує, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою.

З вищенаведеного слідує, що сума судового збору 13780,00 грн, що сплачено боржником ТОВ "Торговий дім "Шеф" є власністю боржника - юридичної особи.

Разом з тим, суд вважає, що будь-яке втручання суду у захищене право власності не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

На думку суду, у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф", судом було забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної юридичної особи, а саме: прийняття заяви про порушення справи про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013р., яка була оплачена боржником ТОВ "Торговий дім "Шеф" судовим збором у розмірі відповідно до приписів Закону України Про судовий збір , при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Зокрема, як свідчать матеріали справи: Ухвалою суду від 26.10.16 р. господарським судом прийнято заяву ТОВ "Торговий дім "Шеф" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф" (ст. 12 Закону про банкрутство);

- ухвалою від 22.11.2016 р. судом порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст. 16, 95 Закону про банкрутство;

- постановою від 06.12.16 р. судом визнано ТОВ "Торговий дім "Шеф" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора (ст.ст. 37-48, 95 Закону про банкрутство);

Проте, 31.08.2018 представником ліквідатора ОСОБА_3 було надано до господарського суду пояснення, в яких зазначалося про наявність листа від кредитора ТОВ Провід Групп про те, що ТОВ Торговий дім Шеф не несе жодних зобов'язань перед ТОВ Провід Групп внаслідок розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015р.

Також, представник ліквідатора письмово (лист від 31.08.2008р.) повідомив суд про те, що згідно з останньою поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі, ТОВ Торговий дім Шеф отримало прибуток в розмірі 10000,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникли зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1800,00 грн. Однак, у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн, проте сума прибутку не зазначалася. Отже, активи підприємства складали 10000,00 грн, а зобов'язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. На думку представника ліквідатора ці обставини свідчать про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, як на момент звернення із заявою про відкриття ліквідаційної процедури у порядку ст. 95 Закону про банкрутство, так і на момент подачі проміжного ліквідаційного балансу, тобто, не відображали реального стану речей по справі, та ліквідатору не були відомі взагалі на момент порушення справи про банкрутство.

В зв'язку з встановленими обставинами господарським судом після аналізу наданих суду документів та матеріалів справи вцілому, зроблено висновок про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Шеф" в порядку ст. 83 Закону про банкрутство. Тим самим, в черговий раз суд забезпечив "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної юридичної особи. В даному випадку прав ТОВ "ТД "Шеф".

Європейський суд з прав людини сформулював у своїй практиці низку розуміння принципів справедливості судового процесу. Сторони процесу повинні мати можливість обґрунтувати свою справу з необхідною ефективністю ("Н.v. Belgium" від 30.11.1987). Зазначене створює право сторони на справедливий судовий розгляд.

Разом з тим, розгляд проблем неплатоспроможності та банкрутства через призму засад верховенства права показує, що боржник як суб'єкт права має право на відновлення своєї платоспроможності, а суд має забезпечити можливість боржнику реалізувати його права. (постанова Верховного Суду від 21.08.18 р. у справі №01/1494). Що і було здійснено (забезпечено) судом першої інстанції при розгляді справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Шеф".

Отже, суд доходить висновку, що за змістом частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається лише у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів. Проте, в даній справі, судом було досліджено надані сторонами докази, надану відповідну оцінку всім обставинам справи та здійснено розгляд справи по суті.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 1, 7, 12, 16, 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 5, 11, 13, 14, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" про повернення судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя ОСОБА_1