Постанова

від 10.12.2019 по справі 922/3562/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3562/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з`явились; про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 21.10.2019

у справі № 922/3562/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/3562/16 у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" про повернення судового збору відмовлено.

2. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Торговий дім "Шеф" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у даній справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16 відмовлено ТОВ "Торговий дім "Шеф" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі №922/3562/16.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

4. 07.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3562/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.11.2019.

6. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 29.11.2019 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16.

7. 27.11.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф" надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено оригінал документу (квитанції № 0.0.1534949519.1 від 25.11.2019), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16.

8. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 у даній справі, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 922/3562/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019; призначено розгляд касаційної скарги

на 10 грудня 2019 року о 09:45.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційного суду, ТОВ "Торговий дім "Шеф" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі 922/3562/16 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

10. Доводи касаційної скарги ТОВ "Торговий дім "Шеф" полягають у наступному.

10.1. Судом апеляційної інстанції не враховано приписи п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, яким передбачено, що учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення оскаржуваної ухвали, а не з дати її опублікування у відповідному реєстрі судових рішень, водночас скаржник не отримував ухвалу від 03.10.2018 та дізнався про неї з ЄДРСР лише 30.08.2019.

10.2. У низці рішень ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

10.3. Згідно п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", достатньою умовою для повернення судового збору є факт закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанції. Крім того, скаржник наводить рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії", "Скорик проти України", "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992, "Созонов та інші проти України" від 08.11.2018.

10.4. Судами попередніх інстанцій не було вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення ТОВ "Торговий дім "Шеф" про судове рішення, яке останнє оскаржувало в суді апеляційної інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

16. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

17. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

18. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

19. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

20. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року.

21. Водночас, у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

22. У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

23. Таким чином, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження.

24. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

25. Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім "Шеф" на ухвалу від 03.10.2018 подана 02.09.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку ТОВ "Торговий дім "Шеф" зазначило, що товариство не отримувало оскаржуваної ухвали від 03.10.2018, а про її існування дізналося випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2019, у зв`язку з чим вважає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.

26. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Шеф" на ухвалу від 03.10.2018 було залишено без руху, встановлено ТОВ "Торговий дім "Шеф" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (сплатити 1921,00 грн.) та надіслання апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.

27. Копія даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу ТОВ "Торговий дім "Шеф", зазначену в апеляційній скарзі, а саме: 61093, м. Харків, вул. Підлісна, 34, проте копія вказаної ухвали була повернута до суду з відміткою "Укрпошта": "адресат відсутній".

28. Крім того, апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Шеф" 24.04.2019 повторно зверталося до суду першої інстанції з аналогічним клопотанням про повернення судового збору, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2019 та яка містить посилання на ухвалу господарського суду від 03.10.2018. Вказана ухвала господарського суду від 26.04.2019 також була направлена за місцезнаходженням заявника та повернулася до суду 13.05.2019 без вручення адресату. Проте заявник не опікувався долею і вказаного клопотання, та лише у вересні 2019 року звернувся з цією апеляційною скаргою, зазначивши, що лише 30.08.2019 з ЄДРСР йому стало відомо, що ухвалою від 03.10.2018 у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Шеф" про повернення судового збору було відмовлено.

29. Судом апеляційної інстанції 25.09.2019 було направлено копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.09.2019 на адресу зазначену ТОВ "Торговий дім "Шеф" у клопотанні про повернення судового збору від 24.04.2019, а саме: 61001, м. Харків, проспект Московський, 131, яку отримано представником за довіреністю 03.10.2019.

30. 15.10.2019 від ТОВ "Торговий дім "Шеф" надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому зазначено, що товариство не отримувало ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 засобами поштового зв`язку, а дізналося про вказану ухвалу з Єдиного реєстру судових рішень. До клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги додано: квитанцію від 03.10.2019 про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі, а також клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 (вх.№9762).

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (вх. від 15.10.2019) ТОВ "Торговий дім "Шеф" вказувало, що заява ліквідатора про повернення судового збору була розглянута судом без виклику учасників справи, тому підприємство не знало про розгляд відповідного клопотання; ТОВ "Торговий дім "Шеф" не отримувало оскаржуваної ухвали від 03.10.2018, а про її існування стало відомо випадково саме з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2019. На думку заявника апеляційної скарги, посилання суду на приписи ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" суперечить п. 2. ч. 2 ст. 256 ГПК України, яка чітко вказує на те, що учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення оскаржуваної ухвали, а не з дати її публікування у відповідному реєстрі судових рішень. Крім того, ТОВ "Торговий дім "Шеф" зазначає, що оскільки недотримання строків апеляційного скарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на апеляційне оскарження копію повного тексту ухвали суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

32. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що копія ухвали господарського суду від 03.10.2018 (вих.№ 025725) була направлена на адресу ТОВ "Торговий дім "Шеф": 61107, м. Харків, вул. Підлісна, 34, за трек номером 6102226067867, проте, вказане поштове відправлення було повернуто на адресу суду з довідкою "Укрпошта": "ор-ция выбыла".

33. Водночас, з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана адреса зазначена як місцезнаходження товариства. Також вказана адреса була зазначена ліквідатором Махницьким Р.О. у клопотанні про повернення судового збору від 26.09.2018. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було направлено копію ухвали господарського суду від 03.10.2018 за вірною адресою, що спростовує доводи касаційної скарги, зазначені в пункті 10.4. цієї постанови.

34. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 03.10.2018 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.10.2018, водночас, заявник, подавши клопотання про повернення судового збору, з вересня 2018 року жодного разу не скористався правом на ознайомлення із матеріалами справи.

35. Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

36. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

37. Суд зазначає, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав оскаржувану постанову за належними адресами, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони, яка не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, однак, наданими їй процесуальними правами не скористалася.

38. Отже доводи касаційної скарги, зазначені в пункті 10.1. постанови є безпідставними та необґрунтованими. Окрім того, колегія суддів касаційного суду не погоджується з доводами скаржника, які полягають в тому, що йому стало відомо про ухвалу від 03.10.2018 - 30.08.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки після повторного звернення скаржника до суду із заявою про повернення судового збору, суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.04.2019 відмовив в її задоволенні з посиланням на ухвалу від 03.10.2018 .

39. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що апеляційним судом правильно застосовано положення пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, які надають суду право відмовити скаржнику у відкритті апеляційного провадження, внаслідок встановлення судом обставин пропуску строку на апеляційне оскарження, встановлення наявності суб`єктивних обставин в діях (бездіяльності) особи, якою порушено строки на апеляційне оскарження.

40. Відтак, підстав для зміни чи скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16 не вбачається.

41. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

42. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

43. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Шеф" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 922/3562/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко