Ухвала

від 26.09.2018 по справі 30/5005/6894/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.09.2018 м.Дніпро Справа № 30/5005/6894/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі судді Березкіної О.В.

розглянувши заяву приватного акціонерного товариства Сумський хлібокомбінат про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого суддді -Коваль Л.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М. та Пархоменко Н.В.

у справі № 30/5005/6894/2011

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Відкритого акціонерного товариства "Сумський хлібокомбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2011 у справі № 30/5005/6894/2011

за позовом

позивача-1: ОСОБА_3

позивача-2: ОСОБА_4

до Відкритого акціонерного товариства "Сумський хлібокомбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень загальних зборів від 17.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 24.09.2018 представник відповідача - відкритого акціонерного товариства Сумський хлібокомбінат заявив відвід колегії суддів, подавши відповідну письмову заяву.

Заява мотивована відмовою судом у судовому засіданні у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи.

За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Розглянувши подану представником відповідача заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву (ухвала суду від 24.09.2018), а вирішення питання про відвід передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.09.2018р. вирішення клопотання про відвід передано судді Березкіній О.В.

Розглянувши доводи заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого суддді -Коваль Л.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М. та Пархоменко Н.В. від розгляду справи № 30/5005/6894/2011, суд доходить висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (ст.36 Господарського процесуального кодексу України).

Як на підставу відводу колегії суддів у складі головуючого судді - Коваль Л.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М. та Пархоменко Н.В. від розгляду цієї справи заявник вказує, зокрема, на відмову судом у судовому засіданні у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 8 ст. 39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З аналізу доводів заявника та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу судді, якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, суть заявленого відводу зводиться до того, що колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для отримання додаткових доказів по справі та підготовки до справи.

Чинне процесуальне законодавство чітко та послідовно регламентує дії учасників справи, що обумовлено необхідністю дотримання розумних строків розгляду судової справи та реалізації принципу процесуальної економії. У зв'язку з цим, ст. 165 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлює правила поведінки для відповідача та зобов'язує останнього з метою дотримання розумних строків розгляду судової справи та реалізації принципу процесуальної економії усі свої заперечення проти обставин щодо сутності правового спору, що викладені у позовній заяві, викладати саме у відзиві на позовну заяву, до якого надавати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, і який має бути подано у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору, а тому зазначені обставини не є підставами для відводу судді.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо посилання у заяві про відвід на те, що відмовою у відкладенні розгляду справи за заявою третьої особи - ОСОБА_2, суд порушив її право на користування правничою допомогою, то ця обставина жодним чином не порушує прав відповідача - Відкритого акціонерного товариства Сумський хлібокомбінат , оскільки стосується лише права ОСОБА_2, яка відвід судової колегії з цих підстав не заявляла.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

З огляду на вищезазначені обставини, відсутні підстави вважати даний склад судової колегії упередженим та необ'єктивним, а тому у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства Сумський хлібокомбінат про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді -Коваль Л.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М. та Пархоменко Н.В. у справі № 30/5005/6894/2011 - необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 35-39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства Сумський хлібокомбінат про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Коваль Л.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М. та Пархоменко Н.В. у справі № 30/5005/6894/2011 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.В.Березкіна