Вирок

від 28.12.2009 по справі 1-476/2009

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 1 – 476/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року                                                Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого : судді     Смоляра А.О.

при секретарі     Олексієнко Я.М.

за  участю прокурора     Каюк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; громадянина України; українця; з вищою освітою(КНУБА), одруженого; тимчасово не працюючого; проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3; раніше не судимого

у здійсненні злочину передбаченого ч.1 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 працюючи з 05.05.2008 року згідно наказу №367-к від 05.05.2008 року по 23.02.2009 року згідно наказу №30-к від 23.02.2009 року, виконробом на ПП „ОСОБА_2Б.", який розташований в АДРЕСА_1, будучи, відповідно до трудового договору між працівником та фізичною особою від 05.05.2008 року, матеріально відповідальною особою, а саме: особою, що несе повну матеріальну відповідальність за збереження товару, грошових коштів, достовірно поданих звітів, обладнання, іншого майна та устаткування торгівельного приміщення, комерційної таємниці, протягом 2009 року, діючи з корисливих мотивів, привласнив та розтратив, тобто протиправно і безоплатно вилучив чуже майно, а саме грошові кошти, які він отримав в касі підприємства на придбання будівельних матеріалів, інвентар підприємства та будматеріали, на загальну суму 28 982,97 грн., що в 96 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з урахуванням податкової соціальної пільги для відповідного року, чим завдав інтересам держави шкоди на вказану суму, чим завдав підприємству збитки на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1  винним себе визнав повністю, та пояснив, що з початку травня 2008 р. по кінець лютого 2009 р. працював на посаді виконроба у ПП „ОСОБА_2Б.". В обов'язки входило проведення ремонтних робіт магазинів ПП, отримання коштів на придбання будматеріалів, відчитування за придбані матеріали, надання авансових звітів, був матеріально-відповідальною особою за збереження ввіреного майна. З вказаного підприємства звільнився за власним бажанням, так як працювати там більше не міг. Тому що ставили жорсткі рамки роботи, як по термінам роботи, так і по її обсягам. Кколи звільнявся з роботи, то за деякі матеріали дійсно не відчитався. Під час отримання замовлення на проведення ремонтних робіт, ним складалась службова записка про необхідність отримання грошових коштів на закупівлю будматеріалів. Записка затверджувалась директором, і після цього він отримував гроші в касі. Потім проводив закупівлю товару з отриманням при цьому відповідних платіжних документів. По об'явах знаходив людей, які проводили ремонтні роботи, з ними укладались трудові угоди, після чого вони проводили ремонт та мали здати об'єкт та відчитатись за матеріали, які вони витратили на ремонт цього об'єкту. Після цього складав акт про виконані роботи, з зазначенням реальних об'ємів робіт та використаним матеріалам. Якщо матеріали залишались, то це вказував у акті, і здавав ці матеріали на склад чи використовував при проведенні інших ремонтних робіт. Про те, що у нього перед підприємством є заборгованість він визнає, і зобов'язується її погасити. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність підтверджується, так і тими доказами стосовно фактичних обставин справи які були зібрані органами досудового слідства, ніким не оспорюються, їх зміст правильно зрозумілий підсудному та іншим учасникам судового розгляду, чия позиція, на думку суду, не викликає сумніву добровільності та істинності, та розумінні того, що учасники процесу відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, будуть позбавлені прав оспорювати ці фактичні обставини.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст.191 КК України, як привласнення та розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного який за місцем проживання характеризується посередньо.

    В якості пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_1 обставин суд враховує його каяття у вчиненні злочину.

Обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_1 обставин суд не вбачає.

Враховуючи середню тяжкість злочину, особу винного, який характеризується позитивно, наявність пом'якшуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання лише у вигляді позбавлення волі без відбування покарання з випробуванням, шляхом застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з   випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Зобов’язати ОСОБА_1  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду на протязі 15 діб.

Головуючий: