Ухвала

від 04.10.2018 по справі 14/297-14/71-18/5009/1771/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.10.2018 Справа № 14/297-14/71-18/5009/1771/11

м.Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши заяву Приватного підприємства «Радомир» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11

за позовом: Приватного підприємства «Радомир» (69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний (Леніна)АДРЕСА_1)

до відповідачів: 1. Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1І.» (70024, Запорізька область, Вільнянський район, с. Максимівка, вул. Філенка, 24)

2. Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2І.» (70024, Запорізька область, Вільнянський район, с. Козаче, вул. Куйбишева, 25)

про стягнення 736292,88 грн.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача 1 (боржника 1): не з'явився;

від відповідача 1 (боржника 2): не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 24.09.2018 надійшла заява Приватного підприємства «Радомир» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 (суддя Носівець В.В.) про стягнення з С(Ф)Г «ОСОБА_2І.» на користь ПП «Радомир» суми 701231,31 грн., витрат зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 3506,16 грн., та видачу дубліката зазначеного наказу.

На підставі пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача у справі ОСОБА_3, протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.09.2018 здійснено перерозподіл заяви між суддями та призначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 27.09.2018 заяву ПП «Радомир» в частині вимог про видачу дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 залишено без руху, та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви, шляхом надання суду, до судового засідання, доказів сплати судового збору за видачу дубліката наказу в розмірі 52,68 грн. В іншому випадку, судом повідомлено заявника, що заява в цій частині буде залишена судом без розгляду. Заяву ПП «Радомир» в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 04.10.2018 о 15 год. 10 хв.

В обґрунтування заяви зазначено, що ПП «Радомир» направлено наказ господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області до виконання. 18.01.2012 року державним виконавцем Мороз Я.Я. відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно. Оскільки ніяких дій державним виконавцем не вживалось, листи від виконавчої служби щодо закриття чи завершення виконавчого провадження до стягувача не надходили, останній звернувся з листом до виконавчої служби для отримання інформації щодо стадії виконавчого провадження. Листом від 23.04.2018 виконавча служба повідомила, що 17.01.2014 виконавче провадження закінчено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Зазначене виконавче провадження відповідно до Інструкції знищено у 2017 році. Оскільки виконавчий лист стягувачу не повертався, стягнення за ним фактично не відбулось, у зв'язку з чим, ПП «Радомир» звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11

В судове засідання 04.10.2018 представники сторін не з'явилися.

Про дату, час та місце розгляду заяви сторони повідомлені належним чином відповідно до вимог ГПК України, ухвалою суду від 27.09.2018.

Відповідно до ч. 2 ст.329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву у десятиденний строк.

За приписами п. 19.4 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Враховуючи обмеженість розгляду заяви визначеними законом процесуальними строками, суд вирішив за можливе розглянути заяву в судовому засіданні 04.10.2018, за наявними матеріалами справи, за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 скасовано частково, позовні вимоги ПП «Радомир» задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2І.» на користь Приватного підприємства «Радомир» 701231,31 грн. та витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 3506,16 грн. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 залишено без змін.

Господарським судом Запорізької області 26.12.2011, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі та рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11, видано наказ про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2І.» на користь Приватного підприємства «Радомир» 701231,31 грн. та витрат зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 3506,16 грн. Наказ направлено на адресу ПП «Радомир» .

Строк пред'явлення наказу від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 до примусового виконання встановлено до 09.12.2012.

З матеріалів заяви вбачається, що 18.01.2012 державним виконавцем Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника.

Згідно листа за вих. № 16-15-38/9354 від 23.04.2018 Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області встановлено, що наказ господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 перебував на виконанні з 18.01.2012 по 17.01.2014. 17.01.2014 виконавчий документ було повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з відсутністю у боржника майна). Зазначене виконавче провадження відповідно до п. 3.19.3.20 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби (розділу ХІ Правил введення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями) знищено у 2017 році.

На підставі викладеного, ПП «Радомир» звернувся з заявою до господарського суду від 17.07.2018 про видачу копії вищезазначеного наказу з метою пред'явлення його до виконавчої служби для виконання судового рішення.

Листом від 23.07.2018 за № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 господарський суд Запорізької області повідомив заявника, що останній має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання згідно із ч. 1 ст. 329 ГПК України та про видачу дубліката наказу у відповідності до п. 14.4 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) та/або копії документа з дотриманням норм чинного законодавства та наданням відповідних документів.

Вищевикладене стало підставою для звернення Приватного підприємства «Радомир» з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час розгляду заяви) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Станом на момент розгляду заяви позивача, наказ господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Суд наголошує, що обов'язковість судових рішень до виконання закріплена Конституцією України та іншими законодавчими актами України.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 18 Господарського процесуального кодексу України містить імперативний припис про те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічний припис містить норма п. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» .

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. за № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання Україною.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі Ромашов проти України (заява № 67534/01), від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яком судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконати, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

У даному випадку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу буде порушено конституційний принцип обов'язковості виконання судового рішення та не буде відновлено порушене право позивача.

Враховуючи викладене, з урахуванням того що наказ господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 14/297-14/71-18/5009/1771/11 втрачено та на виконанні не перебуває, суд вважає за можливе відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.

Щодо видачі дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 від 26.12.2011, суд залишає дану вимогу без розгляду, оскільки заявником не виконано вимоги ухвали суду 27.09.2018, в частині сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що залишення заяви без розгляду (в певній частині), не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з вимогами про видачу дубліката наказу після усунення недоліків.

Таким чином, заява задовольняється частково.

Керуючись ст. ст. 232-234, 329, підп. 19.4 пункту 19 ч.1 розділу XI Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «Радомир» в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 від 26.12.2011 до виконання - задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Запорізької області №14/297-14/71-18/5009/1771/11 від 26.12.2011 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2І.» (70024, Запорізька область, Вільнянський район, с. Козаче, вул. Куйбишева, 25, код 24515826, р/р 26001355626001 в ЗРУ КБ «Приватбанк» , МФО 313399) на користь Приватного підприємства «Радомир» (69035, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 23794801, р/р 2600203627001 в ЗРУ КБ «Приватбанк» , МФО 313399) 701 231,31 грн. (сімсот одну тисячу двісті тридцять одну грн. 31 коп.) та витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 3506,16 грн. (три тисячі п'ятсот шість грн. 16 коп.) .

Заяву Приватного підприємства «Радомир» в частині видачі дубліката наказу у справі №14/297-14/71-18/5009/1771/11 від 26.12.2011- залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.10.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та в строк, встановлені ст. 256, ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва