Рішення

від 29.08.2008 по справі 2-98/08

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

2-98/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2008 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Бурлаченко О..О при секретарі  АкименкоЛ.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ Страхова компанія «Східно-Українське Страхове товариство», про відшкодування матеріальної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 13285,83 грн., що виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачка зазначила, що 16 січня 2006 року о 13 годин 40 хвилин вона рухалася по вул. Горній з боку вул. Артема на своєму автомобілі НОМЕР_1. Напроти ринку « Аквілон» вона побачила, як автомобіль «Шевроле» державний номер АН 3216 AT, яким керував відповідач, раптово почав рух від бордюрного каменя і став рухатися в попутному напрямку, виїхавши на полосу руху автомобіля позивачки. Щоб запобігти зіткненню, позивачка була вимушена прийняти вліво і скоїла наїзд на залізобетонний блок, в результаті чого автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту складає 13285,83 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позов підтримали і дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду 13 285,83 грн. та судові витрати.

Позивачка також уточнила, що дорога по якій вона рухалась одностороння, має дві смуги руху. Вона рухалася у крайній правій полосі, а точніше посередині дороги зі швидкістю приблизно 50 км. на годину. Автомобіль відповідача стояв на дорозі, на проїжджій частині, перекривав праву частину дороги. Коли вона під'їхала, на відстані близько 200 метрів автомобіль відповідача з включеними габаритними мигаючими фарами став рухатися вліво, оскільки одностороння смуга закінчувалася і спереду був поворот наліво. Вважає що відповідач мав намір повернути наліво. Тоді вона стала зміщатись вліво, гальмувати, сигналити.. Автомобіль відповідача продовжував рух вліво. Дорожні умови були такі, що був лід і вона, щоб запобігти зіткненню звернула вліво і врізалася у бетонне огородження, автомобіль отримав механічні ушкодження. Автомобіль відповідача зупинився і були викликані робітники ДАІ.

У позивачки та відповідача пасажирів не було. Але за об'явою відкликнулася свідок жінка.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що він заднім ходом виїхав з стоянки і зупинився на правій смузі вул. Горної, щоб їхати вперед. Включив аварійну сигналізацію, тому що автомобіль стояв на правій смузі. Подивився у дзеркала і побачив що автомобіль ДЕУ се ребристого коліру рухається з великою швидкістью по лівій смузі. Інших автомобілів він не бачив. Він виключив аварійну сигналізацію, включив лівий поворот і став рухатись вперед, бажаючи здійснити поворот вліво, але не встиг, тому що поруч зліва на великій швидкості проїхав автомобіль позивачки по лівій смузі і попав на ділянку льоду. Проїхавши близько 2-3 метрів від машини відповідача, автомобіль позивачки винесло на льодовій ділянці дороги вліво і він ударився о бордюрний камінь. Після цього позивач зупинився на правій смузі, при цьому автомобіль був розвернутий трохи вліво. Він вийшов з автомобіля . Працівники ДАІ приїхали приблизно в 16 годин, опитали відповідача і відпустили, оскільки не вбачили у його діях порушень правил дорожнього руху.   Про складання протоколу йому нічого не відомо. У салоні його автомобіля пасажирів не було.

Відповідач уточнив, що він маневр вліво не здійснював. Від повороту він знаходився на відстані приблизно 30-50 метрів. Він проїхав всього метр і зупинився, тому що як йому здалося, була дуже велика швидкість автомобіля позивачки.

Представник ВУСО позов не визнав і пояснив, що він страховик відповідача, який застрахував цивільну відповідальність до 25 500 за шкоду майну, моральний шкода 2500 грн.

Вважає, що відповідач не винуватий. Вважає, що причиною ДТП є наїзд автомобіля позивачки на лід. Робітники ДАЇ не складали відносно відповідача адміністративної протокол, а адміністративна справа закрита в наслідок відсутності в діях відповідача складу правопорушення.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він бачив, як автомобіль відповідача виїхав заднім ходом на крайню праву смугу дороги, де є дві смуги, і зупинився. Потім тронувся та знову зупинився, проїхавши приблизно не більше метра. Він на дорогу не дивився, дивився на автомобіль відповідача, потім почув як машина позивачки на великий швидкості по лівій смузі обігнала автомобіль відповідача і зіткнулася з фундаментним блоком, який розташований на обочині перед розворотом.

Сигналів позивачки він не чув, але точно не пам'ятає. Потім він пішов додому.

Машина відповідача практично не зробила поворот вліво, зразу зупинилася. Для розвороту йому потрібно було проїхати вперед, а потім вже звернути вліво.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що бачила, як на обочині чи на дорозі вул. Горної стояв синій автомобіль «іномарка» з включеною аварійною ситуацією. Вона пройшла цю машину і відійшовши від неї приблизно 20-30 метрів почула автомобільний сигнал. Вона обернулася і побачила, як синя машина тронулася з мигаючими габаритними огнями, трохи проїхала по діагоналі вліво, в сторону розвороту. В цей час автомобіль позивачки сигналила, тому що синя машина перетинала їй дорогу. Був гололід. їхала позивачка не швидко, але вона не розбирається в швидкостях. Щоб не врізатись, автомобіль позивачки змінив напрямок трохи лівіше, щоб об'їхати стоячу машину, але її понесло на голольоді и вона вдарилась передом об бетонний блок, що стояв на обочині перед поворотом. Позивачка вискочила з машини і стала спілкуватися з водієм синьої машини, що зупинилася. Потім вона пішла.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2006 року приблизно о 13 годин 40 хвилин позивачка рухалася по вул. Горній з боку вул. Артема на своєму автомобілі НОМЕР_1. Напроти ринку « Аквілон» вона побачила, як автомобіль «Шевроле» державний номер АН 3216 AT, яким керував відповідач, раптово почав рух від бордюрного каменя і став рухатися в попутному напрямку, бажаючи зробити поворот ліворуч. Щоб запобігти зіткненню позивачка звернула в ліву смугу, але наїхавши на ділянку дороги, що покрита льодом, не впоралася з управлінням і скоїла наїзд на залізобетонний блок, в результаті чого автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту складає 13285,83 грн.

Суд вважає, що позивачка порушила п.п.12.1 правил дорожнього руху, оскільки не вибрала безпечну дистанцію та швидкість, не врахувала дорожню обстановку, не змогла постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним. Суд приходить до висновку, що саме через ці порушення, позивачка скоїла наїзд на залізобетонний блок.

Позивачкою не надано суду жодного доказу, який би підтвердив факт порушення відповідачем правил дорожнього руху.

Доводи позивачки відносно винності відповідача у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.

Згідно протоколу огляду місця події, погода була пахмурна, дорожнє покриття було мокре, час доби був темним, ділянка дороги не освітлена, дорожні знаки відсутні, сліди шин та гальмування на місці події відсутні. При цьому вказується, що дорога, на якій їхали сторони, має три смуги в одному напрямку, при ширині дорожнього покриття 11,2 метри.

Відповідач залишився на місці події, до приїзду робітників ДАЇ, яки не вбачили в діях відповідача порушень правил дорожнього руху і відпустили його, при цьому не зафіксувавши положення автомобіля відповідача на схемі до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди. Разом з цім, позивачка не наполягала на тому, щоб автомобіль відповідача був зафіксований на зазначеній схемі до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки на схемі немає даних про розташування автомобіля відповідача після дорожньо-транспортної пригоди, а також не зафіксовано ніяких слідів гальмування на дорозі, проведення будь якої експертизи за такими вихідними даними є безперспективним. Тому оцінюючи дії сторін, суд виходить виключно з пояснень сторін та двох свідків.

Згідно вимог ст. 61 ч.4 ЦПК України, постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою інспектору дізнання ВДАЇ Київського РВ ДМУ від 25 січня 2006 року у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ст. 286 КК України відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.

Постановою Харцизького районного Донецької області суду від 13 грудня 2007 року провадження по адміністративній справі у відношення ОСОБА_2 закрито в зв'язку з відсутністю у його діях складу правопорушення.

Оскільки винність відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачці не встановлена, немає підстав для стягнення з відповідача також і судових витрат.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 10,60,79,84, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ Страхова компанія «Східно-Українське Страхове товариство», про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або ч. 4 ст. 295 ЦПК України.