Рішення

від 18.10.2018 по справі 906/391/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/391/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Вернидуб Д.В. - довіреність від 03.01.2018;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Коцай Г.Л. - довіреність від 01.12.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбервуд" (м. Житомир)

до 1) Фізичної особи - підприємця Шелудченка Сергія Леонідовича (м. Житомир)

2) Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD") (Алакуас (Валенсія, Іспанія)

про стягнення 128899,50 євро (за курсом НБУ 3741952,00 грн.)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбервуд" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Шелудченка Сергія Леонідовича та Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD") (Іспанія) про стягнення заборгованості за контрактом №11/08 від 11.08.2016 в сумі 128899,50 Євро, з них сума боргу - 127092,35 євро та 3% річних -1807,14 євро, з яких 1000,00 євро, що еквівалентно 29031,09грн., солідарно з Фізичної особи - підприємця Шелудченко С.Л. як поручителя Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD"). Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.

Враховуючи необхідність належного повідомлення відповідача-2 про судові засідання у справі № 906/391/17 шляхом звернення Господарського суду Житомирської області до компетентного органу Іспанії - Subdireccion General de Cooperacion Juridica Internacional, Ministerio de Justicia, Саlle San Bernardo n°62, 28015 MADRID, Spain із судовим дорученням про вручення відповідачу-2 "SIPWOOD" Alaquas (Valencia) Calle Concepcion Arenal, 34 Spain судових документів та строки проведення судом розгляду справи по суті, відповідними ухвалами суду провадження у даній справі зупинялось до надходження відповіді від компетентного органу Іспанії про вручення вказаних судових документів.

12.12.2017 представником Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD") було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документів, зокрема, контракту №11/08 від 11.08.2016 та додатку №1 від 11.08.2016 до контракту №11/08 від 11.08.2016 на предмет їх підписання зі сторони Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD") Родрігесом Менендесом Франсіско Хуаном.

Розгляд даного клопотання неодноразово відкладався, оскільки у Фірми "СІПВУД" ("SIPWOOD") відсутній оригінал контракту №11/08 від 11.08.2016 та додаток №1 від 11.08.2016 до контракту №11/08 від 11.08.2016, а ТОВ "Амбервуд" на день розгляду справи так і не виконані вимоги суду про надання оригіналів даних документів.

18.10.2018 представником позивача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі на предмет дослідження підпису у графі 24 "Вантаж одержано" на міжнародних товарно-транспортних накладних СМR за №348112 та №348103 від 12.08.2016, №021332 від 18.08.2016 і №113260 від 17.08.2016 від імені фірми "СІПВУД" її керівником Родрігесом Менендесом Франсіско Хуаном.

Представник відповідача-2 заперечив проти заявленого клопотання, посилаючись на відсутність оригіналів контракту і накладних.

Розглянувши заявлені клопотання та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, як з'ясування обставин, що мають значення для справи, для яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Як зазначено у абз.2 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проведення почеркознавчої експертизи здійснюється з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5).

Відповідно до пп.1.1 п.1 зазначених Рекомендацій, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано суду копії контракту №11/08 від 11.08.2016 та додатку до нього, один оригінал накладної (CMR) та три кольорові копії накладних (СМR).

Представник позивача пояснив, що контракт укладався в електронній формі, в оригіналі він відсутній. Тому просив призначити почеркознавчу експертизу підпису керівника фірми "СІПВУД" на накладних.

За вказаних обставин, враховуючи, що для проведення почеркознавчої експертизи необхідні лише оригінали відповідних документів, в наданих позивачем накладних (СМR) відсутнє посилання на контракт, що укладався між сторонами, і відповідач-2 категорично відмовляється надавати зразки підписів керівника за відсутності оригіналів досліджуваних документів, судом відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про призначення судової почеркознавчої експертизи в зв'язку з відсутністю належних документів, які представники сторін просять дослідити, та неможливістю призначення почеркознавчої експертизи через відсутність вільних та експериментальних зразків підписів особи, підпис якої підлягає дослідженню (протокольна ухвала від 18.10.2018).

В судовому засіданні представником відповідача-2 подано клопотання про передачу справи за підсудністю та місцем знаходження відповідача-2 (Фірми "SIPWOOD" (Іспанія). В обґрунтування поданого клопотання представник посилається на штучно змінену підсудність шляхом укладення договору поруки від 11.08.2016, з аналізу положень якого вбачається, що розмір відповідальності поручителя за контрактом становить лише 1000 євро, при тому, що ціна контракту складає 123092,35 євро.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання, посилаючись на відсутність процесуальної норми.

Відповідно до ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

З врахуванням зазначеного та того, що договір поруки від 11.08.2016 ніким не оскаржений і є дійсним, відсутні правові підстави для задоволення даного клопотання (протокольна ухвала від 18.10.2018).

Також в судовому засіданні представником відповідача-2 подано клопотання про залишення позову без розгляду за невиконання позивачем вимог ухвал суду щодо надання оригіналу контракту №11/08 від 11.08.2016 чи доказів укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 за допомогою електронних засобів зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2018 ТОВ "Амбервуд" на виконання вимог ухвали суду надані письмові пояснення щодо підтвердження факту укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 в електронній формі (а.с.142-144 т.2).

Вказані матеріали виключають підставу для залишення позову без розгляду, яка передбачена п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, а саме: позивачем без поважних причин не подано витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

З огляду на наведене, у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про залишення позову без розгляду відмовлено (протокольна ухвала від 18.10.2018).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та письмових поясненнях.

Відповідач-1 (ФОП Шелудченко С.Л.) в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить розписка його представника.

Представник відповідача-2 (Фірми "СІПВУД") в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на письмові пояснення ТОВ "Амбервуд" (а.с.19-23 т.3). Вважає, що скріншоти (фото екрану) з електронної скриньки eastwood.ua@gmail.com за 12 серпня та 16 серпня 2016 року на електронну скриньку idm10(@)list.ru (брокер TOB "Інтердек") та на електронну скриньку ceo@sipwood.com, які були надані представником позивача, не є належними доказами укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 в електронній формі. Звертає увагу суду на ту обставину, що всі повідомлення, які було долучено представником позивача, були відправлені з електронної скриньки eastwood.ua@gmail.com без жодних пояснень яким чином зазначену скриньку можна віднести до засобів зв'язку, якими користується TOB "Амбервуд". Жодних листів, пояснень чи посилань, що позивачем використовується зазначена адреса при підписанні контрактів чи офіційному листуванні, не надано. Також зазначає, що всі скріншоти з електронної адреси eastwood.ua@gmail.com зроблено вже ніби то після підписання контракту №11/08 від 11.08.2016 року, а саме 12.08.2016 року та 16.08.2016 року. Доказів про проведення будь-яких попередніх переговорів чи обміну листами між позивачем та відповідачем-2 представником TOB "Амбервуд" не надано, адже всі скріншоти датовані датою вже після укладення контракту. Крім того, представником позивача не обґрунтовано, яким чином скріншот з електронної скриньки eastwood.ua@gmail.com за 12.08.2016 року про направлення електронних копій документів на електронну скриньку idm10(@)list.ru, якою користується TOB "Інтердек", є доказом погодження сторонами (TOB "Амбервуд" та компанією "SIPWOOD") контракту №11/08 від 11.08.2016 року. Не містять доказів укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 і скріншоти про направлення електронної пошти на електронну скриньку ceo@sipwood.com. Контракт №11/08 від 11.08.2016 року взагалі не направлявся на електронну скриньку ceo@sipwood.com. В зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбервуд" (продавець/позивач) та Фірмою "SIPWOOD" (покупець/відповідач) укладено Контракт №11/08 (а.с.20-21 т.1), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар, вказаний в специфікаціях (додатках) до даного контракту, які є невід'ємними частинами, на умовах, викладених у даному контракті (п.1.1 контракту).

Номенклатура, найменування товару, його кількість і ціна вказані в специфікаціях (Додатках) (п.1.2 контракту).

Кількість товару, що постачається покупцю по даному контракту, вказується в метрах квадратних і складається із суми усієї кількості товару, вказаного в специфікаціях на кожну партію окремо (п.2 контракту).

Ціни за проданий по даному контракту товар встановлені в євро на кожну партію товару окремо та вказані в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна сума цього контракту є незмінною величиною і складається із суми вартості всіх окремих партій товару (п.3 контракту).

Відповідно до п.4 контракту оплата проводиться шляхом банківського переказу продавцю суми згідно виставленого рахунку на протязі дев'яноста днів. Комісію банку сплачує продавець.

Умови і строки поставки, порядок відвантаження визначені п.5 контракту.

Строки поставки по даному контракту з 11 серпня до 31 грудня 2016 року. Умови поставки FCA - м. Луцьк, Україна. Товар постачається автомобільним транспортом. Після оплати рахунку товар відвантажується на автотранспорт покупця на протязі двох робочих днів.

Проданий по даному контракту товар рахується зданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості, якості, обміру і специфікації згідно товарно-супровідних документів (п.6 контракту).

Пунктом 9 контракту визначено, що даний контракт складений в двох оригінальних примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу. Даний контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

11.08.2016 між тими ж сторонами було укладено додаток №1 до контракту №11/08 від 11.08.2016 (а.с.21 т.1 - на звороті), відповідно до якого товаром за даним контрактом виступає шпон струганий дубовий товщиною 0,56мм, шириною від 8 до 40 см, довжиною від 50 до 360 см., вологістю 10/+-3%.

Відповідно до п.5 додатку №1 до кожної партії товару додається специфікація, в якій вказані номера палет (упаковки), розміри і кількість товару в кожному палеті.

Пунктом 6 додатку №1 визначена ціна 1 (одного) квадратного метру шпону дубового без сортового, на умовах FCA - м. Луцьк, Україна, яка складає 0,55 євро.

На забезпечення виконання вказаного контракту, 11.08.2016 між Фізичною особою-підприємцем Шелудченко Сергієм Леонідовичем (поручитель/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбервуд" (кредитор/позивач) укладено договір поруки (а.с.26 т.1), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Фірмою "СІПВУД" (боржник/відповідач-2) свого обов'язку за контрактом 11/08 від 11.08.2016, укладеним між кредитором і боржником, в частині сплати суми боргу в розмірі 127092,35 Євро (п.1 договору).

Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов'язання боржником (п.2 договору).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в розмірі 1000 (однієї тисячі) євро за офіційним курсом Національного Банку України (п.4 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання зобов'язань за контрактом №11/08 від 11.08.2016 року, вказаним в п.1 даного договору, або до настання одного з випадків, передбачених п.п.12-14 даного договору (п.5 договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання зобов'язань за контрактом №11/08 ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 127092,35 євро у відповідності до Інвойсів: №1 від 11.08.2016 року на суму 32167,85 євро, №2 від 11.08.2016 на суму 32126,05 євро, №3 від 11.08.2016 на суму 31095,35 євро, № 4 від 11.08.2016 на суму 31703,10 євро (а.с.22-25 т.1).

За даними позивача, відповідач-2 взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару протягом 90 днів з дня виставлених рахунків (інвойсів) не виконав, розрахунки за отриманий товар не здійснив. У зв'язку з чим, на час звернення до суду заборгованість за контрактом №11/08 від 11.08.2016 перед позивачем складає 127092,35 євро.

16.09.2016 позивач направив на адресу фірми "СІПВУД" претензію з вимогою оплатити вартість отриманого товару у сумі 127092,35 євро (а.с.28-30 т.1), яка залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з несвоєчасним проведенням відповідачем-2 розрахунків, позивач, крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідачів 3% річних в розмірі 1807,14 євро, з яких 1000 євро солідарно з Фізичної особи - підприємця Шелудченко С.Л.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 відбувалось за допомогою електронних засобів зв'язку. На підтвердження чого надав:

- скріншот (знімок екрану) з електронної скриньки з адресою eastwood.ua@gmail.com вихідного повідомлення від 12.08.2016 року на електронну пошту idm10@list.ru (брокер ТОВ "Інтердек") з інформацією про номери вантажних автомобілів, вкладенням документів контракту від 11.08.2016, CMR скан1, інвойсу №1, специфікації №1, CMR скан2, інвойсу №2, специфікації №2;

- скріншот (знімок екрану) з електронної скриньки з адресою eastwood.ua@gmail.com вихідного повідомлення від 16.08.2016 року о 21-43 годині на електронну адресу сео@sipwood.com (Francisco Juan Rodriguez Menendez) з вкладенням документів: інвойсу, специфікації №1, сертифікату торгово-промислової палати, сертифікату фіто-санітарної служби;

- скріншот (знімок екрану) з електронної скриньки з адресою eastwood.ua@gmail.com вихідного повідомлення від 16.08.2016 року о 21-44 годині на електронну адресу сео@sipwood.com (Francisco Juan Rodriguez Menendez) з вкладенням документів: інвойсу №2, специфікації №2, сертифікату торгово-промислової палати, сертифікату фіто-санітарної служби;

- скріншот (знімок екрану) з електронної скриньки з адресою eastwood.ua@gmai.соm вихідного повідомлення від 16.08.2016 року о 21-47 годині на електронну адресу сео@sipwood.com (Francisco Juan Rodriguez Menendez) з вкладенням документів: інвойсу №3, специфікації №3, сертифікату торгово-промислової палати, сертифікату фіто-санітарної служби;

- скріншот (знімок екрану) з електронної скриньки з адресою eastwood.ua@gmail.com вихідного повідомлення від 16.08.2016 року о 21-47 годині на електронну адресу сео@sipwood.com (Francisco Juan Rodriguez Menendez) з вкладенням документів: інвойсу №4, специфікації №4, сертифікату торгово-промислової палати, сертифікату фіто-санітарної служби.

Представник відповідача-2, заперечуючи проти позову, звертає увагу суду на те, що скріншоти (фото екрану) з електронної скриньки eastwood.ua@gmail.com за 12 серпня та 16 серпня 2016 року на електронну скриньку idml0ffilist.ru (брокер TOB "Інтердек") та на електронну скриньку ceo@sipwood.com, які були надані представником позивача, не є належними доказами укладення контракту №11/08 від 11.08.2016 в електронній формі. Також наголошує на тому, що із чотирьох товарно-транспортних накладних (СМR), долучених представником позивача до матеріалів справи, лише одна міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №113260 є оригіналом, інші - кольорові копії, що не заперечив представник позивача.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбервуд" задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.175 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вимоги до письмової форми правочину містяться у ст.207 ЦК України, якою передбачено, що:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку,

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами),

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

- використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

При цьому, відповідно до ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, підпис особи на правочині свідчить про форму правочину, а саме: письмову, яка повинна бути дотримана при укладенні правочину між юридичними особами.

До матеріалів позовної заяви представником позивача долучено копію контракту №11/08 від11.08.2016, оригінал якого на день розгляду справи так і не надано.

Представник відповідача-2 категорично заперечує укладення та підписання вказаного контракту.

За первинними поясненнями представника позивача даний контракт укладений між сторонами у письмовій формі та підписаний керівником фірми "СІПВУД" з використанням факсиміле.

З аналізу положення ч.3 ст.207 ЦК України можливо зробити висновок, що документи підприємства можуть бути оформлені за допомогою факсиміле - за умови, якщо між сторонами укладено договір, в якому прописана можливість використання факсиміле та міститься зразок відповідного аналога власноручного підпису особи, аналог підпису якої планується використовувати.

Разом з тим, наявна в матеріалах справи копія контракту №11/08 не містить такого застереження, інший договір з цього предмету суду не наданий, а представником відповідача-2 заперечується факт використання факсиміле при укладенні вказаного контракту.

Як зазначалось вище, підпис представника Фірми "СІПВУД" та факсиміле фірми на контракті №11/08 не є оригінальними, доказів попереднього узгодження сторонами можливості використання при вчиненні даного правочину за допомогою факсиміле та зразок відповідного аналога власноручного підпису особи, аналог підпису якої планується використовувати, позивачем суду не надано. При цьому, відповідачем заперечується факт використання факсиміле Фірмою "СІПВУД", зразок факсиміле суду не надавався, а тому підтвердити чи спростувати факт підписання контракту саме з використанням факсиміле не вбачається за можливе, як і проведення відповідної експертизи на дослідження підпису керівника відповідача-2.

Стосовно послідуючих пояснень представника позивача про укладення контракту №11/08 від 11.08.2018 за допомогою засобів електронного зв'язку суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно ч.2 ст.96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст. 96 ГПК України).

Так, позивачем надано суду паперову копію контракту №11/08. У свою чергу, судом було витребувано у позивача оригінал вказаного документу, який оформлений з урахуванням положень Закону України "Про електронний цифровий підпис". Проте, останнім зазначену вимогу суду виконано не було, а відтак відповідний контракт не може братись судом до уваги на підставі положень ч.5 ст.96 ГПК України.

За наведених обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства щодо порядку та форми укладення правочинів юридичними особами, відсутні підстави вважати наданий позивачем контракт №11/08 від 11.08.2016 укладеним, та, відповідно, таким, що породжує у його сторін певні права та обов'язки, передбачені цим договором.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що обов'язок відповідача-2 оплатити товар виникає з факту прийняття товару безпосередньо керівником відповідача-2 та перевізниками.

Як зазначалось вище, на підтвердження факту отримання відповідачем-2 товару на суму 127092,35 євро позивачем надано Інвойси: №1 від 11.08.2016 року на суму 32167,85 євро, №2 від 11.08.2016 на суму 32126,05 євро, №3 від 11.08.2016 на суму 31095,35 євро, № 4 від 11.08.2016 на суму 31703,10 євро та міжнародні товарно-транспортні накладні СМR за №348112 та №348103 від 12.08.2016, №021332 від 18.08.2016 і №113260 від 17.08.2016 (а.с.81,85,89,93 т.2).

У вказаних накладних зазначено, що відправником товару є ТОВ "Амбервуд", а одержувачем - SIPWOOD Alaquas (Valencia) C/Concepcion Arenal, 34, Spain. При цьому, в накладних відсутні посилання на контракт №11/08 від 11.08.2016 як підставу поставки товару, а також прізвище особи, яка цей товар отримала для перевезення, та в подальшому - яка його отримала від імені фірми "SIPWOOD".

За умовами контракту №11/08 від 11.08.2016 товар відвантажується на автотранспорт покупця після оплати рахунку (п.5 контракту). Дані умови позивачем не дотримані. Поставку товару без оплати позивач пояснив партнерськими відносинами з відповідачем-2. Також суду не надані докази того, ким із сторін контракту були укладені договори перевезення товару.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.1 ст.73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Враховуючи викладені вище обставини справи, та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами поставку товару відповідачу-2 згідно контракту №11/08 від11.08.2016, та відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.10.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3, 4 - відповідачам (рек. з повід.)